В росії зафіксували найнижчу народжуваність з 2006-го

Усупереч закликам глави РФ Володимира Путіна народжувати по вісім дітей і “повертатися до традиційної багатодітності Давньої Русі”, сумарний коефіцієнт народжуваності падає десятий рік поспіль.

Сумарний коефіцієнт народжуваності в Росії, котрий відображає середню кількість дітей на одну жінку дітородного віку, за результатами 2025 року знизився вже десятий рік поспіль. Про це свідчать дані Росстату, передає TMT.

Станом на грудень СКН опустився до позначки 1,374 (проти 1,4 наприкінці 2024 року). Торішнє значення стало найнижчим з 2006 року: тоді СКН становив 1,305.

Максимальне значення сумарного коефіцієнта народжуваності у сучасній історії країни Росстат зафіксував у 2015 році – 1,762. Відтоді він втратив 0,388 пункту, або 22%, що стало найбільшим падінням з 1990-х років: тоді СКН обвалився з 1,892 в останній рік існування СРСР до 1,157 у 1999 році. Водночас падіння коефіцієнта народжуваності протягом 10 років поспіль публічно доступна статистика в сучасній історії ще жодного разу не фіксувала.

Усупереч закликам глави РФ Володимира Путіна народжувати по вісім дітей і “повертатися до традиційної багатодітності Давньої Русі”, сумарний коефіцієнт народжуваності третіх і наступних дітей також знизився. У грудні він становив 0,362 (проти 0,376 роком раніше) і опустився нижче довоєнного рівня (0,364 у 2021 році).

Скільки саме дітей народжується в Росії, достеменно невідомо. Восени минулого року Росстат засекретив статистику, яку раніше публікував щомісяця. Останні доступні дані свідчать, що у 2024 році кількість народжень скоротилася до 1,222 млн немовлят – мінімуму з 1999 року. Порівняно з 2014 роком народжуваність впала на третину, тоді як у січні-березні 2025 року взагалі встановила антирекорд з рубежу XVIII-XIX століть – 288 тисяч дітей за три місяці.

У межах національних проєктів, запущених після початку п’ятого президентського терміну, Путін зажадав довести сумарний коефіцієнт народжуваності до 1,6 до 2030 року та до 1,8 – до 2036-го, тобто до найвищого рівня з останніх років існування СРСР. Такі цілі влада заклала в демографічну стратегію “сімейноцентризму”.

У межах цієї стратегії посадовці мають намір зайнятися зміцненням інституту сім’ї та шлюбу, а також просуванням “традиційних сімейних цінностей”: образи багатодітних родин планують впроваджувати в рекламу та медіаконтент, а для дідусів і бабусь із багатьма онуками – запровадити державні нагороди.

Розпочинаючи четвертий президентський термін у 2018 році, Путін ставив за мету за шість років зупинити природне скорочення населення, яке почалося невдовзі після анексії Криму. Насправді ж у 2018-2024 роках Росія втратила ще понад 3 млн осіб унаслідок перевищення смертності над народжуваністю. У 2024 році, за даними Росстату, природне скорочення прискорилося на 20% і досягло 596 тисяч осіб – у середньому 1,63 тисячі осіб на день.