Українці вважають, що майбутнє України залежить від членства в ЄС

Переважна більшість українців згодні, що майбутнє України як процвітаючої вільної країни залежить від того, чи вона стане членом ЄС.

Згідно результатів опитувань Київського міжнародного інституту соціології, проведених 14-22 лютого та 22 лютого – 6 березня

82% респондентів погоджуються, що майбутнє України як процвітаючої вільної країни залежить від того, чи вона стане членом ЄС (в т.ч. повністю погоджуються – 50%). Не погоджуються з цим – 14%”. 

Зазначається, що у всіх регіонах України абсолютна більшість населення вважають, що майбутнє процвітання України залежить від вступу до ЄС. Зокрема, серед жителів Сходу і Півдня так вважають 78% і 81% (проти, відповідно, 17% і 14%, які не згодні з таким твердженням). 

ІНФОГРАФІКА КМІС 

Соціологи зазначають, що від 1990-х років в Україні зростала підтримка вступу до Європейського Союзу. Російське широкомасштабне вторгнення 2022 року посилило підтримку європейської інтеграції та значною мірою нівелювало регіональні відмінності.

Станом на січень 2022 року 92% українців хочуть, щоб Україна стала членом ЄС, а залежно від регіону показник становить 88-94% (зокрема, на Сході 88% підтримують членство в ЄС)

КМІС провів дві хвилі дослідження – 14-22 лютого і 22 лютого – 6 березня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів було опитано 2007 та 985 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).

Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).  

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 985 респондентів (перша хвиля) (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників, близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%.

Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 2007 респондентів (друга хвиля) (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% – для показників, близьких до 10%, 1,1% – для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але соціологи переконані, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.