Київ займає одне з найнижчих місць у рейтингу найкращих міст планети: у чому причини

Столиця України потрапила у десятку найгірших для життя міст на планеті. Вона по сусідству зі столицею Венесуели Каракасом і столицею Папуа Нової Гвінеї Порт-Морсбі. Окрім наслідків повномасштабної війни, серед багатьох причин, чому Київ опинився на найнижчих щаблях рейтингу “Найпридатніші для життя міста світу у 2024 році” – порушення правил містобудування.

Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії “Слуга народу” Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.

Вона зазначила, що у 2024 році у рейтингу The Global Liveability Index – рейтингу найпридатніших для життя міст світу, Київ опинився на 165 місці з 173. По сусідству з столицею України розташувалися такі міста як столиця Венесуели Каракас, яка посіла 164 місце, та столицею Папуа Нової Гвінеї Порт-Морсбі, яка посіла 166 місце.

Цей рейтинг, пояснила Шуляк, складають задля того, щоб міжнародні компанії краще розуміли, чи варто починати працювати в тій чи іншій країні з точки зору зручності умов проживання персоналу. Для багатьох з них людський фактор не менш важливий, ніж інвестиційна привабливість того чи іншого міста або регіона.

Загалом щороку оцінюють 173 міста за п’ятьма критеріями: стабільність, охорона здоров’я, культура та навколишнє середовище, освіта та інфраструктура. І третій рік поспіль рейтинг міст очолює Відень. Столиця Австрії отримала найвищі бали у всіх категоріях, окрім категорії “Культура та навколишнє середовище” через відсутність великих спортивних подій. У п’ятірку лідерів також увійшли Копенгаген, Цюрих, Мельбурн та Калгарі, Женева і Сідней.

“А Київ потрапив у десятку найгірших для життя міст. Українська столиця опинилась на 165 місці, як і у минулорічному рейтингу, увійшовши до останньої десятки. Укладачі рейтингу пояснили, що одна з причин такого низького результату – руйнування інфраструктури через російське вторгнення. Втім це далеко не єдина причина. Серед інших – не менш вагомих, хаотична забудова, яка стала результатом системним багаторічних порушень правил містобудування”, – зауважила парламентарка.

За словами Шуляк, у столиці України через свавілля чиновників кількість недобудованих обʼєктів житлової нерухомості складає сотні. Всі вони починали будуватися з порушенням містобудівної документації.

“Взяти ту ж Венесуелу, з якою Київ поділяє найнижчі місця. Ще з кінця 90-тих років минулого століття стоїть найвідоміший її недобуд – 45-поверховий офісний центр “Вежа Давида”. Хмарочос спочатку пустував, а потім його стали заселяти бездомні Каракаса. Влада закрила очі на проблему, і наразі у «Вежі Давида» проживає понад 3000 людей. Електрика і водопровід, змонтовані на швидкоруч, є тільки до 22 поверху. Знайома для Києва історія? На жаль, так”, – зазначила Шуляк.

Вона вважає, що змінити ситуацію на краще по Україні в цілому і по Києву зокрема може лише запровадження більш жорстких правил у сфері будівництва. Але справа не в тому, щоб не давали забудовникам будувати, а в тому, щоб робити це виключно на законних підставах – там, де не можна будувати, то й не будувати.

По-перше, зазначила Шуляк, необхідно розробити і затвердити нові генеральні плани – не лише Києва, а і всіх великих міст. Наприклад, Київ досі живе за документацією, яка розроблялася ще в 1997 році, що є неприпустимо.

“Часто мери не хочуть розробляти актуальну містобудівну документацію, тому що застарілий Генплан і його положення можна уточнювати детальними планами території, адже так домовилися із забудовниками і це вигідно. Тому, зокрема, Київ і досі живе за генпланом 1997 року і це давно потрібно виправити. Під час виборів мерів багато кандидатів обіцяють розробити Генеральний план міста, але потім часто цього не роблять”, – зазначила Голова Комітету містобудування.

Вона також зазначила, що наступним кроком має стати усунення чиновників від процесів прийняття рішень у сфері видачі містобудівних умов та обмежень. За словами Шуляк, вже 4 роки в Україні працює Єдина електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ), завдяки якій більшість дозвільних процедур перейшли у автоматизовану площину, завдяки чому рішення приймає не чиновник, якому можна дати хабара, або який його вимагатиме, а система. І за цей час антикорупційний ефект її діяльності вже перевищує 10 млрд гривень.

“Тому у напрямку цифровізації будівельної сфери нам потрібно рухатися і надалі. Зокрема, видача містобудівних умов та обмежень має відбуватися виключно автоматично – в ЄДЕССБ, а не чиновником”, – вважає нардепка.