Відбулася онлайн-конференція заради Тиси

16 червня відбулася масштабна міжнародна онлайн-конференція під назвою «Транскордонне співробітництво за чисту Тису», яку організувала депутат Європарламенту Андрея Бочкор з метою підвищення обізнаності про величезну проблему забруднення цієї річки на міжнародному рівні та спільного пошуку ефективних рішень.

Захід відкрила Андрея Бочкор. Вона наголосила, що Тиса пролягає через п’ять країн, тому для усунення її забруднення необхідні транскордонне міжнародне співробітництво та підтримка Європейського Союзу. «Чиста Тиса й чисте Закарпаття можуть стати таким ресурсом для Європейського Союзу, України та цілого регіону, на який варто не лише звернути увагу, але й здійснити кроки для цього», – заявила євродепутат закарпатського походження.

Після перегляду фільму телеканалу TV21 Ungvár «Чиста вода» (Tisz (t) a Víz), який чітко ілюструє проблему, під час першої панельної дискусії увагу зосередили на екологічній політиці Європейського Союзу та презентації інструментів і програм ЄС щодо боротьби із транскордонним забрудненням води та захисту екосистем відповідних річок.

Беттіна Дозер, керівник управління з питань якості води департаменту з питань навколишнього середовища Європейської комісії, зокрема, розповіла про дорожню карту заходів «Європейський зелений курс» та торкнулася питання водної політики. За її словами, у рамках програми «Східне партнерство» ЄС надає пріоритет підтримці України у вирішенні екологічних проблем, але ще багато завдань потрібно виконати на місцевому, регіональному та урядовому рівнях, а також щодо вдосконалення механізму реалізації. Важливі зауваження вніс і Маркку Маркула, голова Гельсінського регіону та міської ради Еспоо, член Європейської ради регіонів. Він зазначив, що стосовно Закарпаття необхідне багатогранне рішення, адже за прикладом Гельсінського регіону наш край може стати зразковим в Україні та Центральній Європі.

Під час другої панельної дискусії йшлося про небезпеку й наслідки забруднення Тиси, транскордонну проблему і рішення про захист водних ресурсів та управління відходами. Іштван Коложварі, директор Науково-дослідного центру ім. Іштвана Фодора Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, виступив зі стислою презентацією «Можливі наслідки, що загрожують цінному різноманіттю природного середовища верхньої частини Тиси та можливості його збереження». Він звернув увагу, що забруднення річки досягло таких масштабів не сьогодні, ця проблема існувала роками, тож має вплив і на дику природу Тиси.

Начальник управління єврорегіональної співпраці Закарпатської ОДА Олександр Білак представив регіональну стратегію моніторингу навколишнього середовища та поводження з відходами, яка реалізовується в нашій області. Він зазначив, що перед органами місцевого самоврядування територіальних громад постало важливе завдання з вирішення питання поводження з відходами й запобігання потраплянню сміття в природне середовище, зокрема Тису.

Про збір та утилізацію комунальних відходів, які приносять річки Тиса й Самош, розповів Йожеф Вереш, начальник басейнового управління та збереження водних ресурсів Верхньо-Тисянського департаменту водного господарства Угорщини (м. Ніредьгаза). Він, зокрема, акцентував увагу на зусиллях, докладених відомством задля зменшення шкідливого впливу відходів з річок. Йожеф Вереш повідомив, що у 2019 році виникла можливість реалізувати проєкт з утилізації відходів на суму 1,3 млрд форинтів із державних джерел. Його суть полягає в тому, що для боротьби зі шкідливим впливом відходів застосовують два елементи: по-перше, камери, які виявляють відходи, які надходять, по-друге, технічні засоби та бетонні поверхні, де сміття можна збирати, сортувати та вивозити.

Європейське об’єднання територіального співробітництва «Тиса» (ЄОТС «Тиса») – це перша європейська територіальна асоціація, що об’єднала одну з областей на території ЄС (область Саболч-Сатмар-Берег, Угорщини) та регіон, який не входить до Євросоюзу (Закарпаття). За допомогою ЄОТС є можливість подавати заявки на отримання грантів ЄС, що сприяють спільному вирішенню транскордонних проблем. Керівник об’єднання, голова загальних зборів області Саболч-Сатмар-Берег Оскар Шестак виступив з презентацією на тему «Вивчення ситуації на Солотвинському солеруднику в рамках проєкту Revital». Він підкреслив, що проєкт Revital I спрямований на зменшення забруднення сіллю та збереження природних ресурсів Тиси шляхом відродження територій навколо Солотвинського солерудника й посилення сталого використання та охорони навколишнього середовища в прикордонній зоні. Адже найбільшим джерелом забруднення цієї території є сіль, що розчиняється у воді й відноситься річкою до всіх країн, територією яких протікає. Оскар Шестак також повідомив, що 17 червня 2021 року в рамках проєкту UNEXMIN буде використано спеціального робота, розробленого міжнародними дослідниками. Його спустять у гірничі коридори шахти, і він збиратиме та оцінюватиме інформацію про небезпечні геологічні процеси на глибині, яка до цього часу була недоступна спеціалістам.

Керівник Агентства регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Михайло Данканич представив проєкт «Низький рівень пластику від джерела до моря: комплексний план дій щодо ліквідації забруднення пластиком річок Тиса та Дунай» Tid (y) Up з точки зору Закарпаття.

Під час третьої панельної дискусії на тему «Роль екологічної обізнаності, громадських організацій та активістів у охороні навколишнього середовища» першим виступив Гергей Ганко, керівник проєкту екоакції PET Kupa, який розповів про збір відходів з річки Тиса, результати екологічної ініціативи та отриманий на сьогодні досвід. За його словами, за останні 9 років завдяки праці сотень волонтерів екоакції PET Kupa було зібрано 171 тонну сміття на річці, очищено 282 ділянки, створено три водні причали та річкову байдарку з перероблених відходів. Це лише частина роботи, якою вони займаються й сьогодні.

Дмитро Ляшук, автор документального фільму «В ім’я Тиси», прем’єра якого відбулася нещодавно, розповів про свою стрічку. За його словами, сучасні люди відсторонилися від природи, тому він за допомогою документального кіно має на меті знову об’єднати їх. Каже, що зняв фільм насамперед для того, аби показати, що мешканці роблять з річкою, пробудити громадськість і тих, хто приймає рішення, вказати на проблему та шукати шляхи її вирішення, тим самим сприяючи змінам. На сьогодні стрічка набрала понад мільйон переглядів.

До програми «Чисте Закарпаття» долучилася й Молодіжна організація ТУКЗ-КМКС, голова якої Іштван Добша повідомив про результати роботи та плани на майбутнє. Екорух було започатковано навесні 2017 року, щоб наголосити на важливості екологічної свідомості та волонтерської діяльності. За словами Іштвана Добші, на сьогодні активісти зібрали близько 5,3 тонни сміття. Їхня наступна акція відбудеться 24–26 червня вздовж Тиси.

Роботу конференції підсумував голова Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), депутат обласної ради Василь Брензович. Він підкреслив, що чимало громадян звертають увагу людей на проблему, водночас багато хто діями показав можливі рішення. У своїх презентаціях учасники підкреслили найбільш гостру проблему – неправильне поводження з твердими побутовими відходами на Закарпатті. Надзвичайно важливо також інформувати людей, які повинні змінити своє ставлення до цього питання. Голова ТУКЗ-КМКС запевнив учасників конференції, що ініціюватиме розробку обласної програми поводження з твердими побутовими відходами, продовжуватиме спонукати до співпраці. Крім того, Товариство буде підтримувати ініціативи зі створення майданчиків з переробки відходів у населених пунктах.

Наприкінці конференції учасники прийняли заключну заяву.

Захід порушив справді гострі проблеми, привернув увагу до питання масштабного забруднення Тиси. У пошуках рішення експерти доповіли про плани та проєкти, які можуть бути ефективно реалізовані лише в співпраці.

CsA/Kárpátalja hetilap