Верхньотисянський регіональний осередок Товариства угорської культури Закарпаття провів у Тячеві загальні річні збори. Учасники заходу підбили підсумки роботи організації за минулий рік, ушанували пам’ять жертв війни та окреслили плани на майбутнє.
Засідання відкрила заступниця голови регіонального осередку, очільниця Вишківського відділення організації Габріелла Сабов. Вона привітала присутніх та ознайомила з питаннями порядку денного.
Відтак учасники зборів хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв війни, а після цього заспівали національний гімн. Габріелла Сабов процитувала думку Сечені: «Для одного все важко, для багатьох немає нічого неможливого», і передала слово голові регіонального осередку Йожефу Шарі.
У своєму виступі він нагадав мету заснування організації та важливі події, які відбулися протягом 35 років її роботи. Зокрема наголосив, що освітні й культурні заклади, створені Товариством угорської культури Закарпаття, потребують уваги та підтримки. Наразі регіональний осередок охоплює 13 місцевих і нараховує 4556 членів. Говорячи про нинішні події, Йожеф Шарі наголосив, що серця всіх людей сповнені прагнення миру й ми можемо закласти основи мирного майбутнього, живучи поруч у розумінні та злагоді. За його словами, ця ідея займає чільне місце в роботі кожного місцевого осередку організації.
На зборах виступив і заступник голови обласної організації ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. Він підкреслив, що закарпатські угорці завжди виступали за мир, діалог та витримку. Хоча нинішня ситуація ставить чимало викликів, той, хто справді шукає рішення, знайде правильний шлях і можливості, додав він. У своєму виступі Йожеф Шін також звернув увагу на захист прав національних меншин та висловив стурбованість станом системи освіти, оскільки вкрай важливо, щоб були збережені угорськомовні навчальні заклади. Свій виступ він завершив оптимістичними словами: «Віра, переконання, єдність і витримка – це те, що нам зараз найбільше потрібно. Усе буде добре, треба тільки в це вірити».
До присутніх звернувся також заступник голови Солотвинської територіальної громади Янош Кучера. Він підкреслив, що майбутнє багато в чому залежить від нас, і звернув увагу на майбутні вибори, під час яких треба приймати відповідальні рішення та підтримувати тих, хто справді представляє інтереси громади. Янош Кучера згадав і про освітній закон, наголосивши на важливості збереження та функціонування угорськомовних навчальних закладів. Насамкінець він зауважив, що велике значення має також проведення громадських заходів, які сприяють зміцненню єдності громади та національної ідентичності місцевих угорців.
Після виступів присутні мали можливість поставити запитання щодо нагальних проблем.
29 березня Виноградівський районний осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) провів річні загальні збори. Учасники заходу вшанували пам’ять жертв війни, оцінили роботу організації за минулий рік та обговорили питання майбутнього громади. На зборах виступили кілька громадських діячів, які наголосили на важливості єдності та витримки.
Захід розпочався вшануванням пам’яті жертв війни, а також нещодавно померлих членів організації. Присутні заспівали національний гімн, віддаючи шану національній єдності та пам’яті.
Очільник Виноградівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Золтан Кудрон ознайомив присутніх з питаннями порядку денного, а потім прозвітував про діяльність організації за минулий рій. Зокрема наголосив, що вже шість років роботу ускладнюють виклики – спочатку пандемія, згодом війна. Населення краю значно скоротилося, у 2024-му районний осередок нараховував майже 8700 членів.
Голова зауважив, що за минулий рік завдання, поставлені перед місцевими осередками, були виконані. Крім відзначення національних свят у вузькому колі, були організовані яскраві культурні заходи з дотриманням воєнних умов: до Дня захисту дітей, Дня матері, а також кінопокази, театральні вистави. У рамках благодійної акції «Хліб угорців» на Виноградівщині вдалося зібрати 34 тонни пшениці.
Щодо майбутнього голова районного осередку наголосив: важлива не так кількість, як єдність і збереження громади. «Ми, угорці, пережили чимало важких часів, але вижили», – зазначив Золтан Кудрон.
Відтак присутні делегати схвалили звіт голови ревізійної комісії Аранки Поцуги.
Після офіційних доповідей на загальних зборах виступили декілька гостей.
Консул Угорщини в Берегові Іштван Буцко, зокрема, висловив сподівання, що нова американська адміністрація спрямує Україну шляхом миру. Він наголосив, що уряд Угорщини підтримує й надалі буде підтримувати закарпатських угорців, сприяючи збереженню їхньої національної ідентичності та процвітанню на батьківщині.
«Хай Закарпаття буде казковим садом, де поруч мирно живуть, розвиваються та процвітають люди різних національностей, як це було досі», – побажав дипломат. На завершення виступу він процитував слова покійного держсекретаря з питань національної політики Угорщини Яноша Арпада Потапі: «Кожен у своїй громаді, у своєму населеному пункті повинен зробити все можливе, щоб угорці мали не тільки минуле і теперішнє, але й майбутнє».
Голова фракції «КМКС» Міклош Гевеші, виступаючи перед присутніми, звернув увагу на проблеми навчальних закладів, зокрема значну нестачу дітей та вчителів. Він також відзначив важливість роботи органів місцевого самоврядування, підкресливши, що у важкі часи ще більше зростає цінність співпраці територіальних громад та збереження депутатського корпусу для представлення інтересів угорської громади.
У свою чергу, депутатка Закарпатської обласної ради Юдіта Петеї наголосила, що громада Виноградівщини є зразковою, а Закарпаття буде функціональним, якщо триватиме співпраця. «Разом ми можемо багато чого просувати», – зазначила вона, закликаючи присутніх до спільних кроків у майбутньому задля збереження угорської громади.
Відтак директор асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» Йосип Резеш під час свого виступу наголосив на важливості довіри та витримки громади, а голова Молодіжної організації ТУКЗ-КМКС Іштван Добша – на ключовій ролі молодого покоління в збереженні угорської громади.
22 березня в місті Чоп відбулися річні загальні збори Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
На початку заходу делегати заспівали національний гімн та вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв війни, а також померлих протягом останнього періоду членів організації.
Після схвалення питань порядку денного голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог прозвітувала про роботу організації за минулий рік. Вона з радістю констатувала, що попри надзвичайно важкі часи всі місцеві осередки Ужгородщини працюють, усюди відбулися традиційні річні загальні збори. Відтак Лівія Балог проаналізувала нинішню геополітичну ситуацію, приділяючи особливу увагу російсько-українській війні, її наслідкам для світу, для Європи, України, Закарпаття та закарпатських угорців. Вона підкреслила, що в останні місяці на перший план знову вийшли такі важливі й для закарпатських угорців речі, як роль сім’ї в суспільстві, велике значення християнства та віри, а також необхідність закінчувати війну.
«На сьогодні в угорських громадах Ужгородщині панує тиша, справді немає причин для веселощів, адже вдома мало людей. Водночас прикладом для всіх можуть слугувати загальні збори в Холмоку, Малих Геївцях, Саловці, які розпочалися з невеликих культурних програм, що дозволило створити справді затишну атмосферу», – зазначила Лівія Балог і поінформувала про роботу фракцій «КМКС» в обласній, районній та місцевих радах.
Посилаючись на статистику, вона повідомила, що минулого року кількісний склад районного осередку зменшився: залишилося 8987 осіб, а колись було понад десять тисяч.
Водночас на 200 впала кількість проданого угорськомовного тижневика «Карпатолйо» в районі. Стосовно соціальних виплат, якими опікується Фонд «КМКС», Лівія Балог зазначила, що всі програми успішно реалізовані. Було прийнято загалом 6442 заявки, унаслідок їх виплат перераховано понад 14,6 мільйона гривень податків (+1 240 282 воєнного збору).
Останнім часом район, який раніше відзначався особливою активністю в плані організації культурних заходів, багато втратив, додала Лівія Балог. За її словами, діяльність кожного з 31 місцевого осередку надзвичайно вагома, дуже важливо і в найменших населених пунктах проводити культурні заходи, які зміцнюють згуртованість та почуття національної ідентичності.
Насамкінець Лівія Балог подякувала уряду Угорщини за підтримку, адже вона «відіграє ключову роль у збереженні місцевої угорської громади». А відтак висловила вдячність за роботу активних членів організації, оскільки важливо, щоб закарпатські угорці, які залишаються вдома, відчували, що їм є на кого покластися, що вони не самотні.
Після звіту голови до присутніх звернулися її заступники – Ласло Гіді та Катерина Палко.
Очільник БФ Pro Agricultura Carpatika, голова Великодоброньського осередку ТУКЗ-КМКС Ласло Гіді відзначив доброчинну акцію «Хліб угорців», до якої щороку долучається багато закарпатських угорських фермерів. Це часто дозволяє зібрати найбільшу кількість пшениці серед закордонних угорських громад Карпатського басейну. За його словами, попри те, що на батьківщині перебуває менше угорців, ті, що залишаються вдома, активно долучаються до виконання завдань. Як приклад Ласло Гіді навів успішно реалізовані заходи жіночого підрозділу БФ Pro Agricultura Carpatika.
Голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Соломоново Катерина Палко наголосила: місцевим мешканцям важливо вміти дякувати за те, що вони мають, зокрема за якісні заходи, які духовно збагачують громаду.
Після цього очільник фракції «КМКС» Ужгородської райради Йосип Кантор поінформував про роботу районної ради. Єва Браун, у свою чергу, ознайомила присутніх зі звітом ревізійної комісії організації, а відтак Андрея Медве, голова комісії з етики, повідомила, що минулого року в районному осередку не було дисциплінарних справ.
Делегати схвалили роботу Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС за 2024 рік. На завершення заходу його учасники разом виконали пісню «Созат».
Минулого тижня місцеві осередки Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) проводили річні загальні збори.
Мукачівський міський осередок організував їх у стінах Угорського дому ім. Мігая Мункачі.
Перед присутніми з фотозвітом про заходи, проведені протягом року, виступила голова осередку Єлизавета Корольова. Організація, яка у 2024-му відзначила своє 35-ліття, торік відкрила в місті кілька пам’ятних дощок. Зокрема відновила пам’ятну дошку на будинку поета Ласла Шафарі та встановила нову на честь хірурга Миколи Віттенбергера. Активісти громадської організації впорядковують також пам’ятники на околиці міста.
Улітку 23 мукачівських дітей відпочили в таборах в Угорщині. Протягом осінньо-зимового періоду в рамках ушанування пам’яті жертв так званих «маленьких робіт» для членів осередку влаштували театральні покази, зокрема монодрами «Келія Караді» та п’єси «Господи, допоможи повернутися додому». Для підлітків організували перегляд інтерактивної вистави «Мене звати Фрея». З нагоди Різдвяних свят у місті відновили традицію бетлегема. Угорці Мукачева завершили рік традиційним спільним різдвяним заходом.
Соціальну допомогу через фонди «КМКС» отримали 1579 мешканців міста. Очільниця осередку також відзначила плідну співпрацю з Угорським домом ім. Мігая Мункачі.
Після звіту голови з фінансовою ситуацією присутніх ознайомила Габріелла Борто.
На завершення зборів виступив дитячий хор Мукачівської римо-католицької парафії святого Мартина. Разом з дітьми Марія Король та Аніта Пфайфер підготували для цього заходу спеціальну програму на тему дуже бажаного миру.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Жнятино провів річні загальні збори в місцевому Будинку культури.
Сільвія Орос, яка очолює організацію, повідомила, що наразі кількість її членів становить 641. За словами голови осередку, заходи для об’єднання громади, яка фактично є вже угорською діаспорою, проводять спільно з місцевою гімназією та реформатською церквою. Серед подій Сільвія Орос відзначила акцію «Хліб угорців», ушанування річниці Угорської революції 1848–1849 років, великодню виставку, присвячену місцевим народним традиціям, осінній та різдвяні майстер-класи з рукоділля, екскурсію на озеро Синевир та в Меморіальний парк села Чома. Усі ці заходи були проведені за підтримки Фонду ім. Габора Бетлена та обласної організації ТУКЗ-КМКС.
До зустрічі долучився й пастор реформатської громади Жнятина Річард Матей, котрий наголосив на важливості єдності.
У річних загальних зборах місцевих осередків Мукачівщини взяв участь заступник голови обласної організації ТУКЗ-КМКС, очільник Мукачівського районного осередку Товариства Ґейзо Ґулачі. Під час свого виступу він, зокрема, відзначив співпрацю угорських громад з освітніми закладами та іншими інституціями. Розповів про надзвичайні виклики, з якими доводиться стикатися закарпатським угорцям, а також ознайомив присутніх з програмами соціальної підтримки на 2025 рік.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Берегуйфалу провів річні загальні збори в приміщенні сільської ради.
Про суспільне життя та реалізовані заходи поінформував голова організації Берталан Товт. Місцеві мешканці, зокрема, відзначили річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років, День угорської культури, активно долучилися до благодійної акції «Хліб угорців».
У заході взяли участь також голова Великоберезької громади Янош Урста і депутатка місцевої ради Рената Надь.
На загальних зборах обговорили й плани на майбутнє. Члени організації підкреслили важливість подальшої підтримки угорськомовної освіти та культури, розвитку інфраструктури.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Гут провів загальні збори в будівлі місцевого дитячого садочка.
Голова осередку Янош Переш поінформував, що організація бере активну участь у місцевому громадському та культурному житті. Зокрема в селі відзначили річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років, День угорської культури, активно долучилися до благодійної акції «Хліб угорців». Завдяки Угорщині місцевим дітям надали підтримку в рамках програми «Угорською на батьківщині».
Крім того, за допомогою обласної організації ТУКЗ-КМКС і місцевих підприємців для дітей організовували поїздки та спортивні заходи. Слід також відзначити проведення в Гуті традиційного футбольного турніру та змагань з настільного тенісу.
Відтак учасники загальних зборів обговорили плани на майбутнє. Члени організації підкреслили важливість подальшої підтримки угорськомовної освіти й угорської культури, ідей щодо розвитку місцевої інфраструктури. Осередок і надалі працює над об’єднанням та зміцненням місцевої угорської громади. Річні загальні збори вчергове засвідчили, що члени організації віддані справі збереження угорської ідентичності та культури й готові продовжувати роботу в цьому напрямі.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Гать провів традиційні річні загальні збори в Будинку культури.
Голова організації Аґота Бак поінформувала про заходи, які відбулися протягом минулого року. Це відзначення річниці Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років, Дня національної єдності угорців, річниці від дня народження Вілмоша Ковача, ушанування пам’яті жертв сталінських репресій. Місцеві фермери також долучилися до благодійної акції «Хліб угорців». Крім того, у співпраці з іншими організаціями в селі провели різдвяний майстер-клас із рукоділля й карнавальне дійство в лютому. Місцевий осередок тісно співпрацює з історичними церквами та депутатським корпусом місцевої ради.
Аґота Бак відзначила підтримку угорського уряду, яка надається закарпатцям, зокрема, у рамках програми «Угорською на батьківщині», а також у формі соціальної допомоги педагогам, працівникам сфери культури, пенсіонерам. Завдяки реалізації Програми ім. Еде Егана чимало фермерів отримали допомогу з посівним матеріалом.
У Великій Бийгані голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Янош Симчера повідомив про зменшення кількості членів організації, яка наразі становить 209 осіб. Він назвав важливим завданням залучення до роботи молоді, адже еміграція стає на Закарпатті дедалі більшою проблемою.
Минулого року Великобийганьський осередок ТУКЗ-КМКС провів два знакових заходи. Зокрема відзначення Дня національної єдності, яке з огляду на війну відбулося в рамках тихого покладання вінків, а також ушанування пам’яті жертв так званих «маленьких робіт», організоване спільно з місцевим самоврядуванням. Крім того, громада активно долучилася до благодійної акції «Хліб угорців», у рамках якої пшеницю на доброчинність надали 14 місцевих фермерів.
Янош Симчера зазначив, що завдяки підтримці угорського уряду КМКС надав значну допомогу місцевим угорцям.
Масштабною проблемою він назвав демографічну ситуацію. На його думку, для її вирішення керівництво Товариства угорської культури Закарпаття спільно з урядом Угорщини мають розробити стратегію, щоб спонукати молодь залишатися в рідному краї.
На Берегівщині в загальних зборах місцевих осередків узяв участь заступник голови обласної організації ТУКЗ-КМКС, очільник Берегівського районного осередку Йожеф Шін. Він, зокрема, узагальнив сучасну політичну ситуацію у світі та в Україні. Нагадав, що голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович звернувся до президента України Володимира Зеленського й прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з офіційним листом, у якому закликав повернути закарпатській угорській громаді її права. Відтак Йожеф Шін поінформував присутніх про інфраструктурні проєкти, реалізовані на Закарпатті за підтримки угорського уряду. «KMKС продовжує працювати над створенням твердого ґрунту під ногами, щоб ми думали не про еміграцію, а про те, щоб залишатися вдома», – додав він.
У Пийтерфолво загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС відбулися 8 березня.
Голова осередку Ґрета Віраг поінформувала про основні події минулого року. Організація вшанувала, зокрема, День національної єдності угорців та пам’ять жертв сталінських репресій.
На початку цього року члени місцевого осередку долучилися до відзначення Дня угорської культури в Ужгороді, у рамках якого відбувся показ вистави «Паперовий змій». 24 січня в сусідньому селі, Тисобикень, відбувся концерт ансамблю Kiskata, а в лютому в селищі виступили актори Закарпатського обласного угорського драматичного театру з постановкою «Фріда».
Відтак очільниця осередку повідомила, що на сьогодні кількість членів організації становить 995 осіб. Це менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення, адже тоді їх було 1200. Вплив еміграції відчутний, водночас Ґрета Віраг висловила сподівання, що багато хто повернеться, а підтримка Угорщини стане для цього надійним фундаментом.
Голова Виноградівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Золтан Кудрон під час свого виступу торкнувся, зокрема, питання міжнародної політичної ситуації. Він підкреслив, що обрання Дональда Трампа президентом може дати надію на мир.
Пан Золтан також зазначив, що найважливішою метою Товариства угорської культури Закарпаття є збереження та зміцнення громади. «Наше завдання – залишитися й вижити. Адже ми тут, на Закарпатті, відповідаємо за наше збереження», – наголосив він. А відтак звернув увагу на важливість виборів, які можуть відбутися у 2025 році. Золтан Кудрон підкреслив, що з точки зору майбутнього громади вкрай важливо мати своїх представників на місцевому, районному та обласному рівнях.
У Тячеві голова міського осередку ТУКЗ-КМКС Шандор Кейкеші зазначив, що попри важкі часи 2024-й був для організації доволі успішним. Нині кількість її членів становить 405 осіб. На жаль, минулого року кілька членів організації відійшли у вічність, і присутні вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.
Шандор Кейкеші повідомив, що у 2024-му за соціальною медичною підтримкою до КМКС звернулося 14 осіб. Члени місцевого осередку долучалися до пам’ятних заходів з нагоди національних свят. Крім того, за підтримки угорського уряду родини отримали «пакунки малюка». У планах на цей рік – упорядкування меморіалу на честь жертв так званих «маленьких робіт». Відтак пан Шандор подякував угорській громадській організації Vigyázók за приведення до ладу старого міського кладовища.
Голова Солотвинського осередку ТУКЗ-КМКС Дюло Седлак під час свого виступу на загальних зборах організації зазначив, що, імовірно, в Україні відбудуться вибори. Якщо це дійсно так, то до них слід підготуватися якомога краще. Адже важливо, щоб питання, які стосуються угорської громади, вирішувалися разом з її представниками, а не без них.
Він також повідомив, що минулого року організація провела традиційні заходи, хоча й у вузькому колі. Окремо Дюло Седлак відзначив роботу членкинь ТУКЗ-КМКС та подякував за їхню діяльність. Адже через брак чоловіків останнім часом значний обсяг роботи ліг саме на плечі жінок.
Присутні схвалили звіт ревізійної комісії, а відтак обрали делегатів на річні загальні збори обласної організації ТУКЗ-КМКС.
У засіданнях узяв участь і голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі. Він, зокрема, підсумував роботу організації за останні 35 років. Пан Йожеф зазначив, що на початку у Верхньотисянському регіоні бракувало угорськомовних освітніх закладів для угорської діаспори. Але тепер уже розбудовані цілі мережі, ключову роль у чому відіграло Товариство угорської культури Закарпаття. Він наголосив на важливості збереження цих навчальних закладів. Коли нарешті настане довгоочікуваний мир, однією з основних умов перезавантаження буде згуртованість, особливо під час виборів.
«Завжди ставтеся до своєї громади виважено та відповідально. […] Життя в діаспорі особливе, – підкреслив він, – тому важливо бути солідарними з іншими народами, які живуть навколо нас. Ми маємо помічати, що нас об’єднує, а не роз’єднує».
Протягом минулого тижня тривали загальні збори місцевих осередків Товариства угорської культури Закарпаття.
Ужгородський міський осередок ТУКЗ-КМКС провів річні загальні збори в центральному офісі організації в обласному центрі. Голова осередку Юдіта Кулін прозвітувала про роботу за минулий період та окреслила плани на майбутнє. Вона зокрема зазначила, що останнім часом угорське культурне життя в Ужгороді пожвавилося, яскравим прикладом цього стало відзначення Дня угорської культури, в рамках якого в обласному театрі ляльок «Бавка» відбувся виступ акторів Закарпатського обласного угорського театру з виставою «Паперовий змій». З нагоди 80-річчя з дня народження Гізелли Ціполи члени організації отримали квитки на концерт піаністки Клари Вюрц, яка живе в Нідерландах. Крім того, представники осередку – постійні глядачі на концертах ансамблю «Угорські мелодії» обласної філармонії та гурту Con Temp Trió. Місцевий осередок також виступає співорганізатором заходів Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса, а також є одним із засновників Премії цього мистецького товариства. Цього року організація також долучилася до фінансування навчальної поїздки учнів ужгородської угорськомовної школи.
Юдіта Кулін також наголосила, що, незважаючи на воєнні умови, всі програми соціальної підтримки ТУКЗ-КМКС функціонують, виплати здійснюються, за що велика подяка угорському уряду та працівникам відповідних фондів.
Заступник голови міського осередку, директор асоціації «Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття» Йосип Резеш, у свою чергу, розповів про роботу очолюваної ним організації, а також про діяльність Офісу ТУКЗ-КМКС зі стимуляції розвитку, який нещодавно відкрили в Берегові.
Очільниця Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса Агнеш Кулін ознайомила присутніх із роботою організації.
А директор телеканалу ТВ21 Унгвар Золтан Кулін закликав стежити за новинами в медіа, які працюють за підтримки ТУКЗ-КМКС, та поширювати їхній контент.
Збори Берегівського міського осередку ТУКЗ-КМКС провели в стінах Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.
Голова осередку Іштван Молнар ознайомив із роботою організації за минулий рік. За його словами, члени організації активно долучалися до меморіальних заходів та інших подій. Зокрема в рамках благодійної акції «Хліб угорців» Берегово зібрало найбільшу кількість пшениці на Закарпатті. А головну роль в цьому процесі відіграла активістка осередку Гізела Майороші, за що Іштван Молнар вручив їй подарунок.
Місцевий осередок видав 50 рекомендацій особам, яким належить медична підтримка. Крім того, представники осередку, вже традиційно, долучилися до вшанування пам’яті жертв так званих «маленьких робіт», а також організації виставки плакатів та театрального показу з нагоди трагічної дати, що здійснили спільно із Закарпатським угорським інститутом ім. Ференца Ракоці ІІ.
Голова фракції «КМКС» у Берегівській міській територіальній громаді Кароліна Дорчі розповіла про роботу фракції протягом 2024 року. Вона, до того ж, висловила вдячність за роботу депутату Гейзі Оросу, котрий протягом кількох десятиліть служив мешканцям громади, зокрема на посаді заступника голови.
Після виходу на пенсію новим заступником голови громади було обрано Петра Гусара, а його місце у фракції зайняв Тібор Феєш, тож фракцію в раді і надалі представляють 13 депутатів.
Відтак заступник голови Берегівської ОТГ Петро Гусар поінформував про поточну ситуацію в місті та громаді, а також про розподілення бюджету.
Голова ревізійної комісії Вікторія Товтин доповіла про роботу комісії, що присутні одноголосно схвалили.
Консул Угорщини в Берегові Іштван Буцко під час виступу озвучив повоєнні надії, позицію угорського уряду та окреслив становище угорської громади Закарпаття. Він підкреслив, що «угорський уряд вважає закарпатських угорців найбільш вразливою національною меншиною» і що Угорщина і надалі стоятиме на боці закарпатських угорців за будь-яких обставин.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Яноші провів загальні збори у стінах місцевого ліцею. Про ситуацію організації поінформувала голова Вікторія Єнеі. За її словами, кількість членів за минулий рік збільшилася на 2 особи і наразі становить 101 особу, водночас еміграція через воєнну ситуацію зараз значна у громаді. Очільниця осередку у своєму виступі підкреслила, що протягом 2024 року чимало родин подало заявки на отримання освітньої соціальної допомоги, а за підтримки ТУКЗ-КМКС та дипломатичного представництва Угорщини 5 сімей у селах Яноші та Балажер отримали пакунки малюка.
На зборах йшлося і про заходи, організовані місцевим осередком. Крім традиційних, відбувся зокрема виступ ансамблю «Боржавари» напередодні Різдва в місцевій реформатській церкві.
Староста сіл Яноші та Балажер Єлизавета Бакош під час виступу наголосила на важливості розвитку населених пунктів, підкресливши, що продовжувати розбудовувати громади можна, лише співпрацюючи та спільними зусиллями. За її словами, завдяки успішній грантовій заявці, найближчим часом дитсадки обох сіл отримають сучасні та безпечні дитячі майданчики. Крім того, у селах найближчим часом плануть побудувати будинки панахиди.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС провів річні загальні збори на базі місцевої угорськомовної школи. Про роботу за минулий рік відзвітувала очільниця осередку Чілла Бимба. За її словами, через війну організація не проводить культурних заходів у населеному пункті, жителі долучаються до подій, організованих на районному та обласному рівнях. Як вчитель історії, вона також вважає важливим зміцнювати національну ідентичність молоді та прищеплювати любов до народних традицій. На зустрічі зазначалося, що в Батівській громаді реалізовуються масштабні інвестиції зі створенням робочих місць. Водночас залишається відкритим питання, хто там буде працювати. Адже Батьово також страждає від еміграції, водночас, окрім індустріального парку, будується ще й житло, і місцеві жителі побоюються, що незабаром етнічний склад селища може суттєво змінитися. Голова осередку сподівається, що ті, хто залишився вдома, і надалі хотітимуть залишатися, а ті, хто поїхав – повернуться.
Місцевий осередок ТУКЗ-КМКС села Косонь провів чергові річні загальні збори на базі парафіяльного будинку. Присутніх Божим словом привітав пастор реформатської громади Ференц Радванський.
Голова місцевого осередку Сільвія Симчера прозвітувала про роботу за минулий рік. І за її словами, позаду в організації – важкі роки, пандемія, а потім і війна. Демографічна ситуація в селі – не з кращих, живе тут багато самотніх людей похилого віку, які потребують окремої уваги. Щодо проведених заходів, Сільвія Симчера відзначила День пам’яті Тріанону 4 червня. Проте, на жаль, у селі роками не проводять раніше дуже популярний сюреті бал – святкування завершення збору врожаю винограду.
Голова фракції «КМКС» ПУУ в раді Косоньської громади Габор Патакі поінформував про поточну ситуацію та події минулого року.
У зборах вищезгаданих осередків узяв участь і заступник голови ТУКЗ-КМКС, очільник Берегівського районного осередку Йожеф Шін. Він зокрема наголосив, що Товариство угорської культури Закарпаття щороку проводить загальні збори незважаючи на обставини, адже хоче бути в курсі проблем та бути співзвучним із настроями жителів цих населених пунктів. Йожеф Шін також поінформував про нові інституції, якими збагатилися закарпатські угорці за минулий рік, та розповів про проблеми, які ускладнюють здачу певних об’єктів у районі, зокрема, сміттєпереробного заводу в Яноші.
У селищі Ясіня, у крайньому бастіоні угорської діаспори Закарпаття, на межі мовного кордону, дедалі менша кількість угорців намагається зберегти свою громаду в дедалі складніших умовах. Загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС, який нараховує 131 особу, відбулися в стінах місцевої угорськомовної школи. Але у зустрічі взяла участь невелика кількість членів, що пов’язано, головним чином, із нинішніми складними обставинами.
Очільниця місцевого осередку Сільвія Дарні, зокрема, поінформувала про заходи, проведені минулого року. Здебільшого це були події, які передусім стосувалися підростаючого покоління: карнавальні забави, відзначення національних свят, передріздвяний ярмарок, бетлегем. Усі ці заходи організували у співпраці з місцевою католицькою церквою. Сільвія Дарні зазначила, що учні місцевої угорськомовної школи отримують постійну підтримку від «Карітас» та Асоціації ім. Ракоці. Крім того, місцеві мешканці подякували за медичну підтримку ТУКЗ-КМКС, програму, започатковану на матеріальну підтримку важкохворих.
Голова осередку також зазначила, що місцева угорськомовна школа була заснована 23 роки тому, але з того часу заклад дуже потребує ремонту. Тому щороку завдяки батькам проводиться певний ремонт класів, але все ж таки тут провести капітальний ремонт не можуть через брак фінансів. Значною проблемою є також те, що три роки тому в школі припинили харчування дітей через відсутність належного водопостачання, а ігровий майданчик дитячого садочку за десять років так і не вдалося добудувати.
На Свидовці, частині Ясінянської громади, зараз живе невелика, але повна ентузіазму угорська громада, яка, незважаючи на труднощі, тримається угорської культури та коріння. Тут теж є місцевий осередок ТУКЗ-КМКС, який нараховує 51 члена, здебільшого це представники старшого покоління, пенсіонери.
Очільниця місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Свидовця Еріка Полянчук на зборах зауважила, що війна, яка триває вже третій рік, залишила відбиток і на житті місцевих жителів. Але, незважаючи на всі труднощі, вони намагаються зберегти свою громаду, хоча це вдається дедалі важче, оскільки молодь була змушена покинути село. Водночас організація в міру своїх можливостей провела меморіальні заходи з нагоди національних свят, зокрема, вшанування пам’яті жертв так званих «маленьких робіт». У минулі роки в селищі діяв танцювальний гурток і хор, але після початку війни ці гуртки тимчасово припинили свою діяльність. Еріка Полянчук відзначила, що після кількох років перерви у 2024 році відновила роботу угорська група в місцевій школі, яку відвідують 20 школярів. Крім того, вдалося організувати культурні заходи, зокрема День Матері, а також відродити традицію вертепу. Голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС також наголосила, що для навчання в угорській групі значною мірою посприяли б методичні посібники угорською мовою.
До зборів долучився і голова Верхньотисянського регіонального осередку Товариства угорської культури Закарпаття Йожеф Шарі. Звертаючись до присутніх, він зокрема висловив сподівання на якомога швидше настання миру. «Ми маємо зберегти місцеві громади, ми не повинні здаватися, і я докладатиму максимальні зусилля для цього», – підкреслив він. Йожеф Шарі також поінформував про програми соціальної підтримки, які надає угорський уряд. А також про культурні події, які наразі не проводяться, але знову відновляться, щойно ситуація в країні сприятиме цьому.
У місцевих осередках Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) розпочалися щорічні загальні збори. 23 лютого відбулося засідання членів організації в селі Косонь Берегівського району. Під час зустрічі учасники обговорили досягнення та виклики минулого року, а також визначили пріоритетні завдання для громад.
Збори відбулися в парафіяльному будинку реформатської церкви. Незважаючи на повномасштабну війну та еміграцію, місцева угорська громада залишається на батьківщині. Кількість членів організації у Косоні становить 372 особи.
Очільниця місцевого осередку КМКС Сільвія Сімчера керує організацією два роки. Під час звіту вона підкреслила важливість підтримки уряду Угорщини та благодійного фонду «КМКС», завдяки яким продовжуються виплати соціальних допомог.
“У нас були важкі роки. Після спалаху пандемії COVID-19 та початку війни наша основна діяльність та робоче місце кардинально змінилися. Ми намагаємося організовувати тихі поминки та зібрання, проводити заходи до Дня пам’яті Тріанону та Дня святого Іштвана. На жаль, через обставини вже кілька років поспіль не можемо провести наш традиційний бал. Проте ми впевнені, що мир настане, і ті, хто змушений був покинути батьківщину, зможуть повернутися додому та вдихнути нове життя у нашу громаду”, — зазначила Сільвія Сімчера.
Депутат фракції КМКС у Косоньській територіальній громаді Габор Потокі наголосив на скороченні населення громади та складнощах у роботі представницьких органів: “У нас ще є кворум, тому ми можемо продовжувати роботу. Однак постанова щодо непропуску депутатів через кордон змусила багатьох відмовитися від посад. Як наслідок, чисельність фракції КМКС скоротилася з 9 до 7 членів. Це ускладнило нашу діяльність. З позитивних досягнень — ремонт будівлі місцевої влади ЦНАПу, яка очікує заселення та повноцінного використання”.
До зборів долучився заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття Йожеф Шін. У своєму виступі він акцентував увагу на збереженні громади в умовах війни: “Ми повинні зробити все, щоби кожен, хто народився тут, мав можливість залишитися на своїй землі. Окрім підтримки тих, хто залишився вдома, наше завдання — сприяти поверненню тих, хто змушений був покинути батьківщину”.
Учасники загальних зборів схвалили діяльність організації за 2024 рік та запевнили керівництво у подальшій підтримці. Серед пріоритетних завдань — проведення культурних заходів, реалізація соціальних програм та збереження угорської ідентичності. Незважаючи на виклики, місцеві осередки ТУКЗ-КМКС продовжують працювати на благо закарпатських угорців, об’єднуючи зусилля задля збереження своїх культурних цінностей та традицій.
Традиційні річні загальні збори місцевих осередків Товариства угорської культури Закарпаття тривають у дусі надії на майбутнє та витримки.
На Ужгородщині серія загальних зборів місцевих осередків ТУКЗ-КМКС стартувала у селі Велика Добронь. Зустріч відбулася у стінах місцевого Угорського дому 13 лютого.
Зі звітом про роботу за минулий рік виступив голова місцевого осередку Ласло Гіді, який також окреслив плани на майбутнє. «Позаду три важкі роки, війна все затьмарює, через це ми не могли бути дуже активними. Кількість наших членів зменшується. Наразі маємо 1762 члени, що на 147 менше, ніж минулого року. Перед війною нас було 2220. […] Роки війни – це намагання вижити, встояти на ногах і підтримувати життя нашої громади», – наголосив він. Ласло Гіді також повідомив про заходи, які реалізували протягом року. Серед них він відзначив День захисту дітей та встановлення адвентового вінка в центрі Великої Доброні. Крім того, на території села відбулася низка інших подій, які провели різні фонди та організації ТУКЗ-КМКС, наприклад, тренінги БФ Pro Agricultura Carpatika, заходи філії Закарпатського угорського ліцею. А наприкінці року відбулася зустріч із активістами ТУКЗ-КМКС для окреслення планів на майбутнє.
Присутні схвалили звіт голови осередку, а також фінансовий звіт.
Єва Сані поінформувала про роботу місцевого Угорського дому: «Як і щороку, ми реалізували багато ініціатив: заходи та концерти Великодоброньської школи мистецтв, навчання фермерів, організоване БФ Pro Agricultura Carpatika, конкурси та фотовиставки Асоціації захисту природи та довкілля Papilio, численні програми жіночого підрозділу БФ Pro Agricultura Carpatika, а також заходи місцевої адміністрації та територіальної громади».
У зборах взяла участь і голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, депутатка облради Лівія Балог. «Ви прийняли правильне рішення, зробили правильний вибір, гарно проголосували і сьогодні насолоджуєтеся результатами цього, оскільки керівництво територіальної громади надає поле для маневру тим, хто залишився вдома. У цьому ви унікальні, показуєте приклад ставленням і роботою, яку виконуєте. Поки деінде деградують, тут створюються нові громадські організації», – наголосила вона під час виступу. Відтак Лівія Балог зробила короткий огляд світової політики, торкнувшись перемоги президента США Дональда Трампа, вплив цього явища на політику, європейські події, а також торкнулася питання сталої підтримки Угорщини.
Йожеф Кантор розповів про ініціативу місцевої молоді більш активно долучитися до роботи ТУКЗ-КМКС. Андор Надь від імені ініціативної групи розповів про план такої діяльності. Присутні схвалили ініціативу створення у Великій Доброні молодіжної організації місцевого осередку ТУКЗ-КМКС.
На Берегівщині загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС села Великі Береги відбулися 8 лютого. Про роботу за минулий рік прозвітувала очільниця організації Едіна Югас. Вона зокрема наголосила, що кількість членів осередку через еміграцію зменшилася, водночас назвала відрадним той факт, що дедалі більше молоді прагне долучитися до роботи місцевої організації. У прийдешній рік ця організація дивиться з новим імпульсом і новими цілями та сподіванням, що, незважаючи на нинішні обставини, заходами зі зміцнення громади та збереження традицій вдасться внести кольори у похмурі будні.
Після виступу відбулося переобрання заступника голови місцевого осередку, ним став Пейтер Левринц.
У селі Горонґлаб збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС відбулися 15 лютого. Присутніх першою привітала голова організації Єва Гіреш-Сабов. У своєму звіті про роботу за минулий рік вона наголосила, що, незважаючи на труднощі, за підтримки Берегівського районного осередку ТУКЗ-КМКС угорського уряду та місцевої реформатської церкви вдалося реалізувати чимало заходів. Зокрема, майстер-класи з рукоділля, меморіальні заходи тощо. Єва Гіреш-Сабов також ознайомила із реалізованими програмами соціальної підтримки, які надаються через БФ «КМКС» та Центр економічного розвитку «Еде Еган», які забезпечують суттєву підтримку місцевим угорським родинам.
Крім того, очільниця місцевого осередку відзначила проведення конкурсу декламаторів «Сонце малює без пензля», який вдалося реалізувати вдруге. Крім того, 15 березня минулого року меморіальний захід із нагоди національного свята в селі вперше об’єднали з богослужінням в реформатській церкві. За підтримки ТУКЗ-КМКС в селі також завершили будівництво дитячого майданчика.
«Щодо цього року – плани є, але для того, щоб їх реалізувати, потрібна налагоджена робота громади. Ми віримо в майбутнє і чекаємо закінчення війни, щоб наша громада знову наповнилася життям», – додала Єва Гіреш-Сабов.
У селі Шом загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС також відбулися 15 лютого. Присутніх на заході привітав голова організації Ференц Борто. Під час виступу він зокрема повідомив, що у 2024 році кількість членів місцевого осередку становила 111 осіб, що на 30 менше, ніж роком раніше. Хоча нинішня ситуація доволі гнітюча, адже через тривалу війну народжується дуже мало дітей, місцеві все одно сподіваються на краще та мирне майбутнє. «Сподіваюся, що, коли закінчиться війна, ті, хто виїхав, повернуться в наше маленьке село. Треба вірити, що настануть кращі часи», – наголосив Ференц Борто. Він також поінформував про реалізовані програми соціальної підтримки, які надаються через БФ «КМКС» та Центр економічного розвитку «Еде Еган». Також місцеві селяни активно долучилися до благодійної акції «Хліб угорців», надавши значну кількість пшениці для доброчинної справи. У листопаді вшанували пам’ять жертв сталінських репресій у рамках спільного заходу із місцевою реформатською церквою, а в грудні напередодні Різдва в селі організували виступ ансамблю «Боржавари.
У зборах взяв участь і заступник голови ТУКЗ-КМКС, очільник Берегівського районного осередку організації Йожеф Шін. Він відзначив роботу місцевого осередку та наголосив на важливості проведення таких зустрічей. Під час виступу він нагадав, що уряд Угорщини відіграє значну роль у збереженні закарпатської угорської громади та її процвітання на батьківщині. Він підкреслив, що завдяки угорським джерелам фінансування Берегівська філія навчального центру Mathias Corvinus Collegium переїхала у нову будівлю, було добудоване нове крило в Берегівському ліцеї ім. Габора Бетлена, у Берегові відкрився Офіс сприяння розвитку Закарпаття ТУКЗ-КМКС, який сприяє використанню в краї грантових можливостей Європейського Союзу, а в селі Чома розрили Меморіальний парк. «Наше головне завдання – покликати якомога більше людей додому, і щоб якомога більше залишилося вдома. Дуже важливо, щоб наші заклади функціонували, а для цього необхідно, щоб були діти в садочках і школах. Закарпатські угорці зрілі до боротьби за повернення набутих раніше прав. Дуже важливо залучати молодь до роботи, адже за нею майбутнє!» – наголосив Йожеф Шін.
У селищі Кобилецька Поляна річні загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС відбулися 16 лютого у стінах місцевого Угорського дому. Голова організації Іштван Ейбен під час виступу наголосив: «Минулий рік позначився боротьбою за збереження громади, наша організація намагалася допомогти угорцям Кобилецької Поляни в цьому». Він також розповів про участь у меморіальних заходах, а також поінформував про нові ініціативи. Зокрема під час всіх заходів проводили благодійний збір для допомоги військовим. Місцеві відзначили чергову річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848-49 років, організували карнавал, у першу неділю травня привітали матерів, восени провели захід із нагоди Дня людей похилого віку, в жовтні відзначили 35-річчя створення місцевого осередку ТУКЗ-КМКС у Кобилецькій Поляні, вшанували пам’ять жертв так званих «маленьких робіт» біля оновленого меморіального знаку, а в грудні представили місцевий традиційний бетлегем. Крім того, долучилися до організації відзначення 200-річчя місцевої римо-католицької церкви та уклали побратимство з угорським містом Етєк.
Іштван Ейбен повідомив, що місцевий угорськомовний садочок відвідує 25 дітей, а в угорській недільній школі троє вчителів навчають 45 дітей у чотирьох групах.
Річні загальні збори місцевого осередку ТУКЗ-КМКС селища Великий Бичків відкрила голова організації Єва Іллєш.
Місцевий осередок угорської діаспори наразі має 135 членів. Зазначалося, що дитячий садочок католицького «Карітас» відвідує 26 дітей, в недільній школі 53 дитини вивчають угорську мову в трьох групах.
У загальних зборах взяв участь голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі. Він зокрема ознайомив присутніх із роботою обласної організації за минулий рік. За його словами, все погане колись закінчується, а Товариство угорської культури Закарпаття має бути готовим до використання можливостей, які виникатимуть, на благо закарпатської угорської громади, тому слід зберігати свої місцеві осередки. Він наголосив: є надія, що цього року вдасться знову провести скасовані через війну заходи, наприклад, традиційну зустріч хорів «Золота осінь».
Угорська громада Закарпаття з 2017 року стало бореться за скасування несприятливих для закарпатських угорців обмежень. Наша боротьба мирними засобами – у межах чинного законодавства – під впливом міжнародних форумів привела до часткового результату.
У 2023 році Верховна Рада України прийняла зміни до закону про національні меншини, які мали врегулювати обмеження прав на освіту, використання мови та в інших сферах діяльності національних меншин. На підставі цього документа слід було внести зміни в закони, які не відповідають йому, і схвалити низку законодавчих актів, щоб відновити звужені за останнє десятиліття права.
Закон не відновив повноцінне навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти. Зокрема він не визначає у відсотковому співвідношенні предмети, які викладаються українською мовою, лише обмежує це українською мовою і літературою та історією України. Закон залишає лазівку та можливість для керівників закладу освіти розширювати коло цих предметів, не враховуючи думку батьків та вчителів.
Кроком уперед стало те, що у 2024 році випускники шкіл знову отримали можливість складати національний мультипредметний тест мовою навчання.
У 2024/2025 навчальному році наші школи також можуть працювати за експериментальним календарним плануванням, і Міністерство освіти листом запевнило нашу організацію, що його можна використовувати до 2027-го, а потім, залежно від результатів пілотного проєкту, буде прийнято подальший варіант. Тож ми використовуємо в наших школах це календарне планування, яке більш-менш вирівнює кількість уроків розвитку мовної компетентності й водночас дає можливість викладати предмети для збереження національної ідентичності.
Цього року вперше було проведено всеукраїнську предметну олімпіаду з румунської, словацької та угорської мов. Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство долучилося до організації заходу, а завдяки NSRI переможці змогли взяти участь у поїздці до Угорщини.
За підтримки угорського уряду нам вдалося реалізувати всі наші традиційні заходи, предметні олімпіади, літні табори для обдарованих дітей, курси з підвищення кваліфікації вчителів, програму для діаспори тощо, а у вересні школи отримали підручники й робочі зошити з рідної мови та літератури.
Завдяки підтримці Державного секретаріату з питань національної політики Угорщини ми змогли забезпечити функціонування нашої організації та навчальних закладів. Педагоги й діти з угорськомовних навчальних закладів отримали соціальну допомогу в межах відповідних програм. Цього року також вдалося провести літню школу «Без кордонів» для представників діаспори.
Дякуємо всім організаціям та установам за допомогу, яка сприяла тому, що угорськомовна освіта на Закарпатті не була зруйнована, незважаючи на війну.
2 грудня 2024 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті провела на Ужгородщині Форум угорської національної спільноти України за участю багатьох українських та іноземних високопосадовців і представників угорської нацменшини. На заході члени закарпатських угорських організацій висловили свою точку зору щодо становища угорської громади та окреслили проблеми, які необхідно вирішити, щоб повернути відібрані або обмежені з 2017 року права національних меншин. Угорські організації, які брали участь у форумі, погодилися, що основним питанням є колективні права, гарантовані Законом про національні меншини 1991 року та Конституцією України, ухваленою в 1996 році, які були гарантовані до 2014 року, а також наголосили, що становище угорської громади в Україні не може бути врегульоване без відновлення національно-культурної автономії.
Виходячи зі сказаного на конференції та сьогоднішньої зустрічі, учасники загальних зборів Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства виступають за відновлення на законодавчому рівні можливості закарпатських угорців навчатися рідною мовою:
слід відновити та гарантувати національно-культурну автономію, тобто колективні права нацменшин;
комплексне використання рідної мови та право навчатися рідною мовою в державних навчальних закладах;
використання національної символіки;
забезпечити потреби меншин у застосуванні літератури, мистецтва, ЗМІ;
забезпечити підготовку в навчальних закладах учителів, працівників сфери культури та інших спеціалістів національних меншин;
не повинно бути ніякої дискримінації за ознакою національної меншини та мови;
кожен громадянин повинен мати право вибору мови навчання;
треба відновити статус шкіл нацменшин для навчальних закладів, зокрема тих, де є щонайменше один клас з навчанням мовою національної меншини.
З метою збереження культури національної громади в школах нацменшин:
мовою навчального процесу має бути угорська;
вільне використання національної символіки та відзначення національних свят;
відкривати класи з невеликою кількістю учнів;
забезпечити можливість організувати навчання в ліцеї в разі наявності лише одного класу (10–12-ті класи) ;
фінансування закладів повинне повністю забезпечуватися державою;
у статуті, печатці та на табличці назва закладу має бути вказана також угорською мовою;
як обов’язкові повинні вивчатися предмети, що зберігають ідентичність: фольклор, історія угорського народу;
треба, щоб шкільна документація велася частково рідною мовою: розклад уроків, класні куточки, наочне приладдя, оголошення, сайт школи, табелі;
імена дітей у журналах та електронних щоденниках повинні вносити угорською мовою, відповідно до правил угорського правопису;
має бути забезпечена можливість вести угорською мовою протоколи батьківських зборів, педрад та інших заходів;
у випускних класах – 4-му, 9-му, 11-му – складати іспити з основних предметів рідною мовою, а також обов’язковий іспит з рідної мови, крім української;
забезпечити рівні можливості при оцінюванні знань і після 2030 року;
приватні заклади отримують дотації за викладання уроків, до яких зобов’язує держава;
на шкільних заходах, батьківських зборах, педрадах, методичних заняттях кожен повинен мати можливість говорити тією мовою, яка найбільш зручна;
в особистому спілкуванні кожен може використовувати рідну мову або спільну мову, зрозумілу всім сторонам: це може бути угорська, українська чи інша;
відновити можливість навчання рідною мовою у сфері професійно-технічної освіти Закарпаття;
організувати випускні іспити з угорської мови в незалежних екзаменаційних центрах для тих учнів, які здобули середню освіту угорською мовою;
організувати в незалежних екзаменаційних центрах іспит з предмета «Угорська мова як іноземна», який був би еквівалентним іншим іспитам з іноземної мови при продовженні освіти;
під час призначення на посади керівників державних і комунальних закладів освіти встановити середній рівень мовного іспиту на знання державної мови (В2), оскільки, згідно із законом про використання державної мови, умовою для заміщення посади є вільне використання державної мови, таке ж очікування і щодо другої державної в Україні – англійської. Рівень B2 відповідає цьому критерію;
один з керівників навчальних закладів, де функціонує клас чи група з мовою національної меншини, повинен знати її мову;
міжнародна акредитація вищих навчальних закладів має бути визнана на національному рівні;
забезпечити використання мов Європейського Союзу і для наукових публікацій та тез;
при ухваленні будь-якого нового закону про загальну освіту слід враховувати положення Закону про національні меншини;
забезпечити оволодіння мовою нацменшин для тих, хто цього потребує;
у державних вищих навчальних закладах має бути можливість викладати один або кілька предметів англійською чи іншою мовою Європейського Союзу;
у науковій і науково-технічній діяльності, крім державної мови, може використовуватися англійська або інша мова Євросоюзу.
Крім питань щодо освіти, ми виступаємо за відновлення й інших наших прав.
Закон про національні меншини має поширюватись і на територіальні громади та райони, де частка певної нацменшини дорівнює прописаній у законі. Ми наполягаємо, щоб ця частка була встановлена на рівні десяти відсотків, адже так прописано в Законі про використання регіональних мов 2012 року. Збільшення цього співвідношення означає обмеження прав національних меншин.
Вважаємо недоцільним, щоб органи місцевого самоврядування вирішували застосування прав користування мовами національних меншин, які містяться в законі, оскільки це означає, що застосування закону залежить лише від доброї волі більшості.
При написанні наших назв латинськими літерами треба враховувати правила мов національних меншин, оскільки при транскрипції назви значно спотворюються.
Забезпечити можливість парламентського представництва для національних меншин відповідно до попередньої практики: створити виборчий округ для нацменшини, де її чисельне співвідношення становить 51 і більше. Якщо такий підхід не буде відновлено, слід розробити новий порядок, щоб усі визнані в Україні національні меншини могли брати участь у роботі парламенту з правом голосу або щонайменше як речники.
Дозволити навчальним закладам національних меншин видавати свідоцтва про успішність учнів мовою національної меншини.
Дозволити використання мови національної меншини не лише для екстреної медичної допомоги, але й усіх медичних оглядів та лікування.
Під час виборів, відповідно до попередньої практики, забезпечити багатомовні бюлетені.
Уся топографічна інформація (назви населених пунктів, вказівники) на територіях, де прийнята мова національної меншини, повинна вказуватися також і нею.
Контролювати дотримання прав національних меншин в Україні має незалежний уповноважений з прав людини.
26 жовтня на базі Центру для відвідувачів Меморіального парку села Чома на Берегівщині відбулися чергові загальні збори Закарпатської угорської туристичної ради.
На початку заходу присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв війни, а також нещодавно померлого держсекретаря з питань національної політики Угорщини Арпада Яноша Потапі.
«Останніми роками Закарпатська угорська туристична рада працювала на низькому заряді, зосередившись на організації заходів із розвитку», – зазначив на початку виступу голова організації Андраш Мештер, посилаючись на негативний вплив на сферу туризму спочатку епідемії коронавірусу, а затим війни, яка точиться в країні. «Тож в останній період ми намагалися зберегти нашу діяльність, і брали участь у проєктах, спрямованих на розвиток», – підкреслив Андраш Мештер, відзначивши успішну участь організації у двох європейських грантових проєктах, які вдалося реалізувати спільно з Товариством угорської культури Закарпаття (КМКС). Перший проєкт стосувався розбудови мережі етнографічних музеїв на Закарпатті, відкриття таких закладів у Шаланках, Мужієві, Чомі, а також розширення музею у селищі Вишково. Серед позитивів – також збільшення кількості студентів на факультетах із туризму, адже це означає, що в майбутньому будуть підготовлені спеціалісти, котрі працюватимуть у цій сфері.
Щодо планів, голова Закарпатської угорської туристичної ради повідомив: «Ми готуємося до миру і до повернення життя до рівня до 2014 року, зокрема й на розквіт сільського туризму в краї. Ми сподіваємося, що кінець 2024 – початок 2025 року принесе мир, але наразі ми можемо будувати лише скромні плани. У грудні ми хочемо знову організувати передріздвяний благодійний ярмарок, а на початку наступного року – взяти участь у туристичній виставці Travel+ у Будапешті». Андраш Мештер також додав, що в нашому краї зростає популярність кінних центрів, але бракує відповідних фахівців, тому планують організувати навчання для тих, хто цікавиться цим напрямком діяльності. «Тобто, наразі ми живемо в період підготовки, тобто ми зосереджуємося на тому, щоб знову зустріти наших гостей із повною силою, коли настане мир», – повідомив голова організації.
«Закарпаття у тіні війни стикається з важкими випробуваннями, і зараз, мабуть, ще більше необхідно об’єднати зусилля, щоб зберегти особливу цінність, яку становить ця земля: цей край представляє одночасно історію, культуру та природну красу, які забезпечують чудові враження для відвідувачів», – наголосив консул Угорщини в Берегові Міклош Юстин. «Тут сплетено багато національностей і культур, що створює особливий, різноманітний і колоритний світ традицій. Місцева їжа, народне мистецтво та музика – все це саме та різноманітність, яка дарує туристам незабутні враження. У нинішній нелегкий час збереження всього цього пов’язане з відповідальністю, тому я вдячний тим, хто щодня над цим працює, своєю працею доводячи, що навіть посеред труднощів громада може бути сильною та згуртованою», – додав дипломат.
Закарпаття часто називають східною Швейцарією, – зазначив, у свою чергу, заступник голови ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін. «Крім географічних особливостей, у краї живуть представники різних культур, тут відмінні вина, смачна кухня і, що не менш важливо, працьовиті люди. У краї є чимало історичних пам’яток, які варто відвідати. І щоб ці місця знову були заповнені гомоном відвідувачів, потрібні мир і спокій, а потім поступово вирішаться і всі інші проблеми», – наголосив Йожеф Шін. Також потрібні якісні дороги, порядок і чистота, не забуваймо про розвиток інфраструктури, додав він. «Відрадно, що багато молодих людей, відданих професії, готові працювати», – зазначив Йожеф Шін. Він також відзначив відмінну співпрацю Закарпатської угорської туристичної ради та Товариства угорської культури Закарпаття, про що свідчить зокрема проведення занять і заходів у комплексі, розташованому поруч із Меморіальним парком села Чома.
«Відрадно, що навіть у цей нелегкий час є можливість поговорити про туризм, провести таку зустріч, зосередитися на завданнях, прозвітувати про виконану роботу», – зазначив під час виступу заступник голови Закарпатської угорської туристичної ради, проректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Олександр Бергхауер. «Цілі для нас дуже важливі. Цілі – це те, що мотивує нас і рухає громаду. Переконаний, що варто ставити перед собою не тільки короткострокові цілі, важливо, щоби Закарпатська угорська туристична рада будувала далекосяжні професійні цілі на майбутнє, які будуть цінними і через 5-10 років. Це основа для того, щоб громада продовжувала функціонувати як команда і могла рухатися вперед», – додав заступник голови організації.
Співробітниця кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Оршоля Надь зазначила, що туризм є важливим чинником Закарпаття не лише з економічної точки зору, а й залишається одним із ключових факторів нашої культурної спадщини. «Розвиток туризму сприяє зміцненню та збереженню нашої ідентичності, збереженню наших культурних надбань і сталому використанню наших природних цінностей. Вважаю співпрацю між Закарпатською угорською туристичною радою та Закарпатським угорським інститутом важливою, оскільки мета цієї співпраці – не лише підвищення рівня освіти, а й внесок у професійну основу туризму», – зазначила фахівчиня. Вона також наголосила, що спільна мета – розвивати туризм на Закарпатті таким чином, щоб він пропонував відвідувачам нашого регіону не тільки особливі враження на все життя, але й забезпечував прибутками закарпатців, які тут живуть і віддані цій сфері.
Після виступів учасники заходу ознайомилися із туристичними брошурами та довідниками, виданими Закарпатською угорською туристичною радою кількома мовами. А після спільного обіду присутні ознайомилися із атракціями, які пропонують візит-центр та кінний центр Меморіального парку.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) було засноване 26 лютого 1989 року в Ужгороді як громадська організація із захисту культурних, політичних і соціальних інтересів угорської громади Закарпаття. Ми з гордістю можемо стверджувати, що ТУКЗ-КМКС – не тільки найстаріша організація, зареєстрована в незалежній Україні, а й продовжує функціонувати та діє відповідно до своїх цілей і через тридцять п’ять років після свого заснування. На сьогодні вона стала впливовою політичною силою на Закарпатті, з нею рахуються і представники влади.
ТУКЗ-КМКС послідовно піднімало свій голос за повне забезпечення прав угорців в Україні. Товариство завжди протестувало проти звуження освітніх та мовних прав меншин. Водночас привітало закон, прийнятий Верховною Радою України у грудні 2023 року, який окреслив позитивні зміни щодо прав нацменшин. Деякі положення закону можна вважати перспективними, оскільки вони відновлюють частину мовних прав, які раніше мала угорська меншина, зокрема, у сфері освіти, виготовленні та розповсюдженні друкованої продукції та використання ЗМІ. Водночас мусимо констатувати, що прийнятий закон і надалі не дозволяє використання мов національних меншин на рівні вищих адміністративних одиниць (району, області). Закон і надалі не відповідає всім рекомендаціям Венеціанської комісії, не забезпечує права меншин, гарантовані Конституцією та іншими міжнародними документами, і не відновлює в повному обсязі раніше існуючі права меншин.
Сподіваючись, що ці зміни до закону – це лише перші кроки у процесі відновлення повного спектру прав, які раніше мали закарпатські угорці, ТУКЗ-КМКС і надалі підтримує інтеграцію України в ЄС. Надзвичайно важливо, щоби в процесі гармонізації євроінтеграційних правових норм були повною мірою забезпечені права меншин, зокрема закарпатським угорцям на практиці були повернуті гарантовані Конституцією права. Ми бажаємо, щоб Україна стала європейською, демократичною правовою державою, в якій поважаються права людини та націй.
Наша організація неодноразово зверталася до влади з приводу скасування дозволів на перебування у прикордонній зоні для громадян України, які там постійно проживають і працюють. Ми вважаємо, що запроваджене положення, яке стосується десятків тисяч людей, порушує та обмежує право на вільне пересування, гарантоване конституцією, і негативно впливає на економіку країни.
Незважаючи на воєнні умови, закарпатська угорська громада хоче зберегтися на батьківщині та непохитно вірить у настання миру.
Ми вдячні уряду та громадянам Угорщини, а також закордонним угорським громадам за їхню солідарність та підтримку, якими вони зробили великий внесок у виживання зруйнованої війною України, біженців та закарпатських угорців.
