Самоврядування українців угорського міста Ніредьгаза влаштувало святковий захід з нагоди 200 річниці з дня народження угорського поета Шандора Петефі та 209 річниці з дня народження Тараса Шевченка. Організатори наголосили, що для обох письменників свобода, за яку вони боролися, була вкрай важливою.
https://youtu.be/24Q-v-_A6Sg
[type] => post [excerpt] => Самоврядування українців угорського міста Ніредьгаза влаштувало святковий захід з нагоди 200 річниці з дня народження угорського поета Шандора Петефі та 209 річниці з дня народження Тараса Шевченка. [autID] => 14 [date] => Array ( [created] => 1696523820 [modified] => 1696523640 ) [title] => Самоврядування українців м.Ніредьгаза вшанувало Тараса Шевченка та Шандора Петефі (відео) [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=164046&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 164037 [uk] => 164046 ) [aut] => djkovach1979 [lang] => uk [image_id] => 164048 [image] => Array ( [id] => 164048 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/1-5.jpg [original_lng] => 126307 [original_w] => 1280 [original_h] => 720 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/1-5-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/1-5-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/1-5-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/1-5-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/1-5.jpg [width] => 1280 [height] => 720 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/1-5.jpg [width] => 1280 [height] => 720 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/1-5.jpg [width] => 1280 [height] => 720 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1696564863:3 [_oembed_6a3e7c9d58ae212e04d1d14176a74e6a] => [_oembed_time_6a3e7c9d58ae212e04d1d14176a74e6a] => 1696512455 [_thumbnail_id] => 164048 [_edit_last] => 14 [views_count] => 1859 [_hipstart_feed_include] => 1 [_oembed_0338f69577e36f05aa51d07e710d8610] =>
BREAKING NEWS The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2023 #NobelPrize in Physics to Pierre Agostini, Ferenc Krausz and Anne L’Huillier “for experimental methods that generate attosecond pulses of light for the study of electron dynamics in matter.” pic.twitter.com/6sPjl1FFzv
1.⚡️ #Hungary has stopped allowing Ukrainian trucks through from #Slovakia, - media.
After the blockade of Slovak carriers, the drivers decided to leave Slovakia through Hungary. It is reported that a queue formed here, and then trucks stopped passing altogether.⬇️ pic.twitter.com/InxRtsiVhh
Двомовне видання поеми «Апостол» Шандора Петефі презентували в Ужгороді. Саме цю книгу нещодавно подарувала Президенту України Володимиру Зеленському Президентка Угорщини Каталін Новак під час зустрічі на День Незалежності в Києві. Оригінал твору відомого угорського поета-революціонера, поєднаний із українським перекладом, побачив світ у видавництві «Карпати» завдяки фінансовій підтримці Генерального консульства Угорщини в місті Ужгород.
Меморіальну дошку Шандору Петефі на зовнішній стіні реформатської церкви села Бадалово Берегівського району Асоціація угорських сіл Закарпаття встановила 14 серпня 1938 року в пам’ять про те, що в липні 1847-го видатний поет на шляху до своєї нареченої Юлії Сендреї в місто Ардуд зупинився в тіні цієї споруди, щоб відпочити. Місцеві мешканці в рамках Року пам’яті Петефі відзначили річницю відкриття меморіальної дошки.
Асоціація угорських сіл Закарпаття 85 років тому встановила меморіальну дошку на зовнішній стіні реформатської церкви Бадалова, аби місцеві мешканці пам’ятали, що в липні 1847 року на шляху до своєї нареченої в місто Ардуд Шандор Петефі зупинився біля храму на відпочинок. У селі дуже пишаються цією спадщиною, відзначають тут день народження поета, річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років та інші національні свята.
Святкове богослужіння в церкві цього дня провів пастор реформатської церкви Жолт Шапі. Під час своєї проповіді він зачитав уривок із книги Іова: «І звернув Господь долю Іова на краще після того, як Іов помолився за друзів своїх, і Господь повернув Іову в подвійній мірі все, що він мав». Пастор провів паралель зі Святим Письмом: як і в біблійного героя, доля закарпатських угорців була і залишається сповненою випробувань, але це треба витримати, бо в Господа є план і для них. Як зазначив Жолт Шапі, поки діти декламують вірші Петефі на своїй батьківщині, поки ми відзначаємо 85-річчя в церковній громаді, Всевишній говорить нам, що в нас є не тільки минуле, а й майбутнє!
Після богослужіння учасники заходу зібралися біля меморіальної дошки. Їх привітав голова місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття села Бадалово Людвіг Якоб. За його словами, доля і Всевишній так розпорядилися, що поет, який творив чи не найкоротший період в історії Угорщини, став найбільш відомим і визнаним поетом угорського народу.
Після виконання національної молитви угорців очільник місцевого осередку організації відзначив велич Шандора Петефі, згадавши про його твори, назавжди записані в «золоту книгу» історії Угорщини, які він залишив для нащадків.
Людвіг Якоб зауважив, що з чотирьох визначних меморіалів Петефі на Закарпатті пам’ятна дошка в Бадалові є найдавнішою: вона була відкрита 14 серпня 1938 року в присутності тодішнього губернатора Закарпаття Костянтина Грабара. За словами очільника місцевого осередку ТУКЗ-КМКС, становище місцевих угорців в ті часи було непростим, але чехословацька влада була настільки толерантна до корінних жителів, що долучилася до увічнення пам’яті національного героя. Таке ставлення потрібне і в сьогоднішній, сповнений випробувань час…
Консул Угорщини в місті Берегові Міклош Юстин під час свого виступу зазначив, що замість власних слів краще процитує вірш Петефі про єдність і силу спільноти.
Слова поета процитував і голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін: «Тільки час може вирішити, що справжнє, а що ні». Він назвав Шандора Петефі посланцем Бога. Як непохитний борець за свободу поет написав, зокрема, гімн Угорської революції.
Йожеф Шін назвав зразковою вірність бадаловчан спадщині Петефі, яку вони близько ста років плекають і зберігають для нащадків.
Після цього на заході з в’язанкою тематичних пісень виступили членкині Гечанського гуртка збереження народних традицій.
На завершення пастор Жолт Шапі попросив божого благословення на присутніх, а також висловив вдячність за подію. Відтак присутні поклали вінки до пам’ятної дошки Шандору Петефі.
У селі Бадалово вже понад півстоліття існує традиція розпочинати новий рік святковим богослужінням у місцевій реформатській церкві, а потім вшановувати пам’ять Шандора Петефі. Цього року виповнилося б 200 років від дня народження найвідомішого угорського поета, революціонера, національного героя, одного з найвидатніших діячів угорської поезії.
У своїй проповіді пастор реформатської церкви Жолт Шапі процитував уривки з 6-го та 7-го віршів книги Псалмів, наголосивши, наскільки велика благодать Господня для Його народу навіть у ці неспокійні часи.
На меморіальному заході з нагоди вшанування ювілейної річниці від дня народження Шандора Петефі, який став центральним дійством Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), першим виступив очільник місцевого осередку організації, сімейний лікар Бадалова Лайош Якаб, відзначивши історичну роль великого поета, котрий 176 років тому відвідав село.
«Щороку 1 січня ми традиційно вшановуємо річницю від дня народження Шандора Петефі – поета, революціонера, національного героя, одного з найвидатніших діячів угорської поезії, якому цього року виповнилося б 200 років, – зазначив Лайош Якаб під час виступу. – У липні 1847 року по дорозі до своєї нареченої, Юлії Сендреї, в Ердед, Петефі відпочив біля нашої місцевої реформатської церкви. На пам’ять про це 14 серпня 1938 року тут була встановлена меморіальна дошка».
Лайош Якаб наголосив, що з чотирьох меморіальних знаків Петефі на Закарпатті бадалівський – найдавніший, адже в Ужгороді, Берегові та Мукачеві пам’ятники були встановлені в 1990-х роках, а той, що у Бадалові, вже має 85-річну історію. Місцеві жителі намагаються належним чином берегти цю спадщину і передати її майбутнім поколінням, щоб люди, які тут проживають, завжди відчували духовність великого поета.
Очільник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар, у свою чергу, побажав місцевим всього найкращого у новому році. Дипломат відзначив велич поета Шандора Петефі, а також торкнувся і ситуації закарпатських угорців, яким передусім побажав миру в 2023 році.
Голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін під час виступу наголосив, що боротьба за свободу актуальна сьогодні і буде такою завжди. «Згадаймо про угорський і український народ: обидва борються за свою свободу і незалежність, один – на полі бою, інший – за столом переговорів, але ставка однакова», – сказав він, додавши, що одним із найбільш згадуваних слів в угорських суспільних ЗМІ було слово «мир». Йожеф Шін завершив свій виступ цитатою від Петефі: «Час правдивий і вирішує, що не є таким».
«Сьогодні, як і щороку першого січня, ми зібралися, тому що 200 років тому народився Олександр Пе́трович, син Марії Груз, який став найвидатнішою постаттю угорської поезії», — зазначила, розпочинаючи виступ, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, депутат Закарпатської обласної ради Ільдико Орос. Вона підкреслила, що місцеві мешканці підтримують збереження угорської культури, зокрема, віддаючи своїх дітей до угорськомовних дитсадків і шкіл, оскільки нація може бути справді успішною, лише навчаючись рідною мовою.
Голова Берегівської міської територіальної громади Золтан Бабяк під час виступу наголосив, що, спільно вшановуючи пам’ять Петефі, ми зміцнюємо один одного, і ми можемо робити це і через слово Боже. Він підкреслив, що під час нинішньої жахливої війни потрібна витримка і співпраця, у чому велику роль відіграють історичні церкви, благодійні та громадські організації, тільки так можна пережити ці важкі часи.
До присутніх звернувся і староста села Бадалово Імре Салай. Вшановуючи Петефі, він назвав життєвий шлях поета найкоротшою, але водночас і найбільшою історією успіху. Участь у заході взяв також голова Берегівської райради Карло Резеш.
Єпископ Закарпатської реформатської церкви Шандор Зан Фабіан попросив Божого благословення на присутніх, відтак наголосив, що ключовими факторами збереження закарпатських угорців є віра в Бога, відданість рідному краю та реалізація надії, яку реформатська церква поставила дороговказом на 2023 рік.
Після святкових промов виступив ансамбль «Ганґрафоґо» з села Оросі під керівництвом Дьонді Ґаті, котрий виконав на цитрі вірші Петефі, покладені на музику.
На завершення заходу присутні поклали вінки до пам’ятної дошки Шандора Петефі
Представники угорської громади області 1 січня відзначили 200-річчя від дня народження Шандора Петефі в Ужгороді біля пам’ятника поету. У заході, організованому Генеральним консульством Угорщини в Ужгороді, взяли участь представники Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), Демократичної спілки угорців України, Товариства угорської інтелігенції Закарпаття, мешканці міста.
Як і в минулі роки, хоча цього разу не через епідеміологічну ситуацію, а через війну в країні, ювілейну річницю від дня народження одного з найвідоміших і найвидатніших діячів угорської поезії відзначили у вузькому колі.
– Щороку першого січня закарпатські угорці, ужгородці, Генеральне консульство згадують, що найвидатніший угорський поет Шандор Петефі свого часу побував в Ужгороді. 200-річчя від дня його народження ми почали відзначати ще торік і цього року продовжимо. Зокрема, незважаючи на війну, протягом року, швидше за все, будуть організовані різноманітні заходи, які об’єднають угорську громаду і ми засвідчимо нашу відданість справі миру, – наголосив під час виступу Генконсул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаі.
Заступник голови ТУКЗ-КМКС, депутат обласної ради Йосип Борто, розповідаючи про свій зв’язок із творчістю поета та про те, що означав для нього Шандор Петефі і його поезія, сказав:
– Саме через нього я полюбив поезію. Чи не найважливішим було те, що він став першим угорським поетом, який увів у поезію народну мову, тому його розуміли навіть прості сини народу. Більше того, і я, будучи молодим студентом, також зрозумів і дуже полюбив те, що він писав, через його «Вітязя Яноша».
Пізніше, коли був закоханим підлітком, я обожнював його вірш «Наприкінці вересня». Тоді я почав захоплюватися і самим поетом, який так прекрасно вмів перенести биття закоханого серця в першу частину вірша. Потім, уже як студента з молодим революційним духом, мене, як і багатьох інших, захоплювала «Національна пісня». Лише пізніше, коли почав цікавитися філософією, я полюбив і зрозумів «Апостола» – його чудовий твір, – підкреслив Йосип Борто.
«Ще одна важлива річ у зв’язку з Петефі – це те, що він багатьом дав осягнути смисл свободи і полюбити її”, – наголосив заступник голови ТУКЗ-КМКС.
– Свобода – це особлива річ. Для кого вона важлива, то важливіша за все інше, але виразити це так, як зробив Петефі в дуже короткому вірші «Свобода, любов!», ніхто не зумів.
«Свобода, любов! Мені потрібні ці дві речі. Заради свого кохання я пожертвую життя. За свободу пожертвую свою любов» (Пешт, 1 січня 1847 р.).
«Той ступінь, як він описує, коли його любов важливіша за все, навіть за його життя, але є щось ще важливіше – свобода! І він це не просто написав, він так відчував, і довів це своїм життям і своєю смертю. Угорський народ – волелюбний, а я є його сином, і цю любов до свободи прищепив мені Петефі, а потім вона розрослась», – зазначив Йосип Борто.
За його словами, Петефі – це гордість нації, ми ним пишаємося, його знають і люблять не тільки всі угорці, а й мільйони представників інших національностей.
– Ця гордість проймає і мене. Ми зараз тут, і ми відчуваємо, наскільки важлива свобода і те, що, якщо треба, за цю свободу потрібно пожертвувати життям. Саме такі події зараз відбуваються і в Україні. Ось і ми, коли йдемо на численні жертви, щоб вистояти, не зрадити собі, вірні Петефі, нашим предкам і збереглися, як угорці, – зазначив Йосип Борто, завершуючи виступ на меморіальному заході з нагоди 200-річчя від дня народження Шандора Петефі в Ужгороді, котре закінчилося покладанням вінків та квітів до пам’ятника.
