У вересні 2025 року у країнах ЄС надали найбільше за один місяць рішень про присвоєння українцям тимчасового захисту з 2023 року, що може бути пов’язано з відкриттям кордонів для юнаків 18-22 років.
Про це повідомляє пресслужба Євростату, пише „Європейська правда”.
За вересень 2025 року у країнах ЄС ухвалили 79 205 нових рішень про надання тимчасового захисту тим, хто виїхав з України через війну.
Це на 49% більше, ніж за серпень 2025 року, і найбільше рішень за місяць з серпня 2023 року.
У комюніке зазначають, що цей пік співпав з ухваленням в Україні у серпні 2025 року рішення про відкриття кордонів для 18-22 річних юнаків. Водночас не уточнюють, чи приріст стався переважно за рахунок цієї категорії.
За підсумками вересня, кількість українців з тимчасовим захистом у ЄС зросла на 49 555 осіб, або 1,2%.
Найбільший приріст українців з тимчасовим захистом спостерігався у Польщі (+12 960; +1.3%), Німеччині (+7 585; +0.6%) та Чехії (+3 455; +0.9%), а зменшення відбулося лише у Франції (-240; -0.4%).
Відносно кількості населення приймаючої країни, найбільше українців – у Чехії, Польщі та Естонії (35.7, 27.6 та 25.5 на тисячу населення, тоді як в середньому у ЄС – 9,6 на тисячу).
Серед отримувачів тимчасового захисту понад 98% складають громадяни України. 44% – жінки, 31% – неповнолітні, дорослі чоловіки становлять 25,1%. Найбільше українців з тимчасовим захистом наразі проживають у Німеччині (понад 1,2 млн, 28.3% від загальної кількості у ЄС), Польщі (понад мільйон, 23.5%) та Чехії (понад 389 тисяч; 9.0%).
[type] => post
[excerpt] => У вересні 2025 року у країнах ЄС надали найбільше за один місяць рішень про присвоєння українцям тимчасового захисту з 2023 року, що може бути пов’язано з відкриттям кордонів для юнаків 18-22 років.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1762797960
[modified] => 1762791812
)
[title] => У вересні в ЄС отримали тимчасовий захист найбільше українців з 2023 року
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=261224&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 261262
[uk] => 261224
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 261225
[image] => Array
(
[id] => 261225
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k.jpg
[original_lng] => 80143
[original_w] => 770
[original_h] => 430
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k-768x429.jpg
[width] => 768
[height] => 429
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k.jpg
[width] => 770
[height] => 430
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k.jpg
[width] => 770
[height] => 430
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k.jpg
[width] => 770
[height] => 430
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/o-1j6d49o8e1j1rghhofg1u011261k.jpg
[width] => 770
[height] => 430
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1762784653:3
[_thumbnail_id] => 261225
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 634
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 549525158000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83879
[1] => 656257
[2] => 584109
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Гуманітарна допомога біженцям
[1] => Новини
[2] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 507871
)
[tags_name] => Array
(
[0] => тимчасовий захист
)
)
[1] => Array
(
[id] => 255416
[content] =>
У Литві тимчасовий захист для громадян України, які рятуються від розв’язаної Росією війни, продовжено до 2027 року.
Згідно з чинною постановою уряду Литви, тимчасовий захист громадян України діяв до 4 березня 2026 року.
«Європейський союз (ЄС) прийняв рішення про продовження терміну дії тимчасового захисту до 4 березня 2027 року, і постанова уряду пропонує зробити те саме в Литві», – зазначив тимчасовий виконувач обов’язків прем’єр-міністра Рімантас Шаджюс на засіданні уряду.
За даними Міністерства внутрішніх справ, Департамент міграції щодня реєструє 30-40 нових заяв на отримання тимчасової посвідки на проживання в Литві на підставі тимчасового захисту, тобто коли людина не може повернутися до своєї країни.
Наразі посвідки на проживання, що видаються українцям, дійсні до березня наступного року; після прийняття постанови вони діятимуть ще рік.
«Це означає, що адміністративне навантаження на осіб, які мають посвідку на проживання з більш тривалим терміном дії, зменшиться, навантаження на співробітників Департаменту міграції також зменшиться, і буде легше управляти потоком заміни посвідок на проживання в міру наближення 4 березня 2026 року, оскільки у деяких осіб вже є посвідки на проживання з більш тривалим терміном дії», – зазначили у відомстві.
Надання тимчасового захисту також продовжить термін, протягом якого іноземці, які працюють у Литві, не зобов’язані володіти литовською мовою.
На початку липня уряд Литви прийняв рішення не зобов’язувати воєнних біженців володіти литовською мовою в період дії статусу тимчасового захисту.
За даними Департаменту міграції, наразі тимчасовий захист у Литві надано 47,6 тисячі осіб.
Станом на січень 2025 року 4,3 млн українців отримали тимчасовий захист у країнах ЄС. Найбільше біженців прийняли Німеччина (27,3%), Польща (23,2%) та Чехія (9,2%).
Станом на 31 січня 2025 року майже 4,3 мільйона українців, які виїхали з країни через повномасштабне вторгнення росії, отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу.
Про це повідомляє офіційний сайт Європейського Союзу.
Станом на 31 січня 2025 року майже 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російської агресії проти України, мали тимчасовий статус захисту в ЄС
– йдеться у повідомленні.
Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України, були:
Німеччина (1 170 250 осіб; 27.3% від загального числа країн ЄС);
Польща (993 015; 23.2%);
Чехія (394 985; 9.2%).
У порівнянні з кінцем грудня 2024 року загальна кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом в ЄС на кінець січня, збільшилася на 25 530 (+0.6%).
Найбільший абсолютний приріст числа бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0.8%), Чехії (+6 360; +1.6%) та Іспанії (+3 050; +1.3%).
Кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, скоротилася у таких країнах:
Данія (-2 245; -6.1%);
Франція (-660; -1.1%);
Австрія (-420; -0.5%);
Литва (-155; -0.3%).
Порівняно з чисельністю населення кожної країни ЄС, найвище співвідношення отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб спостерігалося в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС склав 9,5 на тисячу осіб.
Хто саме отримує тимчасовий захист
Громадяни України складають понад 98,4% від загальної кількості бенефіціарів.
Станом на 31 жовтня 2024 року майже 4,2 мільйона негромадян ЄС, які втекли з України внаслідок російської агресії проти України, мали статус тимчасового захисту в ЄС, повідомляє Eurostat.
За даними статвідомства Євросоюзу, країни ЄС, які прийняли найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України, – Німеччина (1 140 705 осіб; 27,2% від загальної кількості в ЄС), Польща (983 880; 23,4%) та Чехія (379 370; 9,0%).
У порівнянні з кінцем вересня 2024 року, загальна кількість осіб під тимчасовим захистом в ЄС на кінець жовтня залишилася стабільною.
Найбільше абсолютне зростання кількості бенефіціарів спостерігалося в Німеччині (11 370; +1,0%), Польщі (+4 045; +0,4%) та Іспанії (+3 600; +1,6%). Помітне падіння кількості бенефіціарів спостерігалося в Литві (-33 455; -41,3%), що пов’язано з масовим зняттям з обліку осіб з неактивним статусом. В інших країнах кількість осіб під тимчасовим захистом зменшилася лише в Італії (-1 105; -0,7%) та Франції (-280; -0,5%).
У порівнянні з населенням кожної країни ЄС, найвищий показник кількості бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб на кінець жовтня 2024 року спостерігався в Чехії (34,8), Польщі (26,9) та Естонії (25,3), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,3 на тисячу осіб.
Станом на 31 жовтня 2024 року громадяни України становили понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) бенефіціарів тимчасового захисту в ЄС. Діти становили майже третину (32,0%), тоді як дорослі чоловіки – менше чверті (23,0%) від загальної кількості.
25 червня 2024 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для українських біженців з 4 березня 2025 року до 4 березня 2026 року.
Українські діти до 13 років, які перебувають під тимчасовим захистом, можуть зіткнутися з обмеженнями на в’їзд до Польщі.
Українським дітям, яким ще не виповнилося 13 років, і які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, можуть відмовити у в’їзді на територію країни, якщо у них немає електронного документа Diia.pl, повідомляє uapl.info.
Прикордонна служба Польщі уточнила, що лише номер PESEL не дає права на повторний в’їзд. Ситуація стосується тих дітей, чиї батьки змінили свій статус легального перебування.
Коли дорослі отримують „карту побиту” або інший статус, діти втрачають доступ до додатка Diia.pl, оскільки вони прив’язані до батьківських документів, оформлених за статусом PESEL UKR.
Щоб перетнути польський кордон, неповнолітнім потрібен закордонний паспорт і Diia.pl, без якого в’їзд буде неможливий.
Електронний документ Diia.pl був створений у березні 2022 року для інтеграції українських біженців у польську систему цифрових документів через додаток mObywatel.
З липня 2022 року він визнається як цифрове підтвердження легального перебування і діє нарівні з паспортом, надаючи право переміщуватися країнами Шенгенської зони до 90 днів.
У Німеччині різко зменшилась кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом в країні.
Про це свідчить статистика, 10 вересня оприлюднена Євростатом, повідомляє „Європейська правда”.
Починаючи з липня 2024 року Німеччина видалила з реєстру людей, які перебувають під тимчасовим захистом, усіх тих, чий статус більше не є дійсним, оскільки вони або отримали інший статус захисту, або остаточно покинули територію Німеччини.
У порівнянні з кінцем червня 2024 року це призвело до значного зменшення кількості осіб під тимчасовим захистом, про яку повідомляє Німеччина, – на 236 925 (-17,6%).
Загалом станом на 31 липня 2024 року статус тимчасового захисту в ЄС мали трохи більше 4,1 мільйона негромадян ЄС, які втекли з України внаслідок російської агресії.
Німеччина залишається країною ЄС, яка прийняла найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України на кінець липня 2024 року – 1 110 600 осіб. На другому місці – Польща (976 205), на третьому – Чехія (369 610).
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
A-Scramble im Doppelpack: Heute wurde sowohl unsere QRA aus Laage als auch aus Lielvarde 🇱🇻 alarmiert, um ein 🇷🇺✈️ ohne Flugplan und Transponder zu identifizieren. Ein Seefernaufklärer/U-Boot-Jäger (Tu-142 Bear) mit Eskorte (Su-30 Flanker-H) wurde durch unsere #Eurofighter über… pic.twitter.com/iaHqdqwo78
З вересня українці без тимчасового захисту зможуть працювати в Литві тільки після отримання посвідки на проживання.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє LRT.
Після підписання указу міністеркою внутрішніх справ Агне Білотайте 1 вересня закінчується термін дії деяких пільг, пов’язаних з працевлаштуванням іноземців, які не можуть повернутися в Україну.
До цього часу іноземці, які не могли повернутися в Україну і не мали права на тимчасовий захист, звільнялися від обов’язку отримувати дозвіл на працевлаштування, якщо вони відповідали певним умовам.
Таким умовам відповідали:
іноземці, які користуються безвізовим режимом або мають дійсну шенгенську візу;
іноземці, які мають національну візу, видану у зв’язку з непередбачуваними обставинами;
іноземці, які подали заяву на отримання посвідки на проживання на підставі роботи, висококваліфікованої зайнятості або з гуманітарних міркувань.
З 1 вересня цей пільговий період закінчується для всіх цих випадків, окрім висококваліфікованих працівників.
Це означає, що іноземець, який не має права на тимчасовий захист, але не може повернутися в Україну через військові дії, і який подав заяву на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі роботи або з гуманітарних підстав, матиме право працювати з дати отримання посвідки, а не з дати подачі заяви.
Ці зміни не матимуть жодного впливу на українських біженців у Литві, які користуються механізмом тимчасового захисту, запровадженим Європейським Союзом.
Департамент міграції видає їм електронні посвідки на проживання.
Як і раніше, новоприбулі біженці можуть працевлаштуватися, як тільки подадуть до Департаменту міграції заяву на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі тимчасового захисту.
Es ist 2024 und deutsche Soldaten treiben Sport mit russ. Soldaten, als sei nie etwas passiert ... auch Bundeswehr-Offiziere schnacken mit russ. Offizieren, als sei es das Normalste auf der Welt. Nach einer @BILD-Anfrage soll sich daran nun etwas ändern.https://t.co/0gHkamERdcpic.twitter.com/R7nk8DmyVO
Станом на 31 грудня 2023 року у Європі статус тимчасового захисту мали 4,31 мільйона громадян, які втекли з України внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року.
Про це повідомляє Євростат.
За даними Євростату, основними країнами ЄС, які приймали людей були:
Німеччина (1 251 245 осіб; 29,0% від загальної кількості ЄС);
Польща (954 795; 22,1%);
Чехія (373 035; 8,7%).
Однак станом на кінець листопада 2023 року найбільше зростання кількості людей з статусом тимчасового захисту спостерігалося в Німеччині (+15 285; +1,2%), Чехії (+3 705; +1,0%) та Іспанії (+2 255; + 1,2%).
Дещо зменшилася кількість у 3 країнах ЄС, а саме в Італії (-125 осіб; -0,1%), Франції (-245 осіб; -0,4%) та Польщі (-315 осіб; -0,0%).
У Євростаті дослідили, що порівняно з чисельністю населення кожної країни ЄС, найбільша кількість тих, хто отримав тимчасовий захист на тисячу осіб на кінець грудня 2023 року спостерігалася в Чехії – 34,5, Болгарії – 26,5, Естонії – 26,3, Литві – 26,2 і Польщі – 26,0.
31 грудня 2023 року громадяни України становили понад 98% тих, хто отримав тимчасовий захист у Європі. З них дорослі жінки становили майже половину – 46,2%, діти становили майже третину – 33,2%, а дорослі чоловіки – трохи більше 20,6%.
[type] => post
[excerpt] => Станом на 31 грудня 2023 року у Європі статус тимчасового захисту мали 4,31 мільйона громадян, які втекли з України внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1707833340
[modified] => 1707831439
)
[title] => У Європі статус тимчасового захисту отримали понад 4 млн українців, – Євростат
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=178266&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 178261
[uk] => 178266
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 178262
[image] => Array
(
[id] => 178262
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg
[original_lng] => 48067
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 2844
[_thumbnail_id] => 178262
[_edit_lock] => 1707824240:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_3a901ad2b223f3e4050c3dc53177779a] =>
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Європейська комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українських біженців у Європейському Союзі до березня 2025 року.
Про це йдеться на сайті Єврокомісії.
У Єврокомісії зазначають, що це забезпечить підтримку для понад 4 мільйонів українців, які користуються захистом у всьому ЄС.
«Скільки буде потрібно, ЄС підтримуватиме Україну — солідарність, яка втілилася в наданні негайного статусу захисту для всіх тих, хто тікає від російського вторгнення. Сьогодні, коли триває війна, ми просимо держави-члени знову зібратися разом і продовжити тимчасовий захист ще на рік», — зазначив віцепрезидент ЄК Маргарітіс Схінас.
Трохи контексту
ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року за одностайним рішенням держав-членів, і її продовжили до березня 2024 року.
Директива про тимчасовий захист забезпечує доступ до прав у ЄС, включно з правом на проживання, доступом до ринку праці, житла, соціальної, медичної та іншої допомоги.
Вона також допомагає запобігти тиску на національні системи надання притулку та дозволяє державам-членам керувати прибуттями в упорядкований та ефективний спосіб.
Єврокомісія вважає, що причини для тимчасового захисту українців досі залишаються.
Українські біженці в Європі
За даними Євростату, станом на кінець червня понад 4,1 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, мали статус тимчасового захисту у зв’язку з російським вторгненням в Україну.
Найбільше біженців прихистила Німеччина — 1 153 865 людей, або 28% від загальної кількості, а також Польща (971 080) та Чехія (357 540).
Водночас у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості людей, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4700), Португалія (-2520), Естонія (-1885) і Франція (-985).
Станом на кінець липня кількість українців, які отримали тимчасовий захист і відповідний статус в одній з країн Європейського Союзу, зросла до понад 4,1 мільйона осіб, повідомляє Євростат.
За даними відомства, у липні кількість заявників на отримання тимчасового захисту дещо збільшилася порівняно з попереднім місяцем – на 45 915 осіб. Найбільше зростання зафіксували в Німеччині (20 445), Чехії (8 400) та Нідерландах (3 515). Водночас у двох країнах-членах спостерігалося зменшення кількості осіб, яким надали статус тимчасового захисту – в Польщі (-6 660) і Латвія (-1 760).
З початку війни найбільшу кількість таких правових статусів біженцям з України надала Німеччина (1 153 865), що становить 28% від загальної кількості. Далі йдуть Польща (971 080, 24%) та Чехія (357 540, 9%).
Щодо співвідношення громадян України, які отримали тимчасовий захист, на тисячу жителів кожної країни-члена, то на кінець липня найбільшим воно було в Чехії (33), Польщі (26,4), Естонії (25,9), Болгарії (25,3) і Литві (25). На рівні ЄС цей показник становить 9,2.
Серед тих, хто отримав тимчасовий захист, 46,6% – жінки, 34,2% – неповнолітні віком до 18 років, 19,2% – дорослі чоловіки.
Угорщина надала 32 260 таких правових статусів українським біженцям.
