Що буде із секонд-хендами у 2020 році

В Україні почали боротьбу з нелегальним секонд-хендом, який завозиться в країну під виглядом гуманітарної допомоги. Що ж буде із крамницями вживаного одягу і взуття?

Як відомо, магазини секонд-хенду вже багато років користуються великою популярністю в Україні. Адже далеко не всім по кишені модні бутіки, тож крамниці, що пропонують вживаний одяг, для багатьох українців секонд-хенд є життєвою необхідністю.

Чинні правила завезення гуманітарної допомоги в Україну дозволяють будь-якому благодійному фонду чи релігійній організації під виглядом гуманітарної допомоги без митного огляду завезти що завгодно. Значна частина такої «гуманітарки» потрапляє в магазини секонд-хенду.

У міністерстві соціальної політики України порахували, що через шахрайські схеми із вживаним одягом держава недоотримує щотижня близько 50 мільйонів гривень, а щороку – понад 2 мільярди гривень платежів та митних зборів, інформує Deutsche Welle.

Обсяги гуманітарної допомоги, яка завозиться в Україну, становлять 1 мільйон кілограмів, зауважує заступник міністра соцполітики Олег Коваль. «За рік було 437 звернень, але лише 142 вантажі визнані гуманітарною допомогою. З них десь третина заявлені як різдвяні подарунки. Це приблизно 1 мільйон 600 тисяч подарунків. Ну, де стільки безкоштовних подарунків отримали українські діти на Новий рік?», – запитує Олег Коваль.

За його словами, в Україні існує реєстр благодійних і релігійних організацій, які мають право завозити гуманітарні вантажі. Але доставляти гуманітарну допомогу вони можуть лише адресно із зазначенням контактних даних отримувача. Однак гуманітарна допомога і сьогодні, як і на початку 1990-их, часто не доходить до адресатів, а натомість збувається.

Нині його відомство розробляє зміни до нормативно-правових актів задля посилення контролю за ввезенням гуманітарної допомоги. Зокрема, пропонується заборонити ввезення вживаного одягу та взуття, окрім спецодягу, що направляється до Збройних сил, Служби безпеки, міністерства внутрішніх справ та Державної служи надзвичайних ситуацій (ДСНС), а також медичним установам. Здебільшого таке коштовне спецобмундирування, наприклад, для пожежних, на безоплатній основі віддають українським рятувальникам.

Окрім цього ввозити вантаж можна буде лише після того, як міністерство соцполітики визнає його гуманітарним, а не автоматично, як зараз, коли благодійні організації,що є у реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, безперешкодно завозять все, а звіти про розподіл допомоги подають лише згодом.

Також мінсоцполітики запроваджує подачу документів про визнання вантажу гуманітарним за два тижні перед перетином українського кордону, а митниця здійснюватиме обов’язковий митний огляд вантажу з конкретизацією ваги та в розрізі кількості найменувань. Будуть розширені і підстави для виключення недобросовісних фондів з реєстрів та заборону їхнім засновникам завозити гуманітарні вантажі. Зараз у реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги значиться 1432 благодійні та релігійні організації.

Урядову ініціативу із заборони ввезення секонд-хенду під виглядом гуманітарної допомоги вже привітали українські текстильники. «Хтось отримує прибуток, не сплачуються податки, бюджет втрачає мільярди щороку, а ми втрачаємо десятки тисяч робочих місць, бо на наших підприємствах спад виробництва», – зазначає директорка департаменту організаційно-аналітичного забезпечення «Укрлегпрому» Ірина Науменко.

Через хивлю ажіотажу після анонсованих змін, у понеділок, 30 грудня, у мінсоцполітики окремо уточнили, що про повне закриття і заборону торгівлі вживаним крамом ніяк не йдеться, а усі заходи спрямовані лише на боротьбу з корупцією.

НЬЮЗМЕЙКЕР