Експозиція розміщена в бункері часів Другої світової війни. На виставці демонструють свідчення жертв війни РФ проти України та підбиту смертоносну військову техніку.
До четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну в берлінському музеї Berlin Story Bunker відкрився Музей України. Експозиція займає близько 300 квадратних метрів у колишньому бункері часів Другої світової війни.
Мета музею – не просто історичний опис хронології та наслідків війни, а спроба показати, як її переживають реальні люди. У центрі експозиції – особисті історії українців і записані інтерв’ю про перший день повномасштабного вторгнення. Окрема увага приділена болісному вибору, перед яким опинилися мільйони людей – виїхати чи залишитися. Поряд зі свідченнями людей представлені й предмети, привезені з фронту.
Значна частина експозиції присвячена військовій техніці. Відвідувачам демонструють деталі російського ударного безпілотника-невидимки С-70 і частини російського вертольота Ка-52, збитого над островом Зміїний. Представлені й цивільні речі – наприклад, підірваний у квітні 2025 року автомобіль гуманітарної місії.
Експозиція регулярно оновлюватиметься: команда проєкту повідомляє, що щомісяця виїжджає в Україну, щоб привозити нові предмети та інформацію. Тексти до артефактів представлені німецькою та англійською мовами, пропонується безкоштовний аудіогід, в тому числі українською та російською мовами.
Директор музею Енно Ленце (Enno Lenze) стверджує, що це перший у світі музей такого формату, присвячений поточній війні Росії проти України і показує „жорстокість війни і все те, що Росія хоче приховати”.
Команда бункера вже привертала увагу до теми війни раніше. У 2023 році, до першої річниці вторгнення, біля посольства Росії на бульварі Унтер-ден-Лінден встановили підбитий російський танк Т-72 як антивоєнний меморіал. Ініціатива виходила від організаторів музею Berlin Story Bunker. Тоді берлінський суд дозволив розміщення бойової техніки, попри заперечення чиновників.
Кабінет Міністрів прийняв постанову щодо порядку евакуації культурних цінностей під час воєнного стану. Документ розробило Міністерство культури.
Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Мінкульт ввів обов’язкову евакуацію експонатів для територій, що розташовані у межах 50 кілометрів від лінії бойового зіткнення, а також для включених до Переліку територій, де ведуться бойові дії або які тимчасово окуповані рф. Рішення про обов’язкову евакуацію може ухвалюватися обласною військовою адміністрацією за погодженням із військовим командуванням.
Бережна наголосила ще на одному нововведенні – це вимога розміщувати евакуйовані цінності на територіях, що знаходяться не менше ніж за 75 кілометрів від лінії бойових дій.
Під час підготовки постанови враховували попередній досвід та слабкі місця процедур, а також пропозиції громадянського суспільства.
Як зазначили в Мінкульті, процедури суттєво спростили. Відтепер Міністерство культури ухвалюватиме рішення щодо державних установ, а обласні військові адміністрації – комунальних. Також керівник закладу має право діяти самостійно у разі загрози, без погоджень.
У постанові запровадили систему трьох черг евакуації, яка залежатиме від цінності та ступеня ризику.
Також у документі зафіксовано обов’язок ухвалення рішення про повернення евакуйованих цінностей протягом 12 місяців після завершення воєнного стану. Якщо повернення неможливе, то орган, який приймав рішення про евакуацію, повинен визначити подальше місце їх зберігання.
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, мета якого – розблокувати проєкт будівництва Музею Революції Гідності на вулиці Героїв Небесної Сотні в Києві.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії „Слуга Народу” Олена Шуляк.
За її словами, пропонується створити спеціальний правовий режим, у межах якого низку дозвільних процедур для цього обʼєкта буде спрощено, що дозволить його нарешті добудувати, оскільки через правові колізії цей процес свого часу було заморожено.
Як зазначила Шуляк, днями за ініціативи віцепремʼєр-міністерки Ірини Верещук у парламенті зареєстрували законопроєкт №14166 „Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності”. Він передбачає створення спеціального правового режиму для завершення будівництва Музею Революції Гідності, яке було заблоковано бюрократичними перепонами – складними дозвільними процедурами, статусом охоронної зони, правовими колізіями.
„Йдеться про скасуванння для цього об’єкта обмежень, встановлених Законами України „Про регулювання містобудівної діяльності”, „Про автомобільні дороги”, „Про охорону культурної спадщини”. Це дозволить зняти арешт із земельної ділянки вул. Героїв Небесної Сотні, 3 і передати її в користування Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні та побудувати на ній вказаний обʼєкт”, – пояснила перша авторка законопроєкту Олена Шуляк.
Парламентарка зазначила, що в законопроєкті йдеться конкретно про здійснення проєктування й будівництва Музею Революції Гідності без додаткових дозвільних процедур. Для цього законотворці пропонують:
Доповнити Закон України „Про регулювання містобудівної діяльності” новими положеннями, якими передбачається, що дія частини третьої статті 24 не поширюється на надання земельних ділянок на Алеї Героїв Небесної Сотні в місті Києві Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні.
Встановити можливість проєктування та будівництва об’єкта без отримання містобудівних умов і обмежень та без урахування режимів використання земель, визначених Законом України „Про охорону культурної спадщини”.
Доповнити Закон України „Про автомобільні дороги” нормою, згідно з якою дія частини другої статті 18 не поширюється на будівництво на цих земельних ділянках
Водночас, акцентувала Олена Шуляк, цей законопроєкт спрямований на врегулювання питань реалізації виключно цього об’єкта державного значення й не змінює загальних підходів до містобудівного та дорожнього регулювання.
„Меморіал Героїв Небесної Сотні – це фундамент нашої пам’яті, але попри суспільну та державну важливість цього об’єкта, процес його реалізації загальмував з вищезазначених причин на майже 10 років. Попри готовність держави фінансувати проєкт і постійний суспільний запит, він роками залишався нереалізованим через бюрократію, правові колізії та відсутність чітких рішень”, – повідомила Олена Шуляк.
У 2018 році, додала вона, держава провела міжнародний конкурс проєктів Меморіалу. Однак його організували без повного пакета вихідних даних, що від самого початку створило юридичні й технічні суперечності. Паралельно накопичувалися бюрократичні обмеження: статус охоронної зони, арешт земельної ділянки, дозвільні колізії – все це фактично заморозило будівництво. Наслідком стала відсутність спеціальної законодавчої норми, яка б визначала особливий порядок проєктування й спорудження цього унікального об’єкта.
„Як наслідок, далі етапу проєктних ескізів справа не просунулась. Тому за ініціативи Ірини Верещук ми з колегами з інших депутатських фракцій зареєстрували законопроєкт, який нарешті розблокує будівництво й дозволить виправити помилки тих, хто свого часу не довів справу до результату”, – резюмувала Олена Шуляк.
У столиці Єгипту, Каїрі, 1 листопада урочисто відкрили Великий Єгипетський музей, будівництво якого тривало понад 20 років. Новий музей розташований поблизу пірамід Гізи та вже названий одним із наймасштабніших культурних проєктів сучасності.
Будівництво музею розпочалося ще у 2005 році, однак реалізацію неодноразово затримували через революційні події «Арабської весни», економічні кризи та пандемію COVID-19.
«Ми всі мріяли про цей проєкт і про те, чи справді він здійсниться. Це подарунок від Єгипту всьому світові – від країни, історія якої налічує понад 7000 років», – зазначив прем’єр-міністр Єгипту Мостафа Мадбулі.
На відкритті був присутній президент Абдель Фаттах ас-Сісі, який назвав подію «новим розділом у сучасній історії Єгипту».
До Каїра також прибули високопосадові гості з усього світу — президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, прем’єр Нідерландів Дік Схооф, президент Палестини Махмуд Аббас, глава ДР Конго Фелікс Тшісекеді, а також кронпринци Оману та Бахрейну.
Скарби фараонів у новому домі
Центральне місце експозиції займають скарби з гробниці фараона Тутанхамона, знайденої археологом Говардом Картером у 1922 році. Відтепер легендарна золота маска, трон і саркофаг хлопчика-царя експонуються в оновлених залах із сучасним кліматичним контролем.
Також у музеї встановлено колосальну статую Рамзеса II, яку раніше можна було побачити на площі в центрі Каїра.
Архітектура і значення
Новий музей збудований у сучасному стилі з елементами давньоєгипетської символіки. Його площа — близько 500 тисяч квадратних метрів, що майже дорівнює території Ватикану.
Вартість будівництва перевищила 1 мільярд доларів США.
Єгипетська влада сподівається, що відкриття музею не лише посилить туристичну привабливість країни, але й зміцнить позиції Каїра у вимогах повернення артефактів, які нині зберігаються в зарубіжних музеях, зокрема Британському.
«Великий Єгипетський музей — це символ нашої історії, гідності й відродження», — підсумували організатори церемонії.
[type] => post [excerpt] => У столиці Єгипту, Каїрі, 1 листопада урочисто відкрили Великий Єгипетський музей, будівництво якого тривало понад 20 років. Новий музей розташований поблизу пірамід Гізи та вже названий одним із наймасштабніших культурних проєктів сучасності. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1762187880 [modified] => 1762178245 ) [title] => У Каїрі відкрили Великий Єгипетський музей — один із найбільших у світі [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=260362&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 260374 [uk] => 260362 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 260363 [image] => Array ( [id] => 260363 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-52.png [original_lng] => 1504120 [original_w] => 1200 [original_h] => 900 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-52-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-52-300x225.png [width] => 300 [height] => 225 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-52-768x576.png [width] => 768 [height] => 576 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-52-1024x768.png [width] => 1024 [height] => 768 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-52.png [width] => 1200 [height] => 900 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-52.png [width] => 1200 [height] => 900 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/image-52.png [width] => 1200 [height] => 900 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1762171045:8 [_thumbnail_id] => 260363 [_edit_last] => 8 [views_count] => 2270 [_oembed_50a250ae11e49b7bc20803f7b2563005] => {{unknown}} [_algolia_sync] => 486834066001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 23921 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 37 [4] => 584109 ) [categories_name] => Array ( [0] => Культура [1] => Новини [2] => Новини [3] => Світ [4] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 7856 [1] => 9259 ) [tags_name] => Array ( [0] => Єгипет [1] => музей ) ) [4] => Array ( [id] => 237707 [content] =>
Серія програм заміського будинку триває навіть після завершення карнавального періоду. Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica щотижня запрошує відвідувачів на цікаві заходи, присвячені народним ремеслам та традиціям.
Одним із важливих моментів програми стало знайомство з мистецтвом бісероплетіння та обробки фетру в етнографічному музеї села Великі Береги, що на Берегівщині. Учні власноруч виготовляли національні значки з бісеру, а також створювали з фетру квіти – тюльпани та троянди за різноманітними візерунками, більшість з яких відображали традиційні мотиви. Кулінарна частина заходу теж не залишилася осторонь: кухарі приготували старовинний пиріг – málépogácsa, бісквіт з родзинками та вишнею з кукурудзяного борошна.
Наступна сесія була присвячена обробці пряжі. Близько 30 школярів із Попова взяли участь у заході, де знайомилися з основами ткацтва та прядіння. Для більшості з них це був перший досвід роботи за ткацьким верстатом. Хлопці та дівчата працювали над створенням смугастих шарфів, а також знайомилися з традиційними інструментами – конопелькою, залізною щіткою, ножним і колісним верстатами. Додатково відвідувачі вчилися вишивати хрестиком берегівські мотиви на закладках та освоювали техніку плетіння шнурків.
Організатори заходу прагнуть забезпечити кожному учаснику яскраві враження та корисні навички відповідно до віку. Важливо, щоб кожен міг не тільки навчитися чомусь новому, а й забрати додому власний виріб, створений власноруч. Крім того, учасники мали змогу грати у традиційні народні ігри, а в теплу погоду – брати участь у заходах на свіжому повітрі.
Ще одним цікавим аспектом програми стала сесія з в’язання вузлів та макраме за участю учнів Бенейської середньої школи. Для багатьох дітей це був перший візит до етнографічного музею, тому вони спочатку ознайомилися з експозицією, історією та культурною спадщиною будівлі. У практичній частині вони вчилися працювати з пряжею, створюючи брелоки, браслети та прикраси для сумок.
Кулінарна програма також залишила яскраві враження: діти працювали на кухні, готуючи мелене печиво. Вони власноруч розмелювали тісто, формували печиво та випікали його, отримуючи цінний досвід приготування традиційних солодощів.
Програма заміського будинку триватиме і надалі. З наближенням Великодня зацікавлені матимуть змогу взяти участь у святкових заходах, що стануть продовженням захопливого знайомства з народними традиціями.
Захід організовано Pro Cultura Subcarpathica за підтримки фонду імені Шандора Чорі та ГО „Мережа будинку традицій”.
26 листопада 2024 р. з Будапешта до Ужгорода, з Угорського Національного музею до Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького доставлено вартісний вантаж – експозиційне і фондове устаткування. За майже 80-річне існування музею вперше отримано такий цінний дарунок. Благодійна акція наших колег з найвідомішого музею Угорщини здійснена завдяки сприяння та підтримці Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород і його Генерального консула пана Йожефа Бочкої.
Про це повідомляє Ужгородський замок, Краєзнавчий музей імені Тиводара Легоцького на своїй сторінці у facebook.
Серед безлічі проблем, з якими доводиться стикатися при створенні проектів експозицій і виставок у нашому музеї, важливе місце займає питання вибору музейних меблів: як знайти такі меблі, які б відповідали всім необхідним технічним параметрам і відповідали розробленій нами науковій концепції?
Адже основне завдання музейних меблів – доповнювати і вигідно представляти експонати, допомагаючи створити відповідну атмосферу і умови для огляду. Також метою музейних меблів є захист експонатів від різних факторів зовнішнього середовища і від грабіжників або вандалів. Вибір музейних меблів, зрозуміло, набагато складніший процес, ніж, наприклад, вибір меблів для офісу або житлового приміщення. Їх дизайн зараз прагне до відповідності сучасним стандартам стилю і краси, однак не можна при цьому сказати, що вони повністю універсальні, та ще й потребують більшого фінансування.
Музейне обладнання надійшло з Будапешта у кількості 17 одиниць.
Надане обладнання в першу чергу використаємо для покращення надійного зберігання експонатів у фондах нашого музею і при створенні нових виставок та експозицій.
Директор Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Ольги Шумовська разом із колективом закладу щиро дякують усім причетним до цієї благодійної акції.
Русин Валерія, завідувач відділу історії та краєзнавства
25 вересня знову відкрив свої двері для шкільних занять етнографічний музей у селі Великі Береги, що на Берегівщині. Організатори ознайомили дітей із народними традиціями свята завершення збору врожаю винограду. Заняття зі школярами – майстер-класи та ознайомлення з народними традиціями – триватимуть протягом усього навчального року, відповідно до тематики свят різних пір року.
Будинок-музей села Великі Береги, який належить Закарпатському угорському інституту ім.Ференца Ракоці ІІ, відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини. В закладі регулярно проводяться презентації угорських народних традицій, організовані громадськую організацією «Про Культура Субкарпатіка».
Програма розпочалася з виконання народного танцю у виконанні молодих танцюристів «Tulipán Tanoda».
Координаторка будинку-музею Адель Гал розповіла: «І цього року ми відкриваємо сезон традиційно святом збору врожаю винограду. Програму заходу складаємо, орієнтуючись на вік школярів, які навідалися в гості. Наш етнографічний музей дуже популярний серед учнів. Діти з різних навчальних закладів час від часу приїжджають до нас. Цього разу ми привітали учнів Ужгородського ліцею імені Габора Дайки. Сьогоднішнє відкриття сезону було збагачене виставкою національних костюмів народів нашого краю. Серед іншого бажаючі можуть побачити народні вбрання долинян, бойків, лемаків та гуцулів».
Консул консульства Угорщини у Берегові Андреа Фюлеп привітала присутніх від імені Угорського консульства та додала: «Уряд Угорщини вважає пріоритетною метою сприяння зміцненню угорської національної ідентичності, збереженню культурних та мовних цінностей угорців, щоб угорська громада і надалі залишалася на Закарпатті. Дякуємо батькам та вчителям за турботу про розвиток та навчання дітей рідної мови та традицій».
«З 2011 року ми працюємо над тим, щоб наблизити нашу культуру та традиції до людей, які тут проживають. Чудовим прикладом цього є цей будинок, який функціонує як живий музей. Сьогоднішній день також є підтвердженням тому, адже тут можна подивитися, доторкнутися до всього, що здається цікавим. Відвідувачі можуть відчути наше багате минуле та спадщину в своєрідному середовищі», – підкреслила координаторка громадської організації «Про Культура Субкарпатіка» Крістіна Молнар.
Після відкриття діти могли розвивати свої танцювальні навички разом з учнями «Tulipán Tanoda», спробувати лущення кукурудзи, топтання винограду та пограти в старовинні народні ігри.
Хлопці та дівчата взяли участь у різних майстер-класах народного мистецтва. Присутні змогли скуштували вичавлений сік винограду, тобто смачне сусло, а також поласувати домашньою випічкою, яку традиційно готує в печі кухарка музею Пірошка Олас.
День був сповнений незабутніх вражень, відпочинком для майже двох сотень учасників, які прибули з села Великі Береги та Ужгорода.
Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica провела на базі Великоберезького Будинку-музею тематичний захід, вже вшосте долучившись до Дня Будинків-музеїв в Угорщині. 26 квітня краєзнавчий музей прийняв у своїх стінах дітей та супроводжуючих їх вчителів із Берегова та Великих Берегів.
Товариство музеїв під відкритим небом Угорщини у 2013 році заснувало ініціативу відзначення навесні Дня Будинків-музеїв на території усього Карпатського басейну з метою познайомити відвідувачів із цінностями, спадщиною, способом життя, традиціями, селянською культурою певних регіонів.
Діти приїхали у Великоберезький Будинок-музей зранку. Спершу із в’язанкою народних танців виступили вихованці Дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу «Туліпан Танода». Відтак присутніх привітала координаторка Будинку-музею Адель Ґал. Вона зокрема зазначила, що заклад долучився до угорської ініціативи у 2019 році.
Керівник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар під час виступу, зокрема, відзначив роботу Великоберезького Будинку-музею. «Мета роботи закладу – познайомити підростаюче покоління із дивовижною угорською культурою, виховувати любов до неї. Збереження народної музики, танців важливе для культури закарпатських угорців, адже це визначальна згуртовуюча сила громади, – зазначив дипломат.
«Важлива мета уряду Угорщини – сприяння зміцненню угорської національної ідентичності, збереження культурних і мовних цінностей угорців, а також підтримка процвітання угорців на їхній батьківщині», — зазначив Іштван Дєбнар, додавши, що угорський уряд допомагає пом’якшити наслідки війни, але робить багато і для досягнення цих загальнополітичних цілей.
Після вітальних промов виступили молоді скрипалі, вихованці Дитячої школи мистецтв «Туліпан Танода».
Тематика відзначення Дня Будинків-музеїв визначається кожним закладом індивідуально. Торік Великоберезький Будинок-музей висвітлював визначальні цінності регіону та акцентував увагу на березькому ткацтві, візерунках. Цьогоріч представили роботи, створені в рамках гуртків народної творчості, започаткованих Національним інститутом культури Угорщини та Асоціацією народних мистецьких організацій.
Pro Cultura Subcarpathica три роки тому долучилася до ініціативи зі збереження візерунків. «З кожним роком дедалі більше людей долучаються до ініціативи, яка допомагає зберігати та оживляти наші традиції. Цього року по всьому Закарпатті були організовані 22 відповідні гуртки рукоділля. Це – макраме, вишивка, виготовлення свічок, плетіння бісером, в’язання гачком, валяння тощо. Роботи, створені під час цих гуртків, нині ми виставили у Будинку-музеї. Експозиція триватиме ще два тижні», – повідомила координаторка проєкту Христина Молнар.
Учасниць гуртків у рамках заходу відзначили грамотами.
Відтак із виставкою в менших групах ознайомилися учні Берегівської середньої школи ім. Лайоша Кошута, Великоберезької середньої школи ім. Пейтера Добраї та Великоберезького реформатського ліцею, загалом близько 200 дітей, яких прийняв цього дня заклад. Для дітей також організували майстер-класи з рукоділля, які провели Андрея Кепич, Вероніка Марко, Андрея Мештер Бакша, Андрея Туровці. Діти спробували свої сили в ткацтві, виготовляли квіти.
На завершення дітей пригостили боґачами із сиром і шкварками, запеченими у печі, м’ятним та бузиновим чаєм.
Будинок-музей у селі Великі Береги, що на Берегівщині, відіграє важливу роль у збереженні культурної спадщини. Належить Закарпатському угорському інституту ім.Ференца Ракоці ІІ. В закладі регулярно проводяться презентації угорських народних традицій, організовані громадською організацією «Про Культура Субкарпатіка».
Асоціація розбудовників цінностей угорської громади визнала інституцію гідною включити її до кращих практик. Так заміський будинок отримав назву «Оглядовий майданчик». У результаті тендеру громадської організації Pro Cultura Subcarpathica, яка керує музеєм, заклад долучився до нової програми в мережі Карпатського басейну.
«Magyar Közöségépítók» Value Association – це неурядова організація, що діє в Карпатському басейні для професійного забезпечення публічної освіти. Цією найуспішнішою професійною інновацією на сьогодні є створення мережі «Viewpoint». Ініціатива була започаткована у 2020 році з метою пошуку організацій, які могли б показати іншим свій досвід і хороші практики, отримані в освіті громади, таким чином сприяючи передачі знань. За час, що минув відтоді, асоціація оголосила кілька тендерів, на які організації могли подати заявку, представивши свою діяльність. У результаті мережа тепер складається з майже сотні оглядових точок, громадських культурних закладів, громадських арен, якими керують органи місцевого самоврядування, та громадські організації.
Відтепер до цієї роботи долучається також «Nagyberegi Tájház», етнографічний музей у с.Великі Береги. Pro Cultura Subcarpathica подала тендер до Асоціації забудовників угорських громад Value. У пакеті документів представили будинок-музей і подали інформацію про його діяльність за останні десять років. Проєкт програми, яка викликає інтерес у цільової аудиторії з мальовничими маршрутами і яка правдиво відображає роботу етнографічного будинку, цінності регіону, повагу та продовження місцевих звичаїв і традицій. Програми допомагають усвідомити, скільки природних, матеріальних і духовних цінностей оточує нас у нашому середовищі. Представляє передову практику щодо того, як їх можна втілити в життя разом із громадою, розвинути та передати. Це може стати зразком для наслідування та натхнення.
«Nagyberegi Tájház» та його керівники Pro Cultura Subcarpathica першими на Закарпатті долучилися до мережі. Таким чином, через діяльність організації можна представити першу Закарпатську оглядову точку. В майбутньому це може сприяти розвитку громадського життя в Карпатському басейні як професійна зупинка для ознайомчих поїздок.
Були в замку на експозиції «Природа Закарпаття» багато років тому й думаєте: усе бачили? А як щодо фотозони, де в оригінальному розмірі беркута з повністю розкритими крилами можна порівняти розмах своїх рук? Або ж як щодо дитячого інтерактивного куточка та багатьох експонатів, які досі зберігалися лише у фондах, а нині – на вітринах?
