Українці повинні усвідомлювати, які наслідки для них матимуть напади на військовослужбовців і чим це в підсумку може закінчитися для всієї країни.
З такою заявою виступив глава Офісу президента Кирило Буданов, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його допис у Telegram.
Очільник ОПУ вирішив звернутися безпосередньо до громадян України.
“Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та бʼєте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас”, – попередив Буданов.
Він також наголосив, що очікує справедливої реакції від правоохоронних органів на події у Львові.
Нагадаємо, йдеться про інцидент, коли в місті натовп людей під час мобілізаційних заходів перекинув та пошкодив автомобіль ТЦК. Це сталося на перехресті проспекту Червоної Калини і вул. Коломийської.
Сутичка спалахнула після того, як перехожі почали втручатись в роботу військових та конфліктувати.
У мережі ширяться відео, на яких видно, що натовп оточив авто. А чоловіки під вигуки “Ганьба!” перекинули його. Також люди почали трощити автівку.
Кількість звернень щодо можливих порушень прав людини з боку територіальних центрів комплектування та соцпідтримки за останні роки збільшилася більш ніж у 300 разів.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, його цитує Суспільне.
За словами омбудсмана, якщо у 2022 році до його офісу надійшло лише 18 таких звернень, то у 2025 році їхня кількість збільшилася більш ніж у 300 разів.
Найбільше повідомлень про можливі порушення прав громадян надходить з Одеської, Львівської та Тернопільської областей, тоді як найменше – з Хмельницької та Кіровоградської.
«Станом на сьогодні, я бачу, що ситуація міняється, принаймні. Ми побачили в 2026 році кардинально новий, позитивний фідбек від правоохоронних органів. На підставі наших документів відкрились станом на сьогодні десятки кримінальних проваджень. Максимально оперативно діють співробітники ДБР, військова служба правопорядка, спеціалізована військова прокуратура. Є по окремим матеріалам відкриті кримінальні провадження СБУ, національної поліції», – розповів Лубінець.
Як приклад він навів ситуацію в Закарпатській області, де під час перевірки було встановлено, що 28 осіб утримувалися працівниками ТЦК без законних підстав. За його словами, у затриманих вилучили мобільні телефони та особисті речі, а один із чоловіків перебував там 50 днів. Після втручання правоохоронців було відкрито кримінальні провадження, а трьох співробітників Закарпатського ТЦК уже взяли під варту.
Подібні порушення, за словами Лубінця, також зафіксували в Миколаєві, де після втручання правоохоронців було відкрито кілька кримінальних проваджень.
Реформа ТЦК в Україні “критично назріла” – вона торкнеться функцій військкоматів, а також передбачає появу хабів, в яких громадяни чекатимуть на проходження ВЛК.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву заступника міністра оборони України Мстислава Баніка.
Він наголосив, що інциденти на кшталт тих, що сталися в Одеському ТЦК, підтверджують, “наскільки критично назріла реформа ТЦК”, над якою зараз працює Міноборони.
“Функції ТЦК мають бути розподілені між іншими установами, без замкненого циклу обліку і мобілізації”, – заявив Банік.
Він також додав, що мають з’явитися й хаби, в яких громадяни очікуватимуть на проходження ВЛК, відправку до навчальних центрів і бригад.
Зокрема, вони мають бути максимально комфортними, людяними, з цілодобовою відеофіксацією та жорстким контролем взаємодії з громадянами на всіх етапах.
Міністерство оборони готує поетапну реформу ТЦК та СП. Однак перед її запуском планують провести реформу оплати праці військовослужбовців.
Як повідомляє РБК-Україна, про це прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявила на годині запитань до уряду у Верховній Раді.
“Ми дійсно працюємо над реформою ТЦК. Ви сказали, що жодна європейська країна не знає, що таке бусифікація, не знає, що таке ТЦК, на щастя для них, тому що вони не знають, що таке війна”, – сказала глава уряду.
“Реформа ТЦК, цій складній реформі буде передувати реформа оплати праці. Це перше. Це над чим зараз працює міністр оборони”, – наголосила вона.
Наступними кроками, за словами Свириденко, стануть контракти для піхоти і штурмовиків, а також зміни термінів служби.
“Далі це зміни термінів служби і, відповідно, перехід до реформи ТЦК. Найскладнішої реформи і найскладнішого питання, які є сьогодні в українському суспільстві. Над цим міністр оборони працює”, – пояснила прем’єрка.
Вона пообіцяла, що вже в найближчі тижні уряд поділиться результатами першого етапу – реформи грошового забезпечення і “уже перейти далі для наступних кроків”.
Система мобілізації в Україні сьогодні як ніколи зтикається з гострою кризою довіри. Бусифікація, відсутність дієвих механізмів відповідальності працівників ТЦК та численні зловживання повноваженнями стали головними джерелами соціальної напруги.
Законопроєкт «Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації» № 15236, зареєстрований у Верховній Раді, претендує на роль глобального вирішення цієї проблеми.
Цифровізація
Запропонована повна цифровізація процедур мобілізації. Законопроєкт передбачає переведення більшості взаємодій між військовозобов’язаними та територіальними центрами комплектування у цифровий формат.
Зокрема, основні контакти між громадянином і працівниками ТЦК та СП мають відбуватися через електронний кабінет військовозобов’язаного.
Передбачається також можливість вручення повісток в електронній формі з фіксацією факту отримання у цифровій системі.
Військовозобов’язані отримують доступ до інформації про свою придатність до служби, наявність відстрочки або перебування у резерві.
З правової точки зору така модель покликана мінімізувати прямий контакт між громадянином і посадовими особами, що, за задумом авторів, має зменшити ризики корупції та конфліктів під час мобілізаційних процедур.
Механізм контролю за діями посадових осіб
Усі взаємодії військовозобов’язаних із персоналом ТЦК мають супроводжуватися відеофіксацією, що створюватиме доказову базу у випадку можливих зловживань або перевищення повноважень.
Також, законопроєкт передбачає створення окремого органу або процедури розгляду скарг на дії посадових осіб ТЦК, що має забезпечити більш незалежний розгляд звернень громадян.
Крім того, передбачається посилення відповідальності працівників ТЦК за порушення, допущені під час проведення мобілізаційних заходів.
За задумом авторів, такі зміни мають підвищити прозорість мобілізаційних процедур та посилити довіру громадян до системи комплектування Збройні Сили України.
Кінець бусифікації?
Реформа пропонує змінити саму суть діяльності ТЦК, закріплюючи за ними сервісну функцію. Замість функції «шукати і ловити» військовозобов’язаних, працівники ТЦК мають:
Консультувати громадян щодо їхніх прав та обов’язків.
Допомагати з оформленням документів.
Пояснювати публічну логіку прийняття рішень, щоб кожен розумів, чому саме він підлягає призову у конкретний момент.
Важливою є норма про розділення функцій ТЦК, оскільки функції з обліку та адміністрування здійснюються окремо. Також функції з прийняття мобілізаційних рішень виокремлюються. Така децентралізація влади всередині однієї установи покликана зменшити концентрацію повноважень, що автоматично знижує ризик зловживань та корупційних домовленостей.
Чи зможе закон змінити ситуацію
Електронні повістки та кабінети роблять неможливими масові «рейди», оскільки кожна дія системи стає цифровим слідом, який важко підробити чи приховати.
В той же час персональна відповідальність працівників, підкріплена відеофіксацією, має стати дієвим стримуючим фактором проти фізичного насилля та вимагання хабарів.
Ефективність реформи залежатиме від якості реалізації підзаконних актів Кабінетом Міністрів протягом тримісячного строку. Також критичним є питання фінансування — хоча автори стверджують, що додаткові кошти не потрібні, розгортання систем відеофіксації та незалежного органу оскарження потребуватиме чіткого менеджменту в межах оборонного бюджету.
Запропонований закон створює юридичну рамку, яка робить бусифікацію юридично неможливою та технічно абсурдною. Це шанс для держави перейти до цивілізованої мобілізації, де боєздатність армії підтримується не за рахунок порушення прав людини, а через прозору та підзвітну систему.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов пообіцяв боротися з “ексцесами” під час мобілізації всіма можливими засобами. Втім, він наголосив, що мобілізація в Україні має продовжуватися.
Як повідомляє РБК-Україна, про це Буданов заявив газеті The Times.
Зс словами Буданова, набір добровольців не здатний покрити необхідну армії кількість людей.
“Це неможливо через економічні проблеми та неможливо тому, що після 12 з половиною років війни немає нічого, що мотивувало б таку кількість людей вступати добровільно”, – сказав голова ОП.
Буданов пообіцяв боротися з “ексцесами” з боку офіцерів призовної служби, яких зафіксували на камеру, як вони б’ють новобранців “всіма можливими засобами”, але підкреслив, що мобілізація має продовжуватися.
“Ми ведемо найжахливішу повномасштабну, тотальну війну на даний момент. Війну, в якій беруть участь мільйонні групи. Іншого шляху немає. Інакше країна просто впаде”, – заявив він.
Станом на сьогодні не всі працівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) забезпечені боді-камерами.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко під час години запитань до уряду.
Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк зі свого боку повідомив, що рішення про зупинку руху на одній зі смуг дороги для проведення оповіщення ухвалюють місцеві ради оборони.
За його словами, практично в кожному територіальному центрі комплектування є певна кількість бодікамер, але вона не забезпечує усіх працівників.
“Але в кожній групі оповіщення є в наявності бодікамери”, – уточнив заступник міністра.
Міністерство оборони України 17 квітня за результатами тендеру замовило в ТОВ «Доля і Ко.Лтд» відеокамери на суму 290,91 мільйона гривень.
Про це з посиланням на дані в системі «Прозорро» пишуть «Наші гроші».
До 31 липня в Київ мають поставити 5525 нагрудних відеокамер Motorola із супутнім обладнанням.
Як пише видання, гривневі ціни не змінилися, якщо порівняти з першою закупівлею сотні камер узимку. Наприклад, зараз відеокамери VB400 коштують 41 820 гривень, або 958 доларів за комплект, а відеокамери V500KF із LTE — 65 328 гривень, або 1497 доларів за комплект.
У грудні 2025 року Міноборони замовило їх цій компанії за такими самими гривневими цінами, що тоді дорівнювало відповідно 988 і 1543 доларів.
У травні 2025 року поліція замовляла іншому постачальнику, ТОВ «Тес.Ла», камери Motorola VB-400 по 26 976 гривень, або 647 доларів, і V500 — по 49 800 гривень, або 1194 долари. Це дешевше, але вони були з кріпленням KF-DOCKCLAMP замість KF-DOCKCROCCLAT і без урахування ліцензій.
Найдешевшим учасником торгів Міноборони було ТОВ «Спектр-8» із сумою 106,80 мільйона гривень, що майже втричі нижче за суму «Доля і Ко.Лтд» у 290,91 мільйона гривень. Воно пропонувало продукцію BlackEYE виробництва ФОП Кириченко Антон Володимирович.
Однак замовник відхилив його через відсутність забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії та документів, що засвідчують ступінь захисту не нижче за IP67 та стійкість до падінь й ударів.
Держаудитслужба перевіряє торги на предмет порушень закону під час розкриття тендерних пропозицій, їхнього розгляду та оцінки.
Київська «Доля і Ко.Лтд» належить Ярославу, Ларисі та Андрію Татарінцевим. Загалом від заснування «Прозорро» у 2016 році з нею уклали угод на суму 938,14 мільйона гривень. Найбільшим її замовником виявилося саме Міноборони — 409,24 мільйона гривень. Відеокамери воно замовляє в неї з грудня, а раніше купувало радіостанції Motorola, акумулятори до них, зарядні станції тощо.
У першому кварталі року до Офісу омбудсмана надійшло 1657 звернень щодо можливих порушень з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Про це повідомляє hromadske з посиланням на Секретаріат уповноваженого ВР з прав людини.
Найчастіше скарги стосувалися:
права громадян, які за законом не підлягають призову на військову службу;
права військовозобов’язаних під час проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями;
оскарження рішень ТЦК і СП під час проведення заходів мобілізації та відправлення до військових частин, а також інших, пов’язаних із цим питань.
Додамо, Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що впродовж 2025 року Офіс омбудсмена отримав 6 127 звернень щодо імовірних порушень прав громадян під час проведення мобілізаційних заходів.
Реформа законодавства про мобілізацію в Україні вийшла на фінішну пряму. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, концепція вже розроблена і протягом місяця буде представлена парламенту та суспільству. Головним ініціатором змін виступає Міністр Оборони Михайло Федоров, який готує пакет конкретних проєктів для системної трансформації ситуації — від процесу призову до рішень щодо СЗЧ.
Медіапростір сколихнула заява Давида Арахамії про можливе зняття з розшуку ТЦК близько двох мільйонів осіб. Однак за цією амністією стоїть новий механізм взаємодії держави та військовозобов’язаних, який включає як заходи заохочення, так і жорсткі обмеження.
За словами Давида Арахамії, однією з ідей нової концепції є перегляд чинного механізму розшуку громадян, які перебувають у базах територіальних центрів комплектування. Зокрема, йдеться про можливість зняття з розшуку значної кількості осіб, які наразі перебувають у відповідних реєстрах. Натомість пропонується запровадити нову процедуру врегулювання їхнього статусу та подальших дій.
Як зазначається, метою таких змін є формування більш збалансованої системи між пом’якшенням окремих підходів і впровадженням більш чітких правил мобілізаційної політики. При цьому окремі запропоновані рішення вже обговорювалися з військовим командуванням, зокрема в контексті якості підготовки військовослужбовців та строків проходження служби.
Як повідомляла «Судово-юридична газета», паралельно з урядовими планами у Раді зареєстровано пакет законопроєктів (№ 15114–15116), які пропонують запровадити дзеркальну відповідальність для посадовців ТЦК. За помилкові записи в реєстрі «Оберіг» або незаконний призов осіб з відстрочкою пропонується штрафувати працівників ТЦК на 170 тисяч гривень. А ДБР зобов’яжуть автоматично відкривати провадження, якщо відеозапис незаконних дій представників ТЦК з’явиться в мережі.
Член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський неодноразово наголошував на необхідності справедливості. За його словами, мобілізація має бути однаковою як у селах Західної України, так і у великих містах, як-от Київ чи Одеса, щоб не створювати відчуття соціального дисбалансу.
Головним тригером для розробки масштабної реформи, яку анонсувало політичне та військове керівництво країни стала криза системи мобілізації в Україні та вже далеко непоодинокі напади на ТЦК. Нещодавнє вбивство військовослужбовця територіального центру комплектування у Львові стало резонансним випадком, за яким послідувала миттєва реакція Міністерства оборони. Так, в Міністерстві наголосили, що система потребує негайних змін, і жодні проблеми не можуть виправдовувати насильство.
Невиконання громадянами обов’язку щодо оновлення даних також є постійним джерелом соціальної напруги. За даними народного депутата Михайла Цимбалюка, близько 1,5 мільйона чоловіків призовного віку ігнорують оновлення військово-облікових даних, що є прямим порушенням закону в умовах воєнного стану. Саме ці особи найчастіше стають учасниками вуличних затримань та незаконних дій, оскільки вони роками не поновлювали дані в ТЦК.
Зазначені проблеми стали тим важелем, що змушує до реформування системи мобілізації. Тож можна дійти висновку, що мета нової концепції — усунути накопичені проблеми обліку військовозобов’язаних, зробити процес більш прозорим та перевести ключові процедури у цифровий формат.
Майбутня реформа, обіцяє стати найбільш технологічною спробою розв’язати мобілізаційну кризу. Зняття мільйонів людей з розшуку може знизити соціальну напругу, проте успіх залежить від того, наскільки прозорою буде нова процедура.
