Спалювання сміття. Що робити?

Осінь — саме та пора, коли селяни збирають урожай, очищають поля від сухих бур’янів, та спалюють їх прямо на ділянках. Для інших людей, особливо дітей, літніх людей та людей з хворобами органів дихання, осінь — саме та пора, коли дим від спалювання дошкуляє найбільше.

Селяни переконані, що нічого поганого не роблять. Так чинили їхні діди й прадіди, так чинять сьогодні і вони. Спалюючи бур’ян, вони перешкоджають його повторному висіванню та розмноженню шкідників. Спалювання сухої трави пояснюють тим, що наступного року на цьому місці виросте хороша зелена трава, яку можна буде косити. Якщо зарості бур’янів та сухостій трав не спалювати, на цій ділянці утворяться чагарники, а земля стане непридатною для сільськогосподарського використання.

З кожним роком збільшуються площі такої сільськогосподарської землі, що фактично покинута своїми власниками. Їх ніяк не обробляють, ділянки, на яких раніше вирощували сільгоспкультури чи були сінокоси, потопають у заростях бадилля і бур’янів. Така земля “дичавіє”, а насіння бур’янів вітер невблаганно розносить по довколишнім ділянкам, які обробляють.

Місцеві органи влади просто не бачать цієї проблеми, і її намагаються вирішити селяни самотужки. Так, як уміють і так, як вважають за потрібне.

Однак, дим від спалювання бур’янів, трав чи навіть сміття, неабияк заважає іншим мешканцям. Вони скаржаться на те, що висушити одяг на вулиці неможливо, вийти на вулицю – зась, димом дихати важко, з’являються такі симптоми як головний біль, задуха, печуть очі, горло, мучає кашель. Медики наголошують, що такий дим може стати причиною виникнення онкозахворювань, а поліцейські стверджують, що задимленість автошляхів провокує більшу кількість ДТП на дорогах.

Про те, як чинити правильно, українці сперечаються між собою уже не перший рік, адже кожен вважає саме свою позицію єдино вірною. Одні кажуть, що для урожаю краще спалювати бур’яни, а не перетворювати їх на компост. Селяни стверджують, що в праві робити зі своїм сміттям і на своїй ділянці все, що забажають. Однак, права однієї людини закінчуються там, де починається порушення прав іншої. То на чиїй стороні цього разу закон?

Буква закону

Варто зауважити, що місцева влада не робить нічого, щоб організувати вивезення чи утилізацію такого сміття, а також проблему покинутих земель фактично, залишаючи людей один-на-один зі своїми проблемами.

Однак, штрафи за спалювання таки накласти можуть. Якщо хтось викличе поліцію і на палія складуть протокол, адмінкомісія може його оштрафувати від 340 грн.

На сьогоднішній день законом регулюється питання спалювання сміття одразу трьома статтями Кодексу про адміністративні правопорушення. В залежності від того, яку статтю порушує громадянин, справу розглядатиме або Державна екологічна інспекція або адміністративна комісія при міській раді.

Екологічна інспекція розглядає протоколи, що складені на основі Статті 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель». Штрафи стартують від 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такі самі штрафи за порушення Стаття 82 “Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення”.

Того, хто спалює бур’яни траву чи сміття можуть притягнути до відповідальності згідно Статті 152 «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів». У цьому випадку справу розглядатимуть та накладатимуть штраф не екологи, а адмінкомісія при міській раді.

Для того, щоб на порушника наклали штраф, необхідно напередодні скласти протокол. Цим правом наділена Національна поліція, або уповноважені посадові особи, якщо є відповідне рішення сільської селищної чи міської ради. Саме їх і потрібно викликати, якщо бажаєте покарати палія.

Як бачимо, закон на стороні тих, хто страждає від диму спалюваного сміття. До того ж, Рада вже проголосувала у першому читанні за закон, яким суттєво збільшать відповідальність та штрафи за підпали.

Оксана ЧОПАК