Українців турбує невизначеність, бойові дії, можливість демографічної кризи і корупція: дослідження

Переважна більшість українців вважає, що війна закінчиться до 2050 року, при цьому значна частина громадян занепокоєні можливістю демографічної кризи, яку вона спричинила.

Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голова партії „Слуга Народу” Олена Шуляк, повідомляє з посиланням на результати дослідження Gradus Research на тему бачення українцями майбутнього України у 2050 році.

Так, тільки 10% українців розраховують повернутися цьогоріч, 14% – після 2025 року, але переважна більшість наших громадян – зі строками ще не визначились. Вирішальним фактором щодо їх повернення є не лише перемога України, а і вирішення на її території житлових проблем українців, які виїхали.

За даними проведеного опитування, зазначила Шуляк, 85% українців переконані, що війна завершиться до 2050 року. При цьому, у топі страхів опитаних громадян – продовження бойових дій (26%) та невизначеність майбутнього (18%). Окрім безпекового фактору громадян хвилює також не занадто високий рівень довіри до держави – очікують високий у 2050 році лише 43% респондентів.

„Звісно, українці продовжують говорити про корупцію, без мінімізації проявів якої неможливий розвиток успішної, економічно розвиненої країни. Але лише 39% респондентів вірять, що Україна зможе знизити рівень корупції до 2050 року. Водночас, на рівні держави зараз реалізується і вже було реалізовано багато заходів щодо цифровізації державних процесів, яка, я переконана, є головним запобіжником корупційних проявів. З цим все просто – менше чиновників, які ухвалюють рішення вручну, означає менше рішень, ухвалених з допомогою хабарів”, – наголосила Шуляк.

Вона додала, що в українців, попри це, помітний значний оптимізм на рахунок залучення іноземних інвестицій для розвитку економіки – 72% опитаних українців вірять, що до 2050 року країна зможе залучати іноземні інвестиції, адже вони є важливим джерелом для економічного відновлення, створення робочих місць, впровадження інновацій та зростання економіки.

„Наразі держава здійснює досить багато кроків, направлених на залучення як іноземних, так і місцевих інвестицій. Йдеться, зокрема, про розвиток індустріальних парків. Не будемо забувати і про преференції для бізнесу, який буде працювати на деокупованих територіях, що передбачено законопроєктом про основні засади відновлення. Зрештою, є також програма допомоги від ЄС Ukraine Facility, яка передбачає виділення Україні до 2027 року 50 млрд євро. І саме в рамках другого компоненту ціʼї програми передбачено надання гарантій та грантів на суму 8 млрд євро”, – повідомила Шуляк.

Вона додала, що остання важлива у цьому ключі зміна – прийняття законопроєкту №7331, який дозволяє розпочинати господарську діяльність без отримання ліцензій та дозволів до кінця воєнного стану. Цей крок спрямований на дерегуляцію бізнесу та підтримку економіки країни під час війни.

Парламентарка також зауважила, що українці, як свідчать результати опитування Gradus Research, прагнуть бачити країну, яка продовжуватиме дотримуватись демократичних стандартів, навіть через десятиліття – 66% респондентів вірять, що в 2050 році Україна збереже демократичні принципи. Водночас, наразі є опасіння, що через війну в Україні можлива демографічна криза – так вважає 12% респондентів.

Депопуляція, викликана міграцією, низьким рівнем народжуваності та наслідками війни, викликає серйозне занепокоєння, адже чисельність населення безпосередньо впливає на економічну спроможність та розвиток. Повернення мігрантів та створення умов для підвищення народжуваності вбачаються як необхідні для збереження стабільного населення.

„Тільки 10% українців розраховують повернутися цьогоріч року, 14% – після 2025 року, але переважна більшість наших громадян – зі строками ще не визначились. Причини очевидні – безпековий фактор, незрозумілі перспективи щодо працевлаштування, зруйноване житло, або неможливість його отримати, квартирні черги, в яких люди стоять десятиліттями. Це потрібно виправляти і ми вже працюємо над цим”, – підкреслила Олена Шуляк.

Так, наразі одним з найбільш очікуваним у цьому плані є розширення програми „єВідновлення” для житла, розташованого на ТОТ, ініційовані нами зміни щодо покращення умов для отримання іпотеки „єОселя”, а також створення нового житлового законодавства на заміну Житлового Кодексу 1983 року

Нардепка підкреслила, що досить багато буде залежати від темпів і характеру відновлення України. Вони прописані у законопроєкті “Про основні засади відновлення”. Щодо нього у минулому році провели масштабні публічні консультації, в яких взяли участь біля тисячі осіб, які обговорили, яким чином має виглядати цей законопроєкт, щоб бути ефективним.

„Ми виокремили 14 основних принципів. Для мешканців громад найважливішим принципом стала людиноцентричність та інклюзивність. Для бізнесу ключовими були прозорість, зрозумілі правила та відсутність бюрократії. Міжнародна спільнота акцентувала на необхідності залучення всіх зацікавлених сторін і відсутності дискримінації. Експертне середовище наголошувало на важливості залучення фахівців і представників бізнесу, та всіх, хто хоче жити і працювати в Україні. Водночас, усі учасники зійшлися на думці, що відновлення має відбуватися за новими підходами та стандартами, які вже діють у ЄС”, – резюмувала Олена Шуляк.

Джерело