Громадяни України утримувалися в білоруських тюрмах переважно за проукраїнську позицію, пояснили в розвідці.
Повернені з Білорусі українці утримувалися переважно за проукраїнську позицію. Про це заявив заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та речник Головного управління розвідки МО України Андрій Юсов в ефірі Єдиних новин.
“Переважно люди утримувалися за проукраїнську позицію. Обвинувачувалися в допомозі і сприянню Україні. Це справді важлива подія, тому що ми розуміємо, що це не кінець і далі буде. Хотів би окремо подякувати провідній допомозі і ролі США і президенту Дональду Трампу”, – зазначив Юсов.
Значну роль у їх звільненні зіграв президент США Дональд Трамп. До повернення українців долучився посланець президента США в Білорусі Джон Коул, заступник помічника держсекретаря США з питань Європи Крістофер Сміт.
Він також звернув увагу на конструктивну позицію правлячого режиму Білорусі.
Юсов зазначив, що підготовка була тривала і, як тільки з’явилася така можливість, операція була проведена.
“Щодо наймолодшої звільненої українки, якій 18 років, то це відома істрорія. Коли їй було 16 років, її звинуватили в підтримці України, в тому, що “вона намагалася робити деякі речі на території Білорусі”, – додав Юсов.
Очікувалося, що пункти пропуску будуть закритими до 30 листопада. Однак їхня робота відновиться з четверга, 20 листопада.
Уряд Литви вирішив достроково відкрити пункти пропуску на кордоні з Білоруссю. Про це 19 листопада оголосив міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович, передає LRT.
Як відомо, прикордонні пункти Шальчінінкай і Медінінкай були тимчасово закриті більше двох тижнів. Очікувалося, що вони будуть закритими до 30 листопада. Однак їхня робота відновиться з четверга, 20 листопада.
Кондратович на засіданні уряду заявив, що після рішень Національної комісії з питань безпеки від 18 листопада обставини змінилися і обмеження на перетин кордону, введені 29 жовтня, більше не є необхідними для забезпечення внутрішньої безпеки.Тому доцільно скасувати обмеження на перетин кордону, встановлені урядовою постановою.
За словами голови Держприкордонної служби Рустамаса Любаєваса, Білорусь висловила готовність до співпраці, а литовські прикордонники закликали своїх білоруських колег припинити контрабанду та дозволити литовським вантажівкам, які застрягли у Білорусі, повернутися додому.
До Польщі прибули американські системи боротьби з дронами MEROPS, повідомив оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
«Уздовж східного флангу НАТО розгорнуто системи, які підвищать наші можливості у виявленні та знищенні дронів. Наша союзницька співпраця приносить конкретні результати», – написав польський урядовець.
Міністр наголосив, що разом зі встановленням систем відбувається інтенсивне навчання польських солдатів, щоб вони могли швидко працювати з новими засобами захисту.
Система MEROPS (Multispectral Extended Range Optical Sight) призначена для виявлення та боротьби з безпілотними літальними апаратами, вказує Польське радіо. Система MEROPS не тільки виявляє дрони, але й передає дані про їхнє місцезнаходження наземним та повітряним підрозділам, які можуть їх збивати.
Окрім Польщі, під час роботи зі зміцнення східного флангу НАТО таку систему планують розгорнути також у Румунії та Данії.
Розгортання цих систем відбувається на тлі посилення загрози з боку Росії. Протягом останніх місяців польська влада неодноразово фіксувала російські безпілотники, що залітали на польську територію з Білорусі.
У черзі на перетин білоруського-польського кордону на одному з КПП чекають близько 3 тисяч фур, а час очікування може сягати чотирьох днів.
Про це повідомляє rmf24.pl пише “Європейська правда”.
У черзі на в’їзд до Польщі на пункті пропуску “Тересполь-Брест” з білоруського боку чекають близько 3 тисяч вантажівок, при тому, що за день він пропускає в середньому 650 транспортних засобів.
Час очікування для водіїв може сягати чотирьох днів.
Черги на відкритих КПП з Польщею на білоруському кордоні особливо зросли після рішення Литви на місяць закрити кордон з Білоруссю через гібридні інциденти з метеокулями, що зривають роботу аеропорту Вільнюса.
У середині жовтня черга зазвичай сягала більше 100 транспортних засобів, а з 1 листопада почала перевищувати тисячу, після чого транспорту у черзі ставало все більше й більше.
Тим часом на закритому білорусько-литовському кордоні скупчилися близько 5 тисяч вантажівок, у Вільнюсі шукають способи, як допомогти їм повернутись.
Участь білоруських військових у таких міжнародних місіях є питанням „підняття національного прапора”, заявили в ЗС РБ.
Країна-співагресор Білорусь, що свого часу стала плацдармом для вторгнення росіян, тепер готова розгорнути свої так звані „миротворчі” війська в Україні. Про це свідчить заява начальника управління міжнародного військового співробітництва та миротворчої діяльності командування сил спеціальних операцій Збройних сил РБ Олексія Скабея, повідомляє білоруськомовна редакція Радіо Свобода.
За його словами, участь білоруських військових у міжнародних місіях є питанням „підняття національного прапора” та демонстрацією відкритості країни.
„Як тільки ми матимемо відповідне рішення, ми будемо готові переміститися в той чи той регіон для виконання завдань”, – заявив він.
Скабей зазначив, що нині участь Білорусі в миротворчих місіях під егідою ООН зупинена. Можливе розгортання миротворчої місії в Україні залежить від згоди обох сторін конфлікту.
Питання про будь-яку миротворчу місію в Україні сьогодні не розглядається: переговорний процес між Києвом і Москвою фактично заморожений. На лінії фронту тривають інтенсивні бойові дії.
Польща може відмовитися від поновлення роботи двох пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю, що анонсував кілька днів тому глава уряду Дональд Туск, з огляду на солідарність з Литвою.
Про це в ефірі радіо RMF24 заявив заступник глави МВС Польщі Чеслав Мрочек, передає Укрінформ.
Як зазначив заступник міністра, Варшава бере до уваги дії Вільнюса і «діятиме у погодженні і солідарно» з Литвою.
«Ми були готовими до відкриття двох пунктів пропуску минулого тижня, але з огляду на те, що сталося в Литві, і з огляду на литовську заяву (про закриття кордону з Білоруссю – ред.) ми без спеціальних консультацій вирішили, що в цій справі діятимемо спільно…», – зазначив Мрочек.
Прем’єр Польщі Дональд Туск нещодавно заявив, що уряд Польщі планує в листопаді відновити роботу двох автомобільних пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю – «Бобровники» і «Кузниця Білостоцька» Підляського воєводства на північному сході Польщі. При цьому він застеріг, що у разі погіршення безпекової ситуації на кордоні уряд РП без вагань закриє кордон.
[type] => post [excerpt] => Польща може відмовитися від поновлення роботи двох пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю, що анонсував кілька днів тому глава уряду Дональд Туск, з огляду на солідарність з Литвою. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1761833280 [modified] => 1761826811 ) [title] => Польща може не відновити роботу двох пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю через солідарність з Литвою [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=259931&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 260012 [uk] => 259931 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 259932 [image] => Array ( [id] => 259932 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [original_lng] => 126146 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/630-360-1761818058-571.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1761819650:3 [_thumbnail_id] => 259932 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 654 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 478278540001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 9 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема ) [tags] => Array ( [0] => 2137 [1] => 63 [2] => 7087 [3] => 281 ) [tags_name] => Array ( [0] => Білорусь [1] => Кордон [2] => Литва [3] => Польща ) ) [6] => Array ( [id] => 256693 [content] =>
Литва закрила повітряний простір уздовж білоруського кордону в серпні, а днями продовжила термін дії цього обмеження до 1 грудня, повідомляє інформагентство BNS з посиланням на заяву міністерства оборони країни.
Міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне наголосила, що хоча нещодавно прийнятий закон дозволяє армії ефективніше нейтралізувати дрони, продовження терміну є необхідним до того часу, як буде розроблено відповідні заходи та підготовлено систему до експлуатації.
Закриття повітряного простору, запроваджене в серпні, спричинили російсько-білоруські військові навчання «Захід» та ризик порушення повітряного простору російськими безпілотниками. Через такі інциденти литовський парламент нещодавно посилив відповідні правила.
Литва має спільний 679-кілометровий кордон з Білоруссю, який водночас є зовнішнім кордоном Європейського Союзу. У заяві не уточнюється, якої саме ділянки кордону стосується закриття повітряного простору.
Призупинення прикордонного руху діє в обох напрямках. Це стосується як автомобільного транспорту, так і вантажних поїздів.
Так, водії легкових автомобілів не перетинатимуть кордон у прикордонному пункті «Тересполь — Брест», а водії вантажівок — на автомобільному переході «Кукурики — Козловичі». Ще чотири прикордонні переходи були закриті й раніше.
Також більше не працюють три залізничні пункти для вантажних перевезень: «Кузниця Білостоцька — Гродно», «Семянувка — Свіслоч», «Тересполь — Брест».
«росія роками поводиться агресивно щодо всього світу, а останні дні продемонстрували агресію, спрямовану також проти Польщі. Ми вживаємо цих заходів заради безпеки наших громадян», — заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марчін Кервінський під час виступу на кордоні в Тересполі.
У міністерстві наголосили, що повне призупинення прикордонного руху на пунктах пропуску через кордон стане «чітким сигналом про готовність Польщі вжити радикальних заходів у разі погіршення безпекової ситуації на кордоні».
Як пояснили у відомстві, через ризик продовження військових навчань «Захід-2025» призупинення прикордонного руху скасують лише після їхнього завершення. Кервінський запевнив, що кордон відкриють лише тоді, коли «ми будемо впевнені, що безпека поляків повністю гарантована».
Військові у Литві, аби посилити кордон, встановили загородження на дорогах, які не використовуються, поблизу пунктів пропуску з рф та Білоруссю, передає LRT. Вказано, що це частина запланованих заходів контрмобільності для Балтійської оборонної лінії – довгострокового плану заходів для всіх країн Балтії та Польщі, що зменшує загрозу сухопутного вторгнення та обмежує можливі дії ворожих держав на суші.
«Встановлені бар’єри – це лише частина великої, цілісної картини. Ми починаємо з тактичного рівня – конкретних перешкод на кордоні, а пізніше об’єднаємо весь інженерний сценарій в єдину концептуальну систему», – повідомив командувач Збройних сил Литви генерал Раймундас Вайкшнорас.
Бар’єри встановили із «зубів дракона» на дорогах, які не використовуються. А на шляхах, які перебувають в користуванні, загородження розмістили у легкодоступних місцях поблизу, аби за потреби їх можна було швидко використати.
Нові загородження вже встановлені на пунктах пропуску на кордоні з Білоруссю «Шумскас», «Лаворішкес», «Райгардас», «Латежеріс», а також на невикористовуваному пункті пропуску на кордоні з росією «Романішкес» та в деяких інших районах. За словами військових, найближчим часом вони оцінять інші важливі прикордонні райони, де також планується обмеження мобільності.
За словами представника Національного центру управління кризовими ситуаціями Дарюса Бути, дрон востаннє помітили поблизу Вільнюса на висоті приблизно 200 метрів.
Правоохоронці та інші служби розпочали пошуки об’єкта, однак його точне місце перебування наразі невідоме. Поліція закликає громадян, які помітять дрон або його уламки, не наближатися та негайно повідомити про це за номером 112.
Міністерка оборони Литви Довіле Шакаляне зазначила, що наразі з’ясовується, що це був за об’єкт. Вона також припустила, що порушником міг бути метеозонд, який контрабандисти використовують для перевезення товарів. Водночас чиновниця не виключила, що це міг бути безпілотник, який зійшов з курсу, як це вже траплялося раніше.
Радник прем’єр-міністра Юстінас Аргустас розкритикував чинні заходи захисту повітряного простору як недостатні та неефективні. За його словами, урядові структури отримали доручення посилити заходи реагування на подібні загрози, а вже завтра міністерство оборони представить пропозиції на нараді у президента.
У соцмережах мешканці Вільнюса повідомляли, що чули звук безпілотника над містом близько 4:40–5:00 ранку. Президент Гітанас Науседа, як повідомив його радник Томас Бержінскас, був поінформований про інцидент, однак не спускався в укриття.
