У Фінляндії в листопаді пройдуть навчання сил протиповітряної оборони, в яких братимуть участь також військові Швеції, Норвегії та США.
Як повідомляє Yle, пише „Європейська правда”, про це повідомили у Збройних силах Фінляндії.
Навчання заплановані 12-21 листопада в районі населеного пункту Лохтая, що на березі Ботнічної затоки на заході країни, і є найважливішими навчаннями сил ППО.
Окрім фінських військових, участь візьмуть також військові зі Швеції, Норвегії та Сполучених Штатів.
Загалом будуть задіяні близько 1300 військовослужбовців, 450 одиниць техніки, 20 літаків, 2 гелікоптери.
У Фінляндії 4 листопада розпочалися найбільші артилерійські військові навчання НАТО під назвою Lightning Strike 24. Вони є частиною серії навчань країн-членів Альянсу в Європі.
Про це повідомляє пресреліз армії США у Європі та Африці.
Як зазначається, навчання Lightning Strike 24 („Удар блискавки-24”) є частиною серії Dynamic Front 25 („Динамічний фронт-25”).
У навчаннях візьмуть участь понад 5 тисяч військовослужбовців зі США та ще 28 країн-союзників та партнерів Альянсу. Вони застосують понад 130 різних систем озброєння.
Крім Фінляндії, навчання пройдуть на територіях Естонії, Німеччини, Польщі та Румунії. На території Фінляндії вони проходитимуть до 28 листопада в районах Роваярві та Рованіємі (Лапландія).
Навчання мають на меті продемонструвати оборонні можливості Альянсу в регіоні Північної Європи, а також відпрацювати оперативне командування, управління і співпрацю з Об’єднаним корпусом швидкого реагування НАТО.
У них братимуть участь близько 3600 фінських військових та приблизно 1250 солдатів міжнародних сил.
Як зазначив керівник навчань полковник Янне Мякітало, масштаб показує, що у разі потреби Фінляндія може отримати допомогу від союзників „дуже швидко”.
„Це хороший приклад того, що наша власна польова артилерія у поєднанні з можливостями союзників утворює потужну оборону у північній частині Фінляндії та НАТО”, – сказав він.
Зоопарк „Ехтарі” у Фінляндії поверне двох панд Лумі та Пірі до Китаю через високу вартість їх утримання. Тварини перебували у Фінляндії з 2018 року.
Фінляндський зоопарк „Ехтарі” поверне двох панд Лумі та Пірі назад до Китаю. В зоопарку заявили, що причиною цьому є те, що утримування тварин виявилося занадто дорогим. Про це пише видання The Guardian.
Як пише видання, фінський зоопарк планує повернути назад до Китаю двох панд Лумі та Пірі через зростання вартості їх утримання. Зазначається, що панд привезли до Фінляндії в січні 2018 року, через кілька місяців після того, як президент Китаю Сі Цзіньпін відвідав скандинавську країну та підписав спільну угоду про захист тварин.
„Угода з Фінляндією передбачала перебування панд 15 років, але натомість панди незабаром підуть на місячний карантин, перш ніж їх відправлять назад до Китаю. Зоопарк інвестував понад 8 млн євро у заклад, де живуть тварини, і зіткнувся з щорічними витратами в розмірі 1,5 мільйона євро на їх утримання. Зоопарк сподівався, що панди привернуть відвідувачів до центральної Фінляндії, але минулого року заявив, що натомість накопичив зростаючі борги, оскільки пандемія стримувала подорожі”, – додає видання.
Незабаром буде ухвалено рішення про те, в яких містах Фінляндії будуть розміщені штаби НАТО, повідомляє видання Yle із посиланням на власні джерела.
У Фінляндії з’явиться два штаби: штаб сухопутних військ НАТО у Північній Європі та штаб передових сухопутних військ альянсу.
За даними Yle, штаб сухопутних військ планується розмістити у Міккелі. Для початку, крім фінських офіцерів, там буде кілька десятків іноземних офіцерів.
Штаб передових сухопутних військ (FLF) планують розмістити на півночі Фінляндії, Соданкюля або Рованіємі.
Розташування жодного зі штабів наразі не затверджено.
У понеділок міністри оборони Швеції та Фінляндії на пресконференції у Стокгольмі оголосили, що Швеція готова взяти на себе командування передовими сухопутними військами НАТО, які розмістять у Фінляндії.
Президент Александер Стубб, який перебуває з візитом у Тампере, прокоментував дані Yle, заявивши, що рішення про розміщення штабів НАТО ухвалюються виходячи з військових інтересів, а не на основі регіональної політики. За його словами, рішення поки не ухвалено.
Військово-повітряні сили (ВПС) Фінляндії розгорнуть загін винищувачів F/A-18 у Румунії. Це станеться в межах місії НАТО з патрулювання повітряного простору над Чорним морем.
Очікується, що в межах місії „Повітряний щит” авіація Фінляндії буде дислокована на авіабазі „Міхаїл Когелнічану” поблизу Констанци. Фінські військові будуть там знаходитись з 3 червня по 31 липня 2024 року.
Заплановано, що 8 фінських літаків F/A-18 та до 100 військовослужбовців патрулюватимуть повітряний простір по черзі з літаками Typhoon Великобританії.
Фіни також виконуватимуть навчально-тренувальні польоти відповідно до програми льотної підготовки пілотів F/A-18. Зокрема, вони братимуть участь в навчаннях НАТО.
Автомобілі з російськими номерами потрібно вивезти з Фінляндії до наступної суботи, 16 березня.
Про це повідомив керівник відділу контролю Митної служби країни Самі Ракшіт, передає інформагентство Yle.
Ракшіт назвав „складним” питання про те, що станеться з російськими автомобілями після цієї дати. Представники влади оцінюватимуть підстави, чому автомобіль все ще в країні, як довго він тут пробув, і чи пройшли його власники всі необхідні формальності.
Більш докладний план дій щодо цього наразі розробляють.
Фінський уряд хоче відкрити понад 300 стрілецьких тирів до 2030 року, аби заохотити більше громадян навчитись стрільбі в інтересах національної оборони.
Про це, як повідомляє „Європейська правда”, в інтерв’ю The Guardian розповів депутат, голова комітету з питань оборони Фінляндії Юкка Копра.
За словами Копри, уряд Фінляндії має на меті збільшити кількість стрілецьких тирів у країні з 600-700 до 1000.
„Це пов’язано з нашою оборонною моделлю, яка передбачає, що люди мають розвивати і розвивають свої стрілецькі навички самостійно”, – пояснив він.
У Міністерстві оборони Фінляндії зазначили, що планують максимально сприяти відкриттю нових стрілецьких тирів, зокрема спрощуючи надання відповідних екологічних дозволів.
„До кінця десятиліття кількість відкритих стрілецьких тирів має становити близько 1000. Основна увага буде зосереджена на створенні достатньої кількості стрілецьких і тактичних тирів по всій країні”, – сказав речник відомства The Guardian.
Як зазначає видання, відкриття стрілецьких тирів пов’язане з попитом фінів на добровільні військові навчальні курси, який зріс після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Паралельно зросла кількість фінів, які подають заявки на отримання ліцензії на зброю.
Як відомо, після російської агресії проти України Фінляндія відмовилась від багаторічної політики нейтралітету та вступила в НАТО. Також змінилось сприйняття РФ серед фінів.
З Фінляндії прибули в Україну шість авто швидкої допомоги, обладнані усім необхідним для порятунку пацієнтів на догоспітальному етапі.
Про це повідомило посольство Фінляндії в Україну, пише „Європейська правда”.
„Швидкі” призначені для роботи у прифронтових районах сходу України, які постійно потерпають від обстрілів.
„Автомобілі повністю укомплектовані спеціальним медичним обладнанням: дефібриляторами, апаратами ШВЛ, ношами, кисневими балонами та іншим. Таке оснащення дозволить не лише транспортувати важкопоранених до медичних закладів, а й надавати їм необхідну допомогу вже під час перевезення”, – зазначили у посольстві.
Допомога надійшла від фінської благодійної організації „Pro patria Suomi-Ukraina Ry” за підтримки „Lions Club”у співпраці з фондом „Добробут”.
„Завдяки спільним зусиллям фінських партнерів Україна отримала медичне обладнання та машини швидкої допомоги на суму 150 тис. євро та близько 400 кг гуманітарної допомоги”, – додали у посольстві.
Як зазначається, міністерка внутрішніх справ Марі Рантанен не розглядає можливість відкриття пунктів пропуску на цьому етапі. Рішення уряду про продовження закриття кордонів очікується цього тижня.
«На кордоні з іншого боку чекає значна кількість людей. З іншого боку, росія, схоже, не змінилася», – підсумувала міністр.
При цьому, Рантанен не навела графіка закриття кордонів. Згідно з її словами, рада відповідає за закриття кордонів насамперед з метою національної безпеки та безпеки громадян.
«Ми не піддамося такому тиску. Закриття кордонів триватиме стільки, скільки необхідно. Сподіваємося, що кінець цьому буде видно, але поки що цього немає», – сказала міністерка.
Згідно з даними прикордонної служби, на російському кордоні на боці, як і раніше, знаходяться сотні або навіть тисячі громадян третіх країн, які мають бажання приїхати до Фінляндії без належних документів.
На берегах Тиси з'явилися нові ділянки, обгороджені колючим дротом. "Фортифікації", мабуть, мають ускладнити життя ухилянтам. Українці в соцмережах сміються з "фортеці Тиса" і обурюються, що укріплення будують тут, а не на кордоні з Росією pic.twitter.com/bq3OoE1xiM
На східному кордоні Фінляндії, що межує з росією, можуть встановити додаткові тимчасові загорожі для запобігання незаконній міграції.
Про це розповів голова відділу комунікації прикордонної служби Кіммо Ахвонен, повідомляє РБК-Україна.
Тимчасові загородження будують зі спеціального дроту стандарту Північноатлантичного союзу (НАТО). Так званий „НАТОвській дріт” – це міцніший металевий дріт з колючками, ніж звичайний. Після закриття кордону восени минулого року на пунктах пропуску встановили загородження з такого матеріалу.
Мережевий директор Центру гібридних компетенцій Юкка Саволайнен зазначив, що такі перешкоди потрібні, адже „східний кордон Фінляндії потенційно гірший за середземноморський”.
Будівництво укріплень заплановане наприкінці зими – на початку весни. У вересні минулого року в місті Іматра завершили будівництво трьох кілометрів пробного паркану такого типу. В північній Карелії тимчасова огорожа вже частково збудована в місцях, де планується побудова постійної огорожі.
Загалом, в період між 2023 та 2026 роками уздовж східного кордону, переважно на південному сході Фінляндії, буде збудовано 200 кілометрів стаціонарної огорожі загальною вартістю 380 млн євро.
Водночас, навряд чи колючий дріт або інші бар’єри будуть побудовані вздовж усього східного кордону Фінляндії та росії. Довжина східного сухопутного кордону між державами становить 1300 кілометрів. Близько 70% кордону – це хвойні або змішані ліси, а 10% – це водні ресурси, озера і море. Це малозаселені регіони.
