Громадська думка стосовно війни та миру в Україні за останній період суттєво не змінюється. І в цьому серед людей є „своєрідний консенсус”.
Про це в інтерв’ю для РБК-Україна розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Антон Грушецький.
Чому українці – не перешкода на шляху до миру
Згідно з нещодавнім опитуванням КМІС щодо питань війни, миру, довіри до західних партнерів і внутрішньої ситуації, громадська думка стосовно війни та миру за останній період суттєво не змінюється.
„І в цьому серед людей є своєрідний консенсус: з одного боку, більшість українців відкриті і до перемовин, і навіть до важких компромісів”, – поділився експерт.
При цьому, за його словами, зберігається така тенденція, що абсолютна більшість українців відкидають варіант, який би передбачав:
офіційне визнання частини наших територій російськими;
виведення військ з територій, які Україна контролює;
суттєве скорочення армії;
те, що у нас не буде надійних гарантій безпеки.
„Більш як 70% українців це відкидають, приблизно стільки ж було й у вересні”, – зауважив Грушецький.
Водночас „загалом українці не є перешкодою, як дехто любить нас звинувачувати, у досягненні миру політико-дипломатичним шляхом„.
„Більше 70% українців були готові прийняти варіант, пропонований Європою. Той, який включає заморожування лінії фронту, але отримання Україною певних гарантій безпеки. І, звісно, без жодного офіційного визнання окупованих Росією територій офіційною частиною РФ”, – розповів очільник КМІС.
Він додав, що в українців є розуміння: „ми готові до миру навіть при замороженні лінії фронту, але йти на вимоги, які висуває Росія – це для українців неприйнятно„.
„63% відповідають, що ми готові терпіти війну стільки, скільки необхідно для досягнення прийнятних для України умов”, – визнав експерт.
Які емоції відчувають сьогодні українці
Грушецький поділився, що навіть попри виснаження, українці не готові поступатися.
„Одна з емоцій, які відчувають українці – це психологічне виснаження. У нас близько 70% на пряме запитання, що вони відчувають, що їхнє психоемоційне здоров’я погіршилося після початку вторгнення РФ. І є доволі висока тривожність„, – розповів він.
Ще одна емоція українців зараз, за його словами, це невизначеність.
„Якщо запитати, скільки ще триває війна, третина українців скажуть: ми не знаємо. Не знаємо і не можемо сказати, бо ситуація дуже невизначена”, – пояснив очільник КМІС.
Водночас „українці усвідомлюють, що ми не тільки здатні, а й повинні чинити опір”, адже все одно „Росія сприймається як екзистенційна загроза„. І це залишає не так багато простору для компромісів.
Чи вірять українці, що війна скоро закінчиться
На запитання „Яка мета Росії у війні” 60-70% громадян стабільно відповідають, що „мета Росії – фізичне знищення українців або знищення української нації”.
„Тобто є чітке усвідомлення, що РФ становить екзистенційну загрозу”, – повідомив Грушецький.
Крім того, „великий відсоток каже: навіть якщо Росія і не хоче знищити українську націю, то точно хоче захопити більшість наших територій і встановити там маріонетковий режим”.
„Люди розуміють, що Росія не збирається зупинятись, що вона збирається продовжувати агресію”, – додав спеціаліст.
Він зауважив, що „лише невелика частина українців вважає, що тут є якісь прості рішення”.
„Як деякі партнери нам кажуть: „Віддайте Донбас і війна закінчиться”. Українці цю точку зору не поділяють”, – наголосив Грушецький.
Так, у нещодавно опублікованому опитуванні, „лише 9% українців очікують на завершення війни до початку 2026 року, і ще лише 14% очікують це хоча б в першій половині 2026-го”.
„Одна з причин – люди розуміють: не те, щоб не можна досягти домовленостей, а Росія сама не збирається війну завершувати”, – пояснив фахівець.
Він нагадав, що „навіть у випадку мирного плану, який передбачає надійні гарантії безпеки для України (план України і Європи), у вересні близько 60% відповідали, що Росія, скоріше за все, знову нападе на Україну„.
Як впливають на настрій людей ворожі обстріли
Настрої, які панують сьогодні серед більшості українців, повністю руйнують тези ворожої пропаганди, буцімто українці готові здатися, якщо війна триватиме далі (якщо продовжаться обстріли, будуть блекаути тощо).
„Ми в жовтні 2022 року, одразу як почалися масштабні обстріли української енергетики й відключення світла, спитали українців: „Уявімо, Росія знищує нашу енергетику. Що нам краще – йти на перемовини, йти на важкі поступки чи продовжувати опиратися? Більшість відповіли, що треба продовжувати опиратися”, – розповів Грушецький.
Він додав, що зараз – ситуація аналогічна.
„Обстріли лише зміцнюють відчуття того, що Росія – це терорист, росіяни – це терористи, і вони будуть продовжувати знищення нашої інфраструктури”, – наголосив експерт.
Він зауважив, що про те, про що нещодавно говорив президент – соціологи чують від своїх респондентів з усіх куточків України.
„Нам потрібні в першу чергу не питання територій, а параметри безпеки проти повторної російської агресії. Українці хочуть почути: „Як ви забезпечите те, щоб Росія знову не напала?„, – пояснив очільник КМІС.
Згідно з його особистим спостереженням, „2022 рік був романтичним роком”.
„Попри тяжку ситуацію і наступ РФ з різних сторін, тоді люди думали, що західні партнери нарешті прозріли й ми отримаємо всю обширну підтримку для відбиття нападу агресора. Що нас чекають в ЄС, в НАТО, і ми туди рухаємось максимально швидкими способами”, – повідомив Грушецький.
На його думку, якщо у 2022 році Україні пропонували еквівалент 5 статті НАТО, люди б це „сприйняли з великою надією”.
„А зараз українці стали такими прагматичними й навіть цинічними. І коли запитуємо про аналог 5 статті НАТО зараз, вони відповідають: „А що конкретно це означає? Це включає військове постачання? Чи відправлять в Україну війська?” Українці почали недовірливо до цього ставитись і вимагають більше конкретики„, – підсумував експерт.
Більшість українців переконані, що в країні має бути лише одна державна мова – українська. Водночас суспільство найкраще сприймає модель так званої „лагідної українізації”, яка не передбачає тиску в побуті.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіввиконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
За словами соціолога, 66% українців вважають, що єдиною державною мовою в Україні має бути саме українська. Такі результати показують соціологічні дослідження.
„Якщо говорити про статус російської мови, то 66% українців відповідають, що єдиною державною мовою має бути саме українська”, – зазначив Грушецький.
Ще 24% респондентів допускають можливість другої офіційної мови на регіональному рівні, однак більшість із них не хотіли б бачити російську офіційною саме у своєму регіоні.
Після початку повномасштабної війни ставлення до вивчення російської мови в освіті суттєво змінилося.
„Більше половини респондентів кажуть, що російську не потрібно вивчати в школах взагалі”, – наголосив представник КМІС.
Водночас 38% опитаних вважають, що російську мову все ж варто вивчати в певному обсязі – зокрема для розширення кругозору, розуміння мови ворога або через те, що частина українців досі нею спілкується.
Цього року соціологи провели окремий експеримент, зачитуючи респондентам деталі різних моделей мовної політики – від жорсткої українізації до м’яких і компромісних варіантів. Результат виявився несподіваним.
„Понад половина українців готові підтримати і жорстку українізацію, і м’яку українізацію, і навіть приховану русифікацію”, – пояснив експерт.
Метою дослідження було з’ясувати, яка мовна політика веде до суспільного консенсусу.
Найбільш прийнятною для суспільства виявилася саме модель лагідної українізації.
„Вона передбачає, що українська є єдиною державною та офіційною мовою, є єдиною в сфері навчання, створюються умови для поширення українськомовного контенту, але при цьому немає примусу щодо російської в побуті”, – пояснив Грушецький.
За його словами, такий варіант підтримують близько 90% українців – незалежно від регіону чи мовної групи.
„Якщо ми будемо рухатися в такому ключі, це буде підтримано суспільством без провокування конфліктних ситуацій”, – наголосив він.
Соціолог зазначає, що за останні 15-20 років в Україні відбулася суттєва еволюція поглядів.
„Ми пройшли шлях від значної частки українців, які хотіли бачити російську другою державною, до переважної підтримки української як єдиної державної”, – зазначив він.
Водночас у повсякденному житті мовне питання довгий час не було серед пріоритетних проблем.
„В наших опитуваннях питання мови було десь на 20 місці за важливістю. Українці жили у формулі толерантного співіснування – українська як державна, а в побуті всі могли порозумітися”, – підсумував Грушецький.
[type] => post [excerpt] => Більшість українців переконані, що в країні має бути лише одна державна мова - українська. Водночас суспільство найкраще сприймає модель так званої "лагідної українізації", яка не передбачає тиску в побуті. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1766151360 [modified] => 1766149968 ) [title] => Скільки людей підтримують статус української мови як єдиної державної [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=266354&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 266354 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 110925 [image] => Array ( [id] => 110925 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [original_lng] => 8489 [original_w] => 277 [original_h] => 182 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/ukran-nyelvtorveny-parlament.jpg [width] => 277 [height] => 182 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 686 [_thumbnail_id] => 110925 [_edit_lock] => 1766143003:8 [_algolia_sync] => 586995412002 [_oembed_54cfe81d50ba082b917b7c11447dbf3e] => [_oembed_time_54cfe81d50ba082b917b7c11447dbf3e] => 1766238891 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 931 [1] => 899 [2] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => мова [1] => опитування [2] => Україна ) ) [2] => Array ( [id] => 265851 [content] =>
Більше 50% громадян України переконані, що проведення виборів можливе лише після підписання остаточної мирної угоди та повного завершення війни з Росією.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати дослідження КМІС.
Водночас лише 9% респондентів підтримують ідею проведення виборів уже зараз, не чекаючи завершення бойових дій. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке тривало з 26 листопада по 13 грудня.
Згідно з результатами дослідження, лише 9% опитаних вважають, що вибори слід проводити ще до припинення вогню (у вересні цей показник становив 11%). Ще 25% респондентів підтримують проведення виборів у разі припинення бойових дій та отримання гарантій безпеки, що дещо більше порівняно з вереснем, коли таких було 22%.
Водночас більшість опитаних – 57% – наполягають на тому, що виборчий процес має відбутися лише після повного завершення війни та укладення мирної угоди.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що серед переважної більшості українців наразі відсутній запит на проведення загальнонаціональних виборів до закінчення бойових дій.
Він також підкреслив, що рівень довіри до президента Володимира Зеленського залишається високим, а його легітимність у суспільстві не ставиться під сумнів. Через це заклики до проведення виборів під час війни сприймаються громадськістю критично та розцінюються як спроби послабити державу.
Опитування КМІС проводилося методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів. У дослідженні взяли участь 547 респондентів віком від 18 років з усіх регіонів України, що перебувають під контролем української влади.
Більшість українців готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. При цьому близько третини не готові відповісти, коли по їх очікуванням може закінчитись вторгнення РФ в Україну.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати дослідження КМІС.
„Більшість українців (63%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (у вересні було 62%). Ще 1% відповіли, що готові терпіти близько року”, – йдеться у результатах КМІС.
Також зазначається, що про більш короткий період завершення війни (пів року чи декілька місяців) говорять 15% респондентів – у вересні було 21%, але при цьому з 13% до 21% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання.
Окрім того, лише 9% українців очікують, що війна завершиться до початку 2026 року (у вересні було 18%) і лише 14% очікують на завершення хоча би в першій половині 2026 року (у вересні було 15%). Тобто лише чверть українців розраховують на завершення в умовно недалекій перспективі.
„Натомість 11% говорять про другу половину 2026 року (було 12%), 32% – про 2027 рік і пізніше (було стільки ж). Кожен третій респондент (33%, ріст з 23% порівняно з вереснем) відповів „не знаю”, – додали у КМІС.
Рівень довіри українців до президента Володимира Зеленського у грудні зріс до 61%, тоді як 32% респондентів заявили про недовіру.
Як повідомляє РБК-Україна, про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Як зазначається в опитування, таким чином, баланс довіри-недовіри становить +29%, що майже відповідає показникам початку жовтня.
Водночас соціологи фіксують позитивну динаміку протягом останніх тижнів. Так, серед опитаних наприкінці листопада (26–30 листопада) Зеленському довіряли 49% громадян, тоді як у грудні (1–13 грудня) цей показник зріс до 63%.
Найвищий рівень довіри було зафіксовано в період 8–13 грудня – 65% респондентів заявили, що довіряють главі держави. Це свідчить про помітне зростання підтримки президента наприкінці року.
Нові дані свідчать про помірне зростання довіри до антикорупційної політики. Суспільство поступово відновлює оптимізм після спаду 2024 року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати опитування КМІС.
Станом на початок жовтня 2025 року 56% українців вважають, що влада дійсно намагається боротися з корупцією. Водночас 40% респондентів переконані, що Україна залишається безнадійно корумпованою.
Порівняно з 2024 роком ці показники покращилися: тоді песимістів було 47%, а оптимістів – лише 48%. Хоча рівень довіри ще не повернувся до показників 2023 року (59%), тенденція до відновлення оптимізму є помітною.
Соціологи відзначають, що ставлення до корупції пов’язане з готовністю українців іти на поступки у війні. Серед тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, 34% готові офіційно визнати частину територій росією, тоді як серед оптимістів таких лише 22%.
Ще 25% із групи песимістів допускають передачу росії частини нині підконтрольних територій (проти 15% серед тих, хто бачить спроби боротьби з корупцією). Водночас більшість критично налаштованих українців усе ж виступають проти найжорсткіших умов – передачі або офіційного визнання територій.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький пояснив, що наратив про „тотальну корупцію” безпосередньо впливає на стійкість суспільства.
„Як показують наші результати, наратив про безнадійно корумповану Україну пов’язаний із вищою часткою тих, хто готовий на будь-які умови для завершення війни. Вістря інформаційної війни – це саме розповсюдження ворогом уявлень про масове ухилення від служби і про тотальну корупцію”, – зазначив Грушецький.
Він наголосив, що боротьба з корупцією – це спільна справа держави та громадян. „Довгострокова розбудова інституцій та стратегія зменшення корупції є справою всього суспільства – від чиновників до пересічних громадян”, – підсумував соціолог.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки упродовж 19 вересня – 5 жовтня 2025 року серед 1008 респондентів.
У вересні 2025 року абсолютна більшість українців вірять у перемогу. Водночас можливості для ведення війни оцінюються посередньо.
Про це свідчать дані моніторингу „Українське суспільство” хвиля 2025 року Інституту соціології НАН України.
Впевненість в перемозі
За даними опитування, повністю впевнені в перемозі 40,9% респондентів, скоріше впевнені 34%. Зовсім не впевнені 6,1%, скоріше не впевнені 12,6% опитаних.
Можливості для ведення війни
Думки щодо актуальних можливостей України для ведення війни розділилися. Вважають, що вони загалом хороші – 7,2%, задовільні – 39,5%. Як загалом погані можливості оцінюють 41,6% респондентів.
Як змінилася оцінка міжнародної підтримки
У вересні 2025 року 25,4% громадян вважали рівень міжнародної допомоги дуже добрим, 54,7% – задовільним, лише 20% дуже поганим.
Польовий етап останнього дослідження тривав з 9 вересня по 8 жовтня 2025 року. Статистична похибка вибірки обсягом 1835 респондентів при довірчій імовірності 95% та дизайн ефекті 1,1 не перевищує 2,4%.
У 2025 році частка українців, які заявляють про бажання повернутися з країн Європейського Союзу, зросла до 64%. Водночас 36% опитаних визнали, що наразі не вірять у реальну можливість повернення.
Про це свідчать результати другого етапу дослідження компанії Gradus Research, повідомляє NV.
Для порівняння: у 2023 році про бажання повернутися заявляли 75% українців, а у 2024-му — 55%. Таким чином, цьогорічне зростання показника свідчить радше про емоційне прагнення, ніж про реальну готовність повернутися додому.
«Українцям дедалі складніше обирати між емоційним бажанням повернутися й об’єктивними чинниками, що їх стримують. Люди хочуть додому, проте далеко не завжди бачать для цього відповідні умови», — зазначили у Gradus Research.
Серед головних перешкод для повернення респонденти назвали економічну нестабільність, нестачу робочих місць, ризики безпеки, пов’язані з війною, соціальну невизначеність і труднощі з житлом.
Попри це, більшість українців за кордоном продовжують підтримувати зв’язок із батьківщиною, стежити за новинами та допомагати родинам в Україні. За даними дослідження, майже третина українців, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення, не можуть повернутися через брак фінансової підтримки або роботи.
[type] => post [excerpt] => У 2025 році частка українців, які заявляють про бажання повернутися з країн Європейського Союзу, зросла до 64%. Водночас 36% опитаних визнали, що наразі не вірять у реальну можливість повернення. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1760440620 [modified] => 1760392815 ) [title] => Більше українців за кордоном хочуть повернутися додому — дослідження Gradus Research [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=257857&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 257857 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 257858 [image] => Array ( [id] => 257858 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144.png [original_lng] => 1075731 [original_w] => 1159 [original_h] => 766 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144-300x198.png [width] => 300 [height] => 198 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144-768x508.png [width] => 768 [height] => 508 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144-1024x677.png [width] => 1024 [height] => 677 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144.png [width] => 1159 [height] => 766 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144.png [width] => 1159 [height] => 766 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/image-144.png [width] => 1159 [height] => 766 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1760382016:8 [_thumbnail_id] => 257858 [_edit_last] => 8 [views_count] => 745 [_algolia_sync] => 494470887000 [_oembed_f43cf628860ac211837aabef9a589874] => [_oembed_time_f43cf628860ac211837aabef9a589874] => 1763036587 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 578 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Суспільство [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 899 [1] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => опитування [1] => Україна ) ) [8] => Array ( [id] => 257852 [content] =>
Близько четверті українців назвали свою родину бідною. Тих, хто вважає, себе багатим, значно менше.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на моніторинг „Українське суспільство” хвиля 2025 року Інституту соціології НАН України.
За даними опитування, переважна більшість (72,4%) оцінили рівень добробуту своєї родини як середній.
Крім того, 3,5% оцінили його як злиденний, 21,9% – бідний.
Заможними вважають себе 2,1% респондентів, а багатими 0,2%.
Заявили, що їм не потрібно економити, позичати або звертатися по грошову допомогу для таких речей:
Продукти харчування – 67,3%,
Комунальні платежі – 59,7%,
Бюджетні електроприлади – 59,6%,
Нова велика побутова техніка – 25,5%.
Польовий етап останнього дослідження тривав з 9 вересня по 8 жовтня 2025 року. Статистична похибка вибірки обсягом 1835 респондентів при довірчій імовірності 95% та дизайн ефекті 1,1 не перевищує 2,4%.
Володимир Зеленський зберігає доволі високу довіру в українському суспільстві. Водночас лише 25% хочуть бачити його президентом після війни.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС, проведеного наприкінці вересня – на початку жовтня.
Рівень довіри до президента Володимира Зеленського практично не змінився порівняно з першою половиною вересня. Наразі 60% українців довіряють йому, 35% – не довіряють. Баланс довіри-недовіри становить +25%, як і раніше.
Після зниження довіри між травнем та серпнем, коли показник впав з 74% до 58%, за останні два місяці спостерігається стабілізація. Рівень довіри нині вищий, ніж у грудні 2024 року, але нижчий за травневий максимум.
Очікування щодо діяльності після війни
Соціологи запитували українців про майбутню політичну діяльність Зеленського та Петра Порошенка після завершення війни.
41% вважають, що Зеленському варто залишатися в політиці, з них 25% підтримують продовження президентства.
36% респондентів вважають, що йому краще піти з політики.
23% українців хотіли б, щоб він залишився в політиці, 9% бачать його на топ-посаді.
46% підтримують його вихід з політики.
23% бажають кримінального переслідування.
У КМІС наголошують, що ці показники не є електоральними рейтингами, а відображають очікування щодо ролі політичних лідерів після війни.
Поляризація очікувань
Якщо об’єднати відповіді на два питання:
45% респондентів не бачать у політиці після війни ні Зеленського, ні Порошенка.
46% підтримують залишення одного з лідерів, найчастіше Зеленського (32%).
Лише 9% хотіли б бачити обох у політиці.
У КМІС зазначають, що українці здебільшого схильні до цивілізованого виходу політичних діячів та не вимагають жорсткого покарання. Це, на його думку, відповідає європейським демократичним стандартам.
Коментар КМІС
За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, отримані результати показують, що Зеленський зберігає доволі високу довіру в українському суспільстві.
Разом з іншими даними, відповідно до яких більшість українців проти проведення виборів найближчим часом, можна стверджувати, що Зеленський зберігає високу легітимність як голова держави на період до завершення війни, вважає він.
“Водночас на період після завершення війни скоріше є очікування побачити на посаді президента когось нового”, – додав Грушецький.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки упродовж 19 вересня – 5 жовтня 2025 року серед 1008 респондентів.
