Чому «Гра в кальмара» б’є рекорди та для кого – небезпечна

Дев’ятисерійна південнокорейська драма-трилер стала рекордсменом у світі та хітом на Netflix. На платформі її переглянули глядачі із понад 100 мільйонів акаунтів, а у TikTok хештег #SquidGame подивилися більше 20 мільярдів разів. Заради «Гри в кальмара» на Netflix підписалися 4,4 млн нових користувачів, а Інтернет-магазини заповнені одягом із серіалу.

С кожною серією герої серіалу помирають, граючи у дитячі ігри. А переможець – не лише залишиться живим, але й забере з собою чималий грошовий приз. Власне, останнє й змусило гравців взяти участь в іграх на виживання. Емоційний сюжет тримає глядача у напруженні до останнього…а точніше до останньої смерті гравця.

Аналог реального життя

Погодитись на смертельні ігри наважились 456 людей. Усі вони – з різних верств, із буденними проблемами, з якими людям доводиться стикатися й у реальному житті. Власне це, як вважають психологи, і зробило серіал таким популярним у світі серед дорослого населення.

«Він є аналогом реального життя. Там відбуваються процеси прямопропорційні тому, що відбувається в реальному соціумі. Це серіал не лише про жорстокість, але й про стосунки, залежності, комунікацію між людьми», – зауважила психотерапевт Оксана Третяк.

Ще один елемент, завдяки якому серіалу вдалося досягти такого масового перегляду, – це нетипова подача картинки. Героїв із сірого, буденного життя, яке переповнене проблемами, перенесли у яскраву, кольорову гру. Так, стає зрозуміло, чому серіал із жорстокими сценами та кривавою «м’ясорубкою» привернув увагу не лише дорослих, а й дітей та підлітків.

Діти «шаленіють» від «Гри в кальмара»

Тим часом батьки та вчителі в Україні б’ють на сполох – «наші діти в школі «шаленіють» від цього серіалу. Усі про нього говорять, всі його дивляться». Школярі не лише активно обговорюють серіал, але й відтворюють ігри на перервах.

Серіал наробив галасу й у світі. Так, деякі школи у Великобританії та Австралії закликають батьків не дозволяти дітям дивитися серіал “Гра в кальмара”, оскільки вони копіюють ігри у школах. Схожа ситуація трапилася і в Бельгії. Один із навчальних закладів закладів просить батьків обмежити перегляд «Гри в кальмара» молодшим дітям. Як з’ясувалося, деякі діти відтворюють сцени з серіалу на перервах, після чого б’ють тих, хто програв.

Психолог Ольга Шабловська, спілкуючись із дітьми, розповідає, що й справді діти у школі серіал обговорюють.

«Цікаво, що підлітки про це говорять, як про фільм з дуже крутим сюжетом, який затягує, який точно треба подивитися. Цей фільм тримає емоційно, а це важливо для підлітків. Вони – наче в грі. І ці емоції підпитуються жахливими сценами», – розповідає вона.

На думку психолога, психіка підлітка сприймає сюжет цього серіалу по-іншому, ніж дорослі, які можуть аналізувати, розуміти у цього якусь суть чи ідею.

«У підлітків – це просто гра, картинка. І коли цій грі є стільки жорстокості і реальне знецінення людей, багато крові, то це насторожує. Для дітей – це є небезпечне тим, що вони починають це повторювати», – додала Шабловська.

Крім того, цю тему масово підхопили блогери. Навіть ті хто, хто цей серіал не дивилися, знають про нього. А відтак, масово поширюється серед підлітків. Утім, найбільше насторожує те, що знають про нього діти навіть у першому класі, зауважила психолог.

«Підлітки говорили, що це просто гра. З одного боку тут нічого поганого немає. Бо ігри у нас були завжди. Але я побачила межу, коли почала запитувати про серіал у дітей молодшої школи, 1-4 класи. Діти почали розповідати, що дуже крута гра. Якщо ти хочеш грати у цю гру, то до тебе приїдуть, заберуть і присплять в машині. І на цьому моменті мене це насторожило», – додала фахівець.

Заборонений плід – солодкий

Натомість батькам Ольга Шабловська радить з підлітками обговорювати та аналізувати цей серіал. Однак з молодшими дітьми – підхід буде інший. З ними батьки повинні виставити чіткі межі: що можна, а що заборонено.

«Про це всі говорять і дітям хочеться це спробувати. З підлітками ми можемо аналізувати, проговорювати сюжет, щоб розуміти, як вони до цього ставиться. З молодшими дітьми потрібно проговорити: в жодному разі ти не граєш в цю гру з незнайомими, не сідаєш у чужу машину. Якщо тебе запрошують у цю гру, ти маєш розповісти про це батькам».

Заборона – також не найкращий варіант комунікації з підлітками, оскільки, як кажуть психологи, «заборонений плід – солодкий».

«Підлітку цього не заборониш…Вони сприймають це як гру, але є завжди ті, хто буде більш жорстокий», – додала Ольга Шабловська.

Клінічний психолог та психотерапевт Оксана Третяк також вважає, що заборона лише підсилить цікавість дитини, тому радить дивитись серіал разом із підлітком, аби розуміти ставлення дитина до різних сцен.

«Батьки часто забороняють і не розуміють, що вони забороняють. Найкраще, що можна зробити – це подивитися самому і зробити висновки, і подивитися разом із більш дорослою дитиною. Під час перегляду дитині можна ставити відповідні запитання. Таким чином можна направляти їх, показуючи, що є нормою, а що ні», – додала психотерапевт.

Думки про насильство у дітей виникають не через фільм

На думку фахівця, агресивні лінії поведінки у дитини після перегляду таких серіалів можуть проявлятися лише за умови, що дитина і до того була схильна до агресії.

«Тут потрібно зважати на індивідуальні особливості дітей. На когось він не вплине ніяк. А в когось може викликати і безсоння і тривожність. Сам серіал тільки відображає уже наявні характерні риси у дитини чи підлітка».

Оксана Третяк розповідає, що батьків завжди лякають небезпечні ігри, які ширяться в Інтернеті. До прикладу, відома усім смертельна гра «синій кит». Проте, на думку психолога, думки про насильство чи самогубство виникають не через гру чи фільм, а через реальне життя:

«Людина може знаходити тільки інструменти у фільмах, але сама ідея завжди виникає в реальному житті. Якщо є довірливі взаємостосунки у сім’ї, то такі фільми не будуть мати реального відтворення в житті», – вважає Оксана Третяк.

Валерія Рабінович, nta.ua