Бейло Балог розповів про археологічні знахідки в селі Соломоново

У 19 столітті під час земельних робіт у Соломонові Ужгородського району, неподалік сучасного угорського та словацького кордону, було виявлено могилу часів завоювання угорцями батьківщини (гонфоглалаш). Також було знайдено кінську збрую, знаряддя праці, наконечники стріл та двосічний меч у відносно хорошому стані.

Про археологічні знахідки, зокрема про меч та його вивчення за допомогою новітніх методів і технологій, в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводора Легоцького, розташованому в Ужгородському замку, виступив із доповіддю Бейло Балог, уродженець Соломонова, студент історичного факультету Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.

Незважаючи на сильну спеку, багатьом була цікава інформація про особливу знахідку та результати нещодавнього поглибленого дослідження.

– Дослідження зброї часів угорського “завоювання” та ранньої епохи Арпадів в останні роки розвинулося в широкий, міждисциплінарний контекст. Відтак представлю в ширшій інтерпретації поховання кінного воїна 10-го століття, яке пов’язане з моїм рідним селом. Зокрема знайдений двосічний прямий меч західного типу (тип Петерсен Y, вага 1158 г, загальна довжина 93 см, довжина клинка 80 см, ширина – 7,5 см). Було розпочато серію досліджень, одне із головних серед них – археометалургійне дослідження двосічних прямих мечів, що датуються цим періодом. Відповідно, одна з цілей дослідження – збір даних, – розповів Бейла Балог.

У 1872 році під час будівництва залізниці Шаторальяуйгей-Чоп робітники знайшли людські та кінські кістки на північний захід від Соломонова (між річками Тиса та Латориця). Дізнавшись про це, Еде Сібер, директор Ужгородської королівської католицької гімназії, піонер археологічного та музейного руху в краї, поспішив на місце події. За допомогою вчителя Яноша Зейканя він провів розкопки на пагорбі на краю села між залізницею та мертвим рукавом Тиси та виявив кілька людських поховань із чималою кількістю супутніх знахідок. Це були скелетні поховання із залізними супутніми предметами, такими як двосічний залізний меч, ніж, наконечники стріл, стремена та вудило, а також бронзові (кінець ременя, пряжка, бічна планка вудила), а також фрагменти шпор та підкови.

На особливу увагу заслуговує двосічний прямий залізний меч. За даними тогочасної преси, розкопки відбулися у другій половині серпня 1880 року. Знахідки спочатку були розміщені в колекції старожитностей Ужгородської гімназії, потім у 1928 році в музеї Легоцького в Мукачеві, і зрештою в 1950 році на його нинішньому місці, в Закарпатському обласному краєзнавчому музеї імені Тиводора Легоцького, що розташований в Ужгородському замку.

Бейло Балог відзначив, що ці предмети були виставлені у 1896 році в Будапешті на Виставці тисячоліття, присвяченій тисячоліттю завоювання угорцями батьківщини, де отримали медаль. Двосічний меч західного зразка привернув особливу увагу, оскільки він був включений до серії, що представляла військово-історичні реліквії тієї епохи.

Під час доповіді зазначалося, що першим про знахідки в колонках “Археологічного бюлетеня” у 1896 році написав Антал Сараз.

Слід зазначити, що в рамках співпраці Закарпатського обласного краєзнавчого музеї імені Тиводора Легоцького та Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ студент-третьокурсник Бейло Балог отримав можливість провести міждисциплінарне дослідження середньовічних мечів з колекції музею. У квітні, завдяки співпраці між двома установами, Бейло Балог дослідив два музейні експонати – двосічний меч X століття (з Соломонова) та інший меч подібного віку (Берегово, мала гора), використовуючи неруйнівні методи. Рентгенівське дослідження – широко використовувана процедура в археометалургії, адже безпечна для експонатів і дозволяє визначити форму, декорування, наявність деформацій поверхні, послідовність та характер корозійних шарів. Рентгенівське дослідження експонатів музею було проведено вперше.

До речі, в безпосередній близькості від Соломонова розташоване село Чєрна-над-Тисою в Требішівському районі Словаччини. У 1951 році під час розкопок на пагорбі Надьрет поруч із залізницею також були знайдені могили вершників та воїнів. Серед знахідок був двосічний меч, але іншого типу, ніж той, що в Соломонові.

Після завершення лекції доповідачеві довелося відповідати на шквал запитань від зацікавлених слухачів – їх цікавили як технології виготовлення зброї, так і методи визначення ширини леза. Директорка музею Ольга Шумовська подякувала Бейлі Балогу, підкресливши, що використання сучасних технологій не лише збагачує наукові дослідження, а й дозволяє відвідувачам побачити музейні експонати з нового ракурсу. Вона також наголосила, що колекція музею містить численні предмети, які чекають на своїх дослідників.

Щодо планів Бейло Балог повідомив, що під час своїх нових технічних наукових досліджень він пізнав велику кількість нової інформації, і це викликало ще більше питань.

– Однозначно, необхідні подальші дослідження знахідок. Як подальший крок, слід провести інші неруйнівні методи, комп’ютерну томографію та мікрокомп’ютерну томографію. Було б добре провести подальші розкопки, бо не виключено, що там можуть бути ще могили, але це дуже складне питання, бюрократичне, оскільки це прикордонна зона. Результати дослідження мають практичне значення, розширюють знання про зброю та військову історію нашого регіону, а також уточнюють музейні дані. Збереження традицій також може тільки виграти, оскільки воєнні дії 10–11 століть не входять до палітри історичних реконструкцій Закарпаття. Це також робить знаряддя воїнів того часу відчутною ближчою для широкого загалу та експертів, може бути використане в освіті та поширенні знань.

Вікторія Рего/Rehó Viktória, Kárpátalja