In memoriam 2025: легендарні творці та світові зірки, які пішли з життя цього року

Від улюбленого режисера «Твін Пікс» Девіда Лінча до італійської ікони моди Джорджо Армані — Euronews Culture вшановує пам’ять кількох культових митців, які пішли з життя цього року.

Приєднуйтесь до нас, щоб вшанувати пам’ять деяких видатних діячів світу мистецтва та розваг, які покинули нас протягом останніх дванадцяти місяців.

Хоча неможливо гідно вшанувати пам’ять усіх, хто своїми досягненнями, ролями або силою характеру залишили незгладимий слід у нашому житті, ми згадаємо 14 впливових і незабутніх особистостей.

David Lynch (1946–2025)

Популярний режисер і сценарист, який увійшов в історію кіно завдяки таким легендарним фільмам, як «Твін Пікс», «Малголланд Драйв» і «Блакитний оксамит», помер у віці 78 років. У 2024 році Лінч оголосив, що у нього діагностували розширення легень і він більше не зможе знімати фільми.

Лінч, який створив унікальне поєднання жахів, нуару та європейського сюрреалізму, створив незабутні твори, які надовго полонять уяву — від кошмарного «Голова-гумка» (англ. «Eraserhead») через гіпнотичні загадки «Малголланд Драйв» до культового телесеріалу «Твін Пікс».

Він отримав чотири номінації на «Оскар» і премію за видатні досягнення: в 2019 році за фільми «Дике серце» був нагороджений «Золотою пальмовою гілкою», як і за стрічку «Людина-слон», який зачарував серця і розум глядачів своєю примарною красою.

Лінч, який спочатку дебютував як художник, з часом звернувся до екрану і створив загадковий, сповнений питань, іноді лякаючий світ, сила і вплив якого не підлягають сумніву. Навіть у похилому віці він надихав багатьох, а фільмом «Твін Пікс: Повернення» 2017 року закріпив своє місце серед дивовижних і незабутніх майстрів.

Roberta Flack (1937–2025)

Співачка та піаністка, лауреатка премії «Греммі», чий голос та індивідуальний стиль визначили 1970-ті роки, пішла з життя у віці 88 років.

Кар’єра Флек несподівано злетіла, коли Клінт Іствуд у своєму фільмі 1971 року «Play Misty for Me» використав пісню Флек «The First Time Ever I Saw Your Face» для незабутньої любовної сцени. Балада очолила чарти в 1972 році й отримала премію «Греммі» в номінації «Запис року».

У 1973 році вийшла пісня «Killing Me Softly with His Song», завдяки якій Роберта Флек стала першою виконавицею, яка двічі поспіль виграла премію «Греммі» в номінації «Запис року».

Серед культових хітів Флек 70-х років — м’яка «Feel Like Makin’ Love», а також два незабутні дуети з її близьким другом і колишнім однокурсником Донні Гатвеєм: «Where Is the Love» і «The Closer I Get to You».

Gene Hackman (1930–2025)

Оскароносний Джин Гекмен, багатогранна голлівудська легенда, який прославився завдяки фільмам «Французький зв’язок», «Непрощений» та «Королівська сім’я Тененбаумів», помер цього року у віці 95 років.

Прорив у його кар’єрі стався у 1967 році завдяки фільму «Бонні і Клайд», за який він отримав свою першу номінацію на «Оскар». Пізніше він отримав нагороду за найкращу чоловічу роль у фільмі «Французький зв’язок» (1971) та нагороду за найкращу чоловічу роль другого плану у фільмі «Непрощений» (1992).

Як майстер пристрасної драми та витонченої комедії, Гекмен зіграв Лекса Лютора у фільмі «Супермен» та знявся в таких класичних фільмах, як «Міссісіпі в полум’ї», «Розмова» та «Кривава хвиля».

У 2004 році Гекмен пішов з кіно і написав кілька романів. Він залишив після себе спадщину, яка зараховує його до вічних легенд Голлівуду.

Val Kilmer (1959–2025)

Кілмер – багатогранна голлівудська зірка. Він міг втілити будь-якого персонажа — від холоднокровних військових льотчиків до рок-зірок, помер у віці 65 років від пневмонії.

Кілмер став визначальною фігурою цілого покоління завдяки своїм безкомпромісним ролям, таким як лейтенант Том «Айсмен» Казанський у фільмі «Топ Ган», Джим Моррісон у фільмі Олівера Стоуна «The Doors», Брюс Вейн у фільмі «Бетмен назавжди» або Перрі Ван Шрайк у фільмі «Поцілунок навиліт».

Після того, як у 2014 році у нього діагностували рак горла, через ускладнення після лікування він втратив голос, що фактично поклало край його плідній акторській кар’єрі. Однак його остання роль у фільмі «Топ Ган: Маверік» в ролі Айсмена стала емоційним поверненням і елегантним прощанням як з персонажем, так і з аудиторією, яка виросла разом з ним.

Roy Ayers (1940–2025)

Рой Ейерс, піонер джаз-фанку, вібрафоніст, продюсер і композитор, чиї теплі груви і сонячні мелодії сформували покоління музикантів, помер у віці 84 років після тривалої хвороби.

Артист, якого вважають «хрещеним батьком нео-соулу», почав записувати свою музику в 1963 році, випустивши перший альбом «West Coast Vibes», а в 1966 році став відомим після того, як приєднався до флейтиста Гербі Манна.

На початку 1970-х років він створив гурт Roy Ayers Ubiquity, в якому, поєднуючи елементи джазу, фанку та соулу, сформував власний «feel-good» звук. Його хіт 1976 року «Everybody Loves the Sunshine» одразу став класикою, його легко впізнати за легким ритмом і злегка спотвореним вступним синтезаторним пасажем.

За свою шістдесятирічну кар’єру Ейерс випустив численні альбоми, написав музику до блексплотейшн-фільму Джека Хілла 1973 року «Кофі», шість тижнів гастролював у Нігерії разом із піонером афробіту Фелою Куті та виступив продюсером високо оціненого альбому гурту RAMP «Come into Knowledge».

Його гру на вібрафоні можна почути в четвертому студійному альбомі Tyler, the Creator, «Cherry Bomb», а також у популярній відеогрі Grand Theft Auto IV, де він мав власну вигадану радіостанцію.

Ozzy Osbourne (1948–2025)

Оззі Осборн мав багато облич: він був грізним творцем хеві-металу, саморуйнівною рок-зіркою, а згодом, завдяки серіалу «The Osbournes», став напрочуд симпатичним, трохи незграбним батьком сімейства для мільйонів людей. Своє місце в історії музики він забезпечив собі задовго до епохи реаліті-шоу.

Дебютним альбомом Black Sabbath 1969 року Осборн справив таке враження, яке часто описують як великий вибух хеві-металу. Альбом, що вийшов під час війни у В’єтнамі, зруйнував ідеали миру і любові епохи хіпі, замінивши їх страхом, спотворенням і фатальністю.

Наступний альбом, Paranoid, приніс жанроутворюючі гімни: War Pigs, Iron Man і Paranoid, і зробив Sabbath фундаментом майбутнього хеві-металу.

Він двічі був включений до Зали слави рок-н-ролу: у 2006 році – як член Sabbath, а в 2024 році – як сольний виконавець. Через кілька тижнів після прощального концерту він помер у віці 76 років.

Hulk Hogan (1953–2025)

Титан у хустці, який підняв професійний реслінг до рівня глобальної поп-культури, помер у віці 71 року у Флориді внаслідок зупинки серця.

Зі своєю незабутньою зовнішністю, криками, що стали крилатими фразами, та надмірною особистістю, Хоган був не просто реслером: він був обличчям WWE в період її комерційного розквіту.

Він бився з такими іконами, як Андре Гігант, Ренді Севідж, Рок і навіть президент WWE Вінс МакМахон, і завоював щонайменше шість титулів чемпіона WWE.

У свої пізніші роки Хоган був відомий не менше своїми скандалами, ніж шоу: він відкрито підтримував Дональда Трампа і виголосив театральну промову на Республіканській національній конвенції 2024 року. Його життя поза рингом також було серією гучних судових процесів і публічних розборок, насамперед справою проти Gawker Media, що стосувалася його приватного життя, а також скандалом через записані на плівку расистські висловлювання, за які він згодом вибачився.

Robert Redford (1936–2025)

Легендарний актор, лауреат премії «Оскар», який прославився такими ролями, як «Буч Кессіді та Санденс Кід», «Афера», «Три дні Кондора», «Всі люди президента», «Шпигунська гра», «Все втрачено» та багато інших класичних фільмів, помер у віці 89 років у своєму будинку в Юті, уві сні.

Редфорд, який своєю харизмою та талантом перевершив Голлівуд, став засновником кінофестивалю Sundance, а також відданим ліберальним активістом, який виступав за права корінних народів, захист навколишнього середовища та права ЛГБТК.

Після його смерті Мартін Скорсезе випустив заяву, в якій йшлося: «Боб був неперевершеним митцем як перед камерою, так і за нею. Крім того, він був відданим членом ради директорів The Film Foundation і завдяки Sundance залишив після себе щось незамінне і вічне в американській кіноіндустрії. Мені сумно, що я більше не зможу його бачити. І я ніколи не забуду той час, коли мав змогу працювати з ним».

Giorgio Armani (1934–2025)

Італійський модельєр, який побудував імперію вартістю в мільярди доларів і переосмислив сучасний стиль, помер у віці 91 року.

Народжений у 1934 році, Армані запустив свій бренд чоловічого одягу в 1975-му і швидко завоював популярність завдяки елегантним піджакам без підкладки, вільним силуетам і культовим «костюмам влади» для жінок.

Протягом п’яти десятиліть він одягав голлівудських зірок, бізнес-лідерів і стильних покупців по всьому світу. Він перетворив стриману елегантність на глобальний бренд, який охоплює все: від одягу та аксесуарів до предметів інтер’єру.

Серед його відданих шанувальників були, зокрема, Джоді Фостер, Шон Пенн, Джордж Клуні, Софі Лорен і Бред Пітт.

Вплив Армані не тільки на одяг, але й на всю модну індустрію був настільки значним, що в 2000 році нью-йоркський музей Гуггенхайма присвятив йому ретроспективну виставку, присвячену першим 25 рокам творчості дизайнера.

Jane Goodall (1934–2025)

Легендарна захисниця природи, відома своїми новаторськими дослідженнями шимпанзе та всесвітньою діяльністю з охорони навколишнього середовища, померла у віці 91 року.

Декілька десятиліть тому, коли вона жила серед шимпанзе в Африці, Гудолл задокументувала, що тварини використовують інструменти та виконують дії, які до того вважалися виключно людськими, а також описала їхні унікальні особистості.

Її спостереження, а також виступи в журналах і документальних фільмах у 1960-х роках змінили не тільки уявлення про найближчих живих родичів людини, але й все, що ми до того часу думали про емоційну та соціальну складність тварин. Саме ця безцінна наукова робота вивела стриману, але харизматичну особистість Гудолл у центр міжнародної уваги.

«Там, на природі, наодинці, людина може стати єдиним цілим з природою, і її людська сутність не стоїть на заваді, — сказала вона в 2021 році. — Це майже як позатілесний досвід, коли ти раптом чуєш інші звуки, відчуваєш інші запахи і справді стаєш частиною дивовижної тканини життя».

У свої пізніші роки Гудолл присвятила десятиліття освіті, гуманітарним справам та захисту природи.

Diane Keaton (1946–2025)

Дайан Кітон, оскароносна актриса, яку любили за її дотепність, чарівність та культовий стиль, померла у віці 79 років.

Найбільшу популярність їй принесли спільні роботи з Вуді Алленом, серед яких «Енні Голл», а також такі фільми, як «Хрещений батько», «Редс», «Батько нареченої», «Клуб перших дружин» і «Книжковий клуб». Її пізні фільми також надзвичайно популярні. Кейтон була визначною постаттю у світі кіно протягом понад п’яти десятиліть.

Вона дебютувала на екрані у фільмі «Медовий місяць у Вегасі» (1970) і швидко стала відомою завдяки своїм ролям, що поєднували інтелект, гумор і вразливість. Її кар’єра охоплювала кілька поколінь: від комедій 70-х років до пізніших фільмів Ненсі Мейерс вона довела, що може бути одночасно неперевершено дотепною і зворушливо вразливою.

Frank Gehry (1929–2025)

Всесвітньо відомий канадсько-американський архітектор і дизайнер Френк Гері помер у віці 96 років після короткої хвороби дихальних шляхів.

Гері був автором проєктів багатьох найфантастичніших будівель і завоював величезне визнання своєю творчістю, що рідко трапляється серед архітекторів. Його прихильність до сучасного поп-арту проявилася у характерних, вражаючих будівлях. Серед його шедеврів — Музей Гуггенхайма в іспанському місті Більбао, Концертний зал Уолта Діснея в Лос-Анджелесі та будівля DZ Bank у Берліні. Він також спроєктував розширення штаб-квартири Facebook у Північній Каліфорнії на прохання генерального директора компанії Марка Цукерберга.

Гері отримав практично всі значні архітектурні нагороди, серед яких і найпрестижніша нагорода в цій галузі — премія Прітцкера, яку йому присудили за «свіжу оригінальність і цілком американський характер» його творчості.

Rob Reiner (1947–2025)

Роб Райнер, актор, режисер і продюсер, у віці 78 років разом зі своєю дружиною Мішель став жертвою вбивства у своєму будинку в Лос-Анджелесі.

Від ролі «Мітхеда» в серіалі «Все в родині», за яку він отримав премію «Еммі», до довгої низки культових фільмів, Райнер здійснив фундаментальний вплив на сучасний Голлівуд.

Серед його класичних режисерських робіт — «This Is Spinal Tap», «Stand By Me», «Принцеса-наречена», «Коли Гаррі зустрів Саллі», «Мізері» та «Декілька хороших хлопців». Він поєднував напружену розповідь із сердечністю та гумором.

Як співзасновник Castle Rock Entertainment, він пов’язаний з такими творами, як «Втеча з Шоушенка», «Сайнфелд» і «Зелена миля».

Brigitte Bardot (1934–2025)

У 1950-х і 60-х роках вона стала всесвітньо відомою завдяки фільмам «І Бог створив жінку», «Презирство» та «Ніч, коли впало небо». Бардо стала символом французької культури, сексуальної свободи та гламуру кінозірок.

Вона народилася в паризькій буржуазній родині, була помічена в підлітковому віці і швидко стала однією з найбільш фотографованих жінок світу. У віці 39 років вона відійшла від кіно і присвятила себе захисту тварин: заснувала Фонд Бріжіт Бардо і проводила кампанії по всьому світу, зокрема на захист тюленів, вовків та інших тварин.

Її пізні роки супроводжувалися суперечками. Бардо часто висловлювала крайні праві політичні погляди, критикувала імміграцію, і французькі суди неодноразово засуджували її за розпалювання расової ненависті.

Незважаючи на свої суперечливі політичні висловлювання, вплив Бардо на кіномистецтво, музику, моду та французьке культурне життя є незаперечним.

Президент Франції Еммануель Макрон висловив свої співчуття в X. «Її фільми, голос, блискуча слава, монограма, печалі, щедра пристрасть до тварин, обличчя, яке стало Маріанною: Бріжіт Бардо — втілення свободи. Французька сутність, універсальний блиск. Вона торкнулася нас. Ми оплакуємо одну з легенд століття».

Джерело:economx.com