У селі Велика Добронь Ужгородського району о 16:32 дзвони традиційно сповістили про початок меморіального заходу. Цей час є символічним, адже саме о цій годині 4 червня 1920 року було підписано Тріанонський мирний договір. На березі річки Гатрац, біля меморіалу «Національної єдності», зібралися представники Товариства угорської культури Закарпаття (ТУКЗ-КМКС), очільники Великодобронської громади, педагоги, учні місцевих навчальних закладів та жителі села.
Присутніх першою привітала директорка Угорського дому Великої Доброні Єва Сані, а відтак представила гостей, серед яких були консули Угорщини в Ужгороді Ференц Пап і Карой Сепеші, пастор великодобронської реформатської громади Андраш Коложі, заступник голови ТУКЗ-КМКС Золтан Кулін, голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, депутатка облради Лівія Балог, а також почесний голова Великодобронського осередку ТУКЗ-КМКС Ласло Гіді.
– «Десь щось підписали, десь про щось домовилися, десь щось розділили; десь зачинили двері – навічно. Ми повинні засвоїти урок, зіткнутися з невблаганно суворою реальністю і не можемо обманювати себе. Повинні працювати, якщо хочемо жити, а якщо хочемо жити – будемо працювати. Наша правда – наша сила. Буде нашим те, що зможемо вибороти собі», – цими рядками з твору Кароя Коша «Кричуще слово» розпочав свою промову вчитель Шандор Варга.
Він додав, що саме в такому дусі угорська нація почала жити й працювати як усередині країни, так і за її межами.
– Якщо ми хочемо винести уроки з останнього століття, то маємо визнати: угорську націю зберегли титанічні зусилля, наполеглива праця та жертовна боротьба. Відповідальні політичні мислителі усвідомили, що об’єднання нації поза кордонами – це єдиний розумний і життєздатний шлях до мирного майбутнього, розвитку та процвітання. Так у 2010 році й народився День національної єдності, – зазначив педагог.
Наприкінці свого виступу він наголосив, що єдність угорського народу в історичному, мовному, духовному й культурному планах є значно важливішою за будь-які розбіжності та болючі спогади про минуле.
– Після зміни режиму Угорщина надає дедалі більшу підтримку закордонним угорським громадам. Мета численних ініціатив – зміцнити зв’язки між угорцями Карпатського басейну. Мешканці Угорщини та представники закордонних громад мають краще пізнати одні одних. Це допоможе поступово подолати ту шкоду, яку минулі десятиліття завдали національній політиці та свідомості людей. Для цього потрібні освіта, відкритість, розуміння та взаємна повага в суспільстві, – наголосив Шандор Варга.
Свою промову педагог завершив віршем Альберта Ваша «Настанова».
Після цього учень Великодобронського ліцею Шандор Бара продекламував вірш Бенедека Вірага «Прагнення миру» (вихованець вчительки Берти Катони-Миронової). Слова поета: «Приземлись! І втіш осиротілих, Мир – коронована дочко небес! Почуй! Благає голос багатьох країн, з’явися Нарешті» – сьогодні відгукуються в серцях багатьох людей.
Далі хор Великодобронського ліцею виконав пісню угорської співачки Ержебет Чезі «Це наш дім». Від імені історичних церков пастор великодобронської реформатської громади Андраш Коложі попросив благословення для присутніх та всього угорського народу.
Захід завершився покладанням вінків. Меморіал, створений скульптором Ендре Гіді-молодшим, символізує угорський народ, розділений між чотирма сторонами світу, а гранітна куля на його вершині – єдність. Квіти до пам’ятника поклали представники місцевих установ, угорських організацій, а також дипломати Генерального консульства Угорщини в Ужгороді.
Відтак слово взяла очільниця Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог.
– Сьогодні пам’ятні заходи угорців проводяться по всьому світу не лише в Угорщині чи Карпатському басейні. Ми згадуємо подію, яка сталася 106 років тому, але й досі впливає на життя нашої нації. Як тих, хто мешкає в Угорщині, так і п’яти мільйонів угорців за її межами, – наголосила вона. – З 2010 року угорський уряд перетворив цей день національної жалоби на День національної єдності. Це справжнє диво для Карпатського басейну – нація, яку великі держави понад століття тому практично прирекли на зникнення, досі живе, зокрема й тут, на Закарпатті.
Лівія Балог додала, що за останні роки вдалося досягти багатьох позитивних результатів, які допомагають об’єднувати людей після несприятливих для національної ідентичності десятиліть.
– Варто згадати програму «Без кордонів», яка дозволяє дітям з Угорщини відвідувати закордонні угорські громади задля знайомства. Або ж ініціативу Асоціації скаутів «Вогонь єдності», започатковану 6 років тому. Сьогодні це полум’я запалюють у понад 500 населених пунктах 35 країн світу. Це дуже символічно, адже такі багаття уособлюють силу, душу та єдність громади, де б вона не жила. Від Нью-Йорка до Канади, від Великої Доброні до Трансильванії – скрізь спалахують ці вартові вогні, зведені на нашій вірі.
Водночас Лівія Балог наголосила, що нації ще є над чим працювати.
– Допоки хоч одна людина вважає, що бути угорцем на Закарпатті означає бути українцем, у Воєводині – сербом, а в Трансильванії – румуном, попереду ще багато роботи, насамперед у сфері загальної освіти. Нам треба знову зв’язати нитки, які історія намагалася розірвати. Це цілком можливо, просто кожен із нас повинен долучитися до цієї справи, – підсумувала вона.
Увечері мешканці Великої Доброні, як і жителі багатьох інших закарпатських міст та сіл, приєдналися до акції Асоціації закарпатських угорських скаутів і запалили вогонь єдності на подвір’ї місцевого Угорського дому.
У меморіальному парку села Чома на Берегівщині, з нагоди 100-річчя підписання Тріанонського договору, висадили 100 саджанців дуба.
https://youtu.be/_Hi4EaUyKzI
Меморіальний парк тут створений не випадково. Відповідно до археологічних розкопок, проведених на цьому місці у 80-х роках минулого століття, знайдено артефакти, що підтверджують поселення тут, приблизно тисячу років тому, гунів. Зокрема тут знайдено могили з кіньми та інші артефакти.
