Поява кратера, виявленого в Сибіру, ​​може бути пов’язана зі змінами клімату

Минулого року в сибірській тундрі був виявлений величезний кратер, який утворився через вибух метану. Результати дослідження, яке слугує науковим підтвердженням гіпотези вчених, були оприлюднені минулого тижня.

Це – сімнадцятий кратер, який з’явився на віддаленому російському Арктичному півострові Ямал. Перше таке формування, яке викликало тоді здивування вчених, було помічене в 2013 році, повідомляє сайт CNN.

Вчені вважають, що поява кратерів пов’язана зі зміною клімату. Дослідникам у їх вивченні також допомогли фотографії, виготовлені з дронів, 3D-моделювання та штучний інтелект.

До того ж, їм пощастило, оскільки у кратері, виявленому минулого року, ще не накопичились підземні води, тому вони могли досліджувати його без перешкод.

Вперше науковцям вдалося опустити безпілотник глибоко в кратер, що дозволило їм визначити форму підземної порожнини, де накопичувався метан.

Дрон виготовив близько вісімдесяти зображень, що дозволило дослідникам створити 3D-модель кратера.

Модель була використана для дослідження менших печер на дні кратера, що значною мірою підтвердило припущення вчених про те, що газ метан накопичується в крижаних порожнинах, в результаті чого на поверхні ґрунту з’являється пагорб. Тут накопичується дедалі більше газу, поки він не вибухне, викидаючи каміння та лід.

Вічна мерзлота – це величезний резервуар метану. Територія Арктики нагрівається вдвічі швидше за глобальний середній показник, що послаблює шар вічної мерзлоти в цьому регіоні, котра виконує роль своєрідного ковпака для утримання газу в ґрунті. Однак через потепління в літні місяці сніг розтанув, а сонячні промені прогріли верхній шар ґрунту, в результаті чого відбулося виверження газу метану.

За підрахунком деяких експертів, ґрунт у регіоні вічної мерзлоти містить удвічі більше вуглекислого газу, ніж атмосфера, тому регіон відіграє ключову роль у боротьбі зі зміною клімату.

За допомогою супутникових знімків дослідники змогли визначити, коли утворився згаданий кратер, але де і коли можуть утворитися нові в майбутньому, поки що не можна передбачити. Науковці вже працюють над розробкою алгоритму, який, враховуючи кілька факторів, таких як висота пагорбів та розширення або стиснення озер, зможе допомогти спрогнозувати, де може статися подібний вибух.

Результати досліджень, проведених у серпні 2020 року, опублікував минулого тижня Євген Чувілін, науковець Сколковського Інституту науки і техніки в журналі Geosciences.

 (hirado.hu)