Придатність до служби оцінюється на основі того, наскільки хвороба впливає на їхню здатність виконувати військові завдання, заявив спікер Міноборони.
За словами речника Міноборони Дмитра Лазуткіна для осіб з ВІЛ чи туберкульозом придатність до служби оцінюється на основі того, наскільки хвороба впливає на їхню здатність виконувати військові завдання.
«Тут треба відштовхуватися від того, що основним критерієм придатності до військової служби є функціональність людини, що визначається відповідно до нормативно правових актів. Це означає, що кожен випадок оцінюється окремо залежно від стану здоров’я та специфіки захворювань», – пояснив він.
Для осіб з ВІЛ – залежить від стадії хвороби: люди з безсимптомним носійством або стабільною хворобою є придатними до військової служби.
А, якщо, наприклад, у людини активний туберкульоз, з виділеннями мікобактерій або наявністю розпаду легеневої тканини – це точно автоматично робить людину непридатною до військової служби.
У 2023 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зафіксувала у світі понад 8 мільйонів нових випадків інфікування туберкульозом. Хвороба стала причиною близько 1,25 мільйона смертей.
Цей показник став найбільшим за всю історію документування поширення хвороби, йдеться у звіті ВООЗ, повідомляє AP News.
Чисельність фатальних випадків інфікування туберкульозом майже вдвічі перевищила показники смертності через ВІЛ. В організації вважають, що саме туберкульоз, ймовірно, знову став головною причиною смертності серед інфекційних хвороб.
„Той факт, що туберкульоз все ще вбиває й інфікує стільки людей, викликає обурення, адже ми маємо інструменти, щоб йому запобігати, виявляти та лікувати”, – розповів генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.
Водночас у ВООЗ зауважили, що загалом смертність від туберкульозу в усьому світі продовжує падати, а кількість інфікування – стабілізуватися.
Однак із 400 тисяч людей, які мали резистентну до антибіотиків форму хвороби, належне лікування отримали лише менше половини.
Раніше найбільш смертоносною інфекцією вважали COVID-19, який став причиною глобальної пандемії.
За даними ВООЗ, туберкульоз продовжує вражати переважно населення Південно-Східної Азії, Африки та західної частини Тихого океану. Там стверджують, що понад половина випадків зараження припадає на Індію, Індонезію, Китай, Філіппіни та Пакистан.
Нагадаємо, туберкульоз – інфекційне захворювання, яке викликає мікобактерія туберкульозу (МБТ), або паличка Коха.
Також існує окрема форма захворювання – мультирезистентний туберкульоз, що стійкий до щонайменше двох найбільш ефективних протитуберкульозних препаратів, розповіли у ЦГЗ.
Інфікування відбувається шляхом вдихання здоровою людиною краплин вологи, що містять МБТ – зазвичай їх виділять хворі на заразну форму туберкульозу при кашлі, чханні чи розмові.
Найчастіше при захворюванні „страждають” органи дихання.
У ЦГЗ основними симптомами туберкульозу назвали:
кашель тривалістю понад 2 тижні;
підвищену температуру тіла понад 7 днів;
утруднене дихання;
біль у грудях;
поганий апетит;
постійну слабкість;
безпричинну втрату ваги;
підвищену пітливість, особливо вночі;
наявність у мокротинні при кашлі крові.
Наразі Україна належить до країн з високим рівнем захворюваності на туберкульоз серед європейського регіону. На території країни поширена саме мультирезистентна форма, а найбільші показники інфікування фіксують в Одеській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Закарпатській та Волинській областях.
Щороку 24 березня відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ця дата обрана не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання. Відтоді було відкрито шлях до діагностики та лікування від туберкульозу.
Туберкульоз залишається одним із найбільш смертоносних інфекційних вбивць у світі. За даними ВООЗ щороку від нього помирає близько 1,5 млн людей.
На Закарпатті зберігається негативна динаміка, щодо розповсюдження захворюваності на туберкульоз. Минулого року цей показник дорівнював 87,1 випадку на 100 тисяч населення, розповів під час брифінгу генеральний директор Центру легеневих хвороб Василь Скрип.
– Це майже удвічі вищий показник, ніж в середньому по Україні. За рівнем захворюваності на туберкульоз наш регіон минулого року посів 4 місце в Україні після Дніпра, Одеси та Кропивницького. Така ситуація пов’язана насамперед з тим, що туберкульоз – це соціальна хвороба, на яку дуже впливає рівень життя людей. Під час війни, як правило рівень, життя населення знижується, харчування і санітарія залишають бажати кращого – прокоментував Василь Скрип.
Щоправда, є і позитивні моменти. Як зауважив лікар, попри високі показники захворюваності на Закарпатті впродовж минулого року знизилася смертність від туберкульозу. У 2023 році від недуги в області померла 141 людина. Водночас у нашому регіоні значно кращий рівень недовиявлення випадків туберкульозу. В порівнянні з середньостатистичним показником у близько 50% по Україні, на Закарпатті він коливається від 15 до 20%.
Щодо лікування, то медзаклади області повністю забезпечені відповідними препаратами для лікування. На Закарпатті функціонують 9 систем для молекулярно-генетичної діагностики Gene Xpert. Також минулого року в практику лікування ввели 4 нові мікобактеріальні препарати. Крім того, організували ефективний соціальний супровід хворих на туберкульоз. Майже 400 пацієнтів забезпечили харчовими та гігієнічними наборами.
За словами Галини Сітник, генеральної директорки Обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України, туберкульоз насамперед вражає легені, однак може зашкодити й іншим органам та системам організму людини. Інфекція передається від інфікованої особи через повітря, при кашлі, чханні, співі, розмові. Ризик проникнення в легені здорової людини залежить від концентрації інфекційних частинок та тривалості вдихання зараженого повітря. Особливо вразливими перед недугою є насамперед люди з ослабленою імунною системою.
Тому у Всесвітній день боротьби з туберкульозом увагу світової спільноти привертають до критичних завдань для досягнення глобальних цілей Стратегії боротьби з туберкульозом. Експерти впевнені у тому, що програмний та комплексний підхід до реалізації цієї мети забезпечить виявлення осіб з найвищим ризиком захворювання, тестування на інфекцію та ефективність профілактичних заходів.
Заробітчанство може обернутися складним захворюванням, таким як туберкульоз. Недуга, яку раніше вважали хворобою безхатьків, розширила свої горизонти і тепер уражає цілком соціалізованих людей, але тих, які працюють у складних умовах. Приблизно така ж історія у Тетяни із Міжгірщини. Минулого року жінка поїхала до Чехії на заробітки. Працювала на заводі фасувальницею чаю. Умови роботи, звісно, були не найкращі: напівпідвальне приміщення без вентиляції, постійний пил у повітрі і десятки людей. Перші симптоми з’явилися вже через тиждень.
Щогодини в Україні реєструють 4 нові випадки захворювання та 1 випадок смерті від туберкульозу. Зростання смертності серед хворих на туберкульоз зумовлено поширенням епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу, а також хіміо- і мультирезистентного туберкульозу, які важко піддаються лікуванню.
Ужгород не є винятком, за останні 2 роки спостерігається погіршення ситуації щодо захворюваності на туберкульоз. На цьому наголошували на засіданні міської координаційної ради з питань протидії туберкульозу і ВІЛ-інфекції/СНІДу, інформує управління охорони здоров’я та цивільного захисту населення.
Члени координаційної ради обговорили актуальні питання протидії епідемії туберкульозу в місті, заслухали виконання заходів міської цільової соціальної Програми протидії захворюванню на туберкульоз, на яку цьогоріч з міського бюджету виділили 1,7 мільйони гривень.
На нараді констатували, що кількість пацієнтів, які проходять флюорографічні обстеження, за останній рік зменшилась. Хоча це – дієвий метод виявлення туберкульозу. У 2023 році при профоглядах туберкульоз діагностували у 23 дорослих, 10 людей померли від цієї недуги. Зокрема, наголосили на погіршенні ситуації із захворюванням на туберкульоз серед дітей та підлітків. За останніми даними, у 2023 році захворіли п’ятеро дітей.
У зв’язку з цим підкреслили: необхідно скоординувати роботу всіх медичних закладів у визначенні контактних осіб в осередку захворювання на туберкульоз, негайно обстежувати всіх людей за результатами скринінгового анкетування у випадку підозри на легеневий або позалегеневий туберкульоз і надавати протягом 12 годин екстрене повідомлення про випадок захворювання.
Щодо ситуації із захворюванням на ВІЛ/СНІД, то відзначили: всім, хто є на обліку, надається лікувально-діагностична та консультативна допомога, зокрема й вузькими спеціалістами міської поліклініки. Із пацієнтами проводять роботу з профілактики ВІЛ/СНІДу – дотестове та післятестове консультування і безпосередньо тестування на наявність чи відсутність ВІЛ-інфекції. Швидкими тестами цього року обстежили 602 осіб, 38 – методом ІФА, позитивних результатів не виявили, інформує Ужгородська міська рада.
На зустріч у Берегово, по проєкту транскордонного співробітництва Hungary-Slovakia-Romania-Ukraine ENI CBC Programme 2014 – 2020 „Туберкульоз не має кордонів”, приїхали представники Соболч-Сатмар-Березької обласної лікарні та університетської клініки ім. Йожа Андраша (м. Ніредьгаза). Українську сторону представили медики з КНП «Обласна дитяча лікарня» (м. Мукачево).
Проєкт направлений на профілактику поширення туберкульозу серед дітей та дорослих у Карпатському Єврорегіоні та реалізований на цільовій території Програми HUSKROUA протягом 26 міс. Вартість проєкту – один мільйон євро.
Як зазначив заступник директора КНП «Обласна дитяча лікарня» та обласний педіатр Михайло Радь, завдяки цьому проєкту в Закарпатській ОДЛ тепер є нове та сучасне обладнання для швидкого та якісного виявлення туберкульозу: рентгенологічне, лабораторне (для виявлення палички Коха) та бронхоскопічне обладнання. Оновити частину обладнання, в рамках цього проєкту, вдалося і угорській стороні.
«Ми повинні сконцентрувати свої зусилля на запобіганні поширення туберкульозу. Усі знають – це небезпечна інфекція, яка постійно циркулює серед людей. Щороку ми маємо 500-600 нових випадків зараження. Із них 50-60 – діти, до 17 років. І чим швидше виявлена ця хвороба у людини, тим якісніше та ефективніше можна провести лікування. За допомогою нового обладнання ми маємо таку можливість, важливо, аби і люди, відчуваючи перші ознаки недуги, відразу зверталися до лікарів!» – зазначив Михайло Радь.
Швидка та точна діагностика з подальшим лікуванням, додає лікар, також зменшить ризики міграції недуги через кордон.
Населення у медьєї Саболч-Сатмар-Берег та Закарпатській області отримало чимало переваг від обстеження на сучасному обладнанні у обох лікарнях-партнерах, зазначив генеральний директор лікарні у Ніредьгазі Аттіла Сюч.
«Я вважаю, що цей проєкт ми реалізували успішно. У боротьбі з недугою об’єднати дві нації, дві країни. Такі проєкти, які ми представили, дуже допомагають. Тому, звісно, я хочу, аби вони були і у майбутньому – ми відкриті до співпраці», – висловився Аттіла Сюч.
Окрім того, медичний персонал обох лікарень узяв участь у тренінгах та обміні досвідом задля покращення медичної компетентності у сфері діагностики та лікування туберкульозу.
Під керівництвом першого заступника голови ОВА Мирослава Білецького відбулося засідання Обласної ради з координації дій у відповідь на поширення туберкульозу та ВІЛ в Закарпатській області.
Станом на 1 січня 2023 року на диспансерному обліку перебувають 1147 ВІЛ-інфікованих осіб (із них 389 – хворі на СНІД), дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, – 75.
Показник поширеності ВІЛ-інфекції на 1 січня 2023 року становив 92,2 на 100 тис. населення проти 65,8 станом на 1 січня 2022 року, а СНІДу відповідно – 23,9 проти 31,3 на 100 тис. населення.
«Зростання показників захворюваності відбувається, зокрема, й через міграційні процеси у державі.
Найбільша кількість осіб із ВІЛ-інфекцією зафіксована в Хустському, Тячівському, Мукачівському районах та м. Ужгороді», – зазначив Мирослав Білецький.
Що стосується епідемічної ситуації з туберкульозу, то в Закарпатській області вона напружена та з певними коливаннями показників. Зважаючи на складність епідемії цього захворювання, за останні роки в регіоні впроваджена нова стратегія протидії недузі, сучасні підходи до організації виявлення, діагностики, лікування захворювання, адаптовані до міжнародних стандартів.
За рівнем захворюваності у 2022 році область посідає четверте місце в Україні. Захворюваність на нові випадки та рецидиви туберкульозу на Закарпатті минулого року збільшилася в порівнянні із 2021 роком на 24%: 927 осіб із новими випадками та рецидивами туберкульозу проти 748, виявлених у 2021 році. Крім того, серед внутрішньо переміщених осіб медики виявили 38 пацієнтів із туберкульозом (4,1%).
«На жаль, ми нікуди не можемо дітися від туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, але нам важливо тримати ситуацію під контролем, допомагати тим, хто хворіє, і запобігати подальшому поширенню захворювання. Саме тому важливо посилювати інформаційно-просвітницьку роботу, забезпечувати населення доступом до тестувань, контролювати своєчасність і якість лікування недуг», – прокоментував перший заступник голови ОВА.
Туберкульоз – підступна інфекція, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Аби не заразитися, обов’язково має бути вакцинація БЦЖ, яка проводиться у перші два місяці після народження. Також на можливість ураження впливає соціальний статус людини, зокрема постійне недоїдання, переохолодження, куріння та аморальний спосіб життя, а також наявність супутніх захворювань. Усе це впливає на імунну систему, яка при потраплянні в організм хвороби, не може її подолати.
Про це сьогодні під час зустрічі з керівництвом Закарпатської обласної ради розповів генеральний директор комунального підприємства облради «Центр легеневих хвороб» Василь Скрип.
Із розрахунку на 100 000 мешканців найвищі рівні захворюваності на туберкульоз зареєстровано серед населення Одеської (2171 випадок), Дніпропетровської (2 005) та Львівської (1 098) областей.
За словами Василя Скрипа, у Центрі Легеневих хвороб у боротьбі з цією та іншими легеневими недугами задіяно 360 працівників. У тому числі у підрозділах установи у Сваляві, Нижній Апші і Довгому.
Гендиректор закладу також повідомив, що найближчим часом планується скорочення персоналу за рахунок закриття 3-го терапевтичного відділення та оптимізації 1-го терапевтичного відділень Центру.
У 2022 році бюджет Центру склав понад 131 млн, з яких 87 млн отримано за контрактами від НСЗУ та понад 12 млн — з обласного бюджету.
Окрім коштів, установа отримала чимало нового обладнання, серед якого надактуальна нині стаціонарна система лікування поранень.
Торік уперше за багато років зросла кількість хворих на туберкульоз, у тому числі зі стійкими до ліків мутаціями, ідеться у звіті, опублікованому Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).
Минулого року було зареєстровано понад 10 мільйонів випадків туберкульозу, що на 4,5% більше порівняно з 2020-м. Близько 450 тисяч людей були інфіковані стійкою до ліків мутацією бактерії, що на 3% більше, ніж попереднього року.
В Україні й до війни кількість хворих на туберкульоз була однією з найвищих у світі. Тепер експерти побоюються, що через відсутність лікування з’явиться ще більше мутацій.
Хоча вимушені переселенці можуть отримати лікування в будь-якій точці України, країні не вистачає головних ліків, а владі дедалі важче відстежувати хворих на туберкульоз.
