У Великоберезькому будинку-музеї встановили травневе дерево

У будинку-музеї села Великі Береги 1 травня за давньою традицією встановили травневе дерево.

Громадська організація Pro Cultura Subcarpathica з моменту створення Великоберезького будинку-музею приділяє значну увагу визначним датам, збереженню народних традицій, пов’язаних із церковними святами. Крім того, для закладу вкрай важливо, щоб підростаюче покоління знайомилось і передавало традиції, характерні для нашого краю, які живі й сьогодні. Встановлення травневого дерева – звичай, що сягає корінням у сиву давнину, тому цю традицію щороку відтворюють у будинку-музеї. Цього разу заклад прийняв на заняття учнів Холмківської гімназії з Ужгородщини. Після знайомства з будинком-музеєм, експонатами, представленими в ньому, які презентують традиційний сільський побут, діти та супроводжуючі їх вчителі прогулялися по ботанічному саду, оформленому в прилеглому саду.

«Традиція встановлення травневого дерева сягає аж 15 століття. Нині вона вже дещо забулася, але колись була дуже поширеною», – розповіла координаторка будинку-музею Адель Ґал.

Травневе дерево є символом відродження природи, але водночас воно може бути і подарунком кохання, яке зазвичай встановлюють на ранок 1 травня перед будинком обраниці хлопця. Найчастіше до огорожі обраниці прив’язують гілку тополі, прикрашену різнокольоровими стрічками, інколи певними смаколиками, напоями, а останнім часом – ще й невеликими подарунками. Дерево до стовпа огорожі залицяльник прикріплює за допомогою друзів. Першого травня наші предки передбачали й погоду: якщо тепла погода — буде рясний урожай, а якщо прохолодно і дощить — урожай буде поганим.

«Тож травневе дерево є символом весни, оновлення, кохання та залицяння. Хлопці вміли висловлювати намір залицяння кількома способами, певним символом є і саме дерево, але прикраси та кольорові стрічки на ньому теж слугували символами: зелена стрічка передусім вказувала на ще незріле, молоде залицяння, якщо ж домінували рожеві стрічки – то близько вже й заручини, фіолетова свідчила про глибші почуття», – пояснила Адель Ґал.

Після прогулянки хлопці принесли у двір раніше зрізану гілку, а дівчата прикрасили її кольоровими стрічками. Відтак прикрашену гілку хлопці прикріпили до брами.

«Ми приїхали сюди з дітьми вперше, але вже давно мріяли потрапити в цей будинок-музей. Я працюю в школі педагогом-організатором і вважаю важливим проводити для дітей заходи, які знайомлять із народними традиціями. За фахом я історик, тож заохочувати молодь до пізнання, збереження, плекання давніх звичаїв – у мене в крові. Нинішня подія стала чудовою нагодою для дітей відчути красу встановлення травневого дерева, а також спробувати різноманітні народні ігри», – зазначила педагог-організатор Холмківської гімназії Христина Михайлович.

Після цього діти долучилися до майстер-класу з рукоділля, яке провела майстриня Андрея Кепич Рейтер. Школярі виготовляли зокрема квіти з паперу. На завершення гостей пригостили чаєм із бузини та традиційними для регіону смаколиком із картоплі – кремзликами.

lexi/Kárpátalja hetilap