Позиція Національної академії наук Угорщини щодо проєкту закону про мову в Україні

Колегія Національної академії наук Угорщини (НАУ) опублікувала заяву про проєкт закону Верховної Ради України, котрий стосується й освіти угорською мовою. На прохання президента Національної академії наук Угорщини Ласла Ловаса текст заяви сформулювали завідувач кафедри мовознавства та літературознавства НАУ Андраш Кертес, завідувач кафедри філософії та історії НАУ Аттіла Жолдош та голова комітету з питань освіти НАУ Чаба Плег.

16 січня 2020 року Верховна Рада України прийняла закон, котрий стосується й освіти угорською мовою, який президент країни ще не підписав. Відповідно до своєї місії, Національна академія наук Угорщини з моменту заснування відповідає за збереження, вільне використання угорської мови, а також за її захист як засіб збереження культури та національної єдності  всередині та поза межами країни. Стаття XI закону, яким у 1827 році було засноване наукове товариство, має назву «Вчене товариство або угорська академія, створена для плекання угорської мови». Першими результатами роботи нової установи стали стандартизація угорського правопису та фіксування граматики, опублікування перших правил правопису (1832), описової граматики (1846) та тлумачного словника (1862).

Академія стурбована тим, що проєкт закону суворо обмежує право угорської меншини в Україні навчатися угорською мовою. Після набуття чинності закон перешкоджатиме угорськомовному населенню конструктивно інтегруватися в українське суспільство, а також вестиме до втрати мови, зникнення національної культури, відокремлення та зникнення спільнот. Сподіваємося, і лідери України визнають ці загрози.

Право на освіту рідною мовою

У всьому світі справедливо зростає стурбованість зникненням видів тварин і рослин. Виникають рухи, які борються за збереження біорізноманіття. Однак ми також повинні піднімати голос за збереження багатства мов та культур. Загальний принцип діє і тут: саме існування та збереження варіантів є запорукою подальшої зміни та адаптації.

Цей загальний принцип означає, що всюди, де маємо можливість, ми боремося за збереження мов та культур, котрим загрожує небезпека. Однак збереження й підтримка багатства мов та культур стосується також географічного виживання мов і культур із письмовою традицією.

Значна частина людства живе в багатомовному й полікультурному середовищі. У цих ситуаціях, що склалися історично та продовжують розвиватися, вимога про культурну та громадську політику є захистом прав та належності до культури меншин. Однак це справедливо і цікаво не лише через бажану різноманітність та історичні культурні права. Право на навчання мовою меншини – це і право на розвиток та розквіт людини.

Право на освіту рідною мовою є водночас правом культурної спільноти, дітей та молоді. Навчання рідною мовою забезпечує легкий перехід від усного мовлення до світу опосередкованої, писемної та друкованої культури. Щоб цей процес поширювався на шкільну освіту в цілому, а не лише на початкові класи, важливо з двох причин. У сучасному світі процеси глобалізації в багатьох культурних контекстах та спільнотах викликають порушення мовної та культурної орієнтації в розвитку ідентичності. У цій ситуації писемний зразок, який виходить за межі місцевої громади, культурної та мовної спільноти, сім’ї, вулиці, села, є важливим фактором формування ідентичності. З іншого боку, для того щоб представники культури меншини сприймали свою мову та культуру, не обмежуючись лише дитячим світом, необхідно використовувати  писемну культуру постійно до дорослого віку.

Навчання мовою меншин у мультикультурному світі є запорукою і виживання меншин, і гармонійного розвитку особистості в цьому складному в плані мов та культур світі. В інтересах як громад, так і окремих людей виступати проти політики, спрямованої на гомогенізацію.

Як заплановані зміни вплинуть на закарпатських угорськомовних дітей?

Представники угорської меншини після набуття чинності законом матимуть право вивчати предмети угорською лише в дитячому садочку та початкових класах. Оскільки до кінця навчання в школі 40% предметів мають викладатися державною мовою, перехід від початкових до старших класів вимагатиме негайної зміни мови. Це неможливо або можливо лише за рахунок втрати якості передачі професійних знань. Угорська вважатиметься не рідною, а іноземною мовою, і в середній освіті вона може викладатися лише як альтернатива англійській, німецькій, французькій тощо. Якщо учні оберуть  рідну мову, вони не матимуть можливості вивчити одну зі світових мов; а якщо оберуть останні, їм доведеться відмовитися від вивчення рідної мови, поступово відриваючись від своєї національної культури, що вкорінена в їхній рідній мові. Випускні та вступні іспити у вищі навчальні заклади  складатимуться українською мовою. Випускні з вузів – державні іспити та дипломи – також будуть українською. Таким чином, угорськомовні студенти опиняться в неконкурентній ситуації на всіх рівнях системи освіти порівняно з україномовними.