Про результати засідання українсько-угорської міжвідомчої робочої групи з питань освіти в Будапешті

На четвертому засіданні українсько-угорської міжвідомчої робочої групи з питань освіти, яке відбулося в Будапешті, фахівці з України та Угорщини ознайомилися зі становищем українців в Угорщині й обговорили питання врегулювання освітніх прав закарпатських угорців. Тепер усе це набуло особливого значення, оскільки Володимир Зеленський під час візиту до Берегова та переговорів з президенткою Каталін Новак у Києві пообіцяв, що закарпатські угорці отримають усі ті права, які надаються українській нацменшині в Угорщині. Про результати засідання робочої групи з питань освіти закарпатським ЗМІ повідомила Ілдика Орос, котра 20 вересня повернулася з Будапешта.

Українську делегацію в робочій групі очолили перший заступник міністра освіти України Євген Кудрявець і голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій у Верховній Раді Сергій Бабак. Нашу область представляли голова постійної комісії Закарпатської облради з питань освіти, науки, духовності та національних меншин, очільниця Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства Ілдика Орос, директорка департаменту освіти Закарпатської ОВА Маріанна Марусинець і начальник обласного управління національностей та релігії Олександр Лях.

З угорської сторони були присутні держсекретарка Оршоля Почаї-Томашич, представники профільних міністерств, а також речниця української національної меншини в парламенті Угорщини Ліліана Грекса.

Щодо четвертого засідання українсько-угорської міжвідомчої робочої групи з питань освіти в Будапешті Ілдика Орос зазначила, що головним завданням було перевірити виконання домовленостей, узгоджених на попередній зустрічі. За її словами, один пункт із них реалізований, але залишаються відкритими питання про те, що складати ЗНО з угорської мови та літератури не можна, тестові завдання для отримання атестата про середню освіту, який є основою для вступу до вищих навчальних закладів, і надалі не перекладаються угорською мовою. Щодо Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос зазначила, що виш отримав міжнародну акредитацію, але Міністерство освіти України її ще не визнало. Водночас присутні українські посадовці пообіцяли виправити це, оскільки, за їхніми словами, цьому завадили лише технічні причини. Учасники робочої групи в Будапешті ознайомилися з правовою та освітньою ситуацією національних меншин в Угорщині, а також зустрілися з представниками українців, які проживають у цій країні. Вони доповіли про освітню ситуацію українців там. За словами Ілдики Орос, «перед Україною стоїть дуже велике завдання, якщо вона хоче наздогнати Угорщину в галузі забезпечення прав національних меншин». Адже в конституції Угорщині прописано, які нацменшини є державотворчими. Юридичною основою для цього є те, які національності у визначеній чисельності проживали на території країни на момент перепису сто років тому. Те, що українців також визнають державотворчою нацменшиною, є жестом у бік українців, бо сто років тому в нинішній Угорщині в показовій кількості були записані лише русини.

Визнані національні меншини в Угорщині мають право створювати власні органи самоврядування, які можуть перерости в національні органи самоврядування, котрі представляють власний список на парламентських виборах. Навіть п’ятеро осіб можуть відправити до парламенту свого представника, наприклад, Ліліана Грекса, яка стала речницею української нацменшини, була обрана трьома сотнями голосів. Якщо список нацменшини отримає кількість голосів, еквівалентну одному мандату, вона матиме повноправного депутата в парламенті, якого зараз має німецька нацменшина в Угорщині. Водночас речник також є членом парламенту Угорщини, отримує офіс і бюджет, може керувати справами нацменшини, виступати в парламенті, лише на відміну від депутатів не має права голосу.

Українську делегацію насамперед цікавила освітня ситуація українців, які проживають в Угорщині. Її представники дізналися, що в Угорщині школи нацменшин можуть засновуватися органами місцевого самоврядування чи самоврядуваннями національних меншин, а держава зобов’язана забезпечити їхнє повне утримання. Є чотири типи таких шкіл. У повномасштабних школах нацменшини всі предмети викладаються мовою цієї нацменшини, за винятком угорської мови та літератури, а також іноземних мов. Для отримання атестата випускники цих шкіл повинні складати іспит з угорської мови та мови цієї нацменшини. Існують також двомовні школи, де половина предметів має викладатися мовою нацменшини, але частка може сягати й 80%. Третій тип – це мовна школа, де діти п’ять годин на тиждень вивчають мову нацменшини, а також народознавство та культурну антропологію цієї нацменшини. Четвертий тип – недільна школа, де діти вивчають мову своїх предків або в другій половині дня, або у вихідні у вільний час. Який із чотирьох типів національних шкіл обрати, вирішують батьки. В Угорщині є чимало прикладів усіх чотирьох типів навчальних закладів. Щодо навчального закладу ім. Лесі Українки, який запрацював у Ніредьгазі та Будапешті, українські батьки вирішили обрати мовну школу. Їхні діти п’ять годин на тиждень вивчають українську мову та народознавство. Громадська організація, пов’язана з греко-католицькою церквою, зараз працює над створенням двомовної української школи в Будапешті й уже отримала будівлю від мера ІІІ району столиці. Наразі оцінюються потреби і проводяться заняття з дітьми лише у формі післяобідньої школи. Представники українських біженців, які, рятуючись від війни, виїхали в Угорщину, повідомили, що зібрали ініціативну групу з метою створення повноцінної української національної школи, яка буде утримуватися угорською державою. Дітей там планують навчати українською мовою за українською програмою. Щодо цього голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій у Верховній Раді Сергій Бабак сказав ініціаторам, що всі повинні дотримуватися законів держави, де проживають. В Україні теж не раділи б створенню шкіл, які працюють за програмою та законами іншої держави. Під час переговорів зазначалося, що на сьогодні 5300 українських дітей навчаються в різних закладах освіти Угорщини. Водночас, за даними представників українських організацій, нині в Угорщині є тисячі українських дітей, які не ходять до школи, а вчаться онлайн. Ілдика Орос як педагогиня вважає це безвідповідальністю з боку батьків, адже якщо дитина не інтегрується в жодну спільноту, а просто сидить удома перед комп’ютером, це негативно впливає на розвиток її особистості.

«Зустріч українсько-угорської міжвідомчої робочої групи з питань освіти в Будапешті, з нашої точки зору, була дуже корисною, оскільки висвітлила багато питань, які Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство порушувало з 2017 року. Тепер державні та законодавчі органи влади України мають працювати над тим, щоб відновити статус закарпатських національних шкіл, насамперед статус угорськомовних шкіл. Маємо на увазі, що угорська може бути внутрішнім мовним інструментом школи, що угорською можна розмовляти на батьківських зборах, педрадах чи шкільних заходах, як ми мали право робити до 2017 року. Якщо президент Володимир Зеленський справді серйозно поставився до своєї обіцянки, то, виходячи з досвіду, отриманого нашою робочою групою в Будапешті, в українських високопосадовців попереду ще багато роботи, щоб під час вступу до ЄС Угорщина залюбки підписала заявку України», – резюмувала Ілдика Орос враження від четвертого засідання українсько-угорської міжвідомчої робочої групи з питань освіти.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap