Ключові події в освіті за 2019 рік

2019 рік запам’ятається освітянам яскравою палітрою подій, які вплинули, як на освітню сферу країни, так і на кожного працівника галузі. У році, що минає, освітяни обговорювали питання освітніх реформ, соціального захисту, професійного зростання, несподіваних результатів, нових ініціатив тощо. Освіта.ua опублікувала перелік 10 найважливіших подій, що відбулись в українській освіті в 2019 році, і які, безперечно, впливатимуть на розвиток освіти у 2020-му.

Зміна команди у Міністерстві освіти і науки

У Міністерстві освіти і науки після парламентських виборів відбулась очікувана зміна команди ключових управлінців. Посаду міністра освіти і науки обійняла Ганна Новосад, яка до цього очолювала один з директоратів МОН. 

Підтвердження курсу на продовження реформи НУШ

Міністр освіти і науки Ганна Новосад продовжить реформу Нової української школи. Також у відомстві підтверджують наміри й надалі співпрацювати з міжнародними організаціями в межах впровадження НУШ.

Публікація результатів міжнародного дослідження PISA

Одним із обговорюваних питань у 2019 році стало оголошення результатів міжнародного дослідження PISA, в якому Україна взяла участь вперше. Дослідження показало, що результати 15-річних українських учнів виявились гірші, а з математики – значно гіршими порівняно із іншими  країнами. Для привернення уваги суспільства до розвитку математичної грамотності не лише у школярів, а у всіх громадян наступний навчальний рік буде оголошено Роком математики в Україні.

Проведення пілотної сертифікації учителів

В Україні відбувся пілотний проект із сертифікації педагогічних працівників. У 2019 році участь у добровільній сертифікації взяли 858 педагогів. Сертифікація вчителів проходила у декілька етапів. Учителі, які успішно пройшли сертифікацію, отримають доплати в розмірі 20% посадового окладу та можливість присвоєння наступної кваліфікаційної категорії. 

Запланований початок реформи сфери вищої освіти

У Міністерстві освіти і науки обіцяють вже у січні 2020 року розпочати масштабну реформу вищої освіти. Також в Україні буде запроваджено формульне фінансування у вищій освіті, ключовою метою якого є фінансування університетів не за кількістю набраних студентів, а за якістю освіти. 

Заходи з мотивації молодих учителів

Шкільні вчителі, які мають стаж роботи до 10 років наприкінці наступного року отримають виплату у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб – майже 21 тисячу грн. Метою виплат є покращення соціального захисту шкільних вчителів. Також держава планує показати молоді, що бути вчителем – це престижно. Виплата допомоги здійснюватиметься за рахунок державної субвенції.

Ухвалення Закону «Про фахову передвищу освіту»

Український парламент ухвалив закон «Про фахову передвищу освіту». Планується, що новий закон створить умови для поєднання освіти з виробництвом. Коледжі та технікуми здійснюватимуть підготовку фахових молодших бакалаврів і більше не набиратимуть вступників за рівнем «молодшого спеціаліста».

Зміна механізму підвищення кваліфікації вчителів

Українські вчителі вже найближчим часом зможуть зарахувати собі, як обов’язкове підвищення кваліфікації не лише навчання в інститутах післядипломної педагогічної освіти, а й інші профільні курси. Загалом, впродовж 5 років вчитель має пройти не менш як 150 годин підвищення кваліфікації. При цьому він зобов’язаний підвищувати кваліфікацію щорічно.

Ухвалення законодавчих змін у сфері вищої освіти

Наприкінці року парламент ухвалив закон щодо змін у сфері вищої освіти. Відтепер, з усіма керівниками вишів будуть підписані контракти із зазначенням показників ефективності. Також зміни виключають поняття «диплом державного зразка» та пропонують вишам видавати документи про вищу освіту за власним зразком. Виявлення плагіату або фальсифікації в студентських роботах можуть стати підставою для скасування ступеня вищої освіти. Також під час вступної кампанії виші зможуть запроваджувати поширений в західних країнах інструмент відбору – мотиваційний лист.

Оптимізація шкільної мережі

У Міносвіти планують зробити шкільну мережу більш ефективною. У відомстві зазначають, що більшість шкіл у сільській місцевості є малокомплектними, мають застаріле освітнє середовище, а вчителі цих шкіл можуть навчати одразу декільком предметам. Особливий фокус буде зроблено на інноваційне обладнання, забезпечення потреб сільських шкіл та дітей з особливими потребами.

Також буде закуплено близько 430 нових шкільних автобусів, проведено ремонт шкільних їдалень та розпочато будівництво доріг до опорних шкіл.

НЬЮЗМЕЙКЕР