Українці не вірять у швидке завершення війни з росією. І більшість готові терпіти стільки, скільки потрібно.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
У вересні 2025 року лише 18% українців очікують, що війна завершиться до кінця 2025 року. Натомість 27% опитаних говорять про 2026 рік, 32% – про 2027 рік і пізніше. Кожен четвертий респондент (23%) відповів “не знаю”.
При цьому більшість українців (62%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (на початку червня 2025 року показники були ідентичні). Ще 4% відповіли, що готові терпіти близько року.
Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 21% респондентів (практично без змін за останні декілька місяців).
Опитування КМІС проводилося з 2 по 14 вересня 2025 року серед 1023 респондентів по всій Україні.
Ковід 19 повертається. Статистика свідчить, що кількість хворих на коронавірус зростає щотижнево. Так, на початку серпня в Закарпатській області епідеміологи зафіксували поодинокі випадки, а вже цього тижня зареєстровано 89 хворих. Традиційно, найчастіше хворіють в Ужгородському районі – 42 випадки, Берегівському – 19, Мукачівському -16. Найменше інфікованих зареєстровано у Рахівському районі – 1 випадок.
За шість місяців 2025 року в Україні зареєстровано 249 тисяч смертей і лише 86,8 тисячі народжень, що означає перевищення кількості померлих над новонародженими у 2,9 рази. Такі дані містяться у звіті Міністерства юстиції щодо державної реєстрації актів цивільного стану.
Найгірше співвідношення смертності до народжуваності зафіксоване в Херсонській (12,2 рази) та Донецькій (10,3 рази) областях.
Значно вищі показники також у Запорізькій і Харківській областях — у 5 разів, Сумській — у 4,9, Чернігівській — у 4,8, Дніпропетровській — у 4,1, Черкаській і Полтавській — у 4, Миколаївській — у 3,7, Кіровоградській — у 3,6 рази.
Найбільш сприятлива демографічна ситуація — у західних регіонах: у Рівненській області співвідношення смертей до народжень становить різницю у 1,6 рази, у Волинській — у 1,7, у Закарпатській та Києві — у 1,8, у Львівській — у 1,9, у Чернівецькій — у 2,1, а в Івано-Франківській — у 2,2 рази.
[type] => post
[excerpt] => За шість місяців 2025 року в Україні зареєстровано 249 тисяч смертей і лише 86,8 тисячі народжень, що означає перевищення кількості померлих над новонародженими у 2,9 рази. Такі дані містяться у звіті Міністерства юстиції щодо державної реєстрації...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1752862740
[modified] => 1752854166
)
[title] => Число померлих в Україні у 2025 році перевищило число народжених майже у 3 рази – Мін’юст
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=248549&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 248890
[uk] => 248549
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 248550
[image] => Array
(
[id] => 248550
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg
[original_lng] => 125453
[original_w] => 960
[original_h] => 540
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg
[width] => 960
[height] => 540
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg
[width] => 960
[height] => 540
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg
[width] => 960
[height] => 540
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2bf5d5bbb2640ff524e87e373c1f0e8552cddef0.jpg
[width] => 960
[height] => 540
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1752843366:2
[_thumbnail_id] => 248550
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 1491
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 316994954000
[_oembed_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] =>
[_oembed_time_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] => 1756824447
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 43
[3] => 578
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Суспільство
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 29591
[1] => 23756
[2] => 2050
)
[tags_name] => Array
(
[0] => народжуваність
[1] => смертність
[2] => статистика
)
)
[3] => Array
(
[id] => 242534
[content] =>
Демографічна криза в Україні загострилася під час збройної агресії росії. Війна призвела до різкого скорочення чисельності молоді.
Про це йдеться у проєкті урядової концепції Державної цільової соціальної програми „Молодь України: покоління стійкості-2030”.
Як зазначається в документі, за даними Держстату, станом на 1 січня 2022 року, чисельність молоді становила 9,969 млн молодих людей (що становило 24,3% від загальної чисельності населення).
Водночас, за оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук України, у 2024 році чисельність молоді скоротилася до 7,654 млн осіб, а за прогнозом експертів у сфері соціальної політики та демографії до 2030 року така чисельність може знизитися до 7,587 млн осіб, йдеться в проєкті.
Міграція
„Зниження чисельності молоді, її участі в суспільному житті та зростання міграційних настроїв є ключовими викликами, особливо з огляду на тих, хто планує виїхати за межі України, не пов’язує своє майбутнє з Україною або не відчуває себе частиною українського суспільства”, – йдеться в пояснювальній записці.
За результатами соціологічного дослідження „Вплив війни на молодь в Україні”, проведеного дослідницькою агенцією Info Sapiens у 2024 році на замовлення Програми розвитку ООН, лише 58% молоді висловили бажання залишитися в Україні.
Частка молодих біженок / біженців, які прагнуть повернутися з-за кордону, зменшилася з 66% у 2023 році до 32% в у 2024 році. Водночас частка тих, хто категорично не хоче повертатися, зросла з 6% до 19% відповідно.
Молодь в окупації
Збройна агресія, за висновками аналітичного звіту „Молодіжна політика рф як інструмент знищення ідентичності на тимчасово окупованих територіях України”, підготовленого Центром громадянської просвіти „Альменда” у 2024 році, супроводжується системним впровадженням агресивної молодіжної політики на тимчасово окупованих територіях України, що цілеспрямовано знищує українську ідентичність.
Понад 600 тисяч молодих осіб віком 18-29 років проживає на окупованих частинах Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, які перебувають під впливом російської політики.
„Втрата зв’язку з ними та з молоддю за межами України без належної інтеграції загрожує формуванням покоління, що не ідентифікує себе як частину українського суспільства”, – йдеться в документі.
Молодь в Україні
Молодь в Україні – це молоді особи віком від 14 до 35 років. У Національній молодіжній стратегії до 2030 року, затвердженій указом президента України від 12 березня 2021 року виокремлено такі чотири вікові групи молоді:
14-18 років: здебільшого охоплює учнівську молодь, яка визначається з освітніми та професійними орієнтирами й набуває досвіду участі в суспільному житті;
18-24 роки: молодь зазвичай здобуває фахову передвищу або вищу освіту, поєднує навчання з початком трудової діяльності та шукає шляхи самореалізації;
24-29 роки: молодь, як правило, вже визначилася з професійними пріоритетами, але часто стикається з труднощами офіційного працевлаштування й забезпечення гідних умов праці;
29-35 роки: молодь має професійний, управлінський або науковий досвід, часто потребує перекваліфікації, формує сім’ї, виховує дітей та активно залучається до суспільного життя країни.
Базовий сценарій ООН передбачає, що населення України до 2100 року скоротиться до 15,2 млн осіб. Але негативний передбачає менш як 10 млн осіб.
Про це свідчать дослідження Київської школи економіки (KSE).
Базовий варіант середньої народжуваності передбачає поступове збільшення коефіцієнтів народжуваності з 1,0 до 1,5 дитини на жінку, але все ще нижче рівня відтворення.
За розрахунками ООН, якщо не будуть прийняті заходи політики, населення України скоротиться до 2050 року до 32 млн.
Водночас із поступовим скороченням відбуватиметься порушення співвідношення вікових груп. Починаючи з 2070 року, кількість людей похилого віку (60+ років) перевищить число працездатних (18-59) – 11,1 млн проти 10,9 млн.
Це означає критичний рівень старіння нації, значний тиск на системи охорони здоров’я, соціальної підтримки та пенсійне забезпечення, зазначать у KSE.
Високі безпекові ризики, постійні обстріли та руйнування, збереження дефіциту електроенергії негативно впливають на якість життя українців. Це зумовлює подальшу зовнішню міграцію.
Про це свідчать дані „Інфляційного звіту” Національного банку України (січень 2025 року).
„Упродовж 2024 року відплив мігрантів з України тривав і загалом за рік становив близько 0,5 млн осіб, що відповідало оцінкам НБУ”, – йдеться в огляді.
Як зазначили в НБУ, це дає підстави не змінювати припущення щодо подальшої динаміки міграції. У 2025 році очікується продовження чистого відпливу зовнішніх мігрантів (близько 0,2 млн осіб), натомість з 2026 року почнеться чисте повернення мігрантів в Україну (близько 0,2 млн осіб), яке пришвидшиться у 2027 році (близько 0,5 млн осіб).
За даними НБУ, спостерігається зменшення частки тих, хто бажає повернутися, через подальшу адаптацію українців за кордоном.
„Тому масове та швидке повернення мігрантів в умовах збереження статус-кво виглядає малоймовірним, унаслідок чого дефіцит робочої сили зберігатиметься на прогнозному періоді”, – йдеться в документі.
НБУ оцінює як високі (25-50%) ризики більшого відпливу мігрантів за кордон і меншого їх повернення.
У разі їх реалізації стан ринку праці погіршуватиметься, а внутрішній споживчий попит може скоротитися.
„Водночас зміна політики країн-реципієнтів щодо українських мігрантів та проактивна політика українського уряду щодо повернення мігрантів додому можуть пожвавити міграційний приплив. Також він стимулюватиметься в разі швидкого зниження безпекових ризиків в Україні. У цьому разі нестача робочої сили знизиться, споживчий попит відновлюватиметься швидше, водночас ризики зростання безробіття в короткостроковому періоді також можуть посилитися”, – йдеться у звіті.
Станом на кінець вересня кількість українців, які мали статус тимчасового захисту в одній з країн – членів Європейського Союзу, становила близько 4,2 мільйона. Про це свідчать дані статистичної організації Європейської комісії (Євростат).
Згідно зі звітом, на кінець вересня в державах – членах Європейського Союзу проживало 4 197 365 громадян України, які отримали статус захисту, тоді як на кінець серпня їх кількість становила 4 163 655.
Найбільше українських біженців отримали такий статус у Німеччині (1 129 335), Польщі (979 835) та Чехії (378 480). Порівняно з даними на кінець серпня у вересні найбільший приріст був зафіксований у Німеччині (7005; 0,6 відсотка), Польщі (4645; 0,5 відсотка) та Іспанії (3170; 1,5 відсотка). Доволі значне зниження зафіксовано у Франції (570; 0,9 відсотка).
Відносно кількості населення кількість українців зі статусом була найвищою в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8). 45 відсотків українських біженців становлять жінки, 32,3 відсотка – неповнолітні віком до 18 років, 22,7 відсотка – дорослі чоловіки. Згідно зі статистикою, з моменту запровадження статусу тимчасового захисту Угорщина надала загалом 37 985 таких документів українським біженцям, зокрема 733 – у вересні.
[type] => post
[excerpt] => Станом на кінець вересня кількість українців, які мали статус тимчасового захисту в одній з країн - членів Європейського Союзу, становила близько 4,2 мільйона. Про це свідчать дані статистичної організації Європейської комісії (Євростат).
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1731242100
[modified] => 1731234771
)
[title] => Понад 4 мільйони українців мають статус захисту в Європі – статистика
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=221605&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 221487
[uk] => 221605
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 208973
[image] => Array
(
[id] => 208973
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[original_lng] => 67992
[original_w] => 850
[original_h] => 478
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2328
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 208973
[_edit_lock] => 1731227692:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 508487851000
[_oembed_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] =>
[_oembed_time_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] => 1757835147
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 656257
[2] => 43
[3] => 35
[4] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
[4] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 1561
[1] => 2050
)
[tags_name] => Array
(
[0] => захист
[1] => статистика
)
)
[7] => Array
(
[id] => 217496
[content] =>
Щороку в Україні скорочується кількість населення і після початку війни ситуація погіршилася в рази. За останніми прогнозами українців може залишитися трохи більше 25 млн. Кабінет міністрів схвалив демографічну стратегію, спрямовану на покращення життя. Експерти розповіли Фокусу, наскільки вона буде дієвою.
За прогнозами Інституту демографії та проблем якості життя НАН, населення України може зменшитися до 25,2 мільйона людей. У результаті Кабмін схвалив Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року.
Так у стратегії йдеться про необхідність формування середовища, сприятливого для народження й виховання дітей і забезпеченням економічної самодостатності сімей. А саме безпеку, розбудову країни, доступність житла, якісної охорони здоровʼя, робочих місць.
Фокус розповідає, чи є ефективною стратегія Кабміну та чому важливою є не лише вона, але й міграція та терміни закінчення війни.
Чи спрацює демографічна стратегія Кабміну
Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Олександр Гладун розповів Фокусу, що успіх стратегії Кабміну залежить від фінансування.
„Якщо заходи будуть нормально розроблені, нормальне буде фінансуватись, то вона (стратегія, — ред.) повинна спрацювати. Але що таке спрацювати? У сучасних умовах це дуже складно казати. Для цього вона і розроблялася, щоб покращити демографічну ситуацію”, — сказав Гладун.
Він розповів, що демографічна ситуація покращиться тоді, коли ЗСУ виграють війну. Зокрема, відразу частина людей повернеться з-за кордону, можливо, деякі родини захочуть народити дитину, зменшиться смертність.Соціолог Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Людмила Слюсар повідомила у розмові з Фокусом, що демографічна стратегія Кабміну спрацює, проте головною умовою є завершення війни та зміна безпекової ситуації. Проте важливо, аби держава і зараз дбала про родини з дітьми. Йдеться про створення бомбосховищ, допомогу переселенцям з дітьми, налагодження освітнього процесу, розвʼязання питань з дитсадками.
„Це все важливо. Але по-справжньому буде комфортне середовище, якщо принаймні гаряча стадія війни завершиться”, — сказала Слюсар.
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник заявив, що він оптиміст та вважає, що влада прикладе достатньо зусиль, аби демографічна стратегія була реалізована.
„Але навіть якщо подивитися за загальними цифрами, у 2050 році нас буде близько 28 мільйонів людей. І це в кордонах 1991 року, включно з Кримом. Це все одно дуже серйозне скорочення і насправді потрібно працювати над вирішенням, як я кажу, трьох головних питань”, — зазначив Воскобойник.
За його словами, йдеться про те:
яким чином повертатимуть українців, які нині перебувають за кордоном;
як скоротять обсяги трудової міграції, нова хвиля якої розпочнеться після закінчення війни та відкриття кордонів;
як залучатимуть талановитих іноземців працювати та проживати в Україні.
Головна проблема України — міграція
За словами соціолога Володимира Паніотто головний вплив на кількість людей в Україні мають не демографічні стратегії, а міграція.
„У нас було 8 мільйонів, які були в Європі, зараз 6 мільйонів, десь від одного до двох мільйонів в Росії. І кількість тих, хто повернеться, є таким головним фактором, який буде визначати кількість людей, які проживають в Україні. А другий фактор — це скільки людей поїде після закінчення війни, виїдуть чоловіки, які зараз не мають важливості”, — сказав він Фокусу.
Паніотто розповів, що за опитуваннями, з 6 мільйонів українців за кордоном дві третини хочуть отримати громадянство тих країн, де зараз перебувають.
„Тоді виходить, що 4 мільйони залишаться (за кордоном, — ред.) і, можливо, до них поїдуть ще 2 мільйони чоловіків”, — вважає він.
Соціолог уточнив, що найбільше значення має закінчення війни, коли це станеться. Зокрема, від цього залежить адаптація мігрантів. Він вважає, що Україна повинна щось робити, аби більше людей повернулося, а менше виїхало після закінчення війни. А саме залучати їх до певної роботи. Зокрема, 60% тих, хто виїхав з України, мають вищу освіту.
„Це кваліфікована праця, багато з них може дистанційно працювати. Діти можуть продовжувати тут навчатися. Країна багато чого може зробити і має робити для того, щоб мінімізувати втрати”, — пояснив він.
Україну заселять африканці та мігранти з менш розвинутих країн
Паніотто розповів про можливу міграцію в Україну людей з країн, які менш розвинуті, а саме з Африки, Афганістану. Проте на їхню адаптацію піде більше ресурсів, і попри це, вони не швидко стануть українцям. Крім цього, в Україні не найкраще ставлення до африканців, зазначив він.
„У нас немає такої культури, як скажімо, в інших країнах, де вони (мігранти з Африки, — ред.) вже звикли”, — сказав він та додав, що Україні вигідніше намагатися повернути своє населення, ніж витрачати ресурси на адаптацію мігрантів з інших країн з іншою культурою.
Кожного року „зникав” Житомир
Василь Воскобойник повідомив, що навіть до початку військових дій населення України щороку скорочувалося приблизно на 350 тисяч.
„Умовно кажучи, кожного року в нас зникало таке місто як Житомир. Відповідно, в цілях демографічної стратегії стоїть, щоб підвищити народжуваність. Зараз у нас коефіцієнт 0,9, за демографічною стратегією хочуть його підвищити до 1,5. Тобто це 15 дітей, котрі повинні народитися в 10 жінок”, — пояснив Воскобойник.
За його словами, для того, аби забезпечити стану нації та збільшити кількість хоча б на один рівень потрібно, аби народжуваність була на рівні 2,2. Так, десять жінок повинні народжуватися 22 дитини.
„Якщо в нас виходить, що за цілями демографічної стратегії вийти на коефіцієнт народжуваності хоча б 1,5, це означає, що й надалі кількість населення України буде скорочуватись. Тобто кількість померлих буде перевищувати кількість новонароджених. Відповідно, до чого це призведе? Це призведе до нестачі робочих рук, котра зараз вже відчувається. Це призведе до нестачі навіть споживачів товарів та послуг в нашій країні”, — сказав він.
Створення сприятливих умов для народжуваності: що для цього потрібно
Олександр Гладун зазначив, що до сприятливих умов для народжуваності відноситься гнучкий робочий день для жінок на підприємствах, важливо, аби він був неповним. Також йдеться про гнучкий робочий день дитячих, дошкільних закладів, фінансова підтримка сімʼї.
„Ми, наприклад, вважаємо, що треба виплачувати певні суми до досягнення дитини 18 років. Я не знаю, піде на це уряд чи ні”, — заявив він.
За його словами, важливими є програми по доступності житла. Зокрема, жінки говорять, що одним із головних чинників, чому вони не можуть мати певну кількість дітей, є житло. Тому потрібне підвищення економічної підтримки родини, щоб розвивалася соціальна інфраструктура, створювалося середовище, де можна відпочити та, аби недалеко було їхати до медзакладів.
„Такий комплекс заходів може позитивно вплинути (на демографічну ситуацію, — ред.). Але річ у тім, що я це кажу абстрактно, цим повинні займатися на рівні територіальних громад, і в конкретному населеному пункті можуть бути різні конкретні заходи”, — пояснив демограф.
Людмила Слюсар наголосила, що до сприятливих умов для народжуваності фактично належить весь комплекс проблем української сімʼї. Йдеться про економіку та безпеку. Потрібно, аби доходи були на тому рівні, щоб люди з середньою зарплатою могли утримувати певну кількість дітей, щоб гроші не стали перешкодою для появи другого малюка. Також важливе житлове питання та соціальний простір.
„Це те, щоб сім’ям з дітьми було і комфортно гуляти на вулиці, і відпочивати, і сходити в кафе, щоб була відповідна інфраструктура. Також, щоб були створені умови для поєднання батьківських обов’язків і професійної діяльності. Сучасна жінка реалізується не тільки у материнстві, є самореалізація в професійній діяльності”, — зауважила вона.
За словами Слюсар, потрібні дитячі садочки, муніципальні няні, різні центри зайнятості та розвитку дітей, комфортні умови в школі, аби учень при необхідності міг залишитися на групу продовженого дня, а батькам не довелося після роботи сидіти годинами та робити домашнє завдання з дитиною.
„Це величезний комплекс цих питань, коли вони вирішуються поступово, це середовище стає більш комфортне для сімей з дітьми, і відповідно це створює умови для реалізації тих репродуктивних бажань, які має ця сім’я”, — додала Слюсар.
Володимир Паніотто повідомив, що на народжуваність важко вплинути. Зокрема, раніше були спроби, які призвели до стимулювання народжуваності, проте в короткостроковій перспективі. Люди, які відкладали народження дитини на рік-два, отримували гроші, що й пришвидшувало процес. Проте потім був провал, у результаті відбулося не пришвидшення, а перерозподілення, додав соціолог.
Дію пункту 4 статті 3 закону про всеросійський перепис населення призупинено, тобто президент росії Володимир Путін своїм указом від 30 вересня призупинив російський перепис населення до 1 січня 2029 року, згідно з офіційною заявою, розміщеною на сайті Кремля.
На думку фахівців із Інституту дослідження війни (ISW) у Вашингтоні, це насправді спосіб, щоб приховати військові втрати.
Російська Державна Дума прийняла закон 18 вересня, а Федеральна Рада схвалила його 25 вересня, призупинивши перепис населення. Метою цього заходу може бути запобігання статистичним спостереженням за певними групами російського населення, щоб статистика щодо людських втрат від війни залишалася прихованою.
Кабінет міністрів навів оцінку вчених щодо кількості наявного населення України станом на липень 2024 року. На підконтрольних уряду територіях проживає 31,1 млн осіб.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року, затверджену розпорядженням від 30 вересня 2024 р. № 922-р.
Уряд наводить дані Держстату, за якими чисельність наявного населення України на дату проведення Всеукраїнського перепису населення (5 грудня 2001 року) становила 48,5 млн осіб.
За оцінкою Інститут демографії та проблем якості життя Національної академії наук, чисельність населення України становила:
на 1 січня 2022 року – 42 млн осіб,
на липень 2024 року – 35,8 млн осіб, у тому числі на територіях, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі, – 31,1 млн осіб.
Як зазначається в стратегії, з урахуванням викликів і загроз, дія яких продовжуватиметься і після завершення бойових дій, чисельність населення України, за оцінкою Інституту демографії може скоротитися:
до 2041 року – до 28,9 млн осіб,
до 2051 року – до 25,2 млн осіб.
„Прогнозування чисельності населення ускладнюється через відсутність необхідних статистичних даних, зокрема через неможливість обліку демографічних показників на тимчасово окупованих територіях, багатоваріантність сценаріїв перебігу воєнних подій”, – додали в уряді.
