Глава Федерального відомства цивільного захисту та допомоги при надзвичайних ситуаціях Німеччини (BBK) Ральф Тіслер заявив, що країна розробляє плани щодо швидкого розширення мережі бомбосховищ та укриттів, попередивши про необхідність бути готовими до нападу з боку росії протягом найближчих чотирьох років.
Тіслер підкреслив, що найбільша економіка Європи повинна усвідомити реальність потенційного конфлікту, визнавши, що наразі Німеччина недостатньо підготовлена до такого сценарію.
„Довгий час в Німеччині панувала думка, що війна не є сценарієм, до якого нам потрібно готуватися. Це змінилося. Ми стурбовані ризиком великої агресивної війни в Європі”, – заявив він.
З огляду на те, що будівництво нових бункерів є довготривалим та дорогим процесом, BBK зосередиться я на адаптації вже існуючих інфраструктур. План передбачає перетворення існуючих об’єктів, таких як тунелі, станції метро, підземні гаражі, автостоянки та підвали громадських будівель, на захисні укриття.
За словами Тіслера, мета цієї ініціативи – „швидко створити місце для 1 мільйона людей”. Він додав, що його відомство представить комплексний план пізніше цього літа.
У виданні зазначили, що наразі в Німеччині є близько 580 функціонуючих бункерів та захисних приміщень, які залишилися після Холодної війни. Ці укриття можуть вмістити лише близько 480 тис. людей, що становить приблизно піввідсотка населення Німеччини. Для порівняння, Фінляндія має 50 тис. захисних приміщень, здатних укрити 85% її населення.
Тіслер зазначив, що також потрібно докласти зусиль для вдосконалення інформаційних систем, таких як додатки та дорожні знаки, щоб повідомити громадськості, де саме вони можуть шукати притулок, а також модернізувати сирени оповіщення.
Тіслер оцінив, що протягом наступних чотирьох років для покриття потреб цивільної оборони буде потрібно щонайменше 10 млрд євро, а протягом наступного десятиліття – щонайменше 30 млрд євро.
Він закликав уряд Фрідріха Мерца забезпечити фінансування для реалізації планів його агентства. Уряд погодився, що ці плани є необхідними, але ще не виділив офіційно кошти.
Очікується, що кошти будуть виділені з мільярдів, вивільнених після того, як парламент у березні призупинив дію „боргового гальма” Німеччини, що дозволило здійснити великі витрати на військові потреби, життєво важливу інфраструктуру, таку як мости та дороги, що дозволяють перевозити танки та постачання, а також на цивільну оборону.
Норвезький уряд ухвалив рішення відновити зобов’язання будувати бомбосховища у великих житлових об’єктах, зокрема тих, що мають площу понад 1000 квадратних метрів.
Про це заявила міністерка юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілія Енгер Мель, повідомляє Politico.
Вона зазначила, що бомбосховища є невід’ємною частиною підготовки до найгірших сценаріїв, зокрема збройних нападів чи війни.
„Навколо нас все більше невизначеності. Ми повинні подбати про цивільне населення на випадок „найгіршого сценарію” війни або збройного нападу”, – заявила міністерка юстиції.
Укриття нового зразка захищатимуть від хімічної, радіаційної чи біологічної зброї. Ці дії є частиною загального звіту про готовність, що містить понад 100 різних рекомендацій, спрямованих на підготовку Норвегії як до можливої війни, так і інших раптових подій.
„Готовність рф використовувати військову силу для досягнення політичних цілей показує, що Норвегії, ймовірно, ще довго доведеться мати справу з непередбачуваним і не схильним до ризику сусідом”, – йдеться у звіті.
Через війну навчання в очній формі в освітніх закладах України можливе лише в тому випадку, якщо заклади спроможні забезпечити укриттям, як своїх учнів, так і викладачів та інших співробітників. Переважна більшість освітніх закладів змогла задовільнити відповідні вимоги, але ледь не кожне сховище потребує суттєвого осучаснення. Протягом серпня Благодійний фонд «За Закарпатський угорський інститут» провів моніторинг стану сховищ в угорськомовних навчальних закладах нашого краю. Після цього було складено програму під назвою «Створення сховищ в угорськомовних навчальних закладах Закарпаття». Фінансову підтримку програмі на суму в 350 мільйонів форинтів надав держсекретаріат Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини з питань підтримки переслідуваних християн та реалізації програми «HUNGARY HELPS».
