У Галаборі відбулися громадські слухання щодо майбутнього малокомплектних шкіл

Згідно з рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради, ухваленим 27 травня, в громаді тривають громадські слухання щодо майбутнього окремих закладів загальної середньої освіти. 18 червня зустріч відбулася у селі Галабор. На обговорення зібралися мешканці, батьки, вчителі, представники місцевої влади та церковні лідери, щоб обговорити ситуацію в місцевій школі та можливі майбутні зміни. Зустріч була зосереджена на ситуації, спричиненій зменшенням кількості дітей та пов’язаними з цим новими правилами фінансування, запровадженими по всій країні щодо діяльності навчальних закладів.

Зазначалося, що законодавчі зміни, які набули чинності в системі освіти, суттєво вплинуть на навчальні заклади з невеликою кількістю учнів. Згідно з рішенням Міністерства освіти і науки, з 1 вересня 2025 року державні освітні субсидії більше не покриватимуть діяльність гімназій та ліцеїв (крім початкових шкіл) із кількістю учнів менше 45 осіб. Згідно з обґрунтуванням міністерства, утримання невеликих шкіл створює значне бюджетне навантаження на державу. Однак закон не вимагає автоматичного закриття таких шкіл. Майбутнє цих закладів вирішують органи місцевого самоврядування. Вирішувати, чи переводити учнів до інших, більших шкіл, чи продовжувати функціонування закладів за рахунок місцевого бюджету – у компетенції територіальних громад.

Ситуація є критичною для кількох навчальних закладів Берегівської територіальної громади. За попередніми даними, з вересня 2026 року очікується, що в Гечанській гімназії ім. Лайоша Кайді навчатиметься 30 учнів, а в Оросіївській гімназії – 32, що значно менше, ніж потрібно для державного фінансування. Водночас у Галаборській гімназії очікується 45 учнів, тому наразі заклад відповідає чинному порогу. Однак мінімальна кількість у 60 осіб, яка набуде чинності у 2026 році, може стати викликом для навчального закладу. Саме тому місцева влада вважає важливим обговорити ситуацію з населенням.

На початку слухань начальниця управління освіти та культури Берегівської міської ради Едіта Бабяк окреслила проблеми, з якими стикається система освіти. Вона зазначила, що згідно з положеннями міністерства, гімназії з кількістю учнів менше 45 у майбутньому можуть бути виключені з державного фінансування, а їхнє утримання повністю покриватиметься місцевим бюджетом. У випадку гімназій загальна кількість 45 учнів є вирішальною. Якщо учнів менше, то держава також не фінансує зарплату вчителям. Водночас очільниця управління наголосила, що школа – це не просто навчальний заклад, а один із визначальних центрів суспільного життя села.

Едіта Бабяк підкреслила, що село Галабор наразі відповідає умовам, оскільки з вересня заклад матиме рівно необхідну кількість учнів, тож школа залишатиметься частиною державної системи. Водночас вона також звернула увагу на те, що в найближчі роки очікуються подальші труднощі через демографічні процеси. Едіта Бабяк також зазначила, що якщо заклад у Галаборі втратить свій статус гімназії в майбутньому, найближчі навчальні заклади будуть у Бадалові та Варах. Однак вона наголосила, що наразі вони не можуть гарантувати регулярне та безпечне перевезення учнів. За її словами, організація перевезення учнів викликає численні практичні та фінансові проблеми, тому цей аспект також необхідно враховувати під час ухвалення рішень щодо трансформації шкільної мережі.

На зустрічі виступив і Дьизив Товт, батько, депутат Берегівської громади, очільник фракції Демократичної спілки угорців України. Він наголосив, що угорські депутати на всіх рівнях відстоюють питання угорськомовних шкіл територіальної громади. «Ми повністю підтримуємо наші установи. У випадку з Галабором школа має відчинити свої ворота 1 вересня, я сприймаю це як належне. Село без школи перестає бути справжньою громадою. Якщо ми втратимо школу, під загрозою опиняться наш гурток збереження традицій, танцювальний ансамбль і саме життя громади», – сказав він. Депутат також зазначив, що невеликі класи — це не обов’язково недолік. «Випускники нашої школи успішні як в Угорщині, так і вдома. У нас багато талановитих учнів, тому ми відстоюємо наш заклад, як і інші школи», – додав він.

Директорка Галаборської гімназії Маргіта Філе повідомила: «Очікуємо, що з 1 вересня школу відвідуватимуть 45 дітей. Це точно відповідає вимогам, які забезпечують державне фінансування. Ми працюємо над тим, щоб ця кількість не зменшувалася, а навпаки збільшувалася. Сподіваємося, що сім’ї повернуться, і школа зможе працювати в довгостроковій перспективі». Вона зазначила, що підтримка громади додає сили. «Сьогоднішня подія також показала, що жителі села стоять на боці школи», – наголосила вона.

Пастор місцевої реформатської громади Жолт Бакша нагадав, що доля церкви та школи була переплетена протягом століть. «Якби не було школи, це також означало б занепад церкви. Ми повинні підтримувати одне одного. Хоча перспективи зараз нелегкі, я вірю, що Бог має силу оновити громаду. Ми не повинні здаватися, бо це не вічний стан», – сказав він.

З виступів учасників форуму стало зрозуміло, що в Галаборі школа є не просто навчальним закладом, а й однією з найважливіших запорук суспільного життя, збереження традицій та громади. Згідно з актуальними даними, Галаборська гімназія може продовжувати роботу за рахунок державного фінансування у 2026–2027 навчальному році, а місцеві жителі сподіваються, що зможуть зберегти свій заклад і в майбутньому.

(KV/Kárpátalja hetilap)