Як і чи навчатимуться наші діти з 1 вересня у школі?

          Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов під час свого сьогоднішнього брифінгу розповів, що рекомендації щодо початку навчального року будуть готові максимум через десять днів.

          «Разом з міністерством освіти та науки ми розробляємо відповідні правила та алгоритми. Протягом тижня, максимум десяти днів, ми все пропишемо і повідомимо, в який спосіб за яких умов та як будуть навчатися наші діти в наступному навчальному році», – повідомив очільник МОЗ.

          Він також зазначив, що будуть прописані умови, за яких діти можуть навчатися дистанційно чи очно, а також поєднувати ці дві форми навчання.

          Нагадаємо, т.в.о міністра освіти і науки Сергій Шкарлет розповів, що у МОН готують три варіанти початку нового навчального року: дистанційне навчання, змішана форма або кілька змін. Про це він на минулому тижні зазначив у своєму інтерв’ю виданню LB.ua.

          «Я не уявляю собі, яким чином діти можуть піти дистанційно в перший клас. Можливо, якщо ситуація буде загострюватися, то буде знов дистанційний режим. Але першокласники повинні відчути всю соціалізацію в школі. 

          Ми розробляємо запасні варіанти. Можливо, буде змішана форма відвідування школи – частково офлайн, частково онлайн. Можливо, будуть діти по змінах ходити. Потрібно напрацювати матеріали не лише безпечності санітарних умов, а ще й умов навчання для того, щоб діти отримували соціалізацію», – сказав Сергій Шкарлет.

          На його переконання, виключно дистанційна форма навчання може призвести до «соціального сирітства» учнів.

          А вже позавчора Головний санітарний лікар Віктор Ляшко розповів, що з 1 вересня діти можуть вивчати одні предмети дистанційно, а інші – очно. Про це він повідомив під час інтерв’ю виданню BBC News Україна.

          «Можливо, доведеться обмежувати одночасне перебування дітей в класах. Розглядаємо варіанти, що, наприклад, математика буде в класі, а історія буде дистанційно проводитись. По змінах розводити. Думаю, що ці моделі ми напрацюємо.

          Спрогнозувати епідситуацію на вересень майже неможливо. Готуємось і до найгірших сценаріїв, до дистанційної освіти, до проміжних варіантів і до повністю повернення дітей до школи», – зазначив Віктор Ляшко.

          До відома, як показує досвід країн, які вже відновили навчання, і вказують рекомендації провідних організацій у сфері охорони здоров’я – відновити навчання офлайн можливе та необхідне. Є країни, які вже відновили навчання в школах.

          До прикладу, – це Данія та Фінляндія ще наприкінці весни. Тож їхній досвід також варто брати до уваги. Передусім, рішення про відкриття шкіл у цих країнах було мотивоване тим, що право на освіту переважає ризики для здоров’я в разі повернення до школи. Уряди країн зосередилися на тому, що відрив від навчального процесу може мати вкрай негативні наслідки в розрізі збільшення нерівності між учнями (серед яких багато мігрантів). Отже, вирішили зробити все можливе, аби цього уникнути.

          У цих країнах відкриття навчальних закладів було поступовим та залежало від віку дітей. Спочатку відкрилися школи для найменших дітей. Основним фактором, який це визначав, були наявні докази, що діти відіграють невелику роль у поширенні вірусу SARS-CoV-2.

          В обох країнах було вжито низку заходів для запобігання поширенню вірусу. Серед них – заборона проводити ранкові зустрічі, що відбувалися на заняттях на початку навчального дня, заборона обміну їжею та запровадження нових профілактичних практик, таких як позмінний приїзд учнів до школи, посилене прибирання й дезінфекція та практика мити руки.

          У Данії, де середня кількість учнів у класі становила близько 20 дітей, класи були розділені на дві-три менші групи та, коли це було можливо, заняття проводилися на свіжому повітрі. Для цього зарезервовані деякі парки зранку до обіднього часу, також використовуються інші громадські простори – конференц-центри, музеї та бібліотеки. Розподілення учнів на менші групи мало свої мінуси, зокрема, це збільшило час роботи викладачів та створило дефіцит персоналу.

          Також запровадили практику фізичного дистанціювання – столи розставили на відстані 2 метрів, учні повинні були мити руки щонайменше кожні 2 години, усі навчальні матеріали та спільне обладнання дезінфікували двічі на день. У деяких школах встановлено додаткові туалети та мийки.

          Щоби мінімізувати ризик зараження, багато шкіл скорочували кількість годин або зачинялися на кілька днів. Батьки не мали доступу до приміщення школи або мали використовувати окремий вхід.

          Також, у навчальний процес, було запроваджене правило, що будь-яка дитина чи батьки, які мають навіть незначні симптоми, не повинні відвідувати школу. Дітей, батьків та вчителів, які належать до групи ризику, просять залишатися вдома. Зважаючи на нові реалії, уряд Данії попросив сім’ї залишати своїх дітей удома, коли хоча б один із батьків у цей момент не працює.

          Були створені нові канали комунікації для швидкого моніторингу за ситуацією. У Данії створено гарячу лінію для шкіл для отримання інформації щодо нових правил. Повернення до школи не було примусовим. Також батькам дозволено вирішувати, коли повертати дітей до навчання офлайн.

          У той час як уряди деяких країн у розпал пандемії змогли знайти вихід та навіть відновили навчання, а інші почали до цього готуватися, в Україні все далі відтягують це рішення. І замість того, щоб нарешті визначитися й почати готуватися, тримають у невизначеності дітей, батьків, вчителів та всіх людей, які залучені до навчального процесу. Це – втрата часу, який можна було б використати на підготовку.

НЬЮЗМЕЙКЕР