Анонсований міністром оборони застосунок „Ветеран+” наразі перебуває на етапі проведення консультацій.
Про це повідомила заступниця міністра оборони України Катерина Черногоренко.
„”Ветеран+” анонсував міністр оборони. Ми зараз перебуваємо на стадії консультацій зі всіма учасниками цього процесу, з міністерствами. Зараз будемо оцінювати, яким чином і як оперативно ми зможемо оперативно реалізувати цей продукт”, – зазначила вона.
Для 70% ветеранів одним з найважливіших чинників інтеграції у цивільне життя є забезпеченість житлом, тому наразі у фокусі держави повинно бути забезпечення доступного для них іпотечного кредитування.
Про це повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк у виступі.
Крім цього, у топі найактуальніших потреб українських ветеранів – підтримка всебічної реабілітації – фізичної та ментальної, проєкти з підтримки працевлаштування, освіти, підприємницької діяльності, а також можливість долучитись до змінотворення на місцях, беручи участь в громадському антикорупційному моніторингу чи відстоюючи інтереси громади в процесах демократичного врядування.
За її словами, як свідчать результати останнього опитування Міжнародної асоціації з міграції “Соціальна реентерганція ветеранів в Україні”, на запитання ветеранів, які чинники вони вважають важливими для інтеграції у громаду, відповіді зосереджувалися насамперед довкола основних потреб та практичних питань. Так, наприклад, 76% зазначили, що важливим є регулярний дохід, 69% зазначили роботу, а 69% – житло, оскільки чверть наших ветеранів проживають у орендованому. Тож вирішення житлового питання повинно бути одним з основних пунктів нової ветеранської політики.
„У першу чергу для цього слід внести зміни в умови програми „єОселя” – для цього не потрібні нові закони, потрібно рішення Уряду. Йдеться, зокрема, про зменшення у два рази кредитної ставки по програмі та розміру першого внеску, дозволу кредитувати житло, якому понад 3 роки, а також будинки в сільській місцевості”, – зауважила Олена Шуляк.
Вона додала, що за результатами опитування МОМ, 41% українських ветеранів – люди віком від 35 до 44 років. Тобто, сучасні ветерани – це не літні люди, які потребують соцзахисту, а молоді хлопці та дівчата, які шукають підтримки та сприяння своїм ініціативам та розвитку можливостей.
Від держави, вважає парламентарка, їм потрібні три речі: підтримка всебічної реабілітації – фізичної та ментальної, проєкти з підтримки працевлаштування/освіти/підприємницької діяльності, а також можливість долучитись до змінотворення на місцях, беручи участь в громадському антикорупційному моніторингу чи відстоюючи інтереси громади в процесах демократичного врядування.
Шуляк підкреслила, одним з основних принципів дієвої ветеранської політики має бути забезпечення економічної активності ветеранів. Ветеран — це рівноправний член українського суспільства, який повинен мати можливість реалізувати себе у власній справі чи кар’єрі, це людина, яка платить податки, створює робочі місця. Попередні дослідження свідчать, щонайменше 50% ветеранів до мобілізації мали офіційне працевлаштування.
Тому важливо, щоб більша їх частина після повернення у мирне життя змогла знайти роботу: отримати цивільну спеціальність, яка відповідає потребам ринку праці, взяти участь у програмах заохочення підприємництва. А розвиток ветеранського бізнесу – це й нові робочі місця і нові актуальні сфери діяльності.
Крім цього, нардепка наголосила, що за даними МОМ, щонайменше 30% українських ветеранів – люди, що мають інвалідність. 45% таких громадян мають інвалідність II групи, тобто, це особи, які здатні подбати про себе, але не можуть працювати в звичайних умовах. Ще 47% – громадяни з III групою інвалідності, тобто це особи, які можуть працювати на полегшених умовах. Відповідно, зазначила Шуляк, не менш важливим пунктом нової ветеранської політики має стати створення безбарʼєрного, інклюзивного середовища.
„У широкому розумінні слова безбарʼєрність – облаштування громадського простору таким чином, щоб люди з обмеженими фізичними можливостями могли користуватися ним так само, як і люди без цих вад. Але слід зазначити, що в Україні безбар‘єрність донині не була масово розповсюдженою, а це проблема”, – вважає Шуляк.
Зокрема, навіть, у лікарнях чи аптеках не часто можна зустріти пандуси. Після перемоги України, питання безбар’єрності буде вкрай актуальним, адже в нашій країні буде багато ветеранів. При тому, що раніше держава часто ігнорувала потреби маломобільних груп та людей з інвалідністю, тому нам потрібно активізуватись у цьому напрямку
Вона зазначила, що прикладом щодо цього може стати кейс Київської ОВА, яка перша з українських громад розробила і представила на початку цього року програму свого комплексного відновлення. Згідно з програмою, наступного року її населенні пункти будуть суттєво переоблаштовувати для комфортного проживання для людей з інвалідністю.
У відновленні Київської області передбачені декілька напрямів забезпечення принципів безбар‘єрності. Перший стосується безбар’єрності закладів соціальної інфраструктури – адмінбудівель, закладів освіти, медичних закладів, будинків культури, спортивних об’єктів. Загалом, йдеться про приблизно 1200 об’єктів соціальної інфраструктури.
Далі передбачено облаштування безбарʼєрної транспортної інфраструктури. Йдеться про нанесення горизонтальних та вертикальних направляючих шляхах руху у всіх населених пунктах, озвучення пішохідних переходів, пристосування автомобільних та пішохідних доріг з пониженнями для заїзду на тротуари. Не слід забувати і про освітню безбар’єрність. У Київській області цілий ряд навчальних закладів планують перекваліфікувати ветеранів війни. Йдеться про створення курсів перекваліфікації на базі існуючих закладів професійно-технічної освіти, зокрема у Борисполі та Білій Церкві.
За словами Шуляк, не менш значущим пунктом нової ветеранської політики мають бути заходи ефективної реінтеграції ветеранів у цивільне життя. За результатами опитування МОМ, до заходів, які цьому сприяють, самі ветерани вважають відвідування зустрічей спеціально для ветеранів – 19%, участь у волонтерських проєктах і громадських ініціативах – 16%, а також участь у спортивних заходах разом з іншими ветеранами – 12%. Саме тому, одним з найкращих рішень для того, щоб одночасно долати і наслідки фізичних травм, і психологічних, можуть бути адаптивні види спорту.
“В Україні вже є перший успішний кейс щодо цього – проєкт “Сильні України”, до якого вже доєдналися близько 1200 ветеранів. Це всеукраїнські спортивні змагання з адаптивних видів спорту серед ветеранів та чинних військовослужбовців, які отримали травми та поранення (видимі та невидимі) під час участі в бойових діях на території України”, – розповіла Шуляк.
За її словами, змагання вперше відбулися в 2023 році та стали частиною системи спортивно-реабілітаційних заходів для ветеранів війни ГО „Федерація стронгмену України”. А у жовтні 2023 року на міжнародному фестивалі Arnold Classic Europe в Мадриді ветерани, учасники першого всеукраїнського туру змагань, встановили світовий рекорд з адаптивного стронгмену.
Вона також зауважила, що для реінтеграції українських ветеранів у цивільне життя важливо забезпечити їм можливості долучатися до змінотворення. Важливо, щоб ветерани мали окреме місце в політиці – і на національному, і на регіональному, і на місцевому рівнях. При чому, йдеться не про політику з трибун і екранів, а про напрацювання оптимальних рішень, прийняття яких впливатиме на долю багатьох представників ветеранської спільноти, підкреслила очільниця партії „Слуга народу”.
„Тому на перших післявоєнних виборах ветерани повинні мати можливість балотуватися і в парламент, і на місцевих виборах. Зокрема, представники “Сильних України” вже потроху генерують політичні рішення. Вони ініціювали звернення до уряду з метою скоротити строк отримання ветеранами спортивних протезів. Крім цього, зверталися до Міністерства молоді і спорту, щоб визнати офіційним видом спорту спортивно-реабілітаційні багатоборства ветеранів”, – резюмувала Шуляк.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль окреслив п’ять напрямів нової ветеранської політики, серед яких – сервісна інфраструктура для українських захисників; умови для економічної активності; лікування та реабілітація; доступне житло; вшанування подвигу українських військових.
Про це Шмигаль заявив під час виступу на VII Міжнародному ветеранському форумі.
Як розповів Шмигаль, першим напрямом ветеранської політики є сервісна інфраструктура для українських захисників:
запровадження нових послуг;
діджиталізація ветеранських сервісів;
інтеграція реєстрів;
спрощення процедур;
масштабування так званих “єдиних вікон” для ветеранів у ЦНАПах.
Наш принцип зручні і швидкі послуги без бюрократії. Формуємо мережу ветеранських просторів. В одній точці ветерани отримуватимуть юридичну, соціальну, інформаційну та інші види підтримки – сказав Шмигаль.
Другим напрямом нової ветеранської політики Шмигаль назвав – умови для економічної активності захисників.
Насамперед стосується працевлаштування, або започаткування власного бізнесу. Ветерани мають змогу отримати нову професію, або або вдосконалити свої знання і вміння. Це можна зробити через Центри профтехосвіти Держслужби зайнятості, через ваучери на навчання, які видає держава, або через Центри ветеранського розвитку– додав Шмигаль.
Третій напрям ветеранської політики – лікування та реабілітація.
Наш обов’язок допомогти захисникам та захисникам відновитися фізично та психологічно. Ставимо амбітні цілі – відкрити у всіх регіонах сучасні Центри реабілітації для військовослужбовців та ветеранів. За зразком того, який зараз працює у Бородянці Київської області. Вже зараз діє послуга з психологічної допомоги для ветеранів та членів їхніх сімей. Ветерани отримують відшкодування за планову стоматологічну допомогу – зазначив прем’єр-міністр.
Четвертий напрямок – доступне житло для захисників та захисниць.
Минулого року 2,6 тис. ветеранів та їх родини отримали грошові компенсації на купівлю житла. Цьогоріч на це передбачили 5,7 млрд гривень. Для ветеранів доступна пільгова іпотечна програма “єОселя” під 7% на 20 років з мінімальним початковим внеском. Для нас важливо, щоб люди, які захищали країну, мали власну оселю – зазначив глава уряду.
П’ятим напрямом Шмигаль окреслив вшанування подвигу українських військових.
Це тема, яка охоплює всі сфери життя – від топоніміки та освіти до масштабних національних проєктів пам’яті. Один з таких проєктів – створення Національного військового меморіального кладовища. Уряд сформував для цього нормативно-правову базу, визначено локацію. Парламентом проголосована вся необхідна законодавча база. Для держави та нації важливо загалом переосмислити та нормувати культуру місць поховання наших героїв. Пам’ятати, шанувати, виховувати прикладом героїв молоде покоління – таких результатів ми прагнемо– резюмував прем’єр.
До кінця року планують підготувати до 3000 помічників ветеранів. Уряд виділив 2,9 млрд грн на підготовку таких фахівців.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час VII Міжнародного ветеранського форуму „Україна. Ветерани. Єдність”, повідомляє Укрінформ.
„Уряд реалізує нову ветеранську політику. Рік тому визначили її контури, зараз втілюємо в життя. Ми дали старт роботі інституту помічника ветерана. Це фахівці, які допомагатимуть воїнам адаптуватися до мирного життя. До кінця року плануємо підготувати близько 3000 таких спеціалістів. На це в бюджеті передбачено 2,9 мільярда гривень, у майбутньому кількість помічників ветерана буде зростати”, – сказав він.
Шмигаль зауважив, що також уряд сформував мережу ветеранських просторів. Він пояснив, що в одному пункті ветерани отримуватимуть юридичну, соціальну, інформаційну та інші види підтримки. Водночас в Україні розвивається сервісна інфраструктура для захисників, запроваджуються нові послуги, діджиталізуються ветеранські сервіси, спрощуються процедури і масштабуються „єдині вікна” для ветеранів у ЦНАПах.
„Це все відбувається вже зараз. Наш принцип — зручні і швидкі послуги без бюрократії. У регіонах та громадах створюються структурні підрозділи з питань ветеранської політики, адже в центрі визначаємо рамку, а конкретна її реалізація залежить від того, як працюватиме влада на місцях”, – зауважив Шмигаль.
Станом на 6 червня у мобільному застосунку Дія вже згенеровано понад 55 тисяч електронних посвідчень ветерана. Про це повідомила директорка Департаменту цифрового розвитку та трансформації Міністерства у справах ветеранів Надія Адаменко.
Про це передає пресслужба відомства, пише Корреспондент.net.
“Відтепер понад 1 млн українців мають змогу користуватися електронним посвідченням ветерана замість та без необхідності пред’явлення відповідного посвідчення у паперовій формі, а також документа, що посвідчує особу. Лише за кілька перших годин у застосунку Дія було згенеровано понад 55 тисяч е-посвідчень ветерана”, – зазначила вона.
Згенерувати електронне посвідчення у своєму смартфоні можуть особи, які мають статус:
учасника бойових дій,
людини з інвалідністю внаслідок війни,
учасника війни,
постраждалого учасника Революції гідності,
члена сім’ї загиблого ветерана війни,
члена сім’ї загиблого захисника і захисниці України.
е-Посвідчення ветерана має унікальний QR-код, за яким можна перевірити справжність документа та даних про пред’явника, що містяться у Єдиному державному реєстрі ветеранів війни.
Використовувати е-Посвідчення ветерана у Дії можна для отримання пільг та компенсацій, передбачених чинним законодавством.
[type] => post [excerpt] => Станом на 6 червня у мобільному застосунку Дія вже згенеровано понад 55 тисяч електронних посвідчень ветерана. Про це повідомила директорка Департаменту цифрового розвитку та трансформації Міністерства у справах ветеранів Надія Адаменко. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1717700400 [modified] => 1717691806 ) [title] => У Дії вже згенеровано понад 55 тисяч е-посвідчень ветерана [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=189653&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 189653 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 189655 [image] => Array ( [id] => 189655 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/200879-1-large.jpg [original_lng] => 50300 [original_w] => 800 [original_h] => 457 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/200879-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/200879-1-large-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/200879-1-large-768x439.jpg [width] => 768 [height] => 439 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/200879-1-large.jpg [width] => 800 [height] => 457 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/200879-1-large.jpg [width] => 800 [height] => 457 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/200879-1-large.jpg [width] => 800 [height] => 457 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/200879-1-large.jpg [width] => 800 [height] => 457 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1717681007:8 [_thumbnail_id] => 189655 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 722 [translation_required_done] => 1 [_oembed_cb17e1563ec3d54925404db2a8e63f45] => [_oembed_time_cb17e1563ec3d54925404db2a8e63f45] => 1718536036 [_oembed_6494afe2a61a57b327796f1af74d5f01] => [_oembed_time_6494afe2a61a57b327796f1af74d5f01] => 1718536036 [_oembed_28b6f408321d336de5a4c8ce4cb2757c] =>
Germany‼️👇 Rod Stewart showed the Ukrainian flag and a picture of Zelensky,the crowd loudly booed and whistled. People dont buy this Zelensky Bullshit anymore👍 pic.twitter.com/QKkRTUjNVl
В Україні у державному реєстрі на сьогодні зареєстровано 1,2 млн ветеранів, а після завершення війни їх кількість зросте до 5-6 млн осіб.
На сьогодні в Україні зареєстровано 1,2 млн ветеранів, а після завершення війни їх кількість зросте до 5-6 млн осіб. Про це заявив заступник міністра у справах ветеранів Максим Кушнір на саміті «Шлях ветерана від військової служби до цивільного життя».
Зараз у нас у державному реєстрі зареєстровано 1,2 млн ветеранів. Але, ми розуміємо, що скільки зараз перебувають хлопців та дівчат на фронті й вони ще не мають статусу. Після перемоги ми бачимо, що кількість ветеранів, тобто та категорія, яка відноситься до нас, становитиме 5-6 млн осіб,
– сказав Кушнір.
Він зазначив, що 70% ветеранів мали офіційне працевлаштування до мобілізації, а ще 10-15% виходитимуть на пенсію після повернення з війни.
Надання адміністративних послуг для військових за принципом «єдиного вікна» стало можливим у понад 40 ЦНАПах Закарпаття. Сервісом зможуть скористатися захисники, їхні сім’ї та родини загиблих Героїв. Про це повідомили під час брифінгу в Закарпатській ОВА.
Олександр Пацкан, заступник голови Закарпатської ОВА розповів, що відтепер в області для ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин полеглих Захисників та Захисниць України буде надаватися широкий спектр послуг – соціальних, адміністративних, житлових, земельних, медичних, освітніх тощо.
Для цього потрібно прийти в ЦНАП і без черги звернутися до адміністратора.
За словами Христини Мацко, начальниці відділу адміністративних послуг, аналітики та цифрової взаємодії управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Закарпатської ОВА, активну роль в запровадженні цієї адмінпослуги в області взяли на себе ЦНАПи.
– У «єдиному вікні» об’єднали послуги, якими можуть скористатися захисники, їхні сім’ї та родини загиблих Героїв. Аби не було потреби бігати по різних установах та стояти в купі черг. Сервіс вже доступний в обласному центрі та інших ЦНАПах нашої області. Приємно, що ініціативу підтримало Мінветеранів, – зазначила Христини Мацко. – Щоправда, кожен ЦНАП має свій перелік послуг. Звичайно, що вони можуть відрізнятися: в одному ЦНАПі можуть надавати 400 послуг, в іншому – 100. Це так, тому що у нас є маленькі населені пункти, і від своїх потреб вони затверджують свій перелік послуг. Зазвичай у ЦНАПах надають паперові пам’ятки для ветеранів, які документи з собою потрібно мати тощо.
Наразі в ЦНАПі Ужгородської міської ради надається 15 послуг соціального характеру для для військових за принципом «єдиного вікна».
– Ветеран приймається без черги. У нього також є супровід. Для цього ми не виділяли спеціального адміністратора, оскільки вони всі універсальні й готові працювати з ветеранами. Для цього вони проходять тренінги, психологічні навчання. Варто зазначити, що без звернення надаються такі послуги, як безоплатне поховання захисників та безоплатне спорудження надгробку, – зазначила Жанна Павлув, керівниця ЦНАП Ужгородської міської ради.
Варто зазначити, що на сайті eveteran.gov.ua можна отримати вичерпну інформацію щодо питань соціального захисту, про надання статусів, а ідентифікувавшись за допомогою електронно цифрового підпису – скористатися цифровими ветеранськими послугами.
Люди з інвалідністю та ветерани війни відтепер зможуть проходити реабілітацію в новому центрі, який відкрили в Ужгороді. Поки що – лише частину першого поверху. Центр відкрили в день народження полеглого військовослужбовця Олега Кравця.
Перших трьох собак – бельгійських вівчарок, яких підготували в межах спільного проєкту підтримки ветеранів та ветеранок війни в боротьбі з психологічними травмами, передали в Кінологічному центрі ГУНП на Закарпатті. Спеціально навчали чотирилапих 2 місяці.
Роботу помічника ветерана і ключові напрями реалізації ветеранської політики представили на нараді під головуванням віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук.
Про це повідомляє Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, інформує Цензор.НЕТ.
Її презентувала перша заступниця голови Вінницької ОВА разом із помічником ветерана відділу „Сервісний офіс у справах ветеранів” Вінницького міського центру соціальних служб.
Зазначається, що наразі до проєкту долучено 6 територіальних громад Вінниччини. На цей час проведено 68 співбесід із кандидатами у помічники ветеранів. Вже з початку жовтня 13 помічників ветеранів розпочали свою роботу. Ці посади створені у спеціальних Сервісних офісах ветерана. У межах проєкту наступного тижня стартує вже друге навчання для 33 помічників ветеранів.
За результатами роботи нарад з питань ветеранської політики були враховані усі пропозиції та нормативно врегульовано питання щодо формату Сервісного офісу ветерана.
Також робочі місця для помічників ветеранів створені у деяких Управліннях соціального захисту населення й органах Пенсійного фонду.
Водночас прозвучали пропозиції щодо покращення пілотного проєкту. Так, необхідно унормувати механізм фінансування праці помічників, а також запровадити двотижневу практику у дотичних до ветеранської політики структурах.
Крім того, відзвітували про утворення робочої групи з розроблення проєкту професійного стандарту за професією „Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”.
Ірина Верещук акцентувала на необхідності включення до складу робочої групи представників від громадськості. Бажання долучитися виявили, зокрема, ГО „Простір можливостей”, ГО „Бажаючі допомогти” та ГО „Рада дружин і матерів захисників України „ЖІНКИ ЗІ СТАЛІ”.
„Ми на практиці побачили, як відбувається реалізація Інституту помічника ветерана. Я дякую усім причетним за таку роботу. Маємо масштабувати такий досвід”, – наголосила Ірина Верещук.
