На Берегівщині відбулися громадські слухання щодо майбутнього малокомплектних шкіл

17 червня у селах Оросієво та Четфалва Берегівської громади відбулися громадські слухання щодо нинішньої ситуації та майбутнього функціонування закладів освіти з малою кількістю учнів. Зустріч організували з метою створити простір для відкритого діалогу між громадами та особами, які ухвалюють рішення. До обговорення долучилися батьки, вчителі та представники місцевої влади, які спільно розглянули очікувані наслідки потенційних реорганізацій, а також можливості й виклики, пов’язані з довгостроковим функціонуванням навчальних закладів.

Зазначалося, що через соціальні та демографічні зміни останніх років кількість учнів у багатьох закладах значно зменшилася. Це створює серйозний виклик для місцевої влади, оскільки з 1 вересня 2025 року державна підтримка більше не надається загальноосвітнім закладам, де кількість учнів становить менше 45 осіб. З 2026 року набудуть чинності додаткові зміни залежно від типу закладу.

Очолила слухання начальниця управління освіти Берегівської міської громади Едіта Бабяк. Вона наголосила, що це делікатне питання в усіх дотичних населених пунктах. Наразі мета – створити сталу шкільну систему, яка забезпечить розвиток дітей та доступ до якісної освіти. Сприятливіші педагогічні умови, більші учнівські спільноти та економія коштів у місцевому бюджеті – аргументи на користь реорганізації. Водночас транспортування дітей, їхня психологічна адаптація та нестабільність місця роботи вчителів – серйозні виклики, що особливо важливо в ці непрості часи.

В Оросієві батьки висловили особливе занепокоєння щодо тривалого часу в дорозі та ситуації з дітьми, які потребують особливого догляду. Дехто наголосив, що хотів би збереження місцевої школи, оскільки заклад відіграє не лише освітню, а й суспільну роль у житті села. Під час слухань прозвучало кілька пропозицій. Деякі учасники звернули увагу на те, що варто було б всебічно дослідити економічний вплив коштів, витрачених на утримання шкіл. На їхню думку, частину витрачених коштів можна було б повернути до територіальної громади у вигляді податків, місцевих закупівель та інших доходів, тож це також слід врахувати під час оцінювання витрат на утримання.

Багато хто зазначав, що закриття навчальних закладів або пониження їхнього ступеня до рівня початкових шкіл виходить за межі суто економічних міркувань. На думку присутніх, особливо важливим питанням під час війни є те, яке майбутнє вони можуть запропонувати сім’ям, які залишаються в цьому регіоні. Йшлося також про те, що якщо село втратить свою школу, а разом із нею й кілька робочих місць, це може ще більше прискорити еміграцію. Кілька осіб наголосили, що збереження роботи місцевих навчальних закладів також має першочергове значення для збереження угорської спільноти на Закарпатті.

У Четфалві в школі наразі навчається 50 дітей, тож навчальний заклад поки не перебуває під загрозою, проте точна кількість учнів стане відомою ближче до 1 вересня.

Едіта Бабяк наголосила, що управління освіти наразі формує лише рекомендації, а остаточне рішення ухвалюватиме Берегівська міська рада.

(DA/Kárpátalja hetilap)