Товариство угорських педагогів Закарпаття: важливі рішення щодо закону про освіту

На зустрічі, організованій Товариством угорських педагогів Закарпаття  (ТУПЗ-КМПС) у Закарпатському Угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ, 19 лютого представники угорських шкіл та громадських організацій Закарпаття обговорили свої пропозиції стосовно законопроєкту про загальну та повну середню освіту.

На нараді голова Товариства педагогів Ілдика Орос сказала, що битва з Міністерством освіти, з метою вирішити «нюанси» законопроєкту, прийнятого у вересні 2017 року, триває вже понад 2 роки.

«Наша основна проблема полягає в тому, що угорська мова не визнається  рідною мовою учнів,  її класифікують як іноземну, і тому в наших школах вимагають викладати угорську та іноземну мови у такій кількості годин, скільки раніше виділялось для предмету  “рідна мова”», – наголосила вона. Враховуючи це, можна зробити висновок, що це ще більше утискає права закарпатських угорців.

Коли КМПС порушило це питання, українська сторона у своїй відповіді, посилаючись на те, що угорська також є офіційною мовою ЄС, заявила: якщо ми (угорці) так наполягаємо на викладанні  рідної мови в наших школах, то нехай учні вивчають одну лише угорську замість будь-якої іншої іноземної мови. На розроблені Товариством пропозиції Міністерство відповіло тим,  що вони перевищують максимальне тижневе навантаження учнів.

«Сьогодні ми плануємо розробити  розклад уроків, в рамки якого «вміститься» рідна (угорська) мова, не перевищуючи при цьому максимальну тижневу кількість годин. Деякі предмети при цьому будуть перерозподілені, за попереднього узгодження цього питання з директорами, головами місцевих організацій КМПС та представниками батьківської ради»,  – заявила голова Товариства педагогів, додавши, що розробка навчального плану є також наміром показати бажання досягнення консенсусу з Міністерством освіти.

Пропозицію розробили Лайош Сіладі, Йожеф Кантор, Юдіта Кулін та Імре Бенедек. Лайош Сіладі представив проєкт, значення якого полягає у викладанні предметів угорською мовою. Законопроєкт про загальну та повну середню освіту значно скорочує кількість уроків, які викладаються рідною мовою, оскільки  класифікація її як іноземної  унеможливлює угорськомовну освіту.  Він також розповів, що  основним принципом при розподілі кількості годин було головне завдання – залишити всі дисципліни, які повинні викладатись у початкових школах України, а також предмети, важливі для представників нацменшин, – рідна мова, література, історія тощо були включені у навчальний план.

Присутні шляхом голосування  вирішили надіслати пропозицію відповідним органам. «Якщо міністерство не прийме і цю пропозицію, ми готові йти  далі, аби відстояти наше право називати угорську нашою рідною мовою, а також те, що ми тут (на Закарпатті)  є корінним народом, і нехай нас не зараховують до категорії іноземних мов», – підкреслила Ілдика Орос.

За підтримки Європейського Союзу та уряду Фінляндії Міністерство освіти і науки України створило робочу групу з питань реформування освіти в Україні. В рамках цього спеціальна робоча група працює над підвищенням ефективності та якості викладання української мови як державної у школах  нацменшин.

Для проєкту загальнодержавної навчальної програми робоча група розробила набір критеріїв щодо викладання української мови в школах нацменшин із 5 до 9 класу. Менеджер цього проєкту написав листа Іштвану Черничку, керівнику лінгвістичного дослідницького центру Антала Годинки, із проханням, щоб представники Закарпатської угорської громади, профспілок та тих, хто обстоює її інтереси, висловили свою думку на рахунок законопроєкту. На засіданні було вирішено, що думка, звичайно ж, буде розроблена, проєкт буде розглянутий та будуть внесені пропозиції, оскільки «ми разом з українською державою та Міністерством освіти зацікавлені у тому, щоб закарпатські угорці добре засвоїли державну мову, однак наголошуємо на тому, щоб це відбувалось на уроках саме української мови, а інші предмети продовжували викладатися рідною (угорською)», – пояснив професор-лінгвіст.

Голова ТУКЗ-КМКС Василь Брензович сказав, що український закон про освіту, закон про мову та зазначений законопроєкт є дискримінаційними, оскільки вони ділитимуть права, що стосуються мови освіти,  на різні категорії. Політик висловив почуття радості на рахунок великої кількості присутніх, а це свідчить про те, що керівництво шкіл разом із батьками учнів  цікавиться цим питанням та вважає його важливим. «Я гадаю, що прийняті  пропозиції є мудрими, вони можуть дати задовільні результати при дотриманні цих обставин», – додав Василь Брензович.

 (Олександра Чуга/Газета Карпатолйо)