Голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович наголосив на важливості освіти рідною мовою для збереження національних меншин на конференції «Право корінних нацменшин на освіту рідною мовою», організованій Інститутом захисту прав меншин та Католицьким університетом імені Пейтера Пазмані в Будапешті.
Як зазначив пан Брензович, міжнародний досвід доводить, що ті нацменшини, які мають змогу зберегти освіту рідною мовою, виживають, тоді як там, де ця можливість втрачається, національні громади повільно розпадаються, а їхня ідентичність опиняється під загрозою. Очільник КМКС наголосив, що хоча кількість закарпатських угорців, як і населення України загалом, зменшується, останнім часом угорськомовні школи не закриваються. Це пов’язано з тим, що Угорщина та різноманітні організації надають активну допомогу для збереження закарпатської угорської громади.
За словами голови громадської організації, освіта рідною мовою є не лише питанням освітньої політики, але й інструментом, який дає нацменшинам можливість передавати власну культуру, історію й традиції наступним поколінням, забезпечуючи таким чином майбутнє та збереження спільноти.
У свою чергу, держсекретар з питань національної політики Угорщини Арпад Янош Потапі, виступаючи на конференції, зазначив, що Угорщина – батьківщина всіх угорців, незалежно від того, живуть вони в діаспорі чи в Карпатському басейні, тож завдання угорського уряду полягає в тому, щоб угорці зберігали свої права та процвітали на рідній землі.
Потапі вказав на те, що збереження угорців у Карпатському басейні є надзвичайно важливим для Угорщини. Мета національної політики держави, розпочатої урядом 14 років тому, – досягти того, щоб закордонні угорські громади відчували, що вони завжди можуть розраховувати на Угорщину. Держсекретар підкреслив, що Будапешт зробив усе для зміцнення інституційної системи угорців як у сфері освіти, культури, так і політики, зокрема в питаннях посилення представництва їхніх інтересів.
Янош Потапі підкреслив, що посилення угорського представництва в закордонних громадах посприяло збереженню угорцями своїх прав на батьківщині. Він також звернув увагу на те, що на останніх виборах до Європарламенту представники від Закарпаття та південного регіону були внесені до списку «Фідес-ХДНП» і це посилює представництво національних меншин та просування угорських інтересів у Європейському Союзі.
Важливим меседжем заходу стало твердження про те, що забезпечення прав на освіту рідною мовою має вирішальне значення для збереження спільнот нацменшин, а підтримка, надана для цього, є одним із найважливіших наріжних каменів збереження національної ідентичності.
Закарпаття – багатонаціональний край. Віками тут мирно живуть представники різних національних меншин: угорці, румуни, вірмени, євреї, німці, роми тощо. Піклування про мови меншин і повага до етнокультурної спадщини їх носіїв сприяють соціальній згуртованості суспільства, його відкритості та демократичності.
Аби показати «Минуле та сучасність національних меншин (спільнот) Закарпаття» в обласному центрі організували однойменну виставку.
Організували її перед будівлею Закарпатської ОВА. Ініціатива впроваджується в межах проєкту Ради Європи «Підтримка реформування законодавчої бази щодо національних меншин та зміцнення стійкості національних меншин і ромів в Україні».
– Мета виставки – показати минуле та сучасне національних меншин в Україні. Також об’єднати український народ, подякувати за внесок у нашу історію, культуру, і в наше сьогодення, оскільки ви побачите тут на більшості сучасних банерів фотографії наших військових від національних меншин, які сьогодні захищають нашу країну. Також це крок до євроінтеграції країни, – розповіла Ірина Тишкевич, представник від ради Європи в Україні.
За словами Олександра Ляха, начальника управління національностей та релігій облдержадміністрації, ця виставка – унікальна, оскільки на ній об’єдналися нацменшини заради України, заради свого процвітання і спільної перемоги.
– Я сподіваюся, що на цій виставці національні меншини також поспілкуються між собою і це посилить взаємну любов та повагу, – зазначив посадовець.
На 10 стендах представлені автентичні та сучасні світлини з життя й побуту вірменів, євреїв, ромів, румунів та угорців. Також на експозиції можна побачити й зразки традиційного вбрання, мистецтва, літератури тощо. Також учасники заходу не забули про гастрономічний елемент, на виставці можна було спробувати традиційну випічку деяких нацменшин.
Учасників і організаторів виставки також привітали представники ромської, єврейської, румунської, вірменської та угорської громад регіону.
На кожному стенді експозиції є QR-код, перейшовши за яким можна ознайомитися з підготованим командою Ради Європи посібником і дізнатися більше про традиції національних меншин в Україні.
Під час традиційного, уже 33-го, вільного університету, який цьогоріч провели в місті Беїле-Тушнад, Трансильванія, порушувалося чимало суспільних питань, у тому числі й щодо захисту нацменшин. Коли учасники заходу обговорювали тему «Право – найсильніша зброя? Захист прав нацменшин у Карпатському басейні та в міжнародному просторі», виступили, зокрема, директорка Інституту захисту прав меншин Лаура Дєнеї з Угорщини та секретарка Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) з питань політики і комунікації Кароліна Дорчі.
Лаура Денеї зазначила, що в Інституті роблять усе для захисту прав закордонних угорців, адже його основне завдання – підтримка правозахисних організацій та навчання юристів, які там працюють. «Закордонним угорцям, особливо якщо вони живуть у країні, котра не є членом Європейського Союзу, доводиться працювати у важчих умовах», – підкреслила директорка. Це пов’язано з тим, що потрібно брати до уваги набагато більше точок зору.
За її словами, є два типи випадків. Перший – коли правова ситуація зрозуміла, але ті, хто належить до меншини, не можуть відстоювати свої права проти нації більшості. «У такому разі рекомендується використовувати тактику виснаження, чому ми сприяємо, підтримуючи ентузіазм наших закордонних колег», – зазначила директорка.
Щодо другого типу випадків, то виникають значно серйозніші юридичні питання, тож справу треба підтягнути вище, аж до системи міжнародного права.
«Аналізуючи ситуацію протягом останніх 30 років, можна дійти висновку, що права закарпатських угорців зараз на найнижчому рівні», – зазначила, у свою чергу, Кароліна Дорчі. За її словами, ТУКЗ-КМКС робить усе для того, щоб права закарпатських угорців більше не обмежувалися.
Вона також нагадала, що здобуття права на створення інституційної системи закарпатських угорців – це результат довготривалої наполегливої праці.
Кароліна Дорчі пояснила, що освітній та мовний закон був спрямований проти мільйонної російськомовної «нацменшини», яка живе в країні. «Угорці з того часу отримали низку послаблень (освіта, використання мови, ЗМІ), бо ми є представниками європейської нацменшини», – наголосила вона.
Підтримка української нацменшини, яка проживає в Угорщині, сьогодні як ніколи важлива, адже, згідно з деякими дослідженнями, кількість людей української національності в країні перевищує 40 тисяч осіб. Це підкреслила на 1-й угорсько-українській молодіжній конференції #NOVAdays у Будапешті Боґларка Іллєш, держсекретарка міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, відповідальна за двосторонні відносини.
Посадовиця заявила, що угорський уряд рішуче засуджує агресію росії проти України. З початку війни Угорщина реалізовує найбільшу гуманітарну акцію у своїй історії. Визнаючи право України на самооборону, Будапешт надаватиме всіляку допомогу тим, хто рятується від війни, наголосила Боґларка Іллєш.
За її словами, з лютого 2022 року українсько-угорський кордон перетнули вже понад мільйон осіб. Більше п’яти тисяч українських дітей отримують освіту в 1500 угорських школах та дитячих садочках.
Боґларка Іллєш додала, що Угорщина надає підтримку понад пів мільйону українських сімей на території України, зокрема шляхом відбудови шкіл та лікарень.
«Допомагати треба, думаючи про майбутнє, яке перебуває в руках дітей і молоді», – зазначила державна секретарка. А відтак висловила вдячність речниці української громади в парламенті Угорщини Ліліані Грексі, яка ініціювала та організувала молодіжну конференцію.
Зокрема Боґларка Іллєш підкреслила, що уряд Угорщини створив законодавчі можливості для навчання українських дітей. У 2023 році запрацювала українська школа, на створення якої уряд Угорщини виділив 38 мільйонів форинтів.
Держсекретарка заявила, що війна повинна закінчитися якнайшвидше, а Україна має бути відбудована, і величезну роль у цьому відіграє молодь, у тому числі учасники заходу.
За її словами, кожен, хто бере участь у конференції, робить великий крок до зміцнення стосунків між людьми, до взаємної підтримки.
У свою чергу, Жофія Надь-Варга, заступниця державного секретаря міністерства культури та інновацій Угорщини, відповідальна за молодіжну політику, висловила сподівання, що захід стане традиційним, адже надзвичайно важливо почати діалог, який ще ніколи не мав такого великого значення з огляду на війну.
Відтак вона нагадала про традиції українсько-угорських відносин, поінформувавши, що у вересні цього року в Будапешті відбудеться Європейська молодіжна конференція – одна з наймасштабніших подій під час головування Угорщини в ЄС.
Звертаючись до присутньої на конференції молоді, держсекретарка повідомила, що в Угорщині дитина може долучатися до шкільного самоврядування з десяти років, і наголосила на важливості учнівського парламенту та на ініціативах Угорської молодіжної ради.
Речниця української громади в парламенті Угорщини Ліліана Грекса, ініціаторка конференції, повідомила, що в грудні минулого року в неї сформувалася думка, що потрібно щось робити для покращення проблемних українсько-угорських двосторонніх відносин, а оскільки майбутнє за молодими людьми, то треба створити форум, де українська та угорська молодь зможе зустрічатися, обмінюватися думками та підтримувати діалог.
Вона також висловила сподівання, що наступного року Дні молоді вже можна буде провести в Україні, а в перспективі – поширити на українців, які проживають у державах Вишеградської четвірки.
Учасників конференції привітали також перший секретар Посольства України в Угорщині Дмитро Крічфалуші та очільниця делегації від Закарпатської обласної адміністрації Юдіта Петеї.
У рамках заходу його учасники відвідають парламент Угорщини.
9 квітня в обласному центрі Закарпаття стартував фінальний етап Всеукраїнської шкільної олімпіади з румунської, словацької та угорської мов і літератур. Участь в олімпіаді беруть 32 учнів 9–11 класів із Закарпатської, Одеської та Чернівецької областей. Триватимуть змагання з 9-го по 12 квітня.
Урочисте відкриття олімпіади відбулося в сесійній залі Закарпатської ОВА, за участі керівництва краю, консула Генерального консульства Угорщини в м. Ужгород Ласла Куті, заступниці Генконсула Словацької Республіки в м. Ужгород Габріели Станкової, Надзвичайного і Повноважного Посла Румунії в Україні Александра Віктора Мікули, консула Румунії в Солотвині Граціана-Флоріна Пирви.
До учасників олімпіад звернувся голова Закарпатської ОВА Віктор Микита, який зазначив: «Мовне розмаїття – одна з основ європейської культури, основоположна цінність цивілізованого світу. Тож знаково, що саме наш мультинаціональний регіон сьогодні став безпечним і спокійним майданчиком для учасників з різних областей країни. Завдяки Збройним силам ми продовжуємо розвивати освіту й підтримувати нашу талановиту молодь, яка пришвидшує євроінтеграцію України».
Голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай в першу чергу привітав школярів з тим, що вони пройшли випробування на олімпіадах різного рівня і нині стали учасниками всеукраїнської олімпіади.
Відтак наголосив, що всі учасники олімпіади вже досягли успіху. Тож головне не перемога, а участь.
Відтак консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ласло Куті наголосив, що мовне розмаїття – це одна з ознак європейської культури: «В Європі зараз нараховується 24 офіційних мов і, крім того, на європейському континенті розмовляють ще близько 60 мовами. Якщо хтось гарно володіє однією із мов нацменшин, до прикладу, угорською, а також добре володіє українською мовою, то перед такою молодою людиною відкриваються величезні кар’єрні можливості в Європі. Тому для нас особливо важливо проведення такої олімпіади, з мов нацменшин, яка сьогодні відкривається. Адже це є визнанням того, що плекання мови, культури та народності, які здавна проживають в Україні, роблять країну багатшою, колоритною та сильнішою. Особливо у теперішній воєнний час, цей захід служить для зміцнення довіри та порозуміння між країнами та народами. Всім учасникам бажаю успіху та плідної роботи членам журі».
Щодо журі, то у його складі – викладачі філологічного факультету та факультету іноземної філології Ужгородського національного університету, Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, Фахового коледжу інституту та найкращі вчителі області.
На шляху до повноправного членства в Європейському Союзі, Україна має вирішити низку важливих для суспільства проблем, серед яких, зокрема, питання національних меншин. Про це йшлося на зустрічі Надзвичайного і Повноважного Посла Королівства Швеція Тобіаса Тиберга із Володимиром Чубірко та Йосипом Борто.
