Лише 7% опитаних українців відповіли, що підвищення пенсійного віку в Україні можна розглядати як вимушений крок, і його позитивні наслідки переважатимуть негативні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Центру Разумкова.
Ще 16% респондентів уважають, що підвищення пенсійного віку в Україні матиме приблизно однаковою мірою як позитивні, так і негативні наслідки.
Водночас 58% респондентів відповіли, що негативні наслідки підвищення пенсійного віку переважатимуть можливий позитив.
Молоді люди (18-29 років) рідше говорять про негативні наслідки, ніж в інших вікових групах, і частіше займають невизначену позицію.
На питання „До якого віку ви готові працювати?” 29% респондентів відповіли до 60 років, 12% – готові працювати до 61-65 років, 3% – до 66-70 років і 15% – до 50-59 років. При цьому 20% відповіли, що взагалі не можуть або не готові працювати.
Серед респондентів віком 50-59 років на питання „До якого віку ви готові працювати” понад 40% вказали існуючий поріг пенсійного віку – 60 років, ще майже 16% указали вищий вік – 61-65 років. У молодших вікових групах ці відсотки були істотно нижчі.
Соціологічне опитування проводилося Центром Разумкова з 6 по 12 червня 2024 року серед 2016 респондентів. Опитування проводилося лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Українська влада не планує підвищувати пенсійний вік. Натомість будуть створювати умови, щоб українці працювали довше.
Про це повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович в інтерв’ю агентству „Укрінформ”.
„Ні, ми не будемо його (пенсійний вік, – ред.) збільшувати. Стандарт, закладений в 2017 році, є оптимальним, і його варто зберегти. Він регламентує не вік людини, а кількість відпрацьованих років. Водночас у 65 років за будь-яких обставин громадянин може вийти на пенсію. Тепер, на мою думку, це – непоганий варіант”, – сказала вона.
За її словами, у міністерстві хочуть працювати, щоб поновлювати навички людей літнього віку, давати їм нові навички, наприклад, із цифрової грамотності, щоб вони могли залишатись на ринку праці якомога довше.
„Людина у 65 років – це не дідусь із сивою бородою. Це ще дуже активна особистість, яка хоче бути затребуваною в суспільстві, має гарні можливості робити внесок в економіку і чудовий досвід. Враховуючи ці обставини, нам потрібно створювати умови, щоб люди пенсійного віку хотіли долучитися до роботи, і щоб роботодавці також розглядали їх як цінний ресурс”, – сказала голова Мінсоцполітики.
Жолнович також вважає, що пенсія дещо десоціалізує, бо зникає необхідність ходити на роботу і відповідно перебувати в соціумі. Але активні дії продовжують наше життя.
„Тому одне з наших завдань – не залишати людей у „чотирьох стінах” якомога раніше, а зберегти цю соціальну активність”, – додала міністр.