3 грудня в Будапешті відбулась урочиста церемонія вручення Премії ім. Вашварі. Цього разу її лауреатами стали Ілдико Орос, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, президентка Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ, та письменник Янош Бан.
Товариство ім. Пала Вашварі заснувало премію у 2014 році. Її присуджують, зокрема, за популяризацію діяльності Пала Вашварі, досягнення цілей організації, а також беруть до уваги роботу на благо нації та розвитку зв’язків із закордонними угорськими громадами. В особі Ілдико Орос Товариство вперше відзначило представника із Закарпаття.
На церемонії нагородження, яка відбулася в стінах Національного музею Угорщини, з вітальним словом виступили Габор Жигмонд, президент – генеральний директор Центру громадських колекцій Національного музею Угорщини, і Золтан Бабуч, військовий історик. Зазначалося, що зусилля Вашварі заради свободи угорської нації характеризувалися ідеалізмом та готовністю до дій. Він відіграв визначальну роль під час Угорської революції й визвольної боротьби 1848–1849 років, а його сміливість, патріотизм та відданість слугують прикладом для наступних поколінь угорців.
Ференц Бауер, співголова Товариства ім. Вашварі, пригадав важливі етапи життя політика, розповів про будапештський культ Вашварі, а також про обставини створення організації та передумови заснування премії.
Після вітальних промов відбулася церемонія нагородження. Лаудацію Ілдико Орос виголосив Рігард Тарнаї, головний жупан комітату Пешт.
«Якими є якості визначної жінки? На мою думку, вона віруюча, захисниця та войовниця. Вона віруюча людина, адже добре знає, що ми не самі по собі, що кудись прямуємо, залежимо від когось. […] Крім того, вона захисниця: захищає тих, хто їй довірений, ту угорську молодь, чиє майбутнє та здобуття знань були покладені на неї. І вона також войовниця, тому що в цій місцевості, та й загалом у Карпатському басейні, без войовничості далеко не заїдеш. Одна з особливостей угорської нації полягає в тому, що нам нічого не дається задарма: якщо ми не войовничі, нічого не вийде з тієї мети, яку ми хочемо досягти. Отже, Ілдико Орос – визначна пані, віруюча, захисниця та войовниця, і це підтверджує все її життя», – охарактеризував Ілдико Орос Рігард Тарнаї.
«Чому саме я отримую цю нагороду, не знаю, і в мене є питання, чому саме я. Адже, як і сотні присутніх або тих, хто вдома, я відчуваю, що просто роблю свою справу день у день. І в кожного дня є свої виклики, завдання, які потрібно вирішити. Я не роблю нічого особливого, просто намагаюся вирішити завдання, що постають переді мною, використовуючи доступні мені можливості та засоби. Крім того, я ніколи не виконую ці завдання сама, це не залежить від мене, як досягнення письменника чи митця. Я – лише маленький пазл на картині, елемент системи, запчастина в механізмі», – зазначила Ілдико Орос.
Висловивши вдячність за відзнаку, вона додала, що більшого визнання їй уже не треба, і зворушено, з великою повагою подякувала за те, що вибір припав саме на неї. «Можливо, це прозвучить банально, але ця нагорода належить не лише мені, а й тим, з ким і заради кого я виконую свою роботу. Я хотіла б розділити увагу, яка припадає на мене, з тими, хто разом зі мною робить свою справу, співпрацюючи з ким ми вирішуємо та знаходимо відповіді на виклики», – сказала Ілдико Орос.
До події долучився також голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Василь Брензович. Після церемонії нагородження учасники заходу поклали вінок до пам’ятника Вашварі в саду музею.
