Швейцарська армія, котра шукає ідеї, як вилучити тонни боєприпасів, скинутих в озера,таArmasuisse,федеральне агентство, відповідальне за військову техніку, оголосили тендер.
Любителі плавання в озерах Віервальдштетті, Туні та Брієнці часто навіть не здогадуються, що ховається на їхніх глибинах. За даними федерального відомства, у 1918–1964 роках туди було скинуто 8 200 тонн боєприпасів. Те саме, хоча і в менших кількостях, відбувалося й на інших озерах. У середньому боєприпаси знаходяться на глибині 150–220 метрів і вкриті шаром мулу завтовшки від одного до двох метрів.
Armasuisse закликає компанії та коледжі подавати свої ідеї до лютого 2025 року. Переможців оголосять у квітні. Однак поки що невідомо, чи будуть реалізовані їхні проєкти.
Три найкращі ідеї нагородять премією в розмірі 50 000 швейцарських франків (близько 58 000 доларів США).
Як підкреслює Armasuisse, ніякої небезпеки на сьогодні немає: якість води постійно контролюється, і наразі не існує жодних доказів того, що виділяються якісь шкідливі речовини. Затоплені боєприпаси здебільшого є надлишковими, простроченими або дефектними. Однак федеральне агентство не задоволене запропонованими рішеннями, які передбачають утворення надто великої кількості мулу й дуже значне навантаження на екосистему озера. Крім того, складно витягти з дна дрібні частинки заліза, міді, латуні та алюмінію.
Женевське озеро, розташоване біля підніжжя Альп, тривалий час вважали практично незайманою водоймою, проте нове дослідження засвідчило, що рівень забруднення пластиком у ньому такий самий високий, як і у Світовому океані.
Женевська некомерційна організація Oceaneye, яка вже понад десять років борознить морські простори, збираючи фрагменти пластику, звернула свою увагу на Швейцарію, що не має виходу до моря.
„Ми порівняли рівень забруднення з океанічними даними і дійшли висновку, що забруднення мікропластиком поверхні озер має той самий порядок величини, що і в океані”, — сказав Паскаль Хагманн, засновник і директор Oceaneye.
Він говорив із корми вітрильного судна, яке тягло за собою пристрій для збору проб через найбільше озеро Швейцарії, відоме також як Lac Leman.
„Нам здалося це цікавим, тому що ми часто уявляємо собі озеро Леман як велике альпійське озеро з кришталево чистою водою, але насправді це не так”, — сказав він.
Озеро у формі півмісяця є найбільшим у Західній Європі і займає площу 580 кв. км на території Франції та Швейцарії, поповнюючись частково за рахунок альпійських льодовиків. Воно впадає в річку Рона, яка своєю чергою впадає в Середземне море.
Прикордонні кантони Швейцарії очищають воду і подають її в будинки як питну. Одне з міст на березі озера, Евіан, розташоване на французькій стороні, також є назвою марки бутильованої води з природного джерела.
[type] => post [excerpt] => Женевське озеро, розташоване біля підніжжя Альп, тривалий час вважали практично незайманою водоймою, проте нове дослідження засвідчило, що рівень забруднення пластиком у ньому такий самий високий, як і у Світовому океані. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1693149840 [modified] => 1693128705 ) [title] => Забруднення Женевського озера пластиком не поступається світовому океану: Дослідження [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=159197&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 159197 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 159198 [image] => Array ( [id] => 159198 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382.jpg [original_lng] => 194240 [original_w] => 850 [original_h] => 445 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382-300x157.jpg [width] => 300 [height] => 157 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382-768x402.jpg [width] => 768 [height] => 402 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382.jpg [width] => 850 [height] => 445 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382.jpg [width] => 850 [height] => 445 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382.jpg [width] => 850 [height] => 445 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/ac0b9ce5-42ad-48d6-86f4-9b5751ff1382.jpg [width] => 850 [height] => 445 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1693117906:8 [_oembed_766da43a5e2e4a51fc84cedb5d465473] => [_oembed_time_766da43a5e2e4a51fc84cedb5d465473] => 1693117826 [_thumbnail_id] => 159198 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1227 [translation_required_done] => 1 [_oembed_3827c4088ee7a194f93bab6ba8650db8] => [_oembed_time_3827c4088ee7a194f93bab6ba8650db8] => 1719526854 [_oembed_67f2e84a8fd67039ee38fff7d22d0f3d] =>
Площі більш ніж половини великих озер і водосховищ світу зменшилися від початку 1990-х років, головно через зміни клімату.
Про це повідомляє Reuters, передає Укрінформ.
„Деякі з найважливіших світових джерел прісної води – від Каспійського моря між Європою і Азією до південноамериканського озера Тітікака – втрачали воду в об’ємах близько 22 гігатонн на рік протягом майже трьох десятиліть”, – повідомила група міжнародних дослідників.
Гідролог з Університету Вірджинії Фанфан Яо зазначив, що 56% скорочення природних озер спричинене потеплінням і споживанням води людством.
Кліматологи вважали, що посушливі території світу стануть сухішими внаслідок зміни клімату, а вологі – ще вологішими, але дослідження виявило значні втрати води навіть у вологих регіонах.
Науковці провели оцінку майже 2 тисяч великих озер за допомогою супутникових вимірювань у поєднанні з кліматичними та гідрологічними моделями. Вони дійшли висновку, що нераціональне використання водних ресурсів людиною і кліматичні зміни призвели до зниження рівня озер у всьому світі.
Майже 2 мільярди людей, які живуть у басейнах озер, що висихають, безпосередньо постраждали від цього, багато регіонів стикнулися з дефіцитом води в останні роки.
[type] => post [excerpt] => Площі більш ніж половини великих озер і водосховищ світу зменшилися від початку 1990-х років, головно через зміни клімату. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1684576560 [modified] => 1684574817 ) [title] => Більш як половина великих озер світу висихають через зміни клімату [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=147993&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 148005 [uk] => 147993 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 147994 [image] => Array ( [id] => 147994 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/630-360-1684490473-853.jpg [original_lng] => 132945 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/630-360-1684490473-853-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/630-360-1684490473-853-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/630-360-1684490473-853.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/630-360-1684490473-853.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/630-360-1684490473-853.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/630-360-1684490473-853.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/05/630-360-1684490473-853.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1684564043:3 [_thumbnail_id] => 147994 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 1309 [translation_required_done] => 1 [_oembed_766da43a5e2e4a51fc84cedb5d465473] => [_oembed_time_766da43a5e2e4a51fc84cedb5d465473] => 1693390832 [_oembed_3827c4088ee7a194f93bab6ba8650db8] => [_oembed_time_3827c4088ee7a194f93bab6ba8650db8] => 1719515173 [_oembed_67f2e84a8fd67039ee38fff7d22d0f3d] =>
На межі зникнення перебуває озеро Бугаз, розташоване поблизу міста Судак в окупованій АР Крим. Про обміління водойми повідомляють «Крим.Реалії» з посиланням на кримського правозахисника Абдурешита Джеппарова.
У Джеппаров оглянув водний об’єкт і розповів, що озеро стабільно втрачає рівень води і незабаром може повністю висохнути. За його словами, причиною обміління Бугазу є надмірне використання підземних вод.
«Право на сприятливе навколишнє середовище – одне з конституційних прав. Водна проблема в Криму обмежує це право кримчан. Колись мальовниче місце – озеро Бугаз – яскравий тому приклад, зараз водоймище перебуває на межі зникнення. Це результат не посухи, а надмірного споживання підземних вод. Очевидно, що з пониженням рівня ґрунтових вод вичерпалися джерела, що живили озеро. На жаль, така ситуація не тільки на озері Бугаз, а й на багатьох інших водоймах Криму» – каже правозахисник
За інформацією краєзнавців, озеро живлять три підземних прісних джерела, частково поповнюють запаси дощові та талі води. Тому вода тут, на відміну від більшості прибережних солоних озер в Криму, придатна для пиття.
