The Economist вказав на проблеми з набором до лав ЗСУ і спрогнозував важкі рішення влади

Україна стикається з проблемами набору новобранців до лав Збройних сил, відчайдушно намагаючись закрити свою лінію фронту від нових російських атак, владу критикують за нерішучість щодо поповнення військ, попереду у Києва важкі рішення, прогнозує The Economist.

„Україна відчайдушно намагається закрити свою лінію фронту від нових російських атак. Жодна армія не дає новобранцям гарантій щодо того, де вони будуть розгорнуті, не кажучи вже про воєнний час, а штурмові бригади є одними з найбільш відчайдушних підрозділів. Але те, що юристи називають „лотереєю з розгортанням”, ускладнює процес набору”.

Видання вказує, що армійське керівництво намагається заповнити місця бажаючими; деякі з них вдаються до призовних рейдів у спортзалах і торгових центрах. Мало хто з тих, хто записався таким чином, стає хорошим солдатом. „Ми бачимо 45 – 47-річних. Вони задихаються, коли добираються до лінії фронту”, – заявив виданню неназваний старший офіцер.

Усвідомлюючи цю проблему, Міністерство оборони України розпочало роботу над новою мобілізаційною стратегією.

Речник МОУ Ілларіон Павлюк сказав виданню, що частково проблема полягає в успіхах армії: багато громадян більше не сприймають війну в екзистенційних термінах, як це було одразу після вторгнення Росії в лютому 2022 року. „Дехто помилково вважає, що є хтось інший, хто може зробити цю роботу за них”, – каже він.

Зазначається, що реформи спрямовані на те, щоб дати тим, хто вагається, більший вибір: новобранці можуть, в більшій чи меншій мірі, записатися на конкретну посаду. Новий цифровий реєстр покращить розуміння міністерством кадрових ресурсів України. З’явиться більш чітка система відпочинку та ротацій. Зрештою, добровольці будуть мобілізовані на певний період, а не безстроково, як це відбувається зараз.

У той же час, пише The Economist, критики говорять про те, що влада лише „робить вигляд, що мобілізується”. Полковник у відставці, який керував реалізацією мобілізаційної політики для західної частини країни з 2014 року Віктор Кевлюк каже, що Україна ризикує потрапити в пастку. На його думку, Росія посилить мобілізацію після завершення президентських виборів у березні. З ним погоджується і ГУР.

Видання вказує, що протягом усієї війни президент Володимир Зеленський чинив опір максималістським закликам своїх військових щодо набору до війська. Наприклад, його вищий генералітет наполягав на зниженні віку, з якого можуть бути мобілізовані особи, які не є резервістами, що наразі становить 27 років. Інші запропонували суворіше виконувати мобілізаційні закони.

The Economist пише, що президент відступив частково з політичних міркувань, начебто він не хоче надмірно дратувати населення. Але Зеленським, вважає видання, також керують і більш благородні міркування. „Зеленський хоче вчинити правильно по відношенню до українців. Він не хоче бути диктатором”, – сказало виданню високопоставлене джерело в уряді.

Видання прогнозує, що попереду у влади – важкі рішення. Зокрема, для полковника Кевлюка армія – це звір, якого треба годувати. „У нас немає іншого вибору, окрім як бути кровожерливими”, – каже він.

Проте деякі чиновники віддають перевагу більш консенсусному підходу. Високопоставлене джерело прогнозує медіа-кампанії, що пропагують національну жертовність і попереджають, що Росія продовжує становити екзистенційну загрозу. „Якщо ми програємо, це буде погано для всіх нас”, – каже він.

Завдання полягає в тому, щоб переконати потенційних рекрутів. „Диригент”, один з чоловіків, відряджених до підрозділу на Донбасі, новобранців якого після підготовки в Західній Європі неочікувано для них кинули на найгарячішу ділянку фронту, каже, що він готовий служити своїй країні, „але тільки так, як може бути корисним”. Тим часом він „24/7” намагається домогтися, щоб його перевели подалі від штурмових груп. „Не можна просто так списувати людські життя”, – сказав він виданню.

Джерело