Із депресивного регіону – туристично-рекреаційний край: чи вдасться перетворити Солотвинський солерудник?

Закарпатське селище Солотвино відоме своїми соляними шахтами. Процес утворення карстових проваль, який триває тут десятиліття, до сих пір не зупинений. Поверхня в буквальному сенсі йде під землю, утворюючи величезні вирви, часом заповнені водою.

Надзвичайна ситуація, що виникла навколо солерудника в Солотвині на Закарпатті, загрожує не лише населеному пункту та його мешканцям, але й є екологічною катастрофою місцевого, а можливо й національного рівня.

Два роки тому на Закарпатті стартував проєкт Європейського Союзу, присвячений вдосконаленню стратегії зниження ризиків стихійних лих в нашій області. Експертна консультативна місія, очолювана представниками ЄС, увесь цей час працювала над створенням карти вирішення надзвичайної ситуації у смт Солотвино та створення рішень для стійкого майбутнього. Як підсумок, на Закарпатті відбулася міжнародна конференція в рамках цього проєкту. 

Серед учасників конференції – спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні, Інститут геологічних наук НАН України, що розробив унікальні мапи ризиків, Делфтський технічний університет (Нідерланди), який розробив мобільний додаток для оповіщення людей про наближення небезпеки.

Участь у заході також взяли: в.о. голови ОДА Олексій Гетманенко, голова облради Михайло Рівіс, керівник проекту ImProDiReT Пітер Глерум (Нідерланди); представники Генерального департаменту з питань європейського цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейської Комісії Елені Печліванідоу (Бельгія), департаменту водної дипломатії та стратегії Дунайського регіону Міністерства закордонних справ та торгівлі Угорщини, національний координатор стратегії Дунайського регіону від Угорщини Віктор Оросі; департаменту промислової політики Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Юрій Хоменко, керівник державного підприємства «Виробнича дирекція Солерудліквідація» Олександр Поштук, дослідниця, науковець Делфтського технічного університету Аббі Оненчан (Нідерланди).

– Проєкт дуже багатогранний. Окрім карти, ми провели бесіди зі всіма зацікавленими сторонами, як на регіональному, так і національному та міжнародному рівнях. Тепер ці всі сторони, в тому числі й представники влади, мають достатньо інформації. аби приймати обґрунтовані рішення, – наголосив керівник проекту ImProDiReT Пітер Глерум. – Також у нас є ще одна цінна річ – це погляди громади на ситуацію. Загалом на цьому місія проекту закінчується. Ми зібрали всю необхідну інформацію, оприлюднили її, донесли до представників влади, а далі – справа за ними. Звичайно ми можемо висловлювати свої пропозиції, і ми це зробили. Але загалом успішне вирішення цієї ситуації – це консенсус усіх “гравців”.

Олексій Гетманенко у своїй промові наголосив, що такий глибокий аналіз дійсно допоможе приймати зважені рішення, щодо солерудника в Солотвині.

– В Солотвині можна втілити дуже хороші інвестиційні проєкти. Одним з таких можливостей є оздоровчий туризм, рекреаційна та реабілітаційна діяльність, окремі напрями медичного туризму, які за Стратегією розвитку Закарпаття на 2021-2027 роки є одним із напрямків смарт-спеціалізації краю, – наголосив Олексій Гетманенко. 

У свою чергу голова облради Михайло Рівіс зазначив, що, маючи усю необхідну інформацію, Закарпаття зможе розробити необхідні кроки для розвитку цього регіону, спираючись на рекомендації експертів.

– Чи це буде видобуток солі, чи розвиток туристично-рекреаційної галузі, покаже час, – наголосив Михайло Рівіс. – Добре, що ми будемо мати належні рекомендації для ЄС, що це дійсно необхідно. Тож маємо можливість залучити фінансування Європейського Союзу для цього регіону. Враховуючи сукупність усіх елементів ми зможемо чітко визначити, чи будемо відновлювати солевидобуток чи бальнеологію. Важливо те, що маємо можливість призупинити утворення карстових проваль. І загалом усе привести до ладу, аби зробити із депресивного регіону – точку росту. 

Тож під час міжнародної конференції учасники обговорили план дій для зменшення ризику надзвичайної ситуації та поступового комплексного розвитку території, що потребує скоординованих спільних зусиль всіх зацікавлених сторін.

Христина БІКЛЯН «Карпатський об’єктив»