У Малих Геївцях у день храмового свята відбулася фотовиставка

У Малих Геївцях у день храмового свята відбулася фотовиставка

14:38 Серпень 20, 2025

Життя 1469 11 хвилин

Magyar

У неділю в селі Малії Геївці Ужгородського району відбулося храмове свято. Як відомо, 15 серпня католики та греко-католики відзначають закінчення земного життя й вознесіння Діви Марії, тобто Успіння.

Цього дня на вірян у церкві чекав неабиякий сюрприз, а саме виставка світлин «Серцебиття на висоті» Андраша Береца про різноманітний світ дзвонів Карпатського басейну та історії угорців. Експозиція просто неба була влаштована за підтримки міністерства культури та інновацій Угорщини і Культурного агентства ім. Петефі у співпраці з громадською організацією Pro Cultura Subcarpathica.

Виставку вперше показали 8 травня в саду Угорського національного музею в Будапешті. Відтак у дусі національної єдності її представляють у всіх регіонах Карпатського басейну. На Закарпатті першою локацією експозиції Андраша Береца 5 червня стало Берегово.

«Я співак, оповідач. Як людина, котра шукає слова, що вимовляються вчасно, є зрозумілими та лунають далеко, уже досить давно, чого таїти, чіпляюся за звуки дзвонів. Піднімаюся на дзвіниці. Даремно мене кличуть: «Учителю, художнику, спускайтеся, обід готовий!». Бажаю дзвонареві, пастору, кантору смачного… Я б пішов, але дзвіниця мене не пускає. […] Ляжу тут, під дзвоном, на спину. […] Шукаю таємницю дзвона, знак життя дзвона – наші згасаючі свята, час, що минає. Тобто річні шари дзвонів – блиск на їхніх серцях. Те, що формує било дзвона з кожним звуком. Дзвін живе своїм билом. У темряві його мантії прекрасний матеріал поглиблюється та яскравішає – і не від малозначного слова, але від звуку дзвона. Саме там сяє, під бронзовим плащем, високо, глибоко всередині! І я виношу це сяйво через двері дзвіниці – завуальований блиск живих дзвонів», – ідеться на одному з панно Андраша Береца.

Голова Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), депутатка облради Лівія Балог, котру з Андрашем Берецом пов’язує багаторічна дружба, зазначила, що дуже рада, що ця фотовиставка представлена в Малих Геївцях на храмовому святі греко-католицької церкви, бо так її побачить багато людей.

– В останні десятиліття ми пізнали Андраша Береца як людину, яка чудово володіє словом, знає угорську культуру та несе її в кожен куточок Карпатського басейну й діаспори. Однак тепер ми також маємо можливість побачити, що він з неймовірним, унікальним ентузіазмом та цікавістю йде шляхом, яким ішли протягом останніх століть дзвони Карпатського басейну. Це відображає допитливість, завдяки якій ми можемо побачити на цій фотовиставці деякі з найвиразніших та найдалекосяжніших думок і фотографій, котрі Андраш здобув на дзвіницях Карпатського басейну.

Захід розпочався з богослужіння, яке очолили керівник Карачинського греко-католицького ліцею ім. Олександра Стойки Єнев Товт та священник малогеєвецької, великогеєвецької й концівської греко-католицької громади Дьордь Бензо. На свято завітали пастор місцевої реформатської церкви Іштван Надь, віряни з сусідніх сіл, а також із Тейглаша, Паладь Комарівців, Шишлівців, Палло, Ботфалви, Ратівців, Концова разом зі священниками Петром Скоропадським та Яношем Фюлепом. Були й віряни з нової української громади. Крім того, однокурсник отця Дьордя Бенца по семінарії, отець В’ячеслав, привіз свою родину та деяких вірян з гірського села Вільшинки.

Коли завершилася літургія, до присутніх звернулася координаторка громадської організації Pro Cultura Subcarpathica Христина Молнар. Вона зазначила, що після Берегова виставку Андраша Береца привезли до Малих Геївців – малої батьківщині відомого людвисара, майстра-дзвонаря Ференца Егрі. Адже його дзвони лунають не лише на дзвіницях церков Закарпаття, а й Угорщини, Словаччини, Чехії, Польщі, Болгарії, Індонезії і навіть Австралії та Америки.

Викладачка Дитячої школи мистецтв та творчості угорського народу «Туліпан танода» виконала пісню «Три дзвони» гурту «Корморан», а Олена Лошонці свій вірш «Ось біліє світанок», покладений на музику Йожефом Івашковичем.

Голова ГО Pro Cultura Subcarpathica, президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, депутатка облради Ілдика Орос розповіла про Ференца Егрі, ливарника дзвонів, депутата чеського та угорського парламентів, а також про закриття в радянські часи ливарні дзвонів та греко-католицької каплиці, яка стала будинком культури. Відтак поділилася спогадами з дитинства про те, як віряни перехитровували систему, щоб провести храмове свято та відповідний бал.

– Прийняв дзвін сад реформатської церкви, молитовного дому вже не було. Думали, і церковної громади немає, але Малі Геївці щороку відзначали храмове свято в найближчу до Успіння неділю. На поклик дзвону люди з усього Закарпаття приїздили додому – чи то реформати, чи католики, – бо в Малих Геївцях храмове свято. Сьогоднішній день повертає цю мою юність як прекрасний спогад і зміцнює мою віру в те, що Бог з нами! Адже з того одного дзвона ми тепер можемо проводити святкову месу Успіння в Божому домі, храмове свято знову об’єднало малих і дорослих району. На мантії дзвонів написані слова: «Кличу живих, оплакую мертвих, розбиваю блискавки». Сподіваємося, дзвони, фото яких ми бачимо на виставці, проженуть темні хмари, що роблять наше життя гірким, і ми зможемо зустрічатися тут щороку.

Керівник Карачинського греко-католицького ліцею ім. Олександра Стойки Єнев Товт у своїй вітальній промові також торкнувся теми сили дзвона, що з’єднує небо і землю.

– Зараз ми стоїмо біля колиски сотень дзвонів, і це тішить. На жаль, Андраш Берец не зміг особисто бути присутнім на відкритті виставки в неділю, тому ми не мали можливості почути з його уст історії про пригоди під час фотозйомки. Але коли він був на Закарпатті кілька місяців тому, то відвідав Малі Геївці й бачив дзвіницю.

Отець Дьордь Бенцо, поки ми розглядали фотографії, наголосив, що, на його думку, для вірян дуже важливо брати участь не лише в духовних, а й наукових та культурних заходах.

– Я вважаю це важливим, і віряни також. Особливо виставки та речі, пов’язані зі дзвонами, оскільки село Малі Геївці відоме своєю колишньою ливарнею дзвонів. Тож ця виставка цінна для них, – підкреслив він, торкнувшись організаційних питань. Зокрема розповів, як вони домовилися з ГО Pro Cultura Subcarpathica про дату відкриття, чому обрали для неї Успіння Пресвятої Богородиці, яке є храмовим святом: цього дня більше вірян бере участь у богослужінні, є також гості. – Кількість парафіян коливається. У неділю богослужіння відвідують 30–40 осіб, але у свята зазвичай 60–70 сімей, тобто понад сто людей. Незважаючи на складні часи, храмове свято відіграє роль в об’єднанні родин: збираються рідні, розкидані по всьому Закарпаттю, приїжджають друзі та знайомі з сусідніх населених пунктів. На жаль, деякі з місцевих вірян наразі не мають можливості повернутися додому.

– Наріжний камінь цього храму заклали у 2002 році, а освятили з єпископом Міланом у 2016-му на свято Успіння, – розповів далі отець Дьордь Бенцо. – Церква була неоштукатурена, конструкція даху потребувала ремонту, оскільки під час будівництва для неї через обмежену фінансову підтримку використовувався неякісний листовий метал. Минулого та цього року завдяки підтримці Угорщини її замінили, церкву повністю оштукатурили, вежу та передню частину пофарбували.

Звуки дзвонів разом вібрують у радості та горі, у мирі та небезпеці; перетинаючи кордони, вони шукають і знаходять шлях до серця цілої нації. Так сталося й цього разу, коли мешканці Закарпаття переглядали фотографії, зроблені на iPhone Андрашем Берецом у Трансильванії, Секейському краї, Словацькій Верховині, Сербському Воєводині, Муравському краї, захоплюючись формами та візерунками, намальованими билами дзвонів протягом століть.

Вікторія Рего/Rehó Viktória, Kárpátalja

social
Слідкуйте за нами у соцмережах
subscribe
Хочеш читати новини поки нема інтернету?

Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.

Підписатися
subscribe
Підписка
Оформіть підписку
Приєднуйтесь до нашого списку розсилки, щоб отримувати актуальні новини на свою пошту.
Ми не розсилаємо спам, ми поважаємо вашу приватність.
Новини дня