Тривала війна та значний дефіцит електроенергії зумовлюватимуть продовження зовнішньої міграції. Україну цього року залишать 500 тисяч осіб.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Інфляційний звіт” Національного банку України (жовтень 2024 року).
“Улітку 2024 року реалізувався ризик більшого відпливу мігрантів за кордон, ніж раніше передбачалося, унаслідок дуже складної енергетичної ситуації”, – йдеться в огляді.
Тому припущення щодо чистого відпливу зовнішніх мігрантів у 2024 році погіршено порівняно з попередніми оцінками (до близько 500 тис. осіб). У липні НБУ очікував 400 тисяч.
Водночас більший відплив у поточному році означає скорочення кількості тих, хто планує та має можливість виїхати, тому у 2025 році відплив мігрантів припускається меншим, ніж раніше передбачалося (близько 200 тис. в порівнянні з 300 тис., які НБУ очікував у липні).
Як і раніше, очікується, що чисте повернення мігрантів в Україну почнеться у 2026 році, проте через адаптацію на новому місці та поступовість нормалізації економічних умов в Україні, повернення буде дещо меншим, ніж очікувалося раніше (близько 200 тис. осіб). У липні НБУ передбачав повернення 400 тис. осіб.
Законодавство щодо банківської таємниці не дозволяє обмежувати фінансові операції тих, хто не з’явився до ТЦК, як це передбачено законопроектом про мобілізацію. У НБУ сподіваються, що до цього не дійде.
Про це заявила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова, повідомляє РБК-Україна з посиланням на ефір телемарафону.
“В рамках того законодавчого поля, яке існує на сьогодні, я, відверто, такої можливості не бачу”, – сказала вона.
Рожкова роз’яснила, що на сьогодні будь-яка інформація, яка є в банках і стосується кожної конкретної особи, може розкриватися в більшості випадків за рішенням суду. “Тобто окремі правоохоронні органи мають більше можливостей, але все ж таки вони не безмежні навіть для них”, – сказала вона.
За її словами, хоча банки мають багато інформації про клієнтів, “людину можна за номером телефону відслідкувати, не обов’язково дивитися в картку і де відбувалися транзакції”.
“Я сподіваюся, що до цього не дійде”, – сказала Рожкова.
Вона нагадала, що Україна позиціонує себе як цифрову країну, яка має Дію, де майже всі зареєстровані, ідентифіковані.
“Тому я не думаю, що нам слід вдаватися до таких фінансових репресій. Мають бути задіяні інші механізми”, – вважає вона. Вона переконана, що для цього мають бути задіяні бази даних та інформація ТЦК.
[type] => post [excerpt] => Законодавство щодо банківської таємниці не дозволяє обмежувати фінансові операції тих, хто не з'явився до ТЦК, як це передбачено законопроектом про мобілізацію. У НБУ сподіваються, що до цього не дійде. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1704742920 [modified] => 1704742560 ) [title] => Фінансові обмеження для ухилянтів: у НБУ сподіваються, що до цього не дійде [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=174906&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 174903 [uk] => 174906 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 174904 [image] => Array ( [id] => 174904 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/rozskova.jpg [original_lng] => 27015 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/rozskova-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/rozskova-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/rozskova.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/rozskova.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/rozskova.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/rozskova.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/rozskova.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1660 [_thumbnail_id] => 174904 [_edit_lock] => 1704735362:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_f2380726bd9031917eb49dc334df2211] =>
Українці повільно повертаються з-за кордону. Але через безпекові ризики частина з них проведе опалювальний сезон в інших країнах.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Інфляційний звіт” Національного банку України (жовтень 2023 року).
Як зазначається в огляді, упродовж ІІІ кварталу 2023 року розпочалося повернення мігрантів в Україну, але воно було меншим, ніж очікувалося. За даними ООН, кількість мігрантів поза межами України скоротилася до 6,2 млн на кінець вересня 2023 року (з 6,3 млн у червні 2023 року), про повернення близько 100 тис. мігрантів упродовж серпня повідомляла і ДПСУ.
“Кількість мігрантів може незначно зрости до кінця поточного року: через підвищені ризики атак на енергоінфраструктуру частина громадян вірогідно проведе опалювальний сезон за кордоном”, – йдеться в огляді.
У результаті, за оцінками НБУ, кількість мігрантів наприкінці 2023 року буде більшою, ніж наприкінці 2022 року (приблизно на 200 тис. осіб).
Водночас, зазначають в НБУ, низка країн, зокрема тих, де зараз перебуває найбільша кількість вимушених мігрантів з України (Німеччина, Польща та Чехія), оголосили про згортання програм підтримки мігрантів з України або про такі плани. На цьому тлі частина мігрантів може розглянути повернення на батьківщину вже у 2024 році або змінити країну перебування.
У НБУ наголошують, що значна частина зовнішніх мігрантів планує повернутися в Україну, але частка тих, хто бажає залишитися в країні-реципієнті, особливо серед тих, хто краще адаптувався, надалі зростає. Основною причиною неповернення лишаються високі безпекові ризики
“З огляду на припущення про їх довшу тривалість та подальшу адаптацію українців за кордоном, повернення мігрантів упродовж прогнозного періоду буде повільнішим, ніж очікувалося раніше. Так, упродовж 2024 року повернеться близько 100 тис. мігрантів, а у 2025 році – орієнтовно 700 тис. осіб”, – йдеться у огляді.
IAEA inspectors have completed in-field verification activities at three locations in #Ukraine at the request of the ?? government — found no indications of undeclared nuclear activities and materials. https://t.co/RiY9hdJjSbpic.twitter.com/muPb3jeDOU
— IAEA - International Atomic Energy Agency ⚛️ (@iaeaorg) November 3, 2022
It was a pleasure to take the first Ukrainian Challenger 2 MBT for a spin. Such tanks, supplied by the United Kingdom, have recently arrived in our country. These fantastic machines will soon begin their combat missions. Thank you, @RishiSunak, @BWallaceMP, and the ?? people. pic.twitter.com/zoCRmKdBnN
Монети, номіналом п’ять та десять гривень, присвячені міжнародній підтримці України та відкривають серію Моя безсмертна Україна.
Національний банк України представив пам’ятні монети У єдності – сила, присвячені міжнародній підтримці України у війні проти Росії. Про це у понеділок, 11 липня, повідомила прес-служба НБУ.
Зазначається, що монети були представлені у двох варіантах:
номіналом 5 гривень – з нейзильберу (тираж – до 250 000 штук (у тому числі 75 000 штук у 2022 році у сувенірній упаковці) ).
На реверсі монет зображено прапори країн, які надають Україні всебічну допомогу. Представники посольств цих країн були на презентації нових монет.
Зазначається, що це перші пам’ятні монети, які Національний банк має намір випустити у серії Моя безсмертна Україна. І це перші монети, випущені з початку війни.
„Таких домовленостей вдалося досягти під час робочих зустрічей представників Національного банку як регулятора страхового ринку, Міністерства закордонних справ України та державних органів Польщі, Словаччини й Угорщини. Сьогодні таке рішення підтримала і Молдова.
Кордони цих країн громадяни України можуть перетинати без полісів „Зелена картка”. Українські прикордонники також не вимагають наявності полісу „Зелена картка” відповідно до розпоряджень Міністерства закордонних справ України”, – йдеться у повідомленні.
Рішення щодо перетину кордону без полісу „Зелена картка” зумовлене запровадженням в Україні воєнного стану.
„Зелена картка” – міжнародний договір „автоцивілки”.
Цей вид страхування є обов’язковим щодо всіх транспортних засобів, що виїжджають з території України. Поліс „Зелена картка” діє за кордоном, на території країн-членів системи „Зелена картка”.
Крім того, за інформацією Моторного (транспортного) страхового бюро України, страховики Польщі безоплатно виписуватимуть поліс цивільної відповідальності для українців строком на 30 днів.
Українським пам’ятним монетам вдалося потрапити у ТОП-10 найкращих монет світу.
Про це повідомили у Національному банку України, написав у соцмережі Фейсбук художник Микита Тітов.
За його словами, йдеться про десятку найкращих монет світу, які були викарбувані у 2020 році. У номінації «Краща монета, присвячена сучасним подіям» перемогла українська монета «75 років Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні». У категорію «Краща монета стандартного розміру (до 37 міліметрів у діаметрі, крона) » потрапила українська срібна монета «ХХХІІ Олімпійські ігри». У номінації «Краще художнє рішення» перемогла українська пам’ятна монета «День пам’яті полеглих захисників». У категорії «Краща інноваційна монета» переміг набір, що складається з дев’яти монет «Енеїда».
Примітно, що у номінації «Найбільш надихаюча монета» перемогла українська пам’ятна монета «Передова», розповів художник.
Влітку у Національному банку повідомили про те, що набір «Енеїда» та «Передова» перемогли у конкурсі «Краща монета року України»-2020.
Національний банк України введе в обіг пам’ятні монети, які створили до 30-річчя Збройних сил України – “Збройні сили України” та “Сухопутні війська ЗСУ”.
Монети „Збройні сили України” та „Сухопутні війська ЗСУ” введуть в обіг 1 грудня.
У банку підкреслили, що монету „Збройні сили України” присвятили українським військам, на які, відповідно до Конституції, покладаються завдання з оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
На аверсі монети, окрім іншого, розмістили емблему Збройних сил та тризуб. Реверс прикрасили стилізованим рослинним орнаментом, який служить тлом для військових беретних знаків розрізнення: загальновійськового (угорі), Десантно-штурмових військ (праворуч), Військово-морських сил (унизу праворуч), Сил спеціальних операцій (унизу ліворуч), Повітряних сил (ліворуч). У центрі на дзеркальному тлі написи: Збройні сили України.
Тираж монети – 1 мільйон штук, її вага 12,4 грама, а діасег 30 міліметрів.
Монету „Сухопутні війська ЗСУ” присвятили військам, „які є основою та головним носієм бойової могутності Збройних сил Україний. За своїм призначенням та обсягом покладених на них завдань вони відіграють вирішальну роль у виконанні ЗС своїх функцій як у мирний, так і у воєнний час”.
„Сухопутні війська – це міцний моноліт механізованих і танкових військ, ракетних військ та артилерії, армійської авіації, частин і підрозділів протиповітряної оборони, спеціальних військ, частин логістичного забезпечення, а також бригад територіальної оборони”, – заявили у Нацбанку.
На аверсі монети розмістили емблему сухопутних військ ЗСУ, ліворуч від якої – малий Державний герб України, а праворуч – знак сухопутних військ ЗСУ. На реверсі викарбували українського воїна зі зброєю та бойову техніку на тлі камуфляжу.
7 серпня рада НБУ призначила заступником глави Нацбанку Олексія Шабана. На цій посаді він відповідатиме за діяльність блоку „Платіжні системи та грошовий обіг”, повідомляє прес-служба НБУ.
Кандидатуру Олексія Шабана подав глава НБУ Кирило Шевченко.
„Олексій Шабан – досвідчений та обізнаний професіонал. Його кандидатура є найбільш вдалою, оскільки поєднує досвід роботи у центральному банку та у великому системному банку із найбільш розгалуженою платіжною інфраструктурою, а також знання реальних потреб учасників фінансового сектору. Упевнений, він примножить досягнення регулятора у площині розвитку безготівкових розрахунків та зможе сприяти розвитку інноваційності фінсектору та збільшенню доступності фінансових послуг для українців”, – прокоментував призначення Кирило Шевченко.
