Спільний танець на знак національної єдності угорців в Ужгороді

У 2010 році угорський парламент оголосив 4 червня – річницю підписання Тріанонського договору – Днем національної єдності угорців. Відтоді в різних куточках Карпатського басейну з цієї нагоди щороку проводяться відповідні тематичні події. На Закарпатті також стало традицією віддавати шану національній єдності різноманітними заходами.

1–2 червня до Дня національної єдності угорців Дитяча школа мистецтв та творчості угорського народу «Туліпан Танода» організувала по всій області серію святкових програм та заключний концерт. Заходи відбулися на 11 локаціях: у Рахові, Вишкові, Пийтерфолво, Чепі, Виноградові, Тисауйгеї, Берегові, Великих Берегах, Великій Доброні, Малих Геївцях та Ужгороді. Вихованці філій Дитячої школи мистецтв «Туліпан Танода», які знаходяться в 78 населених пунктах Закарпаття, школярі та малеча з дитячих садків, загалом 2153 дитини, виконали танець єдності. Співорганізатором заходу, що проводився з ініціативи Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, виступила ГО Pro Cultura Subcarpathica. Ініціативу було реалізовано за підтримки міністерства культури та інновацій Угорщини й Фонду Tempus.

Захід відвідала, зокрема, Каталін Балатоні – уповноважена міністра з питань просування педагогічних інновацій та зміцнення сприятливого освітнього середовища. Вона долучилася до танцю національної єдності в обласному центрі та Малих Геївцях Ужгородського району.

У дворі Ужгородського ліцею ім. Габора Дойко, незважаючи на дедалі темніші хмари, діти з ентузіазмом репетирували й чекали на відкриття заходу. Однак, коли під’їхала машина уповноваженої міністра, уже йшов проливний дощ, тому сотні дітей та гостей були змушені зайти до спортивного залу навчального закладу. Утім це не зіпсувало настрій учнів ліцею, Ужгородської гімназії ім. Другетів, Середнянської початкової школи та дитячого садочка, і щойно залунала музика вони почали весело танцювати. Долучилися до них і Каталін Балатоні та Анжеліка Кепич, директорка Дитячої школи мистецтв і творчості угорського народу «Туліпан Танода». Відтак після групового фото відбувся заключний концерт вихованців.

Каталін Балатоні, вітаючи присутніх, зазначила, що рада бути в нашому краї та святкувати разом із закарпатцями.

– Для мене велика честь святкувати цього року разом з кількома угорськими громадами Закарпаття. Насправді це свято – сумний спогад, що символізує втрату для всіх нас, але нам вдалося перетворити його на радість, яка демонструє, що тут, на території Карпатського басейну, ми єдині й реально маємо спільне майбутнє як угорці. Головну роль у цьому відіграють почуття, адже дивовижно разом відчути це, розділити враження. Це ще один доказ того, що наша культура є тим, що об’єднує нас, та ще одне підтвердження, що наші діти – наше майбутнє.

Уповноважена міністра подякувала батькам за рішення віддати своїх синів і доньок до угорськомовних дитячих садків та шкіл, за те, що вважають важливим зберегти їхню угорську ідентичність.

– Хочу висловити вам свою підтримку. Ви живете в дуже й дуже складних обставинах, і ми, наскільки це можливо, зробимо все, щоб ваші діти перебували в якнайкращому середовищі, почувалися якомога ліпше та навчалися якомога більше, аби підготуватися до майбутнього. Сподіваюся, через рік ми зможемо святкувати разом під сонцем, без жодної хмари війни та всіх її жахів.

Ілдико Орос, депутатка облради, голова Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, що є засновником Дитячої школи мистецтв та творчості угорського народу «Туліпан Танода», згадала танець, записаний у селі поблизу Братислави й адаптований угорською народною співачкою Євою Корпаш, який надихнув угорський «Чемадок» на акцію.

– Нещодавно ми побачили, як діти з ентузіазмом виконують цей громадянський танець. Він відображає елементи, які танцювали наші бабусі й дідусі на балах у 1920-х роках, містить угорські, швабські та слов’янські деталі. Це також демонструє ту єдність, яку Угорщина означала для нас у 1920 році. На жаль, Тріанон пошматував це. З нами не радилися, ми не мали права голосу. Але тут, у Карпатському басейні, відчуття єдності залишилося. Ми намагаємося передати і зберегти його та культуру загалом. Саме в цьому полягає суть цього дня. Нехай дзвони зараз дзвонять перш за все, щоб розвіяти хмари та війну, щоб нарешті настав мир і наступного року всі ті, хто наразі може бути з нами лише в думках, перебували тут особисто, – зазначила Ілдико Орос. Після її короткого історичного екскурсу задзвонили дзвони, як і 4 червня, коли було оголошено указ.

Після привітань на сцену вийшли юні таланти, і глядачі змогли насолодитися виступом вихованців Ужгородської філії Дитячої школи мистецтв «Туліпан Танода».

(rv/Kárpátalja hetilap)