Туризм на Закарпатті під час війни – інтерв’ю з Андрашем Мештером

Повсякденне життя закарпатців, безсумнівно, визначається війною, яка несе також серйозне відчуття невизначеності щодо майбутнього. Воєнний конфлікт позначається не лише на житті людей, а й на функціонуванні установ, організацій, державних органів, а також на економіці та промисловості. Війна серйозно впливає і на одну з особливо чутливих сфер Закарпаття – туризм.

Попри все це, є привід для оптимізму. Співробітники Закарпатської угорської туристичної ради теж так вважають, вони намагаються впоратися з нинішніми труднощами, хоча це надзвичайно складне завдання. Зараз усі працюють над тим, щоб вистояти, вижити та зміцнитися. Як каже голова організації Андраш Мештер: «Найголовніше зараз – це мир!». Далі інтерв’ю з ним.

– У 2025 році ми вступили в третій рік війни. Як розпочався цей рік для закарпатських угорців?

– На жаль, війна кидає тінь на все. Вона впливає на всі сфери життя. Люди стають дедалі більш зневіреними.

– У якому напрямку рухається туристичне життя Закарпаття?

– Туризм – один із секторів економіки, який найбільше постраждав від війни. Під час економічної кризи перше, від чого люди відмовляються, це подорожі. Війна, природно, супроводжується економічною кризою. Мало того, що більшість людей не мають грошей на подорожі, війна робить мандрівки фізично неможливими. Тому можна сказати, що туризм практично зупинився.

– Які рішення застосовуєте в поточній ситуації?

– Насправді рішення немає. Це все незалежні від нас гальмівні фактори, на які, на жаль, ми не маємо жодного впливу.

– Які конкретні завдання вдалося виконати у 2025 році?

– Наша організація намагається вижити та зосередитися на майбутньому. Ми підготували путівник, що знайомить із Берегівською територіальною громадою. Утримуємо будинки-музеї в Мужієві, Шаланках, долучаємося до роботи Візит-центру та школи верхової їзди меморіального парку села Чома.

– Які основні стратегічні аспекти розвитку угорського туризму на Закарпатті на даний момент? Чи є певний прогрес?

– У нинішній ситуації ми не можемо розвиватися, на жаль, не можу повідомити про якийсь суттєвий прогрес.

– Які заходи, програми, тренінги вдалося реалізувати у 2025 році?

– Єдине, що ми організували з традиційних заходів – передріздвяний ярмарок у Берегові.

– Які плани у Закарпатської угорської туристичної ради на майбутнє?

– Коли нарешті настане мир, плануємо перезапустити більшість наших довоєнних заходів і програм. На жаль, до того часу я не бачу для цього можливості.

– Як місцевий староста як би ви оцінили цей рік?

– 2025 рік у сфері місцевого самоврядування також був роком виживання, забезпечення базового функціонування населених пунктів.

– Які у вас плани, сподівання в цій сфері, що хочете реалізувати?

– Як староста і як голова Закарпатської угорської туристичної ради можу сказати лише одне – все залежить від війни/миру.

– Що можемо зробити один для одного в нинішній ситуації?

– Маємо піклуватися одне про одного, допомагати одне одному набагато більше, ніж зазвичай. Прості речі, необхідні для повсякденного життя, які в мирний час не проблема, зараз створюють труднощі. Наприклад, немає фахівців для проведення ремонту чи впорядкування території. Ті, хто залишився вдома, взаємозалежні, потребують одне одного. Слава Богу, незважаючи на те, що війна триває вже чотири роки, життя не зупинилося. Наші установи функціонують, мешканці населених пунктів у безпеці.

– Які заходи, на вашу думку, необхідні, як на місцевому, так і на регіональному рівні, для збереження угорців на Закарпатті, їхнього процвітання на батьківщині та обнадійливого майбутнього?

– Найголовніше зараз – це мир! Мир найбільше впливатиме на те, чи повернуться додому з-за кордону наші співвітчизники, якою буде політична обстановка після війни, чи матимуть люди довіру до нової повоєнної політичної системи? Сподіваємося, що угорці Закарпаття й надалі матимуть місце в політичному житті Закарпаття та України, що дасть людям шанс довіряти, повертатися додому та будувати тут майбутнє.

(B. TH./Kárpátalja hetilap)