Реформа професійної освіти. Більше автономії та гнучкості

В Україні планується суттєва реформа професійної освіти, внаслідок якої замість 18 типів закладів професійної освіти залишаться лише два: професійний коледж та навчальний центр. Крім того, здобувачі професійної освіти отримають статус студентів і курсантів. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 21 березня, передає Бізнес Цензор.

За його словами, нова система освіти відповідатиме сучасним викликам та потребам ринку праці. Вона надасть актуальні знання, сприятиме фінансовій автономії навчальних закладів та посилить співпрацю з бізнесом, зокрема через спільні інвестиційні проєкти. Заклади отримають можливість самостійно розпоряджатися фінансами, затверджувати штатні розписи та відмовитися від жорстких тарифних сіток.

Модульна структура навчальних програм дозволить гнучко реагувати на зміни у ринку праці, надаючи можливість здобувати професійну кваліфікацію за короткостроковими програмами.

Шмигаль також нагадав, що у 2023 році уряд уже виділив кошти на модернізацію близько 100 майстерень у закладах професійної освіти. У 2024 році планується оновити ще до сотні таких майстерень, для чого в державному бюджеті передбачено понад 500 млн грн.

Що зміниться?

Міністерство освіти та науки України навесні 2024 року підготувало проєкт нового закону „Про професійну освіту”, який має замінити чинну нормативну базу, що діє з 1998 року. Про це йдеться на порталі Мінітстерства освіти й науки України.

Ось п’ять основних нововведень:

1. Фінансова та кадрова незалежність.

Заклади професійної освіти отримають можливість працювати у форматі комунальних некомерційних товариств. Це дозволить їм самостійно розпоряджатися фінансами, формувати власний штат без прив’язки до тарифної сітки. Крім того, фінансування здійснюватиметься на основі договорів із засновниками за підготовку спеціалістів, що сприятиме конкуренції та більш ефективному розподілу коштів.

2. Посилення ролі наглядових рад

Впровадження ефективної системи управління, подібної до бізнес-моделей, передбачає створення наглядових рад. Вони відповідатимуть за вибір керівника навчального закладу, оцінюватимуть його роботу, ухвалюватимуть стратегію розвитку та бюджет. До складу рад входитимуть представники роботодавців, що забезпечить активну співпрацю бізнесу з навчальними установами.

3. Нові можливості для інвестицій

Для спрощення взаємодії бізнесу та освітніх закладів розширять механізми державно-приватного партнерства. Передбачена можливість реалізації спільних інвестиційних проєктів, оренди приміщень та передачі закладів професійної освіти в управління. Це дозволить залучати більше приватних інвесторів та підвищити якість навчальних процесів.

4. Гранти для дуальної освіти

Впроваджується механізм фінансування дуальної освіти, який передбачає надання грантів від держави чи місцевих органів влади для навчання на підприємствах, аналогічно до європейської практики. Також буде запроваджено „студентський трудовий договір”, який сприятиме поєднанню роботи та навчання.

5. Скорочення бюрократичних процедур

Міністерство відмовляється від затвердження стандартів для кожної окремої професії. Освітні програми розроблятимуть самі заклади спільно з бізнесом, а наглядові ради здійснюватимуть їхню перевірку та коригування. Перехід на кредитно-модульну систему дозволить спрощено зараховувати результати навчання, зокрема набуті неформальним шляхом або при зміні навчального закладу.

Додатково передбачено ребрендинг професійної освіти: замість існуючих абревіатур типу „ПТ”, „ВПУ” залишаться лише професійні коледжі та навчальні центри. Учні офіційно отримають статус студентів, слухачів або курсантів.

Наступним етапом стане внесення законопроєкту до Верховної Ради України та його подальший розгляд і голосування.

Що не так із теперішнім форматом середньої спеціальної освіти?

Професійно-технічна освіта в Україні охоплює різні галузі економіки та є оптимальним вибором для підлітків, які не планують здобувати вищу освіту. Її часто називають „середньою спеціальною”. Про це пише Вікторія Хожаїнова на шпальтах видання DS News. Наразі існує 18 типів закладів, які забезпечують професійну підготовку:

– Професійно-технічні училища відповідного спрямування

– Училища соціальної реабілітації

– Вищі професійні училища

– Професійні ліцеї

– Ліцеї з вузькопрофільною підготовкою

– Професійно-художні училища

– Художні профтехучилища

– Вищі художні училища професійного спрямування

– Училища-агрофірми та їхні вищі аналоги

– Заводські училища

– Центри професійної та професійно-технічної освіти

– Освітньо-виробничі центри

– Центри підготовки та перекваліфікації кадрів

– Навчально-курсові комбінати

– Освітні центри різного спрямування

– Інші заклади, що забезпечують професійне навчання або здійснюють підготовку робітничих кадрів

Такі установи готують фахівців різного рівня – від базової кваліфікації до спеціалізованої. Їхні програми часто краще адаптовані до вимог ринку, ніж у закладах вищої освіти.

В Україні функціонує понад 700 профтехучилищ, які готують спеціалістів у понад 350 професій. Найбільш популярними напрямами залишаються будівництво, агросектор, сфера послуг, транспорт та інформаційні технології. Також активно впроваджується дуальна освіта – поєднання теоретичних занять із практичною підготовкою на підприємствах. Деякі заклади вже мають сучасні STEM-лабораторії, оснащені робототехнічним обладнанням, 3D-принтерами, інженерними конструкторами та smart-класами.

Випускники профтехучилищ можуть продовжити навчання у фахових коледжах або вищих навчальних закладах без складання ЗНО, лише через вступні іспити. Загалом до 35% учнів після 9 класу обирають саме цей освітній шлях, у той час як близько двох третин випускників надають перевагу вищій освіті.

Оксана ЧОПАК