«Втома – не капітуляція». Більшість українців не приймають ультиматуми рф, – КМІС
Громадська думка стосовно війни та миру в Україні за останній період суттєво не змінюється. І в цьому серед людей є “своєрідний консенсус”.

Про це в інтерв’ю для РБК-Україна розповів виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Антон Грушецький.
Чому українці – не перешкода на шляху до миру
Згідно з нещодавнім опитуванням КМІС щодо питань війни, миру, довіри до західних партнерів і внутрішньої ситуації, громадська думка стосовно війни та миру за останній період суттєво не змінюється.
“І в цьому серед людей є своєрідний консенсус: з одного боку, більшість українців відкриті і до перемовин, і навіть до важких компромісів”, – поділився експерт.
При цьому, за його словами, зберігається така тенденція, що абсолютна більшість українців відкидають варіант, який би передбачав:
- офіційне визнання частини наших територій російськими;
- виведення військ з територій, які Україна контролює;
- суттєве скорочення армії;
- те, що у нас не буде надійних гарантій безпеки.
“Більш як 70% українців це відкидають, приблизно стільки ж було й у вересні”, – зауважив Грушецький.
Водночас “загалом українці не є перешкодою, як дехто любить нас звинувачувати, у досягненні миру політико-дипломатичним шляхом“.
“Більше 70% українців були готові прийняти варіант, пропонований Європою. Той, який включає заморожування лінії фронту, але отримання Україною певних гарантій безпеки. І, звісно, без жодного офіційного визнання окупованих Росією територій офіційною частиною РФ”, – розповів очільник КМІС.
Він додав, що в українців є розуміння: “ми готові до миру навіть при замороженні лінії фронту, але йти на вимоги, які висуває Росія – це для українців неприйнятно“.
“63% відповідають, що ми готові терпіти війну стільки, скільки необхідно для досягнення прийнятних для України умов”, – визнав експерт.
Які емоції відчувають сьогодні українці
Грушецький поділився, що навіть попри виснаження, українці не готові поступатися.
“Одна з емоцій, які відчувають українці – це психологічне виснаження. У нас близько 70% на пряме запитання, що вони відчувають, що їхнє психоемоційне здоров’я погіршилося після початку вторгнення РФ. І є доволі висока тривожність“, – розповів він.
Ще одна емоція українців зараз, за його словами, це невизначеність.
“Якщо запитати, скільки ще триває війна, третина українців скажуть: ми не знаємо. Не знаємо і не можемо сказати, бо ситуація дуже невизначена”, – пояснив очільник КМІС.
Водночас “українці усвідомлюють, що ми не тільки здатні, а й повинні чинити опір”, адже все одно “Росія сприймається як екзистенційна загроза“. І це залишає не так багато простору для компромісів.
Чи вірять українці, що війна скоро закінчиться
На запитання “Яка мета Росії у війні” 60-70% громадян стабільно відповідають, що “мета Росії – фізичне знищення українців або знищення української нації”.
“Тобто є чітке усвідомлення, що РФ становить екзистенційну загрозу”, – повідомив Грушецький.
Крім того, “великий відсоток каже: навіть якщо Росія і не хоче знищити українську націю, то точно хоче захопити більшість наших територій і встановити там маріонетковий режим”.
“Люди розуміють, що Росія не збирається зупинятись, що вона збирається продовжувати агресію”, – додав спеціаліст.
Він зауважив, що “лише невелика частина українців вважає, що тут є якісь прості рішення”.
“Як деякі партнери нам кажуть: “Віддайте Донбас і війна закінчиться”. Українці цю точку зору не поділяють”, – наголосив Грушецький.
Так, у нещодавно опублікованому опитуванні, “лише 9% українців очікують на завершення війни до початку 2026 року, і ще лише 14% очікують це хоча б в першій половині 2026-го”.
“Одна з причин – люди розуміють: не те, щоб не можна досягти домовленостей, а Росія сама не збирається війну завершувати”, – пояснив фахівець.
Він нагадав, що “навіть у випадку мирного плану, який передбачає надійні гарантії безпеки для України (план України і Європи), у вересні близько 60% відповідали, що Росія, скоріше за все, знову нападе на Україну“.
Як впливають на настрій людей ворожі обстріли
Настрої, які панують сьогодні серед більшості українців, повністю руйнують тези ворожої пропаганди, буцімто українці готові здатися, якщо війна триватиме далі (якщо продовжаться обстріли, будуть блекаути тощо).
“Ми в жовтні 2022 року, одразу як почалися масштабні обстріли української енергетики й відключення світла, спитали українців: “Уявімо, Росія знищує нашу енергетику. Що нам краще – йти на перемовини, йти на важкі поступки чи продовжувати опиратися? Більшість відповіли, що треба продовжувати опиратися”, – розповів Грушецький.
Він додав, що зараз – ситуація аналогічна.
“Обстріли лише зміцнюють відчуття того, що Росія – це терорист, росіяни – це терористи, і вони будуть продовжувати знищення нашої інфраструктури”, – наголосив експерт.
Він зауважив, що про те, про що нещодавно говорив президент – соціологи чують від своїх респондентів з усіх куточків України.
“Нам потрібні в першу чергу не питання територій, а параметри безпеки проти повторної російської агресії. Українці хочуть почути: “Як ви забезпечите те, щоб Росія знову не напала?“, – пояснив очільник КМІС.
Згідно з його особистим спостереженням, “2022 рік був романтичним роком”.
“Попри тяжку ситуацію і наступ РФ з різних сторін, тоді люди думали, що західні партнери нарешті прозріли й ми отримаємо всю обширну підтримку для відбиття нападу агресора. Що нас чекають в ЄС, в НАТО, і ми туди рухаємось максимально швидкими способами”, – повідомив Грушецький.
На його думку, якщо у 2022 році Україні пропонували еквівалент 5 статті НАТО, люди б це “сприйняли з великою надією”.
“А зараз українці стали такими прагматичними й навіть цинічними. І коли запитуємо про аналог 5 статті НАТО зараз, вони відповідають: “А що конкретно це означає? Це включає військове постачання? Чи відправлять в Україну війська?” Українці почали недовірливо до цього ставитись і вимагають більше конкретики“, – підсумував експерт.
Підпишись на спеціальний телеграм канал де кожна новина розміщена у повному обсязі. Твій телефон завантажуватиме новини у фоні тільки тоді, коли це можливо, і ти завжди будеш у курсі останніх подій.
Підписатися