Набув чинності закон, яким трудові відносини в Україні адаптовано під воєнний стан

У четвер, 24 березня, в Україні набув чинності ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Він адаптує трудові відносини під реалії війни. Про це йдеться на сайті “Голоса України”. 

Закон визначає нові правила трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Що змінилося:

• робочий день працівників має становити не більше 60 годин на тиждень (у мирний час це було 40 годин), для працівників зі скороченою тривалістю робочого часу — не більше 50 годин;
• з новими працівниками можна укладати строкові трудові договори на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника;
• працівників на період дії воєнного стану можуть  переводити на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без їхньої згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я;
• працівники можуть звільнитися за власною ініціативою без двотижневого строку попередження (за винятком примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного часу, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах віднесених до критичної інфраструктури) у зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, та загрозою для життя і здоров’я працівника;
• якщо підприємство ліквідується у зв’язку зі знищенням через бойові дії, роботодавець може розірвати договір з працівником, попередивши його не пізніше ніж за 10 днів;
• допускається звільняти працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною;
• роботодавець може призупинити виплату зарплати працівникам у разі неможливості її виплати через воєнні дії, до моменту відновлення можливості підприємства здійснювати основну діяльність;
• працівнику можуть не дати відпустку (окрім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури;
• протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може без обмежень надавати відпустку без збереження зарплати;
• можна призупиняти дію трудового договору (якщо роботодавець не може забезпечити працівника роботою або працівник не може працювати). При цьому зупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.