У п’ятницю, 1 листопада, Кабінет Міністрів України призначив новим освітнім омбудсменом Надію Лещик.
Про це у Telegram повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук.
„Кабінетом Міністрів України призначено Лещик Надію Всеволодівну освітнім омбудсменом”, – йдеться у повідомленні.
Раніше посаду освітнього омбудсмена займав Сергій Горбачов. 15 серпня, уряд на позачерговому засіданні звільнив Горбачова з посади освітнього омбудсмена.
Відомо, що з 2019 року нова освітня омбудсменка Надія Лещик очолювала відділ медіа та аналітики в Службі освітнього омбудсмена.
В Україні розпочали масштабне опитування про реальний стан освіти, яке триватиме 10 днів.
Про це на щорічній конференції освітян оголосив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
Зазначається, що опитування допоможе отримати від викладачів, батьків та дітей інформацію про реальний стан освіти.
„Основа ефективних управлінських рішень – це якісні дані. Важливо, щоб уряд й освітяни були в одній системі координат. Саме тому запускаємо національне опитування для батьків, дітей і вчителів, щоб дізнатися фідбек про систему освіти. Опитування допоможе отримати якісну інформацію про те, що відбувається у сфері освіти, пріоритезувати наші дії та спланувати наступний рік роботи”, – заявив Федоров.
Для кожного українця опитування – це можливість поділитися власною думкою про проблеми в системі освіти, які потребують першочергового розв’язання. А також оцінити, наскільки ви задоволені якістю навчання.
Хто може взяти участь в опитуванні
Участь в опитуванні можуть взяти:
батьки дітей дошкільного віку;
школярі та їхні батьки;
студенти профтехів і їхні батьки;
студенти закладів вищої освіти та їхні батьки;
усі інші дорослі українці.
Також повідомляється, що опитування триватиме 10 днів.
Опитування проводить Міносвіти спільно з Мінцифрою за підтримки проєкту EU4DigitalUA, що фінансується Європейським Союзом і впроваджується Міжнародним та іберо-американським фондом адміністративної і державної політики (FIIAPP).
Міносвіти впроваджує комплексну політику „Школа офлайн” для надання доступу до безпечної очної освіти, а також для підвищення якості дистанційного навчання.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки України.
„Школа офлайн” — комплексна політика Міністерства освіти і науки України, яка реалізується у співпраці з профільним віцепрем’єр-міністром Михайлом Федоровим. Її мета — повернути дітей до безпечного очного навчання, а там, де це неможливо, — створити умови для якісної та ефективної дистанційної освіти”, – ідеться в повідомленні Міносвіти.
„Наша місія у трансформації освіти — побудувати систему, здатну формувати професійних та щасливих людей для нової інноваційної економіки… Саме тому ми впроваджуємо комплексну політику „Школа офлайн”, ціль якої повернути приблизно 300 000 учнів за шкільні парти”, — зазначає Михайло Федоров, віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації.
„Сьогодні маємо різні категорії учнів із різними потребами, як-от: діти на ТОТ чи діти за кордоном. Наше завдання: запропонувати індивідуальний підхід для кожної дитини”, — наголосив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.
Як зазначається, сьогодні майже 1 млн дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном.
„Дистанційна освіта не дає змоги дітям соціалізуватися й розвивати м’які навички. Під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків гаджетів. Також один із найважливіших аспектів — безпека. Неможливо проконтролювати, щоб усі діти, які навчаються онлайн удома, спускалися в укриття під час повітряних тривог”, – наголосили в міністерстві.
Політика „Школи офлайн” містить п’ять основних компонентів, які враховують специфіку кожної категорії учнів та вчителів.
Укриття. Цього року держава виділяє субвенцію 2,5 млрд грн на побудову укриттів у прифронтових областях. Кошти розподіляють через систему DREAM: кожна громада може подати заявку на платформі, щоб отримати кошти на укриття. Зараз 57 проєктів уже отримали фінансування. Проте потреби значно більші, адже треба побудувати ще 165 укриттів у 8 прифронтових та прикордонних областях.
Автобуси. Там, де неможливо побудувати укриття, громади закуповуватимуть автобуси, щоб підвозити дітей до безпечних місць для навчання.
Девайси. Окреме завдання — девайси для учнів та вчителів, які не можуть повернутися до очного навчання.
2. НАВЧАННЯ ЗА МІСЦЕМ ПЕРЕБУВАННЯ ДИТИНИ
Діти, які були вимушені змінити місце проживання через дії країни-агресора, мають змогу навчатися в школі за місцем перебування. Це можливість соціалізуватися та інтегруватися до нової громади. Якщо ж школа за місцем проживання не має укриття чи вільних місць, то діти можуть продовжити навчатися дистанційно у своїй школі.
3. ПЕРЕГЛЯД МЕРЕЖІ ДИСТАНЦІЙНИХ ШКІЛ
Щоб створити комфортніші умови для учнів і вчителів, змінюється мережа дистанційних шкіл. Відтепер мінімальна наповнюваність — 20 учнів у класі. Наявність щонайменше одного класу для всіх років навчання: з 1 до 9 або з 5 до 11 класу (або з 8 до 11 для ліцеїв).
4. НАВЧАННЯ ДІТЕЙ НА ТОТ
Для дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, вводять нові формати навчання. Зокрема, індивідуальний план навчання (педагогічний патронаж) або ж подальше навчання в дистанційному класі своєї школи, якщо безпекова ситуація дає змогу відвідувати заняття. Або ж разом з учителем перейти до іншого класу, якщо їхня школа тимчасово припиняє роботу.
5. ДІТИ ЗА КОРДОНОМ
Діти за кордоном вчаться в місцевих школах і часто поєднують це з навчанням у рідному українському закладі. Відповідно — отримують подвійне навантаження. Щоб уникнути цього, впроваджується українознавчий компонент. Це скорочена освітня програма, яка дає змогу зменшити навчальне навантаження на учнів. Зокрема, українську мову та літературу, історію України, захист України, географію тощо. Окрім цього, предмети з іноземних шкіл перезараховуватимуть.
Уряд затвердив новий Державний стандарт профільної середньої освіти, який дозволить учням 10-12 класів мати більше можливостей для вибору навчальних предметів та курсів, що відповідають їхнім інтересам та майбутнім професійним планам.
З 1 вересня 2027 року учні академічних ліцеїв, професійно-технічних закладів, фахових передвищих і спеціалізованих закладів освіти будуть навчатися за новим стандартом. Вони зможуть обирати, за яким напрямком навчатися: академічним чи професійним. Це означає, що кожен учень зможе сформувати свою індивідуальну освітню траєкторію та обрати предмети, які цікавлять найбільше.
У МОН пояснили, як працюватиме новий стандарт: наприклад, учень академічного ліцею Ілля вирішив обрати мовно-літературний профіль, але йому також цікаві математика і природничі науки. З новим стандартом він зможе обрати додаткові курси з цих предметів і вивчати їх поглиблено. Таким чином кожен семестр Ілля зможе поєднувати вивчення основних предметів свого профілю з тими, що цікавлять його поза профілем.
За новим стандартом, учні зможуть обирати профіль навчання, як-от математичний, STEM, IT, мовно-літературний тощо.
Кількість годин для вивчення предметів та курсів за вибором зростатиме з кожним роком навчання:
за обраним профілем: 10 клас — 280 годин, 11 клас — 315 годин, 12 клас — 420 годин.
поза обраним профілем: 10 клас — 140 годин, 11 клас — 315 годин, 12 клас — 420 годин.
обов’язкові для всіх: 10 клас — 840 годин, 11 клас — 630 годин, 12 клас — 420 годин.
Кількість годин на обов’язкові навчальні предмети та інтегровані курси найбільша в 10 класі. Цей рік є адаптаційним і допомагає учням визначитися з обраним профілем. Якщо після 10 класу учень вирішить змінити профіль, він зможе зробити це без втрат у навчанні, адже відмінність між профілями в цей рік буде мінімальною.
Щоб реформа пройшла успішно, вже з 2025 року розпочнеться пілотування нового стандарту. Це означає, що деякі школи та ліцеї почнуть впроваджувати нові програми і перевіряти, як вони працюють на практиці. Крім того, будуть затверджені нові освітні програми і створені додаткові ліцеї.
Як залишатися максимально корисними у волонтерстві, бізнесі та освіті? Про тил під час війни говорили на дискусії в Ужгороді. Це – продовження традиційного офлайн-формату таких публічних обговорень у місті.
Уже за кілька днів, 1-го березня, розпочинається прийом заяв на зарахування у перші класи до закладів загальної середньої освіти Ужгородської міської територіальної громади. Триватиме кампанія до 31 травня. В обласному центрі перші класи будуть відкриті у 21-му закладі. Право першочергового зарахування мають діти, які проживають у межах визначеної школи, тобто за екстериторіальним принципом, а також, якщо їх брати чи сестри вже навчаються у тому ж закладі.
Наказом Міністерства освіти і науки України затверджено календарний план організації та проведення у 2024 році національного мультипредметного тесту (НМТ).
Тестування проходитиме під час основних і додаткових сесій:
основні: 14 травня – 25 червня;
додаткові: 11–19 липня.
Відповідно до наказу також передбачено два періоди реєстрації осіб, які бажають узяти участь в НМТ, — основний та додатковий.
Основний етап реєстрації осіб для участі в основних сесіях НМТ триватиме з 14 березня до 11 квітня включно.
До 15 квітня зареєстрований учасник матиме змогу в персональному кабінеті внести зміни (змінити предмет на вибір на інший чи змінити населений пункт в Україні / за кордоном, у якому він бажає пройти НМТ).
У додатковий період (10–15 травня) матимуть змогу зареєструватися для проходження НМТ під час додаткових сесій особи, які не змогли цього зробити з поважних причин під час основного періоду реєстрації, та ті, хто реєструвався в основний період реєстрації, але їм було відмовлено в реєстрації. Зміни до реєстраційних даних можна буде внести до 19 травня.
З 08 травня для зареєстрованих учасників основних сесій НМТ з’явиться можливість завантажити зі своїх персональних кабінетів запрошення, де буде зазначено дату, час і місце проведення НМТ. Учасники ж додаткових сесій матимуть змогу дізнатися про дату, час і місце проведення тестування з 8 липня. З міркувань безпеки ми не публікуватимемо інформації про те, де на території України відбудуться тестування, ні на сайтах Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти, ні на наших офіційних сторінках у соцмережах. Наполегливо рекомендуємо учасникам не розголошувати, де й коли проходитиме тестування, адже від цього може залежати безпека і їхня, і організаторів НМТ.
Інформацію про результати основних сесій НМТ за шкалою 100–200 балів буде розміщено в персональних кабінетах учасників до 2 липня, додаткових сесій – до 26 липня.
Зауважимо, що 28 лютого на YouTube каналі Українського центру відбудеться пряма трансляція із директоркою УЦОЯО Тетяною Вакуленко. Доєднавшись до прямого етеру, потенційні учасники НМТ-2024 отримають відповіді на важливі питання щодо його проведення. Цей етер розпочне низку випусків «НМТ-2024: ви запитуєте — ми відповідаємо» від команди УЦОЯО.
Сьогодні на засіданні Кабінет міністрів розширив повноваження Міністерства цифрової трансформації. Це дозволить відомству розробити застосунок „Мрія”, яким будуть користуватись школярі та їх батьки.
РБК-Україна зібрало інформацію, як користуватись та для чого потрібна „Мрія”.
При підготовці матеріалу використовувались дані з прес-служби Мінцифри, Telegram-каналу Міністерства освіти, Facebook міністра освіти Оксена Лісового.
Застосунок буде створено для учнів та їх батьків. У ньому можна буде відстежувати академічну успішність та формувати необхідні для самореалізації дитини завдання.
Також у додатку можна буде отримати інформаційну підтримку, користуватися освітніми та інформаційними ресурсами, навчальними аудіо- та відеоматеріалами.
„Мрія” дозволить збирати, обробляти, накопичувати та передавати дані про освітній процес.
На першому етапі в ньому будуть доступними:
особистий кабінет учня із програмами розвитку здібностей та шкалою успішності;
інтерактивні та мультимедійні навчальні матеріали;
збір, оброблення, накопичення, передавання даних про освітній процес;
Мрія-ID – альтернатива учнівського квитка в застосунку.
У застосунку також планують використовувати штучний інтелект. Це дозволить зменшити навантаження на вчителів, а учням та батькам надасть унікальні освітні можливості.
„Мрія для учня – це вхід в особистий освітній простір та можливість побудувати індивідуальну освітню траєкторію. Застосунок зможе дати кожному учню й учениці алгоритм того, на що звернути увагу, чому присвятити більше часу та які саме освітні матеріали стануть у пригоді”, – пише Лісовий.
За його словами, освіта має створювати можливості для самореалізації учня. Також необхідно розвивати майбутнє дітей та їх таланти.
„Саме це допоможе розвинути людський капітал, а заразом і сильну економіку. Тож крок за кроком рухаємося у цьому напрямку”, – сказав міністр.
Сьогодні, 15 січня, передали ще 7 нових шкільних автобусів освітянам і представникам територіальних громад краю.
Про це повідомив голова Закарпатської ОВА Віктор Микита.
Загалом у межах програми вручили ключі та сертифікати від 30 автобусів навчальним осередкам громад, де транспорт вилучали для потреб ЗСУ за мобілізаційними нарядами.
„Попри війну та завдяки ініціативі Президента України Володимира Зеленського й Уряду ми отримали з державного бюджету субвенцію на закупівлю такого транспорту.
Це важливо для забезпечення регулярного й безоплатного перевезення до місць навчання, роботи і додому учнів та педагогічних працівників, які проживають на відстані понад 2 км від закладу”, – зазначив голова.
Серед інших цього року вперше закупили чотири автобуси для потреб дітей з інвалідністю, що є пріоритетним напрямком реалізації стратегії безбар’єрності першої леді України Олени Зеленської «Рівний рівному».
Це четверта партія з 30 шкільних автобусів, які отримають громади. Частину коштів для закупівлі надали ТГ області у вигляді співфінансування.
Кабінет Міністрів України затвердив угоду між урядами України та Румунії про взаємне визнання документів про освіту.
Про це в телеграмі повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук, зазначивши, що відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду в середу.
Зокрема, затверджено угоду між урядом України та урядом Румунії про взаємне визнання документів про освіту, яку було підписано 18 серпня 2023 року в Бухаресті.
The UK has helped train 32,000 Ukrainian troops for their ongoing fight for freedom. The latest cohort of soldiers has left the UK to return to the frontline in time for Christmas.
This week their new friends in the UK Armed Forces held a Christmas celebration to wish them well. pic.twitter.com/u6xuPJL6Zs
