Житлове питання актуальне для щонайменше 70% українських ветеранів, – Шуляк

Для 70% ветеранів одним з найважливіших чинників інтеграції у цивільне життя є забезпеченість житлом, тому наразі у фокусі держави повинно бути забезпечення доступного для них іпотечного кредитування.

Про це повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк у виступі.

Крім цього, у топі найактуальніших потреб українських ветеранів – підтримка всебічної реабілітації – фізичної та ментальної, проєкти з підтримки працевлаштування, освіти, підприємницької діяльності, а також можливість долучитись до змінотворення на місцях, беручи участь в громадському антикорупційному моніторингу чи відстоюючи інтереси громади в процесах демократичного врядування.

За її словами, як свідчать результати останнього опитування Міжнародної асоціації з міграції “Соціальна реентерганція ветеранів в Україні”, на запитання ветеранів, які чинники вони вважають важливими для інтеграції у громаду, відповіді зосереджувалися насамперед довкола основних потреб та практичних питань. Так, наприклад, 76% зазначили, що важливим є регулярний дохід, 69% зазначили роботу, а 69% – житло, оскільки чверть наших ветеранів проживають у орендованому. Тож вирішення житлового питання повинно бути одним з основних пунктів нової ветеранської політики.

„У першу чергу для цього слід внести зміни в умови програми „єОселя” – для цього не потрібні нові закони, потрібно рішення Уряду. Йдеться, зокрема, про зменшення у два рази кредитної ставки по програмі та розміру першого внеску, дозволу кредитувати житло, якому понад 3 роки, а також будинки в сільській місцевості”, – зауважила Олена Шуляк.

Вона додала, що за результатами опитування МОМ, 41% українських ветеранів – люди віком від 35 до 44 років. Тобто, сучасні ветерани – це не літні люди, які потребують соцзахисту, а молоді хлопці та дівчата, які шукають підтримки та сприяння своїм ініціативам та розвитку можливостей.

Від держави, вважає парламентарка, їм потрібні три речі: підтримка всебічної реабілітації – фізичної та ментальної, проєкти з підтримки працевлаштування/освіти/підприємницької діяльності, а також можливість долучитись до змінотворення на місцях, беручи участь в громадському антикорупційному моніторингу чи відстоюючи інтереси громади в процесах демократичного врядування.

Шуляк підкреслила, одним з основних принципів дієвої ветеранської політики має бути забезпечення економічної активності ветеранів. Ветеран — це рівноправний член українського суспільства, який повинен мати можливість реалізувати себе у власній справі чи кар’єрі, це людина, яка платить податки, створює робочі місця. Попередні дослідження свідчать, щонайменше 50% ветеранів до мобілізації мали офіційне працевлаштування.

Тому важливо, щоб більша їх частина після повернення у мирне життя змогла знайти роботу: отримати цивільну спеціальність, яка відповідає потребам ринку праці, взяти участь у програмах заохочення підприємництва. А розвиток ветеранського бізнесу – це й нові робочі місця і нові актуальні сфери діяльності.

Крім цього, нардепка наголосила, що за даними МОМ, щонайменше 30% українських ветеранів – люди, що мають інвалідність. 45% таких громадян мають інвалідність II групи, тобто, це особи, які здатні подбати про себе, але не можуть працювати в звичайних умовах. Ще 47% – громадяни з III групою інвалідності, тобто це особи, які можуть працювати на полегшених умовах. Відповідно, зазначила Шуляк, не менш важливим пунктом нової ветеранської політики має стати створення безбарʼєрного, інклюзивного середовища.

„У широкому розумінні слова безбарʼєрність – облаштування громадського простору таким чином, щоб люди з обмеженими фізичними можливостями могли користуватися ним так само, як і люди без цих вад. Але слід зазначити, що в Україні безбар‘єрність донині не була масово розповсюдженою, а це проблема”, – вважає Шуляк.

Зокрема, навіть, у лікарнях чи аптеках не часто можна зустріти пандуси. Після перемоги України, питання безбар’єрності буде вкрай актуальним, адже в нашій країні буде багато ветеранів. При тому, що раніше держава часто ігнорувала потреби маломобільних груп та людей з інвалідністю, тому нам потрібно активізуватись у цьому напрямку

Вона зазначила, що прикладом щодо цього може стати кейс Київської ОВА, яка перша з українських громад розробила і представила на початку цього року програму свого комплексного відновлення. Згідно з програмою, наступного року її населенні пункти будуть суттєво переоблаштовувати для комфортного проживання для людей з інвалідністю.

У відновленні Київської області передбачені декілька напрямів забезпечення принципів безбар‘єрності. Перший стосується безбар’єрності закладів соціальної інфраструктури – адмінбудівель, закладів освіти, медичних закладів, будинків культури, спортивних об’єктів. Загалом, йдеться про приблизно 1200 об’єктів соціальної інфраструктури.

Далі передбачено облаштування безбарʼєрної транспортної інфраструктури. Йдеться про нанесення горизонтальних та вертикальних направляючих шляхах руху у всіх населених пунктах, озвучення пішохідних переходів, пристосування автомобільних та пішохідних доріг з пониженнями для заїзду на тротуари. Не слід забувати і про освітню безбар’єрність. У Київській області цілий ряд навчальних закладів планують перекваліфікувати ветеранів війни. Йдеться про створення курсів перекваліфікації на базі існуючих закладів професійно-технічної освіти, зокрема у Борисполі та Білій Церкві.

За словами Шуляк, не менш значущим пунктом нової ветеранської політики мають бути заходи ефективної реінтеграції ветеранів у цивільне життя. За результатами опитування МОМ, до заходів, які цьому сприяють, самі ветерани вважають відвідування зустрічей спеціально для ветеранів – 19%, участь у волонтерських проєктах і громадських ініціативах – 16%, а також участь у спортивних заходах разом з іншими ветеранами – 12%. Саме тому, одним з найкращих рішень для того, щоб одночасно долати і наслідки фізичних травм, і психологічних, можуть бути адаптивні види спорту.

“В Україні вже є перший успішний кейс щодо цього – проєкт “Сильні України”, до якого вже доєдналися близько 1200 ветеранів. Це всеукраїнські спортивні змагання з адаптивних видів спорту серед ветеранів та чинних військовослужбовців, які отримали травми та поранення (видимі та невидимі) під час участі в бойових діях на території України”, – розповіла Шуляк.

За її словами, змагання вперше відбулися в 2023 році та стали частиною системи спортивно-реабілітаційних заходів для ветеранів війни ГО „Федерація стронгмену України”. А у жовтні 2023 року на міжнародному фестивалі Arnold Classic Europe в Мадриді ветерани, учасники першого всеукраїнського туру змагань, встановили світовий рекорд з адаптивного стронгмену.

Вона також зауважила, що для реінтеграції українських ветеранів у цивільне життя важливо забезпечити їм можливості долучатися до змінотворення. Важливо, щоб ветерани мали окреме місце в політиці – і на національному, і на регіональному, і на місцевому рівнях. При чому, йдеться не про політику з трибун і екранів, а про напрацювання оптимальних рішень, прийняття яких впливатиме на долю багатьох представників ветеранської спільноти, підкреслила очільниця партії „Слуга народу”.

„Тому на перших післявоєнних виборах ветерани повинні мати можливість балотуватися і в парламент, і на місцевих виборах. Зокрема, представники “Сильних України” вже потроху генерують політичні рішення. Вони ініціювали звернення до уряду з метою скоротити строк отримання ветеранами спортивних протезів. Крім цього, зверталися до Міністерства молоді і спорту, щоб визнати офіційним видом спорту спортивно-реабілітаційні багатоборства ветеранів”, – резюмувала Шуляк.

Джерело