Проблема зі сміттям на Закарпатті: рішенням може стати завод з переробки відходів

Згідно з даними досліджень, Закарпаття – одна з найчистіших областей України. Наш край відвідує велика кількість внутрішніх та іноземних туристів. Однак, незважаючи на це, збір і переробка твердих побутових відходів є значною проблемою в області. Під час паводків багато сміття потрапляє в місцеві потічки, які, у свою чергу, несуть його, зокрема, у річку Тиса, відтак відходи «експортуються» до Угорщини. Нещодавно її президент Янош Адер надіслав листа президенту України Володимиру Зеленському та президенту Румунії Клаусу Йоганнісу щодо великої кількості відходів, які потрапляють в Угорщину річками Тиса та Самош. Угорський глава держави попросив очільників сусідніх країн використати свій вплив, щоб зупинити забруднення цих водних артерій.

У щонайменше 120 населених пунктах Закарпаття відсутні законно облаштовані сміттєзвалища, оскільки сільські ради не мають на них грошей. Тому першим важливим кроком для вирішення цього питання є організація збору та вивезення твердих побутових відходів. У кількох районах Закарпаття (Ужгородському, Берегівському, Виноградівському) відбулися певні зрушення задля розв’язання проблеми. Зокрема були створені компанії для виконання відповідних завдань (розміщення сміттєвих урн, збір, вивезення, переробка відходів тощо), але надання цих послуг часто не виконується, його якість та надійність залишають бажати кращого.

Крім того, необхідно побудувати принаймні один сучасний завод із переробки відходів у кожному районі Закарпаття, але наразі на це немає відповідних фінансових ресурсів. А діючі сміттєзвалища часто не відповідають навіть найосновнішим екологічним вимогам.

Згідно з інформацією обласної державної адміністрації, найближчим часом у краї планують створити два заводи з переробки сміття.

На Закарпатті сміттєва проблема набула катастрофічних масштабів, і керівництво області усвідомлює це. У першу чергу планують завершити будівництво сміттєпереробного заводу в селі Яноші, відтак збудувати ще один в Ужгородському районі, для цього вже знайшли інвестора.

На початку червня відбулися громадські слухання, де обговорили детальний план території для розміщення об’єкта з переробки твердих побутових відходів за межами населеного пункту, на землях Ірлявської сільської ради. У слуханнях узяли участь 86 мешканців Ужгородського району – сіл Дубрівка, Ірлява, Андріївка, Чабанівка. Досвід показує, що місцеві жителі, як правило, завжди виступають проти будівництва сміттєпереробних заводів поблизу населених пунктів, оскільки вважають, що сміття смердить.

Розвіяти побоювання мешканців намагався архітектор Віталій Гурин (ТОВ «Смарттаун» – розробник). За його словами, під час розробки плану врахували, що підприємство має бути екологічно чистим,

тут застосовуватимуть сучасні технології. Узяли до уваги також вимоги щодо відстані як до населених пунктів, так і доріг чи водойм, провели геологічну розвідку. Детальний план територій пройшов процедуру стратегічної екологічної оцінки. Об’єкт матиме два в’їзди й виїзди (для сміттєвозів і так званого «чистого» транспорту) та три зони: адміністративну, сортування, переробки. Проєкт розглядався на містобудівній раді при управлінні містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, де отримав підтримку як такий, що відповідає всім державним будівельним нормам України. За відкриття цього підприємства учасники слухань проголосували одноголосно.

Розробка документації обійдеться майже в три мільйони гривень, інвестор готовий вкласти 15 мільйонів євро в будівництво сміттєпереробного заводу. Це другий за величиною подібний проєкт на Закарпатті, який має вирішити проблеми зі сміттям в Ужгородському районі, у тому числі в місті Чоп.

«Щодо проєкту область звернулася до посадовців Ужгорода, Ужгородського району, Холмківської й Баранинської ОТГ та міста Чоп. Для підготовки проєкту необхідне співфінансування. У випадку Чопа, зокрема, сума становить 155 тисяч гривень. На засіданні повідомили, що Ужгород уже перерахував першу частину коштів у сумі 390 тисяч гривень. Керівництво Чопа відхилило прохання і навіть не винесло питання на розгляд міської ради, стверджуючи, що в районі вже кільканадцять разів намагалися створити сміттєпереробний завод, але місцеві мешканці досі завжди були проти його будівництва», – повідомив голова фракції КМКС Чопської міської ради Оскар Балог.

Депутата таке ставлення до проблеми керівництва міста дивує. Він зазначив, що очільники Чопа мають так званий «сміттєвий бізнес»: з минулого року відходи на міське сміттєзвалище, що на околиці міста, возять відходи з Тячівського району. Про це неодноразово повідомляло й наше видання. «На мою думку, саме це є причиною, чому вони не розглядають можливостей для переробки сміття. Адже, з точки зору міста, це зовсім незрозуміло», – зазначив пан Балог.

Депутат вважає, що будь-яке інше вирішення проблеми є кращим за нинішню ситуацію. Адже сміття тепер накопичується просто неба, практично на заплаві річки Тиса, без жодної переробки.

«Ми пропонували винести питання на розгляд та обговорення міської ради, а не одразу відхиляти прохання, – каже очільник фракції. – Основна проблема в поводженні зі сміттям полягає в тому, що в галузі переробки твердих відходів десятиліттями нічого не відбувалося. Вирішенням питання могло би стати роздільне збирання, сортування та переробка, як це роблять у цивілізованих країнах. Але ніхто цим не займається. Тепер з’явилася можливість переробки побутових відходів Чопа. Але здається, що нинішня міська адміністрація готова позбавити місто цієї можливості та не прагне припинити розростання міського сміттєзвалища на околицях через егоїстичні інтереси», – каже Оскар Балог.

Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap