ВР ухвалила спецрежим для ІТ галузі. Покращення для айтішників чи новий спосіб наповнення бюджету?

Народні обранці 15 липня проголосували у другому читанні і в цілому за законопроект №4303 “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, який називають податковим спецрежимом для української IT-індустрії.

Наразі найпоширеніша схема працевлаштування працівників ІТ-сфери – це ФОП на третій групі спрощеної системи. Таким чином компанії роблять податкову оптимізацію, адже не оформляють працівника в штат, а працюють з ним як з фізособою-підприємцем. Отож, замість 18,5% податку на доходи фізосіб + 1,5% воєнного збору, такий працівник сплачує 5% від отриманих коштів.

Така схема працевлаштування ФОПів замість штатних працівників коштує українському бюджету 2,5-5 млрд грн на рік.

Що передбачено в Дія City

Дія City – так називають спеціальний режим роботи для ІТ-галузі, який стане добровільною альтернативою діючим тепер умовам. Рамковим законом передбачається запровадження особливого режиму оподаткування для тих компаній, які добровільно приєдналися до дія Сіті, тобто стали резидентами.

Компанії-резиденти співпрацюватимуть з фахівцями на основі «гіг-контрактів», а останні виконуватимуть «гіг-завдання». Гіг-контракт – це по суті цивільно-правовий договір із соціальними гарантіями, в якому можуть міститися зобов’язання про нерозголошення, неконкуренцію, тощо.

Спецрежим діятиме по всій території України, а учасникам гарантують незмінність умов протягом 25 років. Резидентами можуть стати виключно юридичні особи, які зареєстровані в Україні.

Не менш важливим стане голосування за податкову частину законопроекту Дія City під номером 5376.

Представники Європейської Бізнес Асоціації кажуть, що більшість болючих правок для IT бізнесу законотворці врахували. А Головне юридичне управління застерігає, що попередній досвід запровадження в Україні окремих галузей дотепер був виключно негативним.

Чим особливий ІТ-сектор України

У 2000-х роках в Україні утворилися перші аутсорсингові компанії. За рахунок того, що зарплати українських ІТ-фахівців є нижчими, а також велика кількість технічних вузів та хороших спеціалістів, сприяла тому, що західні компанії віддавали на аутсорс все більше проектів і дедалі складніших, навіть інноваційних та з цілісними рішеннями. Відтак, кількість айтішників у 2011-му склала 38 тис, а у 2019 – вп’ятеро більше – 191,8 тис.

На першому місці по кількості замовлень – США. Згідно з дослідженням асоціації IT Ukraine, половина замовлень українським ІТ-компаніям надходять саме зі штатів. На другому місці Великобританія. В цій країні зарплата програміста з податками обходиться компанія у 5 тис дол, у Берліні – 5,2, Сан-Франциско – 8,4, в Амстердамі – 6,2 тис дол. А у Києві кратно менше – 2,2 тис. дол.

Якщо порівнювати із середньою зарплатою в Україні, то ІТ-фахівці отримують в 5,6 разів більше. Крім того, компанії сплачують менше податків за рахунок співпраці з працівниками як з ФОПами.

Також особливістю є те, що ІТ-фахівці є мішенню рекрутерів і отримують пропозиції роботи від зарубіжних компаній та можливості для швидкого переїзду. Тому навіть пільгове оподаткування айтішників не стримує багатьох із них від релокейту у ті країни, де вони почуваються більше безпечно та захищено.

Вплив

Зараз галузь ІТ в Україні зростає на 20-30% за рік без жодної допомоги з боку держави, однак за умови запровадження додатковим стимулів, може рости на 40-50%. В цьому переконаний міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Завдяки прозорим та зручним інструментам, Федоров прогнозує зростання частки ІТ-індустрії у ВВП України вдвічі – до 10%. Таким чином в Україні буде створено найпотужніший ІТ-хаб у Центральній та Східній Європі.

Як передає Економічна правда, експерти переконані, що завдяки запровадженню Дія City Україна вже за два роки має всі шанси вдвічі збільшити свій ринок ІТ.

За словами міністра, система Дія City допоможе до 2025 року кратно збільшити доходи від індустрії – з 6 до 16,5 млрд. дол, а кількість працівників більш ніж вдвічі – до 450 тисяч.

Оксана ЧОПАК