Іветта Лаура Пап з Будапешта за підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді вже неодноразово привозила допомогу в Інклюзивно-ресурсний центр Тур’єреметівської сільської ради, розташований у селі Мокра. Вона віддано допомагає закарпатським дітям з особливими потребами і шукає для цього грантові джерела. Спільно з Фондом Pro Filii вдалося виграти грант, в рамках якого у грудні жінка привезла в центр 20 комп’ютерів та 50 пакунків із солодощами. А в травні, з нагоди Дня дітей, – пів сотні пакунків з подарунками за підтримки Генерального консульства.
7 серпня Іветта Лаура Пап вчергове приїхала в Мокру з допомогою для Інклюзивно-ресурсного центру. Цього разу це був вантаж, складений за попереднім запитом спеціалістів установи, – розвиваючі засоби для дітей на загальну суму близько пів мільйона форинтів.
– У селі Мокра, в Інклюзивному центрі для дітей з особливими освітніми проблемами, ми не вперше. У грудні торік привезли 20 комплектів комп’ютерів, солодкі подарунки до Миколая, згодом – до Дня дітей, а тепер зібрали допомогу відповідно до запиту закладу. Це засоби для розвитку та координації рухів дітей, терапевтичні засоби для покращення сенсорики та логопедії – сенсорні ходунки, тренажери для балансу, логопедичні столи, все, що можна використовувати для покращення рухів та мовлення дітей. Звісно, не обійшлося і без солодощів. Це третій завершальний етап грантового проєкту, але, впевнена, що ми тут не востаннє, тому що перебування тут – це своєрідне «живлення», приємно тут бути, і всі припали мені вже до душі, хто допомагав нам, усі представники закладу, – зазначила пані Іветта після того, як вивантажила допомогу, доставлену з Угорщини. Вона також висловила подяку Фонду Pro Filii та Генеральному консульству Угорщини за підтримку.
Разом із співробітниками центру засоби швидко розпакували, щоби місцеві спеціалісти якомога швидше оглянули, а діти могли спробувати їх.
– Все, що ми отримали від наших гостей, – дуже корисно для наших вихованців, тому що, наприклад, привезли практично все для обладнання сенсорної кімнати, яка сприятиме стимулювати психологічний, інтелектуальний та емоційний розвиток. Завдяки впливу на сенсорну систему дитини ми можемо досягти таких результатів: розслаблення, усунення м’язової та емоційної напруги тощо. Використання сенсорної кімнати впливає на рухові навички, координацію, зорове сприйняття, вербальне спілкування, концентрацію та багато інших функцій дітей. Ми дуже вдячні, – наголосила психологиня Тетяна Поварчук.
Гості з Угорщини ознайомилися і із заняттям з логопедом Христиною Конюлич. За її словами, деякі діти часом навіть у 8-річному віці не можуть відрізнити квадрат від трикутника. Гра допомагатиме і в цьому.
– Вони кидають кубик і мають вибрати те, що випало. Так вони розвивають концентрацію, пам’ять і мислення. На груповому занятті, де вони робили морозиво з паперу та інших матеріалів, ми вчили їх працювати в групах, бо у нас є учень, який боїться інших. Ми хотіли, щоб він зрозумів і відчув, що йому не потрібно боятися спільноти, ніхто його не скривдить, а виготовляти щось разом легше, – каже пані Христина.
Відтак дітям вручили солодощі. Дехто одразу скуштував, інші ж лише розглядали пакунки, щоби спробувати вже вдома, пригостивши смаколиками рідних.
Консул Ференц Пап наголосив, що Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді завжди радо долучається до благодійних ініціатив.
– Сьогодні особливо гарний день для нас, тому що ми приїхали в Інклюзивно-ресурсний центр, де опікуються дітьми з особливими освітніми потребами. Генеральне консульство завжди відігравало важливу роль між обробкою запитів та пропонованою допомогою, ми відіграємо роль своєрідного містка. Так було і в цьому випадку. Фонд звернувся до консульства з питанням, куди можна направити допомогу, ми вийшли на мокрянський центр, де ці засоби вкрай потрібні. Допомогли фонду вже втретє.
– Ми раді, що є люди доброї волі, які роблять такі благородні справи. Це справді дуже необхідні засоби для проведення повноцінних корекційно-розвиваючих занять для дітей з особливими потребами. Сподіваємося, що дії благодійників стануть взірцем для інших, адже в цей нелегкий час вони дарують не просто матеріальні цінності, а вселяють надію на те, що спільними зусиллями ми зможемо всього досягти. Сподіваємося, що це не останній проєкт, і наші благодійники відвідають нас ще багато разів, – підсумувала директорка Інклюзивно-ресурсного центру Віталія Тем’янинець.
